Майстерність розв’язання педагогічної задачі

Майстерність  розв’язання педагогічної задачі

Завдання: скласти  та розв’язати педагогічну задачу.

Уся професійна робота вчителя є, по суті, безупинним ланцюгом розв’язання взаємозалежних педагогічних задач різних типів, класів, рівнів. При цьому, незважаючи на значне їх розмаїття, усі вони мають загальну властивість: є задачами.

У.Р. Рейтман справедливо стверджує: “…якщо ми намагаємося зрозуміти, як люди вирішують задачу якогось виду, нам необхідно мати добре уявлення про структуру розв’язуваної нами задачі”.

У дослідженнях Н.В. Кузьміної виділяються, наприклад, такі етапи розв’язання педагогічних задач: 1) аналіз вихідних даних (діагностика); 2) співставлення вихідних даних з передбачуваним результатом; 3) постановка і обґрунтування головної вихідної задачі на певний період та визначення системи перспектив перед учнями; 4) визначення позиції класного керівника, активу класу в організації розв’язання задач; 5) залучення усіх учнів до активної діяльності, спрямованої на реалізацію поставлених задач; 6)визначення змісту, методів, форм їх реалізації; 7) оцінка і співставлення їх із передбачуваними результатами.

1. Усвідомлення проблеми, яка виникла.

Цей етап рішення має  особливе значення , оскільки дозволяє оцінити той чи інший факт у  загальному контексті діяльності.

2. Аналіз вихідних даних, вірогідність яких визначає точність педагогічного рішення. Тут, як підкреслює автор, суттєве значення має інтуїція, оскільки задачі, які щоразу виникають в педагогічному процесі, повинні нерідко вирішуватися в умовах дефіциту часу й інформації про те чи інше явище.
3. Висування гіпотези.

Для цього педагог  повинен мати розвинене педагогічне  мислення, здатність до педагогічного  прогнозування, добре знати дитячу психологію. Розв’язання педагогічної задачі повинно бути прогностичним.

4. Визначення систем методів педагогічної взаємодії, адекватної особистості, що навчається, особливостям колективу і, що дуже важливо, творчої індивідуальності самого вчителя.
5. Розв’язання системи комунікативних задач, тобто планування майбутньої виховної взаємодії, такої, як спілкування. Кожен метод, кожен прийом виховання повинен бути забезпечений відповідною системою спілкування, поза якою метод не існує. Методи виховання розвиваються і реалізуються тільки через ті або інші прямі або опосередковані форми педагогічного спілкування.

Імпровізаційний характер розв’язання педагогічної задачі, засвоєної на творчості, пропоях  В.П. Харкин.

Перший  етап – педагогічне осяяння. На цьому етапі народжується педагогічна ідея і визначається шлях її реалізації. Народження ідей відбувається інтуїтивно, а шлях її виконання обирається інтуїтивно-логічно.

Другий етап – миттєве осмислення педагогічної ідеї і миттєвий вибір шляху її реалізації.

Саме в цій ланці  відразу за інтуїтивним вступає  за свої права логічне мислення, приймається рішення.

Третій етап – втілення або реалізація педагогічної ідеї. Які блискучі ідеї не з’являлися б у вчителя, яке б розмаїття  варіантів їх втілення він миттєво не прораховував, якщо він не зуміє їх втілити, вони не мають сенсу. Цим визначається один із основних шляхів підготовки вчителя до педагогічної творчості в цілому, без якого сучасний педагог не може вважати себе професіоналом.

Четвертий етап – миттєвий інтуїтивно-логічний аналіз результату імпровізації. На цьому етапі приймається рішення про продовження імпровізації або здійснюється інтуїтивно-логічна «прибудова» до подальшого процесу діяльності.

Як видно, наукова педагогічна  думка містить цілий ряд ґрунтовних експериментально вивірених і теоретично доведених структур процесу розв’язання педагогічних задач (Табл.1.5).

 

Обов’язковими компонентами задачі є початковий стан предмета задачі; модель потрібного стану (вимоги задачі)В.О. Сластьонін

 

Компонентами задачі є: предмет, що знаходиться в деякому  актуальному стані; вимога задачі, тобто  модель потрібного стану предмету. Рішення складається у переведенні предмету з актуального стану до бажаного, потрібного.

В.В.Сєріков

 

Задача – це системний  об’єкт, основним компонентом якого  є зміст задачі (предмет задачі, умови, вимоги) та засоби розв’язання (методи, способи)

Н.М.Тулькібаєва

 

Розв’язання педагогічних задач пов’язане з умінням  педагога переводити свого вихованця  з менш діяльного в більш діяльний стан. Досягнутий рівень перевіряється  за допомогою спеціально виділених  критеріїв

Н.В.Кухарєв

 

Розглянувши кілька варіантів  структури розв’язання педагогічних задач, ми приходимо до висновку, що для професійного розв’язання педагогічних задач необхідні як схеми-приписи, так і навички творчого підходу.

Проаналізуємо етапність  вирішення педагогічної задачі на прикладі педагогічної ситуації зі шкільної практики.

Ситуація.

Перший клас. Урок рідної мови: Сергій дуже збуджений, веселий. Увага на уроці відсутня, мої кількаразові традиційні зауваження не дають позитивного  результату, хлопчик заважає товаришам. Я дуже роздратована. Думаю: «У куток поставити тебе, чи що?» І суворо звертаюся до хлопця: «Сергію! Встань! Вийди сюди» (Поки він іде – змінюється на обличчі, дивиться на мене з переляком). У цей час і мені щось негарно: «Що ж я накоїла? Якщо я його скривджу, завтра він у школу не захоче йти!» Підійшов до мене і так заглядає в очі… Ми дивимось одне на одного мовчки. І ми одне одного зрозуміли. А це – головне. Все інше приходить якось саме по собі. Я звертаюсь до хлопців, імпровізую: «Хлопці, Сергій хоче нагадати вам про те, як треба сидіти на уроках мови. Давай, Сергію, допоможи мені». І потім вже звертаюся до всього класу: «Сядьте, як Сергій порадив». Клас «причаївся», тиша. Сергій теж сидить тихо. Урок продовжується. Сергій уважно і радісно працює разом з усіма.

У той момент, коли, дивлячись  одне одному в очі, учитель і учень  порозумілися, відбувається педагогічне  осяяння (1 етап). Вибір шляху здійснення імпровізації займає одну мить майже  на інтуїтивному рівні (2 етап). Це легко  вдається вчителю тому, що, з одного боку, він інтенсивно мислив – шукав свідомо цей шлях, а з іншого – тому, що він володіє мистецтвом імпровізації. Несподівана для хлопців, Сергія і, якоюсь мірою, для самого вчителя фраза: «Хлопці, Сергій хоче нагадати вам про те, як треба сидіти на уроках мови…» – видима частина імпровізації, в яку органічно на рівних правах включається учень (3 етап). Поки клас виконує прохання вчителя сісти «як Сергій порадив», учитель аналізує хід і результати імпровізації, приймає рішення про її завершення (4 етап) і поступово переходить до запланованої частини уроку.

«Урок продовжується» (5 етап).

Поштовхом до такого рішення  виявився інтенсивний самоаналіз учителем своїх вчинків, його вміння відчути  стан учня, бажання й активний пошук  кращого шляху виховного впливу.

Класифікація  педагогічних задач

Критерії класифікації педагогічних задач	Типи педагогічних задач	Автор (и)
Вид діяльності	Навчальні, контрольно-діагностичні, дослідницькі	Л.Ф.Спірін М.Л.Фрумкін К.Ф.Нор
Час	Стратегічні, тактичні, оперативні	Л.Ф.Спірін М.Л.Фрумкін Н.В.Кузьміна
Характеристика діяльності	Аналітичні, проектувальні, комунікативні	Ю.М.Кулюткін Г.С.Сухобська
Форми навчання	Задачі для лекцій, семінарських і практичних занять, курсових і дипломних робіт	М.Л.Фрумкін

Для зручності в практичній роботі пропонуємо скористатися такою схемою-зразком аналізу ситуації і розв’язання проблеми:

1. Загальна характеристика освітньо-виховного середовища, у якому відбувається дія.
2. Діагностика діючих осіб:

а) опис вчинку;

б) пояснення вчинку і  його причини;

в) педагогічна оцінка вчинку;

г) передбачення його наслідків;

д) загальні діагностичні рішення.

3. Формулювання проблеми  і задач у цілому.

4. Конкретизація діяльності  із розв’язання сформульованої  проблеми: оперативні і тактичні задачі.

а) створити умови …

б) відновити нормальний хід уроків…

в) заспокоїти збуджених  дітей…

г) запобігти можливим конфліктам…

д) створити позитивну  думку класу тощо…

5. Вибір способів досягнення  мети. Планування і організація  діяльності вчителів та учнів  із розв’язання поставлених задач.

6. Аналіз педагогічних  результатів діяльності учасників  навчально-виховного процесу.

Модель розв’язання  педагогічної задачі

№ п/п	Етапи розв’язання	Операції
1.	Аналіз педагогічної ситуації	діагностика ситуації; визначення проблем (протиріч)

2.

Теоретичний етап

формулювання педагогічної задачі вибір оптимального способу розв’язання можливих варіантів; розробка критеріїв успішності розв’язання задачі

 

3.

Практичний етап

здійснення обраного засобу розв’язання задачі

4.

Аналітичний етап

підсумковий облік та оцінка отриманих результатів; корекція варіанту розв’язання, підготовка до висунення нової задачі