Моральне буття людини важливіше від буття матеріального

 

_{Моральне буття людини важливіше від буття матеріального}

Національно-культурне відродження Української держави, кардинальні зміни соціально-економічної та політичної ситуації викликають відповідні зміни в підходах до розв'язання проблем, пов'язаних із вихованням молодого покоління. Надзвичайно важливим для нашої країни є моральне формування і зростання особистості.

Це знайшло втілення в державній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), зокрема в Законі України «Про освіту», та в «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті».

Основи морального виховання досліджувалися в роботах психологів (І.Бех, О.Кононко) та відомих педагогів (І.Огієнко, С.Русова, Г.Сковорода, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухом-линський, О.Захаренко).

Однак у дослідженнях не існує єдиного підходу щодо визначення ПОНЯТЬ: цінність, мораль, ціннісні орієнтації.

У наш час дуже гостро постала проблема формування моральних цінностей. Аби досконало розібратися в цьому питанні, потрібно з'ясувати, що таке цінність і що таке -- мораль. Тому й маємо на меті узагальнити здобутки вчених щодо визначення змісту цих понять.

Великий тлумачний словник сучасної української мови поняття «цінність» трактує як те, що має певну матеріальну або духовну вартість [1, с.1366].

З погляду філософії «цінність» -- це те, що почуття людей диктують визнати вищим над усе, до чого потрібно прагнути, споглядати, ставитися з повагою, визнанням, пошаною (П.Мен-цер). Цінність є не якістю будь-якої речі, а сутністю та однозначно умовою повноцінного буття об'єкта. Наявністю багатьох людських потреб та способів відчуття пояснюється існування різноманітності оцінок: те, що для одного має більшу цінність, для іншого--малу або взагалі ніякої. З формального погляду цінності поділяються на позитивні та негативні (малоцін-ність, відсутність цінності), на відносні -та абсолютні, на суб'єктивні та об'єктивні. За складом розрізняють речові, логічні, етичні та естетичні цінності; цінностями є приємне, корисне та придатне, а також істина, добро, прекрасне, фон Рінтелен у своїй «Логіці цінностей» намагався боротися з релятивістськими та історичними течіями, які засновувалися на такому понятті: суть будь-якої постійної ідеї цінності, наприклад, любові, полягає в тому, що вона може мати різні ступені інтенсивності [5, с.507].

Психологи пояснюють цінність як поняття, яке використовується для позначення об'єктів, явищ та їх властивостей, а також абстрактних ідей, що втілюють у собі суспільні ідеали і є завдяки цьому еталоном належного.

Можна говорити про три форми існування цінностей:

1. Є суспільним ідеалом, виробленим суспільною свідомістю, абстрактним уявленням про атрибути належного в різних сферах громадського життя. Такі цінності можуть бути і загальнолюдськими, «вічними» (істина, краса, справедливість), і конкретно-історичними (патріархат, рівність, демократія).
2. Існують в об'єктивованій формі у вигляді витворів матеріальної та духовної культури або людських вчинків -- конкретних предметних утілень суспільних ціннісних ідеалів (етичних, естетичних, політичних, правових тощо).
3. Цінності соціальні, переломлюючись через призму індивідуальної життєдіяльності, входять у психологічну структуру особистості як особис-тісні цінності -- одне з джерел мотивації її поведінки.

Кожній людині властива індивідуальна специфічна ієрархія особистіс-них цінностей, яка є сполучною ланкою між духовною культурою суспільства і духовним світом особистості, між буттям суспільним та індивідуальним. Система їх складається в процесі діяльнісного предметного сприйняття індивідами змісту суспільних цінностей, об'єктивованих у витворах матеріальної і духовної культур. Зазвичай для особистісних цінностей характерна висока усвідом-леність: вони відбиваються в свідомості у вигляді ціннісних орієнтацій і служать важливим фактором соціальної регуляції взаємин людей і поведінки індивіда [б, с.597].

Педагогічний аспект цієї проблеми полягає в тому, що цінність розглядають як поняття, яке фіксує позитивне або негативне значення будь-якого об'єкта чи явища.

Ціннісні орієнтації -- вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей. Ціннісні орієнтації формуються в процесі соціального розвитку індивіда, його участі в трудовому житті. Виховання людини можна розглядати як керівництво становленням або зміну її ціннісних орієнтацій [4,с.110].

Поняття моралі також розглядають мовники, філософи, психологи та педагоги. Ознайомимося з визначеннями деяких із них.

Мораль -- система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства /1, с.540].

Мораль (від лат. тогаїів -- моральний) -- це та область із царини етичних цінностей, яка насамперед визначається кожною дорослою людиною. Розміри та зміст цієї сфери змінюються разом Із часом та відмінні у різних народів і прошарків населення. Основними проблемами в моралі є питання про те, що таке «гарний звичай», що «пристойно», що робить можливим сумісне проживання людей, у якому кожен відмовляється від певного звершення життєвих цінностей (споживання їжі, статевий потяг, потреба в безпеці, прагнення до слави та влади) на користь здійснення цінностей соціальних (визнання прав іншої особистості, справедливість, дисциплінованість, правдивість, повага до закону, вірність, терпимість, ввічливість тощо). До панівної моралі, крім соціальних цінностей, належать також і ті цінності, які трактуються релігією як добре провидіння (любов до ближнього, доброчинність, гостинність, вшанування предків, відправлення релігійних культів тощо).

Мораль -- це складова індивідуального мікрокосмосу, вона є одним із моментів, які визначають картину світу/5, с.275-276].

Мораль - одна із форм суспільної свідомості, система поглядів, норм і оцінок поведінки людини, орієнтації її у світі цінностей [4, с.60].

Учені виділяють декілька напрямів та видів моралі. Подаємо деякі з них:

1. Мораль автономна -- мораль, правила якої установлюються самою людиною і можуть бути нею самою змінені.
2. Мораль гетерономна - мораль, правила якої виробляються іншими людьми; ці правила даний індивід вважає обов'язковими і «священними» [6, с.263].
3. Мораль, заснована на почуттях, -- мораль, яка вбачає мотиви моральної волі та вчинків у почуттях, схильностях, афектах (головні представники цього напряму Шефтсбері, Хатчи-сон).
4. Мораль рефлекторна -- це мораль, яка потребує від моральної волі, щоб вона з необхідністю визначала себе за допомогою рефлексії у результаті розумового розуміння та розмірковування. Але водночас чуттєва мораль вважає визначене почуття (наприклад, співчуття, кохання) основою руху моральної волі [5, с.276].

Ще є декілька понять, пов'язаних із мораллю.

Моральність -- регулююча функція людської поведінки. За З.Фрей-дом, сутність її зводиться до обмеження потягів [6, с.263].

За І.Кантом, дія тільки тоді володіє моральністю, коли вона не тільки відповідає моральному закону, а й сама витікає з ідеї обов'язку.

Моральний -- такий, що відноситься до моралі, відповідає моралі, а також (особливо у французів та англійців) протилежний фізичному, тобто духовний [5, с.276].

Моральний принцип -- будь-який принцип, який повинен визначати моральну волю, як, наприклад, радість (гедонізм), щастя (евдоемонізм), користь (утилітаризм), задоволення природних спонукань (етичний натуралізм), досконалість (евфоризм), гармонію і т.ін. [там само, с.276].

Моральні поняття -- поняття, в яких відображене ставлення людини до інших людей та до суспільства. В моральному розумінні виражається моральна свідомість людини.

Моральна свідомість -- відображення у свідомості людини принципів моралі, тобто норм поведінки, яка регулює взаємовідносини людей між собою та їхнє ставлення до суспільства. Моральна свідомість виявляється у формі моральних понять та суджень. Моральна свідомість в остаточному підсумку визначається умовами матеріального життя суспільства, суспільним буттям [З, 130 ст.].

В.І. Даль тлумачив слово «мораль» як моральне навчання, правила для волі й совісті людини ]2, с.345]. Він вважав, що моральне -- протилежне тілесному, духовне, душевне. Моральне буття людини важливіше від буття матеріального [там само, с.558].

Отже, аналіз філософської та пси-холого-педагогічної літератури засвідчує, що питання змісту цінності, ціннісних орієнтацій, моралі вже давно привертає увагу вчених. Проте в науці не склалось єдиної думки щодо їх розуміння. Нині процес визначення цього понятійного апарату триває. Однак учені вважають, що моральне буття переважає над буттям матеріальним.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел. -- Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.-1440 с.
2. Даль В.И. Толковьій словарь живого ве-ликорусского язьїка. -- М., 1979. -- Т.2.
3. Педагогическая знциклопедия / Гл. ред.: И.А. Каиров, Ф.Н. Петров. В 4-х т. -- М.: Сов. знциклопедия, 1966. -- Т.З. -- 880 столб. с илл.
4. Словник-довідник педагогічних і психологічних термінів / За ред. А.І. Кузьмин-ського. -- Черкаси: Видавництво ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2002. -- 112с.
5. Философский знциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 576 с.
6. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. -- X.: Прапор, 2004. -- 640 с.

24

23