Небезпека. Ризик, як кількісна оцінка небезпек

 

 

Тема: Небезпека. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.

 

Під терміном «небезпека» розуміється ситуація у навколишньому середовищі, у якій за певних умов можливе виникнення небажаних подій, явищ або процесів (небажаних факторів), вплив яких на природу та навколишнє середовище може призвести до такихнаслідків:

• відхилення здоров’я людини від середньостатистичного значення;
• погіршення стану навколишнього середовища.

Умовно небезпеку можна розділити таким чином:

• за походженням (джерелами небезпеки) – на природні, екологічні, антропогенні;
• за складовими природного середовища (за локалізацією) – на атмосферні, гідросферні, літосферні;
• за сферою виявлення – на виробничі транспортні, побутові.
• за наслідками – на такі, що викликають зниження працездатності, захворювання, травми, загибель.

Небезпекаце звичайно випадкове явище. На жаль Україна переживає не кращі часи з точки зору безпеки населення та навколишнього середовища. Склалася ситуація, що не має аналогів у світі: з одного боку, у нашій країні є велика кількість крупних підприємств, потенційно небезпечних для природи та навколишнього середовища, з іншого - рівень технологій, контроль та дисципліна на них зменшилася до критичної риски. Серед регіонів України за кількістю смертельних випадків лідирували «промислові» області: Луганська, Донецька, Дніпропетровська. Причиною третини смертей стала погана організація праці, порушення трудової та виробничої дисципліни, виконання правил безпеки.

    Половина нещасних  випадків трапляється з тими, хто працює з машинами та  обладнанням, причому близько 50% скалічених  робітників знаходилися у стані  алкогольного сп’яніння.

  Необхідно враховувати, що повністю безпечних, нешкідливих  видів діяльності не існує (нестача  технічної системи безпеки, дефекти  комплектуючих, порушення режимів  роботи, помилки операторів тощо  трапляються в усіх галузях  виробництва).

  На сьогодні в Україні  більше 150 видів робіт визнані  такими, що мають підвищену небезпеку ( атомна енергетика та промисловість, хімфармвиробництво, збирання та утилізація відходів, видобуток корисних копалин, металургія, виробництво харчових продуктів, будівництво тощо ).

   Небезпека також  загрожує людині у повсякденному  житті ( вдома, на вулиці, на роботі, на відпочинку) і в надзвичайних  ситуаціях ( аваріях, техногенних та  природних катастрофах ).

 Що таке  небезпека?

  Іноді трапляються  небезпеки, які загрожують життю, здоров’ю чи добробуту людей. Наприклад: транспортні аварії, хуліганство, побиття, крадіжки та інші зловмисні  дії. Такі ситуації називають  небезпечними.

 Причиною небезпечної  ситуації досить часто стає  власна необачність, невміння передбачати  наслідки своїх вчинків. З давніх давен люди вивчають небезпечні ситуації, щоб передбачати, попереджувати або уникати їх. Але якщо їх неможливо запобігти, то людина намагається правильно діяти, щоб урятуватися.

Поведінка в небезпечній ситуації.

«Передбачати, уникати, діяти» - це непорушні принципи поведінки у небезпечній ситуації, закон для кожного, хто хоче навчитися безпечній життєдіяльності.

ПЕРЕДБАЧАТИ – вміти розпізнавати небезпеки та розуміти наслідки своїх дій, щоб самому не створити небезпечну ситуацію. Наприклад: коли проходите мимо повороту чи арки, слід передбачати несподівану появу автомобіля. Коли катаєтеся на велосипеді не можна виїжджати на проїзну частину, щоб не створити небезпечну ситуацію.

Нас оточують не лише корисні речі, а й потенційні джерела небезпеки – електрична чи газова плита, сірники, праска, засоби побутової хімії. Вийшовши на вулицю: транспорт, дороги, будівельні майданчики – те, без чого людина вже не може обійтися, але в певних ситуаціях вони також можуть бути небезпечними.

УНИКАТИ – діяти так, щоб не потрапити в небезпечну ситуацію. Наприклад:

• краще пропустити переповнений автобус і сісти в наступний;
• вимикати газ, коли виходите з дому;
• ховати небезпечні предмети в недоступному для маленьких дітей місця.

ДІЯТИ – означає:

• не розгубитися, тобто бути фізично і психологічно готовим до дій у небезпечній ситуації;
• знати, що і як треба робити в небезпечній ситуації ( Наприклад: якщо не знати, що електроприлад під напругою під час пожежі і залити його водою, то замість того, щоб загасити пожежу, можна отримати удар електричним струмом);
• вміти правильно користуватися рятувальним спорядженням, зв’язуватися і взаємодіяти з рятувальними службами;
• не втрачати надії і боротися, зробити все можливе, щоб врятуватися самому і допомогти іншим.

 

Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Кількіснаоцінканебезпекиназиваєтьсяризиком.

Ризик — цевідношення числа тих чиіншихфактичнихпроявівнебезпеки до їхможливого теоретичного числа за певнийперіод часу. Ризик — частота реалізації небезпеки.

Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.

Методивизначенняризику:

• інженерний — спирається на статистику, розрахункичастотипроявленнянебезпек, імовірніснийаналізбезпеки та на побудову "дерев" небезпек;
• модельний — базується на побудові моделей впливунебезпек як на окремулюдину так і на соціальні, професійнігрупи;
• експертний — за ним ймовірністьрізнихподійвизначаєтьсядосвідченимиспеціалістами-експертами;
• соціологічний (соціометричнаоцінка) — базується на опитуваннінаселення та працівників.

Даніметодидоцільновикористовувати комплексно.

За статистичним методом ризикобчислюється за формулою:

R=n/N

де R – ризик за певнийперіод часу,

 n – кількістьфактичнихпроявівнебезпеки (травм, аварій, катастроф),

N – теоретично можлива кількість небезпек для данного виду діяльності чиоб’єкта.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних за 2010 р. в Україні загинули у побутовій сфері 68 271 людина. Наразились на смертельну небезпеку в побуті міг практично кожен із загальної кількості громадян, що проживали в Україні за цей період, тобто N= 45 939 820 осіб.

Відтак, числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 2010 р. становило:

R=68 271 / 45 939 820 = 0,001486096 = 1,486

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули 1486 осіб.

Чисельність населення України за січень 2010 р. зменшилася на 23 тис. 127 осіб і на 1 лютого становила 45 млн. 939 тис 820 осіб. Про це говориться в повідомленні Державного комітету статистики України

За статистикою на 1 січня 2009 р. чисельність населення в Україні складала 46 млн. 143,700 тис. людей. З них міське населення - 31 млн. 587,200 тис. людей, сільське - 14 млн. 556,500 тис. людей. На 1 грудня 2009 р. чисельність населення складала 45 млн. 982,936 тис. людей.

У той же час, смертність в Україні в 2009 р. скоротилась на 6,32% і склала 706 тис. 738 осіб, що на 47 тис. 723 особи менше, ніж у 2008 р. Зменшення смертності в 2009 р. було зафіксовано в усіх без винятку регіонах. Народжуваність у 2009 р. в Україні склала 515 тис. 176 осіб, що на 1 тис. 179 немовлят більше у порівнянні з 2008 р. У цілому, зростання народжуваності в 2009 р. було зафіксоване в 15 регіонах України: Криму, Вінницькій, Волинській, Житомирській , Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській, Чернігівській областях, а також у містах Київ та Севастополь. У трьох регіонах - Волинській, Рівненській областях та в м. Києві - народжуваність перевищила смертність.

В цілому, співвідношення кількості народжених до кількості померлих в 2009 р. склало 1 до 1,37. Для порівняння, в 2008 р. таке співвідношення становило 1 до 1,4, у 2007 р. - 1 до 1,6, у 2006 р. - 1 до 1,63, у 2004-2005 рр. співвідношення народжених до померлих становило 1 до 1,7.

За прогнозом ООН, при збереженні динаміки скорочення населення до 2030 року кількість українців зменшиться до 39 млн. Як наголошувалося раніше в демографічному звіті ООН, в Україні найнижчий у світі природний приріст населення.

За ступенем припустимості ризик буває знехтувальний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.

Знехтувальний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

Прийнятим вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтувальний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятого (допустимого) ризику.

Прийнятий ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятого ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природою, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятих значень.

Максимально прийнятим рівнем індивідуального ризику загибелі людини звичайно вважається ризик, який дорівнює на рік. Малим вважається індивідуальний ризик загибелі людини, що дорівнюєна рік.

Концепція прийнятого ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.

 

Дерево послідовності подій для визначення ризику простудних захворювань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка ризику за допомогою дерева рішень

У науках про безпеку широкого застосування набув метод моделювання задачі вибору рішень в умовах ризику за допомогою «дерева подій» чи «дерева рішень».

Цей метод передбачає графічну побудову варіантів вкладених рішень. Гілками дерева ставлять у відповідність суб’єктивні й об’єктивні оцінки можливих подій. Йдучи вздовж побудованих гілок, оцінюють кожен шлях, як правило, на підставі імовірностей. І з  усіх можливих оцінок вибирають варіант дій з найменшою ймовірністю. При цьому кількісно оцінюють кожен варіант.

Дерево подій – графічна модель, яка відображає логічно впорядковану множину подій з формуванням кінцевого результату.

Справді, коли працюють люди, навіть дотримуючись усіх встановлених відповідними правилами охорони праці стандартних значень, все ще існує деякий рівень залишкового ризику, який неминуче повинен бути присутнім. Наскільки ризик може бути прийнятим чи неприйнятим – вирішує керівництво. Результат цього рішення буде впливати на багато вхідних даних та міркувань, серед яких не останнє місце посідає вартість ризику, оскільки головним завданням управління є і завжди буде визначення вартості ризику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкція до практичної роботи

Тема:Ризик, як кількіснаоцінканебезпек.