Нестандартнi уроки як засiб розвитку творчого потенцiалу учнiв

Висновок:

"Прес-конференція"  як дидактична гра відбувалася  впродовж всього уроку. Учні  виконували ролі і спочатку  знайомились з новим матеріалом, а потім його закріплювали і робили певні висновки, тим самим збагачуючись знаннями.

 

Додаток В

 

Урок-дидактична гра "Мозкова атака"

 

Тема: Вивчення будови приладів системи запалювання.

Мета:

1) Сформувати в учнів вміння виконувати прийоми, пов'язані з обслуговуванням приладів системи запалювання, а також вміння та навички користування цими приладами.

2) Виховати працелюбність, свідоме та культурне ставлення до обладнання.

3) Розвинути вправність рухів, конструкторсько-технічне мислення та творчі якості.

Тип уроку: практичне засвоєння знань і умінь.

Методи: розповідь, пояснення, демонстрація умінь, особистий показ, інструктування.

Оснащення уроку: плакати, прилади системи запалювання, прилади та деталі системи запалювання – переривач - розподільник , свічки запалювання, котушка запалювання; інструмент: набори ключів, технологічні картки, "Розробка переривача - розподільника", стенд "Система запалювання з п'єзоелементом".

Час: 4x45 хвилин.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент — 10 хв.

Привітання  класу, пропонуємо учням зайняти робочі місця, перевіряємо готовність матеріально-технічної бази до заняття, призначаємо чергових, відмічаємо відсутніх.

Нагадуємо учням  склад ланок при виконанні  наступної самостійної роботи, пропонуємо черговим роздати інструмент, перевіряємо  наявність робочого одягу.

II. Актуалізація опорних знань — 15 хв.

Методом "мозкової атаки" робимо закріплення теоретичного матеріалу з теми: "Електрообладнання  автомобіля. Система запалювання".

Для проведення мозкової атаки учні поділяються  на кілька груп по 4-5 чол., кожна з яких представляє собою конструкторське бюро.

Вчитель пояснює  правила мозкової атаки.

III. Вступний інструктаж – 25 хв.

IV. Самостійна робота – 190 хв.

V. Заключний інструктаж – 15 хв.

VI. Прибирання робочих місць – 15 хв.

Висновок:

Аналізуючи  план уроку з професійного навчання, ми можемо зробити висновок, що дидактична гра (Мозкова атака) була застосована лише на елементі актуалізації опорних знань.

Таким чином, дидактична гра може бути використана не впродовж всього уроку, а лише на одному з  його елементів.

Дидактичні  ігри можна проводити і на закріплені нового матеріалу. Ця робота проводиться  в малих групах інтерактивним  методом.

 

Додаток Г

 

Уроки типу KBK

 

Ці форми  уроків "прийшли" з позакласних  занять і стали популярними. Галузь їх застосування – переважно при повторенні і закріпленні тем і розділів.

Такий урок-змагання може складатися з 4-х конкурсів-етапів.

I етан – розминка. Завдання: скласти усну доповідь з пройденої теми - один учень починає, другий продовжує і т. д.

II етап – конкурс. "Перевірка домашнього завдання" з даної теми. (Крім основного матеріалу теми, можна віднайти такий матеріал, якого немає в підручнику, цікаві історичні факти, особи вчених, їх біографії і т. ін.).

III етап — рішення різних задач з даної теми.

IV етап — конкурс "художників". На аркушах ватману вони зображують своє бачення змісту питань, які розглядались на даному уроці.

Заключний етап - підбиття підсумків, які робить вчитель, або вчитель за участю учнів.

 

Уроки-змагання

Мета уроку - закріплення умінь і навичок вирішувати задачі різних типів.

До проведення уроку формуються команди і журі. Журі підбирає задачі, готує устаткування для виконання експериментальних  задач.

Починається урок з повідомлення, яке робить член журі.

Потім команди  вирішують пропоновані задачі (письмово).

Демонструється  експеримент - його потрібно пояснити.

Конкурс капітанів  команд - рішення усних задач.

Конкурс команд - вирішення задач на "швидкість".

Завершується  змагання підбиттям підсумків, визначенням команди, яка перемогла.

 

Додаток Д

 

Схема 1. Послідовність  дій навчання CASE

 

Додаток Є

 

Схема 2. Взаємозв'язок методів проблемно-розвиваючого навчання, способів створення проблемних ситуацій та екранно-звукових засобів навчання

 

Висновки

 

Уроки "дидактичні ігри" належать до нестандартних уроків, які у вітчизняну школу прийшли у другій половині XX століття. Коли виникла тенденція зниження інтересу школярів до занять, Відчуження учнів від пізнавальної праці вчителі намагались припинити різними засобами. На загострення проблеми масова практика школи відреагувала нестандартними уроками, головною метою яких було збудження і утримання інтересу учнів до учбової праці.

Але ж погляди  педагогів на нестандартні уроки  різні: одні вбачають в них прогрес  педагогічної думки, вірний шлях у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під натиском ледачих учнів, які не вміють і не бажають серйозно працювати.

Звісно, нестандартні уроки, в тому числі і розглянуті нами ділові ігри, незвичні за задумом, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж учбові заняття з витриманою структурою і усталеним режимом роботи. Тому вміти проводити такі уроки повинні всі вчителі, але перетворювати нестандартні уроки, ділові ігри в головну форму роботи та вводити їх в систему не варто.

По-перше, через  велику трату часу;

по-друге, через  відсутність серйозної пізнавальної праці;

по-третє, через невисоку продуктивність.

Ще К.Д. Ушинський писав: "Вчити, граючись, можна тільки малих дітей. Розумова праця важка і швидко втомлює незвичного".