Основні історичні етапи Болонського процесу. Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти в основних документах Болонсько

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, Болонський процес - це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи.

Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS - European Community Course Credit Transfer System), яку ще називають системою кредитних одиниць, системою кредитних заліків, системою кредитних рівнів, системою залікових одиниць, кредитною системою взаємовизнання тощо; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома; напрацьовувати, підтримувати і розвивати європейські стандарти якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки відповідно до вимог ENQA; усунути наявні перепони для розширення мобільності студентів, викладачів, дослідників і управлінців вищої школи.

Зазначимо, що на всіх етапах Болонський процес було проголошено добровільним, багатоваріантним, гнучким, відкритим, поступовим. І приєднання до Болонського процесу, і неприєднання до нього мають свої переваги та ризики.

Утім, з урахуванням усіх „за” і „проти” для країн, мета яких економічний і суспільний розвиток і, зрештою, вступ до Європейського Союзу, альтернативи Болонському процесу немає. Цей процес географічно не обмежений кордонами Європейського Союзу. Його учасниками можуть стати країни, які доведуть свою готовність щодо дотримання цілей і принципів Болонського процесу у своїх системах вищої освіти.

Навіть стислий історичний екскурс доводить, що Болонський процес не виник раптово. Прийняття Болонської декларації - це ще один доказ того, що зміни в освіті - не якесь раптове відкриття, а скоріше - результат поступового усвідомлення взаємодії процесів європейської економічної та політичної інтеграції, результат розвитку ідей та інновацій у сфері освіти. У Болонській декларації знайшли свою конкретизацію головні напрямки розвитку європейських університетів з урахуванням досвіду та відповідно до цивілізаційного процесу початку ХХІ ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Вища освіта і Болонський  процес : навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, В. Д. Данчук. — К. : Знання  України, 2006. - 440 с.

2. Матеріали науково-практичного  семінару „Кредитно-модульна система  підготовки фахівців у контексті  Болонської декларації” (Львів, 21 - 23 листоп. 2003 р.). - Л. : Вид-во „Львівська  політехніка”, 2003. - 111 с.

3. Національна доктрина  розвитку освіти // Освіта. - 2002. - № 26. - 24 квіт. - 1 трав. - С. 2 - 4.

4. Гончаренко С. У. Гуманітаризація  загальної середньої освіти (Проект  концепції) / С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований. - К., 1994.

5. Сікорський П. І. Кредитно-модульна  технологія навчання / П. І. Сікорський. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. - 127 с.

6. Згуровський М. З. Стан  та завдання вищої освіти України  в контексті Болонського процесу / М. З. Згуровський. - К. : Політехніка, 2004. - 76 с.

7. [Електронний ресурс]:

http://knowledge.allbest.ru/pedagogics/3c0b65625a2ac68a4c53a89421316d26_0.html

8. [Електронний ресурс]: Економічний часопис-ХХІ №7-8 2004 http://soskin.info/ea/2004/7-8/20040716.html