Проектна технологія

Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.

За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді такої таблиці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№	Етапи діяльності	Зміст діяльності
1.	Підготовка. Визначення теми і мети проекту.	Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань.
2.	Планування: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.	Учні: формулюють завдання і виробляють план дій, Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.
3.	Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).	Учні: збирають інформацію. Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.
4.	Аналіз. Аналіз інформації, формулювання висновків.	Учні: аналізують інформацію. Вчитель: коректує, спостерігає, радить
5.	Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).	Учні: аналізують інформацію, Вчитель: коректує, спостерігає, радить. Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.

 

 

 

Схема оформлення проекту

І етап

Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену   назву   проблеми,   коло   питань;   визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів. Наприклад, назва загального проекту — "Формування громадянина демократичного суспільства, який знає свої права, вміє ними користуватися, поважає права інших людей".

Підпроекти (окремі напрями):

• виховання в дусі миру;
• права людини і права дитини;
• мирне розв'язання конфліктів;
• виховання у дусі толерантності;
• вміння цивілізовано вести диспути, бесіди, суперечки.

II етап

Написання проекту.

Розділи проекту:

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряжу (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

• створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);
• нові технології, методики;
• можлива розробка дослідження за проектом;
• визначення очікуваних результатів;
• планування "продукту" в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);

б) короткодіюча мета, завдання — визначення конкретної мети, завдань на визначений період.

3. Визначення етапів реалізації  проекту:

а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення — Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовувано проект? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.

5. Обов'язки та відповідальність  учасників реалізації проекту:

• хто відповідає за проект?
• хто і за що відповідає всередині проекту?
• хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати:

— які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту.

 Коли та з якою періодичністю  будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на  рік). Хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські  структури. Форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі  буде подано інформацію про  хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти  тощо)?

8.Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи  всі  види  витрат,  необхідних  для  успішної реалізації проекту).

 

7. Вимоги до особистості педагога

Вміння користуватися проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і "професійний розвиток дитини у процесі навчання.

Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції:

• допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;
• сам є джерелом інформації;
• координує весь процес роботи над проектом;
• підтримує і заохочує учнів;
• підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.

Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педагогічна професія — одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мистецтвом акторської майстерності. Вчитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як в жодній іншій.

 

6. Використання проектної технології з дітьми дошкільного віку.

Проектний метод навчання є для дошкільників інноваційним. Він спрямований на розвиток особистості дитини,її пізнавальних і творчих здібностей.

Варіативність використання технології досить різноманітна:

• Повна інтеграція (екологічне виховання з худ. літературою, муз. вихованням, фіз. розвитком)
• Часткова інтеграція (інтеграція худ. літератури та образотворчої діяльності)
• Інтеграція на основі єдиного проекту, в основі якого лежить проблема.

 

Орієнтовний план роботи вихователя по підготовці проекту:

Поставити мета проекту.

Розробка плану досягнення мети (вихователь обговорює план з батьками).

Залучення фахівців до здійснення відповідних розділів проекту.

Складання плану-схеми проекту.

Збір матеріалу.

Включення в план схему проекту занять, ігор та інших видів дитячої діяльності.

Домашні завдання для сам. виконання.

Презентація проекту, відкрите заняття.

 

Основні етапи методу проектів

 

1. Цілепокладання: педагог допомагає дитині вибрати найбільш актуальне й посильне для нього завдання на певний відрізок часу.

 

2. Розробка проекту – план  діяльності по досягненню мети:

• до кого звернеться по допомогу (дорослому, педагогові);
• у яких джерелах можна знайти інформацію;
• які предмети, матеріали та обладнання слід використовувати;
• з якими предметами навчитися працювати для досягнення мети.

3. Виконання проекту – практична  частина.

4. Підведення підсумків – визначення завдань для нових проектів.

В ДНЗ використовуються наступні види проектів:

• дослідницько-творчі проекти: діти експериментують, а потім результати оформляють у вигляді газет, драматизації, дитячого дизайну;
• рольово-ігрові  проекти (з елементами творчих ігор, коли діти входять в образ персонажів казки й вирішують по-своєму поставлені проблеми);
• інформаційно-орієнтовані проекти: діти збирають інформацію й реалізують її, орієнтуючись на соціальні інтереси (оформлення й дизайн групи, вітражі й ін.);
• творчі проекти (оформлення результату у вигляді дитячого свята, дитячого дизайну, наприклад «Театральний тиждень»).

 

Оскільки провідним видом діяльності дошкільника є гра, то, починаючи з молодшого віку, використовуються рольово-ігрові й творчі проекти: «Улюблені іграшки», «Абетка здоров'я» і ін.

 

Існують в ДНЗ і такі види проектів:

• комплексні: «Світ театру», «Вітаємо Шевченка!», «Місяць сторіч», «Тиждень Книги»;
• межгрупові: «Математичні колажі», «Світ тварин і птахів», «Пори року»;
• творчі: «Мої друзі», «У нас у веселому садку», «Цікаві казки», «Світ природи», «Родзинки України»;
• групові: «Казки про любов», «Пізнай себе», «Підводний світ», «Весела астрономія»;
• індивідуальні: «Я и моя родина», «Генеалогічне древо», «Секрети бабусиної скрині», «Казковий птах»;
• дослідницькі: «Світ води», «Подих і здоров'я», «Харчування й здоров'я».

 

За тривалістю вони бувають короткостроковими (одне або кілька занять), середньої тривалості, довгострокові (наприклад, «Творчість Пушкіна» - на навчальний рік).

 

Основною метою проектного методу в ДНЗ є розвиток вільної творчої особистості дитину, яке визначається завданнями розвитку й завданнями дослідницької діяльності дітей.

Завдання дослідницької діяльності специфічні для кожного віку.

У молодшому дошкільному віці – це:

входження дітей у проблемну ігрову ситуацію (провідна роль педагога);

активізація бажання шукати шляхи дозволу проблемної ситуації (разом з педагогом);

формування початкових передумов пошукової діяльності (практичні досвіди).

У старшому дошкільному віці – це:

формування передумов пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи;

розвиток уміння визначати можливі методи розв'язку проблеми за допомогою дорослого, а потім і самостійно;

формування вміння застосовувати дані методи, що сприяють розв'язку поставленого завдання, з використанням різних варіантів;

розвиток бажання користуватися спеціальною термінологією, ведення конструктивної бесіди в процесі спільної дослідницької діяльності.

 

Метод проектів актуальний і дуже ефективний. Він дає дитині можливість експериментувати, синтезувати отримані знання. Розбудовувати творчі здібності й комунікативні навички, що дозволяє йому успішно адаптуватися до ситуації, що змінився, шкільного навчання.

 

Впровадження в практику роботи проектного методу починалося з організації роботи з педагогічними кадрами. Тут можна використовувати наступні форми роботи:

 

Консультації за темами:

«Варіативність використання інтегрованого методу у вихованні дошкільників»;