Психологічні особливості студентського самоврядування

Психологічні особливості студентського самоврядування

Першим нормативним актом, що передбачав право створювати органи студентського самоврядування у вищих навчальних закладах був Закон України «Про освіту» від 23 березня 1991 року, який визнавав громадське самоврядування, у тому числі і студентське. У 1996 році було прийнято Положення про державний вищий заклад освіти (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року), яким визначено мету, завдання, структуру органів студентського самоврядування. Незважаючи на те, що згодом з"явилось досить прогресивне Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах, затверджене Міністерством освіти і науки України від 3 квітня 2001 року, Закон України «Про вищу освіту», від 17 січня 2001 року, відображає ті норми, які у 1996 році були передбачені у Положенні про державний вищий навчальний заклад. Якщо говорити про законодавче регулювання, то сьогодні це лише стаття 38 Закону України «Про вищу освіту» та стаття 37, що визначає необхідність затвердження положення про студентське самоврядування вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Перебудова нашого суспільства має вплив і на життя студентства, зокрема студентських груп. Давні традиції зруйновані (комсомол, студентські загони, допомога сільському господарству, шефство над дитячими будинками, зустрічі з видатними діячами культури, мистецтва тощо).

Зараз життя та діяльність групи дещо обмежена навчальною роботою. Подекуди виникає недооцінка ролі групи у вихованні особистості фахівця (важливо для майбутнього педагога). Можливо, тому процес формування колективу дещо уповільнюється. Лише 45% студентів наприкінці першого курсу вважають, що група стала колективом. І на останніх курсах колектив знову руйнується через багато причин.

Треба звернути особливу увагу на роль органів самоврядування в організації студентських колективів: від групових органів самоврядування до університетських (студентський профком) і навіть місцевих (наприклад, орган студентського самоврядування в м. Києві).

Самоврядування – хороша школа для виховання керівників-політиків або виробничого підрозділу. Їх роль зараз значно зростає. Окрім того, система самоврядування з боку керівних органів звільнена від авторитарних методів.

Студентське самоврядування — це діяльність, за допомогою якої максимально виявляються і реалізуються творчі здібності студентів, формуються моральні якості, ініціатива, підвищується відповідальність кожного за результатами своєї праці. Положення передбачає зростання ролі студентського колективу в процесі управління навчальним закладом.

Реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями), здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами. Студентське самоврядування здійснюється на рівні групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Самоврядування студентською групою (управління групою офіційним і неофіційним лідером) має бути спрямоване як на виконання кожним членом групи своїх прямих обов’язків, які пов’язані з навчально-професійною діяльністю, на підтримання позитивних тенденцій у професійному зростанні, так і на коригування групових настанов і позицій, які впливають на взаємини членів групи та окремих мікрогруп, покращує настрій, підтримує позитивний мікроклімат, облагороджує групові традиції.

Буває, що ідеї, пропозиції надає куратор групи, кафедра або деканат, але вони повинні бути прийняті групою. Важливо, щоб турбота про інтереси групи та кожного її члена стала турботою і власною справою кожного члена активу (староста, профорг, відповідальний за окремі ділянки роботи, неофіційний лідер).

У Законі України «Про вищу освіту» визначені завдання студентського самоврядування:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
• забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;
• сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності;
• сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;
• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами. 
   
  Функції студентського самоврядування:
• Забезпечення нормальної навчальної роботи, виконання щоденних завдань із врахуванням інтересів студентів.
• Підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до управлінської діяльності.
• Забезпечення в роботі кожного члена органу самоврядування соціальної спрямованості, готувати до активної діяльності в суспільстві як організатора.

Які умови забезпечують успіх у роботі органів самоврядування?

• Участь в органах самоврядування більшості студентів, а не тільки активу.
• Потрібна підтримка (допомога) викладачів на засадах партнерства і рівності.
• Результати роботи органів самоврядування повинні бути помітні для всіх студентів (працевлаштування, розв’язання конфліктів тощо).

Студентські ради спільно з вихователями планують та проводять виховні заходи, здійснюють контроль за дотриманням студентами правил внутрішнього розпорядку, приділяють увагу роботі гуртків художньої самодіяльності та спортивних секцій, самопідготовці студентів до занять, сприяють популяризації здорового способу життя, запрошують для виступів медичних працівників і працівників правоохоронних органів.

У більшості навчальних закладів створені і діють ради з профілактики правопорушень, на яких проводиться профілактична робота зі студентами, схильними до правопорушень, вживання наркотиків, алкоголю. До цих рад входять досвідчені педагоги, психологи, члени студентських рад.  Навіть в нас є такі профілактичні роботи за куріння в туалеті. У навчальних закладах налагоджена чітка взаємодія адміністрації, педагогічного колективу і членів студентських рад. Практикується проведення спільних рейдів, співпраця з громадськими організаціями, благодійними фондами, структурними підрозділами державних органів влади, які причетні до виховного процесу.

Проте сьогодні є недоліки і в роботі самоврядування: по-перше, більшість студентів не бере участі в органах самоврядування, а тому обмежені можливості для їх самореалізації. По-друге, студенти-випускники важко адаптуються до соціально-економічних реалій (наприклад, як керівники виробничого колективу або класу не вміють працювати з групою, з колективом), не готові до вирішення побутових і матеріальних проблем. По-третє, для активу характерний великий прагматизм у стосунках із ровесниками, намагання у всьому мати власну вигоду, навіть на шкоду суспільним інтересам.

Роль куратора.

Виходячи з того, що людина є істотою соціальною, її розвиток і формування як самостійної особистості значною мірою відбувається під впливом оточуючого середовища. Одним із таких досить впливових середовищ є студентська група університету, в якій молода людина не тільки навчається протягом п’яти років, але і виховується, набуває соціальних якостей. Для того, щоб цей процес був максимально ефективним, студентська група повинна стати не формальним об’єднанням окремих особистостей, а цілісним соціальним колективом. Однак нажаль, більшість студентських груп навіть і наприкінці навчання назвати колективом можна тільки умовно.

Очевидно, що причин такого стану речей може бути декілька, однак, з нашої точки зору, одна з основних полягає у недосконалій роботі куратора академічної групи, бо саме він повинен зробити студентський колектив міцним знаряддям виховання і розвитку особистості.

Термін «куратор» походить від латинського слова «curator» – наставник, людина, якій доручено спостерігати за певною роботою чи процесом. Діяльність куратора має місце в різноманітних сферах людського суспільства: політичній, соціальній, економічній, педагогічній тощо. У нашому випадку слід звернути увагу на поняття «педагог-куратор», «куратор студентської групи». На думку А.М. Алексюка, «це людина, яка займається виховною роботою в навчальному закладі і є певним посередником між суспільством і студентом в процесі формування особистості через різноманітні види діяльності студентського колективу» [1, с. 218]. У свою чергу Т.Є. Ісаєва стверджує, що «Завданням куратора академічної групи є не просто зовнішнє спостереження і контроль за ходом навчальної та пізнавальної діяльності студентів, а його перетворення в активного учасника освітнього процесу, який надає необхідну допомогу у вирішенні організаційних, інформаційних, педагогічних, соціально-психологічних завдань» [2, с. 58].

Основна і найскладніша робота куратора –  це його організаційна діяльність на першому курсі, так як від неї значною мірою залежить, чи сформується із студентів дійсно цілісний і дружній колектив однодумців, а також їх поведінка, відвідування занять та успішність навчання, участь у громадській роботі. Тому виховну роботу куратору слід починати ще до першого вересня з формального ознайомлення з контингентом групи на основі вивчення особових справ студентів. Ця робота може дати багато цінної і необхідної інформації про склад і характер сім’ї студента, його успішність у школі, стан здоров’я, захоплення тощо.

Починаючи з перших днів занять, куратору необхідно познайомитися з кожним студентом групи та встановити привітний, доброзичливий тон у стосунках. Слід враховувати, що багато студентів приїжджають на навчання в університеті з інших міст і часто відчувають себе розгубленими у новому, незнайомому середовищі. У зв’язку із цим дуже важливо, щоб протягом перших тижнів куратор став для своєї групи потрібною, компетентною людиною, в якої завжди можна спитати поради, попросити допомоги. Для більш швидкої адаптації студентів до нових умов життя, на першому тижні навчання варто провести екскурсію по університету, дати детальні інструкції щодо часу та розпорядку роботи бібліотеки і читального залу, розкладу дзвінків, правил поведінки, прав і обов’язків студентів. Багатьом студентам може бути важко звикнути до нового ритму життя, інтенсифікації навчального навантаження, збільшення числа дисциплін тощо. Щоб акліматизація пройшла спокійно та безболісно, куратору потрібно заходити до студентів своєї групи по декілька разів на день. Важливість цього етапу також полягає у тому, що за перші тижні навчання авторитетами групи можуть стати негативні лідери. Тільки розумний, зважений вплив куратора зведе формування негативного лідерства нанівець.

Декому може здатися, що студентів не слід занадто опікувати, але ті стосунки, які закладаються в перший місяць навчання, є запорукою подальшого успішного формування цілісного колективу. Саму в період, коли студент ще не звик до нового навчального закладу, не володіє необхідною інформацією, треба зробити так, щоб єдиним, завжди доступним та достовірним її джерелом стали слова куратора. На другому тижні навчання під час виховної години бажано провести письмове психолого-педагогічне тестування, яке допоможе виявити особливості характеру, інтереси та вподобання студентів, а також обрати старосту та актив групи. З вибором старости неможна помилитися ні в якому разі, адже коли настане час вести за собою та організовувати групу, може виявитися, що староста і куратор прямують у різних напрямках.

На другому етапі перед куратором стоїть завдання перетворити актив групи у ядро колективу, зробити його опорою для руху вперед. Тепер вимоги до групи повинні виходити не тільки від куратора, але й від активістів. Вони поступово повинні стати керівною силою, здатною вести решту студентів за собою. Але цьому передує ретельна робота куратора з активом, передусім зі старостою Для цього потрібно постійно збирати актив, роз’яснювати студентам їх права, обов’язки та шляхи виконання поставлених завдань, підказувати, як краще повести себе в тій чи іншій ситуації.

Дуже важливим моментом у формуванні колективу студентів академічної групи є організація спільної діяльності та дозвілля. Формами колективної діяльності можуть бути спортивні змагання, конкурси самодіяльності, інтелектуальні ігри, свята на різну тематику, що дасть можливість кожному студенту проявити себе, а також буде сприяти формуванню товариських відносин, згуртує групу, сформує у студентів спільні інтереси і погляди. Виховні заходи будуть більш успішними, якщо куратор буде постійно зосереджувати увагу на тому, що можливості для творчості має кожен студент.

Важливими завданнями для куратора групи є покращання рівні навчання; активізація роботи з залучення талановитих студентів в пізнавальний, науковий і творчий процеси; підтримання контактів з батьками студентів; створення і збереження між куратором і студентами відносин довірливості і доброзичливості при вирішенні проблемних питань; надання групі в цілому і окремим студентам необхідної психологічної допомоги; розвиток студентського самоврядування, самодіяльності студентів. Комплексне вирішення цих завдань буде сприяти формуванню колективізму, гармонійному розвитку кожного студента групи, зростанню його особистісного і професійного рівня. Крім того, формування колективу не в останню чергу буде сприяти саморозвитку особистості, яка може творчо і свідомо визначати мету своєї діяльності. Спілкування куратора і студента має бути духовно насиченим, цікавим, бо суспільству необхідна особистість, яка вміє працювати на результат.