Розробити діагностичні завдання для виявлення рівня розвитку одного з напрямків валеологічної освіти дошкільників

1. Розробити діагностичні  завдання для виявлення рівня  розвитку одного з напрямків  валеологічної освіти дошкільників.

Визначення фізичного  стану дітей за допомогою фізичних навантажень.  
Біг  
У дітей дошкільного віку умовно можна виділити за швидкістю три види бігу: швидкий біг, біг із середньою швидкістю і повільний біг. Ці види бігу роблять різний вплив на організм і використовуються для вирішення різних завдань фізичного виховання дітей.  
Швидкий біг є основною частиною багатьох вправ, широко використовується в іграх, естафетах та самостійної діяльності дітей. Для швидкого бігу використовуються дистанції від 10 до 30 м . Швидкість бігу у дітей з віком збільшується, і відповідно зменшується час пробігання дистанції.  
Швидкий біг надає значний вплив на діяльність основних систем організму. Так, частота пульсу під час бігу збільшується до 130 уд / хв і може досягати 170-180 уд / хв, але при цьому наголошується швидке її відновлення: вже на 1-ій хвилині вона знижується до 130-140 уд / хв і на 2 - третій хв повертається до вихідного рівня. З метою виховання швидкості, швидкісно-силових якостей і підвищення функціональних можливостей дітей швидкий біг поєднується з іншими рухами, повторюється в грі або естафеті 4-5 разів після невеликої перерви.  
Біг з середньою швидкістю є найважливішим засобом виховання загальної витривалості у дошкільнят. Швидкість такого бігу складає 50-60% від максимальної швидкості бігу у дітей кожного віку. У середній групі вона коливається від 2,0 до 2,2 м / с, у старшій - від 2,2 до 2,4 м / с, у підготовчій - від 2,4 до 2,7 м / с.  
Тривалий біг із середньою швидкістю вимагає значного посилення доставки кисню до працюючих м'язів і органам, що підсилює роботу легенів, підвищує кровотік. Частота пульсу за перші 30 з підвищується до 160 уд / хв і під час бігу коливається від 160 до 170 уд / хв. Тривалість такого бігу забезпечується тим, що в процесі його відбувається постійне чергування напруження та розслаблення м'язів, відновлення їх працездатності.  
Повільний біг також є важливим засобом виховання витривалості у дітей. Фізичне навантаження при повільному бігу менш інтенсивна. Частота пульсу під час бігу збільшується до 135-145 уд / хв. Діяльність дихальної та серцево-судинної систем повністю забезпечує потреби організму в доставці кисню безпосередньо в процесі самого бігу.  
Одним з важливих показників при проведенні медико-педагогічного контролю є визначення зовнішніх ознак втоми. Позитивний вплив занять на організм дитини може бути досягнуто при такому дозуванні м'язових навантажень, яке забезпечує загальний розвиток, тренування основних фізіологічних функцій. Для цього при проведенні занять передбачається чергування підвищеної м'язової діяльності, що викликає деяку ступінь втоми, і відпочинку, особливо активного, що є необхідною умовою тренування. Втома не можна розглядати як щось патологічне, шкідливий для організму: воно являє собою природний стан, що виникає під впливом м'язової діяльності. При невеликому стомленні посилюється обмін речовин, підвищується життєвий тонус, стають більш інтенсивними процеси відновлення. Негативно позначається на стані дитини тільки надмірне стомлення - перевтома.  
Вихователь, лікар, медична сестра, спостерігаючи під час занять за дітьми, відзначають наявність зовнішніх ознак втоми і ступінь їх вираженості.

Зовнішні ознаки втоми

При вираженому, неприпустимому стомленні  всі ознаки виявляються сильно. У такому випадку вихователь повинен внести зміни в план заняття: обмежити навантаження для дітей, які мають середні і виражені ознаки втоми, зменшити число повторень вправ, виключити більш важкі для них, подовжити відпочинок і т.д. Якщо виражені ознаки втоми відзначаються у більшості дітей, значить, зміст заняття не відповідає рівню фізичної підготовленості дітей і необхідно його перебудувати.  
Потрібно враховувати, що у дітей дошкільного віку функціональні зрушення визначаються не тільки обсягом і інтенсивністю м'язової діяльності, а й формою проведення фізичних вправ, а також емоційної налаштованістю дітей. Позитивні емоції знижують стомлення, при інтенсивній діяльності увага не розсіюється, з'являється захопленість. Однак слід пам'ятати, що для дошкільника характерна підвищена збудливість, тому навіть позитивні емоції не повинні бути надмірними: треба чергувати вправи, що підвищують емоційний тонус, і вправи, що вимагають уваги.  
Здійснюючи контроль, потрібно стежити за тим, щоб при виконанні вправ педагог звертав увагу на виховання правильної постави і формування зводу стопи.  
Такі рухи, як ходьба, біг, лазіння і т.д., якщо вони виконуються правильно, сприяють формуванню правильної постави. Ряд вправ спеціально використовується для цієї мети: вправи для м'язів плечового пояса, спини та живота. Розвиток і зміцнення цих груп м'язів, в основному розгиначів, сприяють створенню так званого "м'язового корсету", вихованню правильної постави. У кожному занятті пропонуються вправи для розвитку і зміцнення зводу стопи (ходьба на носках, п'ятах, лазіння по сходах, ходьба по зменшеній площі опори, біг і т.д.), але всі ці вправи повинні виконуватися методично правильно.  
При виконанні фізичних вправ слід привчати дітей правильно дихати, особливо це важливо під час занять на відкритому повітрі. Поглиблене дихання, природно, з'являється в процесі виконання різних фізичних вправ. У спокої в дошкільнят дихання більш поверхневе (це пояснюється анатомофізіологічна особливостями органів дихання), тому і доставка кисню органам і тканинам менше. При систематичному тренуванні виробляється стереотип, що забезпечує правильне, ритмічне поєднання глибокого дихання з рухами. Під час занять на повітрі треба привчати дітей до дихання через ніс, рот і поєднанню дихання з рухом.  
У холодну пору року (особливо взимку) більше уваги слід приділяти носовому подиху, особливо в групах дітей, попередньо не загартованих. Але в той же час не треба боятися, коли при бігу, ходьбі або виконанні інших вправ при довільному диханні діти дихають ротом. Як правило, дихання через рот чергується з носовим диханням (якщо ніс у дитини очищений від слизу), і потік холодного повітря змінюється теплим, зігрітим й очищеною при проходженні через носові ходи повітрям. Це є хорошим закаливающим засобом. Поступово в процесі тренування у дітей виробляється ритмічне та глибоке дихання; вони дихають не тільки ротом, а й носом, і ефективність носового дихання збільшується.  
Для оцінки впливу фізичного навантаження на організм дитини, її величини та інтенсивності визначають реакцію основних енергозабезпечуючих систем (серцево-судинної та дихальної). Частота серцевих скорочень є інформативним показником реакції організму на фізичне навантаження і характеризує витрата енергії. По зміні частоти пульсу в процесі фізичного навантаження та у відновлювальному періоді можна оцінити правильність вибору і відповідність м'язової навантаження функціональним можливостям дитячого організму.  
Специфічні тести  
а) Для вимірювання витривалості - вправи виконуються з максимальною, індивідуально можливої ​​інтенсивністю протягом 1 хв.;  
Підраховується коефіцієнт  
К = ЧСС ₀ / ЧСС ₂ х До _уд,  
де ЧСС ₀ - пульс до навантаження;  
ЧСС ₂ - пульс в кінці хвилинного відпочинку після роботи;  
До _уд - кількість виконаних вправ;  
б) для вимірювання швидкісної витривалості - кількість вправ за 15-20 секунд;  
в) для вимірювання кількості швидкості - кількість вправ за 3-5 секунд.