Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 14:44, реферат
Працюючи в дитячому садочку, слід завжди ставити перед собою такі педагогічні завдання: розвивати у дітей пам'ять, увагу, мислення, уяву, оскільки без цих якостей немислимий розвиток дитини в цілому. Також важко переоцінити позитивний вплив на виховання особистості дитини засобів народної педагогіки. У зв'язку з цим можна констатувати велике значення поєднання дидактичної гри з математичним змістом та елементів народної педагогіки.
Працюючи в дитячому садочку, слід завжди ставити перед собою такі педагогічні завдання: розвивати у дітей пам'ять, увагу, мислення, уяву, оскільки без цих якостей немислимий розвиток дитини в цілому. Також важко переоцінити позитивний вплив на виховання особистості дитини засобів народної педагогіки. У зв'язку з цим можна констатувати велике значення поєднання дидактичної гри з математичним змістом та елементів народної педагогіки.
Всі дидактичні ігри можна розділила на декілька груп:
1. Ігри з цифрами і числами
2. Ігри подорож в часі
3. Ігри на орієнтування в просторі
4. Ігри з геометричними фігурами
5. Ігри на логічне мислення
1. Проводячи навчання дітей лічбі в прямому і зворотному порядку, можна отримати від дітей правильне використання як кількісних, так і порядкових числівників. Використовуючи казковий сюжет і дидактичні ігри, можна познайомити дітей з утворенням всіх чисел в межах 10, шляхом порівняння рівних і нерівних груп предметів. Порівнюючи дві групи предметів, слід розташовувати їх то на нижній, то на верхній смужці рахункової лінійки. Це зумовлено потребою того, щоб у дітей не виникало помилкове уявлення про те, що більше число завжди знаходиться на верхній смузі, а менше - на нижній.
Використовуючи ігри, можна
вчити дітей перетворювати
Для поєднання цього процесу
із народознавством можна
Дидактичні ігри, такі як ЗАДУМАЙ ЧИСЛО, ЧИСЛО - ЯК ТЕБЕ ЗВУТЬ?, СКЛАДИ ТАБЛИЧКУ, СКЛАДИ ЦИФРУ, ХТО ПЕРШИЙ НАЗВЕ, ЯКОЇ ІГРАШКИ НЕ СТАЛО? і багато інших можна використовувати на заняттях у вільний час, з метою розвитку у дітей уваги, пам'яті, мислення.
Гра ЛІЧИ - НЕ ПОМИЛИСЯ!, допомагає засвоєнню порядку проходження чисел натурального ряду, вправи в прямій і зворотній лічбі. У грі використовується м'яч. Діти встають півколом. Перед початком гри слід сказати, в якому порядку (прямому або зворотному) буде проводитися лічба. Потім кидається м'яч і називається число. Той, хто зловив м'яч, продовжує рахувати далі. Гра проходить в швидкому темпі, завдання повторюються багато разів, щоб дати можливість якомога більшій кількості дітей прийняти в ній участь. Така різноманітність дидактичних ігор, вправ, використовуваних на заняттях і у вільний час, допомагає дітям засвоїти програмний матеріал. Для підкріплення порядкової лічби допомагають таблиці, з казковими героями, що прямують до Колобка в гості. Хто буде перший? Хто йде другим і т.д.
2. У старшій групі діти знайомляться з днями тижня. Слід пояснити, що кожен день тижня має свою назву. Для того, щоб діти краще запам'ятовували назву днів тижня, можна позначати їх кружечком різного кольору. Спостереження проводиться декілька тижнів, позначаючи кружечками кожен день. Це зробиться спеціально для того, щоб діти змогли самостійно зробити висновок, що послідовність днів тижня незмінна. Можна розповісти дітям про те, що в назві днів тижня вгадується, який день тижня за рахунком: понеділок - перший день після закінчення тижня, вівторок - другий день, середа - середина тижня, четвер - четвертий день, п'ятниця - п'ятий. Після такої бесіди можна запропонувати ігри з метою закріплення назв днів тижня і їх послідовності. Діти із задоволенням грають в гру ЖИВИЙ ТИЖДЕНЬ. Для гри викликаються до дошки 7 дітей, перераховуються по порядку, їм у руки даються кружечки різного кольору, що позначають дні тижня.
Діти шикуються в такій послідовності, як по порядку йдуть дні тижня. Наприклад, перша дитина з жовтим кружечком в руках, що позначає перший день тижня - понеділок і т.д.
Потім, гра ускладнюється тим, що діти шикуються починаючи з будь-якого іншого дня тижня. Можна використовувати різноманітні дидактичні ігри НАЗВИ ШВИДШЕ, ДНІ ТИЖНЯ, НАЗВИ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО, ЦІЛИЙ РІК, ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ, які допомагають дітям швидко запам'ятати назву днів тижня і назву місяців, їх послідовність.
3. Просторові уявлення дітей постійно розширюються і закріплюються в процесі всіх видів діяльності. Діти опановують просторовими уявленнями: зліва, справа, вгорі, внизу, попереду, ззаду, далеко, близько.
Слід поставити перед собою завдання навчити дітей орієнтуватися в спеціально створених просторових ситуаціях і визначати своє місце по заданій умові. Діти вільно виконують завдання типу: Встань так, щоб праворуч від тебе була шафа, а ззаду - стілець. Сядь так, щоб попереду тебе сиділа Таня, а ззаду - Діма. За допомогою дидактичних ігор і вправ діти опановують умінням визначати словом положення того або іншого предмету по відношенню до іншого: Праворуч від ляльки стоїть заєць, зліва від ляльки - піраміда і т.д. На початку кожного заняття можна проводити ігрову хвилинку: будь-яку іграшку сховати десь у кімнаті, а діти її знаходять, або вибирати дитину і сховати іграшку по відношенню до неї (за спину, справа, зліва і т.д.). Це викликає інтерес у дітей і організовує їх на заняття. Виконуючи завдання по орієнтуванню на листі паперу, деякі діти припускаються помилки, тоді слід давати цим дітям можливість самостійно знайти їх і виправити свої помилки. Для того, щоб зацікавити дітей, щоб результат був кращий, слід пов'язати предметні ігри з появою якого-небудь казкового героя. Наприклад, гра ЗНАЙДИ ІГРАШКУ, - "Вночі, коли в групі нікого не було" - говорю дітям, - "до нас приходив Котигорошко і приніс у подарунок іграшки. Котигорошко любить жартувати, тому він заховав іграшки, а в листі написав як їх можна знайти." Роздруковую конверт, читаю: "Треба встати перед столом вихователя, і пройти 3 кроки і т.д. ". Діти виконують завдання, знаходять іграшку. Потім, коли діти добре стали орієнтуватися, завдання для них ускладнюється - тобто в листі вже не опис місцезнаходження іграшки, а тільки схема. За схемою діти повинні визначити, де знаходиться заховані предмети. Існує безліч ігор, вправ, сприяючих розвитку просторових орієнтувань у дітей: ЗНАЙДИ СХОЖУ, РОЗКАЖИ ПРО СВІЙ УЗОР, МАЙСТЕРНЯ КИЛИМІВ, ХУДОЖНИК, ПОДОРОЖ ПО КІМНАТІ і багато інших ігор.
4. Для закріплення знань про форму геометричних фігур з метою повторення матеріалу середньої групи, можна запропонувати дітям впізнати в навколишніх предметах форму кола, трикутника, квадрата. Наприклад, запитати: Яку геометричну фігуру нагадує дно тарілки? (поверхня кришки столу, аркуш паперу т.д.)
З метою закріплення знань про геометричні фігури можна провести гру типу ЛОТО. Дітям пропонуються картинки (по 3-4 шт. на кожного), на яких вони відшукували фігуру, подібну тій, яку демонструє вихователь. Потім, пропонується дітям назвати і розповісти, що вони знайшли. Спираючись на отримані раніше знання, можна познайомити дітей з новим поняттям ЧОТИРИКУТНИК. При цьому використовується уявлення про квадрат, що є у дошкільників. Надалі, для закріплення знань, у вільний від занять час можна дати дітям завдання намалювати на папері різні чотирикутники, намалювати чотирикутники, у яких всі сторони рівні, і сказати, як вони називаються, скласти чотирикутник з двох рівних трикутників і багато інше.
У роботі можна використати багато дидактичних ігор і вправ різного ступеня складності, залежно від індивідуальних здібностей дітей. Наприклад, такі ігри як ЗНАЙДИ ТАКИЙ ЖЕ УЗОР, СКЛАДИ КВАДРАТ, КОЖНУ ФІГУРУ НА СВОЄ МІСЦЕ, ПІДБЕРИ ЗА ФОРМОЮ, ЧУДОВИЙ МІШЕЧОК, ХТО БІЛЬШЕ НАЗВЕ.
идактичну гру ГЕОМЕТРИЧНА МОЗАЇКА можна використовувати на заняттях і у вільний час з метою закріплення знань про геометричні фігури, з метою розвитку уваги і уяви у дітей.
Перед початком гри дітей слід поділити на дві команди відповідно до рівня їх умінь і навиків. Командам дати завдання різної складності. Наприклад:
а) Складання зображення предмета з геометричних фігур (робота по готовому розчленованому зразку)
б) Робота по умові (зібрати фігуру людини, дівчинки в платті, казкового героя)
в) Робота по власному задуму (просто людини)
Кожна команда отримує однакові набори геометричних фігур. Діти самостійно домовляються про способи виконання завдання, про порядок роботи. Кожен гравець в команді по черзі бере участь в перетворенні геометричної фігури, додаючи свій елемент, складаючи окремий елемент предмету з декількох фігур. В підсумку діти аналізують свої фігури, знаходять схожість і відмінності в рішенні конструктивного задуму.
До кожного заняття слід прагнути виготовити нову цікаву таблицю. А деякі таблиці можна використовувати кілька разів, але давати вже складніші завдання, різні за кольором, формою і величиною. Завдання такого характеру:
Назвіть найбільший трикутник?
Якого кольору найменша фігура?
Назвіть всі квадрати, починаючи з найменшого і т.п.
Такі ж завдання діти виконують у вільний від занять час, тільки геометричні фігури були розкладені на столі або на підлозі. Використання дидактичних ігор на заняттях і у вільний час сприяє закріпленню у дітей пам'яті, уваги, мислення.
5. У дошкільному віці у дітей починають формуватися елементи логічного мислення, тобто формується уміння міркувати, робити свої висновки. Існує безліч дидактичних ігор і вправ, які впливають на розвиток творчих здібностей у дітей, оскільки вони чинять дію на уяву і сприяють розвитку нестандартного мислення у дітей. Такі ігри як ЗНАЙДИ НЕСТАНДАРТНУ ФІГУРУ, ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ?, МЛИН, та інші. Вони направлені на тренування мислення при виконанні дій.
З метою розвитку у дітей мислення можна використовувати різні ігри і вправи.
Це завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, знаків, на пошук чисел. Знайомство з таким завданнями можна почати з елементарних завдань на логічне мислення - ланцюжки закономірностей. У таких вправах йде чергування предметів або геометричних фігур. Дітям пропонують продовжити ряд або знайти пропущений елемент.
Крім того можна давати завдання такого характеру: продовжити ланцюжок, чергуючи в певній послідовності квадрати, великі і маленькі круги жовтого і червоного кольору. Після того, як діти навчилися виконувати такі вправи, завдання для них ускладнюється. Можна запропонувати виконати завдання, в якому необхідно чергувати предмети, враховуючи одночасно колір і величину.
Надалі слід перейти на відвернені предмети. Дітей дуже захоплюють ігри типу: КОГО НЕ ВИСТАЧАЄ? Пропоную дітям уявити, якої форми можуть бути казкові істоти. Потім показую плакат, на якому зображені ці казкові істоти. Діти знаходять, якої істоти не вистачає, аналізують і доводять. Такі ігри допомагають розвивати у дітей уміння мислити логічно, порівнювати зіставляти і висловлювати свої висновки.
Особливе місце серед математичних ігор займають ігри на складання площинних зображень предметів, тварин, птахів з фігур. Дітям подобається складати зображення за зразком, вони радіють своїм результатам і прагнуть виконувати завдання ще краще.
Для закріплення знань, одержаних на заняттях, можна давати дітям домашні завдання у вигляді дидактичних ігор і вправ. Наприклад: ЗБЕРИ НАМИСТА, ЗНАЙДИ ПОМИЛКУ, ЯКІ ЦИФРИ ЗАГУБИЛИСЯ?, і т.п.
Діти прагнуть виконати своє завдання правильно, не припускаючись помилки, щоб одержати за це веселе сонечко, а не похмуру хмаринку з дощиком. Батьки теж дуже серйозно відносяться до виконання домашнього завдання з дітьми. У куточку для батьків слід виставити папку з дидактичними іграми, пояснюючи мету і хід гри.
Застосування дидактичних ігор підвищує ефективність педагогічного процесу, крім того, вони сприяють розвитку пам'яті, мислення у дітей.
Психологічна природа, сутність, виховні та інші можливості гри як складного, багатофункціонального феномену втілені в її ознаках, одні з яких властиві будь-якій соціальній діяльності, інші - тільки грі. Дитяча гра зумовлена віковими особливостями особистості.
Грі властиві певні загальні, універсальні ознаки:
1. Гра як активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм уводить дитину у сферу реальних життєвих явищ, завдяки чому вона пізнає якості та властивості предметів, їх призначення, способи використання; засвоює особливості стосунків між людьми, правила і норми поведінки; пізнає саму себе, свої можливості і здібності. Гра іншим чином відкриває шляхи пізнання світу, ніж праця і навчання. У ній практичне, дієве освоєння дійсності відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь. Це спричиняє розвиток сюжету гри, появу нових ролей у ній.
2. Гра як свідома і цілеспрямована діяльність. Кожній грі властива значуща для дитини мета. Навіть найпростіші ігри-дії з предметами мають певну мету (нагодувати, покласти ляльку спати тощо). Чим менша дитина, тим більш наслідувальними є її ігрові дії. Поступово зростає рівень усвідомленості дітей у грі. Щоб досягти мети, вони відбирають необхідні засоби, іграшки, здійснюють відповідні дії та вчинки, вступають у різноманітні стосунки з товаришами. Діти домовляються про тему і зміст гри, розподіляють ролі, певною мірою планують свою діяльність. Усе це свідчить про цілеспрямований, свідомий характер гри [19].
Крім загальних, гра наділена специфічними, характерними тільки для неї ознаками:
1. Гра як вільна, самостійна діяльність, що здійснюється за особистою ініціативою дитини. У грі дитина реалізує свої задуми, по-своєму діє, змінює за своїми уявленнями реальне життя. Гра є вільною від обов'язків перед дорослими сферою самодіяльності та самостійності дитини, оскільки, граючись, дитина керується власними потребами та інтересами. Воля і самостійність дитини виявляються у виборі гри, її змісту, у добровільності об'єднання з іншими дітьми, у вільному входженні в гру і виході з неї тощо.
2. Наявність творчої основи.
Гра завжди пов'язана з