Розвиток мовлення дошкільників в процесі ознайомлення з природою

Розвиток мовлення дошкільників  у процесі ознайомлення з природою

На сучасному етапі  розвиток мовлення і мислення є одним  з основних завдань виховання  дошкільників. Мислення і мовлення взаємозв'язані. Поглиблення і вдосконалення  думки безпосередньо впливає  на її словесне оформлення. І навпаки, чіткість мовлення робить зрозумілішою висловлену думку.

Для розвитку мислення і  мовлення дитині потрібен багатий чуттєвий досвід, що отримується нею від сприйняття різних предметів, світу природи, суспільного життя, гри. Зупинимося детальніше на впливі природного оточення на розвиток мовлення дітей.

Природа оточує дитину з  ранніх років. К.Д.Ушинський вважав логіку природи найдоступнішою, найбільш наочною і корисною для дитини. Саме безпосереднє спостереження навколишньої природи "складе ті первинні логічні  вправи думки, від яких залежить логічність, тобто істина самого слова, і з  яких потім витечуть само собою логічне  мовлення і розуміння граматичних  законів". Щоб удосконалювати думку  і слово дитини, необхідно збагачувати  її душу повними, вірними, яскравими  образами природи, тому що усе, "що є  в мовленні логічного, виникає із спостережень людини над природою".

Спілкування з природою сприяє розширенню словникового запасу у дитини, практичному опануванню навичок словотворення, сприятливо впливає на розвиток зв'язного, фразового мовлення. При цьому діти практично опановують навички словозміни: узгодження слів в роді, числі, відмінку.

В процесі систематичних, цілеспрямованих спостережень у  дитини розширюється кругозір, розвивається допитливість, зорова, слухова і  вербальна пам'ять, удосконалюються  розумові процеси. Діти вчаться думати і відповідати на запитання, аргументуючи свої висловлювання, що позитивно впливає на розвиток зв'язного мовлення.

Дитина за допомогою дорослих вчиться знаходити і правильно  визначати словом причинну і часову залежність, послідовність, взаємозв'язок предметів і явищ природи. Малюк  вчиться аналізувати, міркувати, розповідати, описувати, що є одним з ведучих  і вирішальних чинників успішного  навчання в школі, адаптації дитини в товаристві однолітків, в соціумі, що постійно змінюється.

Вміння спостерігати, що виробляється в процесі пізнання природи, народжує звичку робити висновки, виховує логіку думки, чіткість і красу мови.

Перш ніж говорити про  шляхи розвитку зв'язного мовлення дітей на основі ознайомлення з природою, слід зупинитися на роботі вихователя по збагаченню і активізації їх словника.

Готуючись до проведення спостереження, екскурсії, прогулянки, вихователь намічає  для себе слова, які будуть для  дітей новими або виступлять в  новому значенні, а також визначає прийоми активізації мовлення дітей. Кожне слово чітко проговорюється педагогом і потім повторюється дітьми, причому вихователь акцентує увагу дітей на тому, що слово  є для них новим. Під час  спостереження вихователь неодноразово повторює нове слово і прагне так  поставити запитання, щоб відповіді  на них вимагали обов'язкового вживання цього слова. Нові слова закріплюються  в процесі бесіди, при розгляді картин і на інших заняттях. Вихователь повинен навчити дітей правильно  користуватися словом відповідно до ситуації.

Наприклад, діти при розгляданні  джмеля звернули увагу, що на ньому  смужки сині і жовті - вводимо в  словник дітей слово «смугастий». Потім закріплюємо слово, згадуючи інших смугастих тварин - тигра, зебру.

Починаючи з середньої  групи можна давати дітям спеціальні граматичні і лексичні вправи, де словникова робота і формування уміння будувати речення є головною метою. Завдання поступово ускладнюються: підбір до іменників прикметників і дієслів, синонімів і антонімів, узагальнюючих слів, придумування закінчення речення.

Досить багатий і різноманітний  словник - основа розвитку зв'язного мовлення, що складається з правильно складених речень різних типів. Щоб дитина склала складне речення, вона повинна розуміти зв'язок, закономірність, яку хоче передати в розмові, наприклад: "Коли сніг мокрий, з нього можна ліпити", "Коли мороз, сніг сухий і рипить", "Коли настає осінь, птахи відлітають в теплі краї "Коли настає осінь, листя опадає, це - листопад".

Діалогічне мовлення дітей  розвивається під час проведенні бесід, розглядання картин про природу, читання художньої літератури, театралізованої діяльності.

Бесіда - форма колективного обговорення теми, тому вона вимагає уміння слухати товариша, доповнювати або виправляти його відповідь, подавати репліки, ставити запитання. А від вихователя вимагається уміння природньо будувати розмову - залучати до участі сором’язливих, зупиняти понад міру активних.

У бесідах про природу  вихователь використовує в основному  запитання, що з'ясовують знання дітей  про певні предмети і явища  природи, і питання, що вимагають  узагальнення фактичного матеріалу, встановлення зв'язків і залежностей в природі. Крім того, в старшому дошкільному  віці можна використовувати альтернативні  запитання, які вимагають вибору відповіді з двох або декількох  можливих.

Для активізації мовлення і мислення дітей доречно використовувати загадки, різноманітні мовні ігри. Корисним буде складання загадок дітьми, при якому дитині потрібно використати вміння виділяти суттєві ознаки предмета або явища а також знаходити відмінності між різними предметами. При складанні загадок можна використовувати таку схему - послідовність запитань: дивлячись на зображення майбутньої відгадки дитина відповідає на запитання.

Наприклад,  хмара 1) яка?  - біла  2) на що схожа? – на вату, 3) чим відрізняється? – в руки не візьмеш;

Або 1) що робить? – пливе  по небу, 2) на що (на кого) схожа? – на  овечку 3) чим відрізняється? -  не підстрижеш.

Доречно вводити мовні ігри типу:

«відгадай за описом» - одна дитина  називає ознаки предмета, а інші діти відгадують;

«назви ознаку» (або дію) – вихователь кидає м’яч, називає  предмет (явище) – дитина  називає  його ознаки (дії);

«буває – не буває» - вихователь називає предмет або явище  і якусь ознаку або дію, діти плескають  в долоні тоді, коли ознака підібрана  правильно;

«знайди зайве слово» - вихователь називає ряд слів, які можна  об’єднати однією ознакою або  узагальнюючим словом і одне зайве  слово, наприклад: «яблуко», «груша», «виноград», «перець» ;«зима», «літо», «вечір», «весна»  і т.п.

Для розвитку фонематичних процесів підійдуть ігри, у яких діти повинні знайти предмети, назви яких починаються на заданий звук (в рамках теми заняття), слова, у яких заданий звук є на початку, в середині та в кінці.

Розвитку зв’язного мовлення та активізації словника сприяють складання  описових та сюжетних розповідей. Допоможе навчити дітей послідовно викладати свої думки використання опорних схем, серій малюнків з послідовністю подій та з дробленням сюжетної картини на окремі малюнки.

Розвиток мовлення - це найскладніший  момент у вихованні дошкільників. І проводити його потрібно постійно, в усіх видах діяльності, протягом усього педагогічного процесу. Це вимагає  від вихователя величезних знань, умінь, зусиль, терпіння. Але яка б робота не проводилася, потрібно завжди пам'ятати, що багато що  залежить і від генетично  закладених в дитину даних. Завжди потрібно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини і розвивати їх залежно від його здібностей