Статеве виховання підлітків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Мая 2013 в 12:27, реферат

Описание работы

Педагогіку найбільш коротко можна визначити, як науку про виховання людей, а отже саме виховання є головним об’єктом педагогічних досліджень, а пізнання його законів – одне з основних завдань педагогіки як науки. Виховання є основою формування соціально активної особистості, яка у своїй життєдіяльності керується загальнолюдськими (честь, совість, людська гідність) і культурно – національними (працелюбність, волелюбність, суверенність) цінностями. Відповідно до певної мети існує декілька типів виховання (моральне, естетичне, розумове, трудове, фізичне виховання).

Содержание работы

Вступ .......................................................... ............................................ 3
Загальне про статеве виховання, завдання педагогів ........................ 4
Особливості розвитку у підлітковий період ......................................... 5
Основи статевого виховання підлітків .................................................. 7
Висновок ................................................................................................. 9
Використана література ........................................................................ 10
Статеве виховання підлітків

Файлы: 1 файл

Педагогіка.docx

— 28.75 Кб (Скачать файл)

 

Зміст

 

Вступ .......................................................... ............................................ 3

Загальне про статеве виховання, завдання педагогів ........................ 4

Особливості розвитку у підлітковий  період ......................................... 5

Основи статевого виховання  підлітків .................................................. 7

Висновок ................................................................................................. 9

Використана література ........................................................................ 10

 

Статеве виховання підлітків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Педагогіку найбільш коротко можна  визначити, як науку про виховання  людей, а отже саме виховання є  головним об’єктом педагогічних досліджень, а пізнання його законів – одне з основних завдань педагогіки як науки. Виховання є основою формування соціально активної особистості, яка  у своїй життєдіяльності керується  загальнолюдськими (честь, совість, людська  гідність) і культурно – національними (працелюбність, волелюбність, суверенність) цінностями. Відповідно до певної мети існує декілька типів виховання (моральне, естетичне, розумове, трудове, фізичне виховання).    Сьогодні надзвичайно актуальним стало питання морального виховання, а саме його складового елемента – статевого виховання. На це є свої причини: по-перше, акселерація, що прискорила статеве дозрівання; по-друге, великий потік різноманітної позитивної і негативної інформації; по-третє, природна дитяча допитливість. Уже в 3—4-річному віці дитина ставить батькам запитання, пов'язані зі статевою тематикою, наприклад: «Звідки беруться діти?», «Чому діти не народжуються до одруження?», «Для чого потрібний тато?» тощо. Крім того, на сьогоднішній день зростає кількість штучного переривання вагітності, розширюється діапазон венеричних захворювань, все більше серед школярок з’являються матері - одиначки. Саме тому статеве виховання підлітків є темою мого реферату.           Метою цієї роботи є вивчення теоретичних питань статевого виховання підлітків та виявлення педагогічних умов його успішного здійснення.

 

 

Загальне  про статеве виховання

Тривалий час існувала хибна думка, що питання інтимних стосунків між чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне, відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковим підґрунтям, вважалось неетичним, непристойним, і таким, що сприяє породженню хворобливої цікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. Свого широкого розголосу і вивчення статева освіта (як один із методів статевого виховання) набула в часи так званої «сексуальної революції» (80 – ті роки минулого століття). На початку ХХ ст. теж неабияке значення надавалося статевій освіті молоді; різниця в тому, що ці знання подавалися під дещо іншим кутом зору, ніж сьогодні.

Отже, статеве виховання — це процес засвоєння підростаючим поколінням знань про взаємини статей, формування культури поведінки і потреб керуватися у стосунках з особами протилежної статі нормами моралі. Воно полягає у формуванні духовності, високих моральних якостей в юнаків і дівчат, норм поведінки, відповідальності за свої вчинки, культури дружби, кохання, інтимних почуттів і є важливим етапом у становленні індивіда, оскільки чітке усвідомлення та ідентифікація себе представником чи представницею певної статі є запорукою успішного формування повноцінної особистості. Враховуючи той факт, що дитина розвивається постійно, необхідно ще з раннього дитинства брати до уваги особливості статевого розвитку дівчаток і хлопчиків, зважаючи на відмінності і випередження. Слід  зауважити, що статеве виховання – це не лише справа батьків і рідних дитини, а й предмет ретельної уваги з боку вихователів і вчителів. Однак більшість батьків, вихователів або ігнорують цей аспект виховання, або навмисне намагаються уникати розмов на інтимні теми з дітьми. Вихователям слід розпочинати статеве виховання якомога раніше, коли в дітей пробуджується інтерес до цих питань. З надто делікатних тем доцільно проводити розмови, бесіди (статева гігієна, профілактика веннеричних захворювань, запобігання вагітності). Важливо налагодити в класі здорові стосунки між дівчатами і хлопцями.

Педагоги повинні акцентувати  на морально-психологічних питаннях, розв'язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім'ї  в майбутньому. Передусім необхідно  виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу гідність.

 

Підлітковий період

Приблизно в 13-14 років – підлітковий  період - у юнаків і дівчаток починає  виявлятися потяг до особистостей протилежної  статі. Це прагнення спочатку носить безглуздий характер, потім до періоду  змужніння (18-35 років) досягає значної сили. Це статевий потяг.

Тривалість перехідного періоду  життя людини – статевого дозрівання – складає звичайно 3-5 років. Цей період тісно пов’язаний з діяльністю ендокринної системи й особливо з діяльністю нижнього мозкового придатка – гіпофіза. Ця залоза виробляє гормони, що потрапляють у кров і розносяться по всьому організмі, стимулюючи ріст і фізичний розвиток. У цей період рівень гормонів у крові підлітка збільшується в десятки разів. З цим пов’язано багато різких змін, що відбуваються з кожним підлітком. Ці зміни легко побачити: у хлопчиків – “ламається” голос, потім стає низьким, з’являється волосяний покрив на обличчі, інтенсивно росте кістяк і м’язова маса; у дівчаток – розвиваються молочні залози, розширюються кістки тазу.

Статеве дозрівання у хлопчиків  відбувається з 11 до 18 років. Першими  ознаками є збільшення розмірів зовнішніх  статевих органів: пеніса і яєчок, у  яких починають дозрівати сперматозоїди і вироблятися чоловічий статевий гормон. Під дією гормонів формуються вторинні статеві ознаки: ріст і зміна статевих органів, поява волосяного покриву на лобку і під пахвами, а також на обличчя. Починають функціонувати потові залози, шкіра на обличчі й на тілі стає маслянистою, з’являються вугрі. У фізичному відношенні – формується чоловіча фігура, змінюється голос. Цей період називають мутацією. Підліток у цей час говорить то басом, то фальцетом, голос постійно зривається, але поступово стає низьким, глибоким, виразним.  З 14 років починає посилено вироблятися і виділятися сперма. Її мимовільне виділення називають полюцією.

Статеве дозрівання дівчаток відбувається від 9 до 18 років. У цей період посилено виділяються статеві гормони  під впливом гормона гіпофіза. Під їх впливом посилено розвиваються жіночі вторинні ознаки: розвиваються молочні залози, волосяний покрив на лобку і під пахвами, інтенсивно росте кістяк і м’язова маса, набуваючи жіночих форм. Приблизно в 12-14 років у дівчаток починається менструація – ознака дозрівання яйцеклітин.

Однак, незважаючи на те, що біологічна здатність до відтворення формується в дівчаток з появою менструації, а в хлопчиків – полюцій, справжня статева зрілість настає пізніше: у  дівчат у 18-20 років, у хлопчиків – 20-24 роки. До цього часу біологічна здатність  до продовження роду доповнюється психічною  і соціальної зрілістю.

Підлітки – це вже не діти, але  ще і не дорослі люди. Підвищення секреції статевих гормонів обумовлює  підвищену емоційність підлітків, зміну характеру. У цей період закладається багато рис, властиві конкретній особистості. Виробляється уміння контролювати своє поводження, здатність володіти собою, своїми вчинками, настроєм, формуються моральні якості людини, її цілеспрямованість.

У цей період значно змінюються стосунки між хлопчиками та дівчатами: виявляється  великий інтерес однієї статі  до іншої, виникає бажання подобатись, кохати і бути коханим, а організм готується до виконання основної біологічної функції будь-якої особи – продовження свого виду і роду.

 

Основи статевого виховання  підлітків

Особливо інтенсивно виховну роботу потрібно проводити в підлітковому віці, коли дівчата статево дозрівають скоріше, що породжує розрив у взаєминах  хлопців і дівчат, який може позначитись  на їх подальшому ставленні до протилежної  статі. Акселерація прискорила психосоціальний  розвиток, а раннє формування статевої зрілості означає і раннє пробудження  сексуальних інтересів, еротичних  переживань. Підліткова сексуальність  має свої особливості: інтенсивність  статевого потягу; ранній початок  статевого життя; сексуальна активність має характер експериментування, відрізняється  ігноруванням небезпеки; невідповідність  необмеженої еротичної фантазії та обмежених можливостей її реалізації; сексуальність ізольована від почуття  любові.

Виняткове значення у статевому  вихованні має формування у хлопців  і дівчат сором'язливості, почуття  відповідальності за свої дії. Вони мають  усвідомити, що статеві зв'язки без  справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, яка позбавляє людину високого і прекрасного почуття. Легковажне статеве життя може стати  причиною трагедій майбутньої сім'ї. Підліткам слід також прищеплювати повагу до представників протилежної статі, особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага й повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке регулює взаємини між статями. Паралельно повинна відбуватися загальносоціальна, моральна, психологічна, правова та господарсько-економічна підготовка молоді до сімейного життя. Кожен з цих видів підготовки передбачає ознайомлення учнів з певними питаннями життя й діяльності сім'ї.

Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання, про його природу й особливості плину, про основні відносини в цьому  процесі, і про неоднакові типи його у підлітків. Необхідно дати знання перед усім про те, що шкодить  здоров'ю (алкоголізм, паління і т.д.).

Негативно впливати на життя, поведінку  підлітка можуть книги і кінофільми, призначені лише для дорослих. Все  це разом, а також розмови з  ровесниками про проблеми кохання  і статі провокують розвиток підвищеного  інтересу до інтимного боку людських стосунків, еротичних тенденцій.

В основі настороженого відношення дорослих до цілком законного інтересу їхніх дітей до іншої статі часто лежить зіпсованість, лицемірне прагнення прикрити власні життєві устремління, сексуальну незадоволеність і заклопотаність ореолом моральності. Зовсім ясно, що, ні в самому сексуальному розвитку, ні в будь-яких конкретних його проявах немає нічого поганого, поганим чи гарним, моральним чи аморальним може бути лише відношення до них, у тому числі панічне відношення, що повинне розцінюватися або як прояв глибокого неуцтва, або як ознака аморальності. Деякі батьки вважають, що життя саме усьому навчить і, тому спеціально займатися статевим вихованням не вважають потрібним. У результаті багато підлітків не мають представлення про життєво важливі речі. Така байдужа установка батьків приводить до різноманітних негативних результатів – неміцний шлюб, вагітність неповнолітніх, раннє полове життя і т.д.

Ефективність навчально-виховного  процесу багато в чому залежить від  того, як педагогом здійснюється індивідуальний підхід до учнів. Статева приналежність  школярів – один з важливих факторів індивідуальності, і враховувати її необхідно. Продовження роду – основний закон життя. Без нього не був би можливим не тільки розвиток людського суспільства, але і саме його здійснення.

Щось «непристойне» у слові  «стать», у сфері міжстатевих  відносин можна знайти лише в тому випадку, якщо попередньо це «непристойне»  спеціально туди вкласти. Оскільки продовження  роду неможливо без поділу людей  на дві статі: чоловічу і жіночу, і визначених відносин між ними, то перебування чогось «непристойного»  у сфері міжстатевих відносин рівносильне відмовленню від самого себе. Якщо міжстатеві відносини непристойні, значить непристойно і те, що в результаті їх виходить.

 

 

Висновок

Отже, питання про статеве виховання  вважається одним із найважчих у  педагогіці. І дійсно, ні в якім питанні  не було стільки наплутано і висловлено неправильних  думок. А водночас на практиці це питання зовсім не таке вже і складне. Воно стає важким тільки тоді, коли його розглядають окремо і, коли йому надають надто великого значення, виділяючи його з загальної маси інших питань. З усього сказаного вище можна зробити висновок, що в період статевого дозрівання особливо важливо проводити в школі бесіди, у яких приймали би участь як педагоги, так і лікарі, і батьки, і самі діти. А між дітьми та батьками повинна бути атмосфера особливої довіри і делікатності.

 

 

 

 

 

 

Використана література

  1. Педагогіка: Навчальний посібник. – Харків, ТОВ «Одіссей», 2003. – 352 с.
  2. Волкова Н. П. «Педагогіка». – Київ, видавничий центр «Академія», 2001
  3. Сметанський М. , А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський про сімейне виховання ⁄⁄ Рідна школа. – 2003. - № 9
  4. Петрунько О. В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. — Київ, ДЦССМ, 2004
  5. Говорун Т.В. «Стать та сексуальність. Навчальний посібник.» —Тернопіль: Богдан, 1999.
  6. Прокопенко Л.М., Ніколенко Д.Ф. «Сімейне виховання. Підлітки». – Київ, Радянська школа, 1981
  7. www.refine.org.ua

 


Информация о работе Статеве виховання підлітків