Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2013 в 20:20, реферат
Мета: Виховування духовності, становлення моральних орієнтирів.
Завдання: Розвиток таких рис, як співчуття, доброта, справедливість, совість, терпимість.
Виховний захід
на тему:
«Світло Добра у моїй душі»
Мета: Виховування духовності, становлення моральних орієнтирів.
Завдання: Розвиток таких рис, як співчуття, доброта, справедливість, совість, терпимість.
Оформлення: Фотовернісаж «Добро рятує світ»; смайлики, виготовлені дітьми; ватман, на якому зображено сонце з посмішкою; чисті аркуші білого та кольорового паперу.
Аудиторія: 8 клас.
Вчитель. Життя – це великий простір, велика таємниця, яка будується на певних цінностях. Ми не можемо уявити життя без людської доброти, порядності, почуття гідності, працелюбності, протистояння злу.
Духовна цінність – це те, що має зв'язок із внутрішнім світом людини, те, що ми високо ставимо, це те, що варте поваги. Як же виникають духовні цінності? Хто є ініціатором їх створення? Прокинувшись вранці, можна відчути смак змін,можна змінити власні погляди, змінити прагнення. Кожного дня життя нас навчає. Отже,головним є створення духовних цінностей людиною.
Людина – втілення високих і моральних чеснот. Вона володіє своїм тілом і душею. Душа – життя, центр безсмертної, нематеріальної особи в людині; дитина, яку потрібно вирощувати і плекати.
Весь світ складається з протиставлень: зі зла і добра, правди і брехні, байдужості та прагнень, світла і темряви, любові і ненависті. Тільки завдяки злу, брехні, байдужості, ненависті людина усвідомлює, що є цінним у житті і визначає розміри ціни самостійно, володіє власним моральним світом, має право вибору.
Цінністю є любов – вона повсюди, але іноді ми її не помічаємо, ігноруємо. Любов ніколи не залишає нас, це ми не хочемо її бачити і визнавати.
Доброта… Це основа нашого життя! Вона є фундаментом на якому зростають усі духовні цінності.
Сумління є складовою душі – воно породжує у нас таке почуття, як милосердя. Не кожен здатен на це почуття, на пожертву заради інших людей.
Щастя – це також духовна цінність. Поруч із щастям завжди крокує душевний спокій. У кожного своє щастя і щиро виражено воно у дітей – адже дитяча душа не заплямована, любляча, невинна. Кожна доросла людина – дитина.
Милосердя, доброта… Цілком природно і закономірно допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – це крила, на яких тримається людство.
Отже, сьогодні ми з вами познайомимося із духовними цінностями людства, відчуємо доброту у своїй душі, розкриємо власне сприйняття даних цінностей і сьогодення.
Метод «Незакінчені речення»
Мета: Формування усвідомленого розуміння поняття «добра».
Процедура: Вчитель пропонує учням закінчити речення:
На мою думку, добро – це…
Добро складається…
(Відповіді учнів).
Вчитель. Наше життя стрімке, цікаве, повне багатьох несподіванок, але в ньому є дуже важливі речі, які цінують люди. Вони називають ці речі безцінними, тому що їх не можна придбати ні за які гроші. Ви можете купити аптеку, але не здоров’я; купити церкву, але не віру; купити будинок, але не мати сімейного затишку; купити прикраси, але не красу; купити книгу, але не купити розуму. Є багато речей що не мають ціни – це духовні цінності.
Вправа «Сонце доброти»
Мета:Формування колективу, розвиток уміння працювати в групі, допомога в усвідомленні єдиної команди.
Процедура: Сонце – це символ тепла і доброти (ватман, на якому зображено сонце з усмішкою).
Завдання: Написати одну духовну цінність, характерну для вашого класу в променях сонця.
Вчитель. Для того,щоб мати уявлення про власний внутрішній світ, про свої духовні цінності ми створимо власний творчий портрет себе.
Вправа «Вірш про себе»
Мета: Розкриття внутрішнього світу через усвідомлення власних моральних цінностей, власної унікальності і неповторності.
Процедура: Письмово доповнити речення особистою характеристикою.
Я (дві характерні свої риси);
Я б хотів знати (те, що цікавить);
Я чую (уявний звук);
Я бачу (уявний світ);
Я хочу (реальне бажання);
Я (повторюємо перший рядок);
Я уявляю собі (те,що уявляєш);
Я відчуваю (стосовно уявних дій);
Я торкаюся рукою (що ти уявляєш);
Я турбуюся про (те,що турбує);
Я плачу (те,що засмучує);
Я (повторюємо перший рядок);
Я знаю (істина, в якій я впевнений);
Я стверджую (те, у що віриш);
Я мрію (мрія);
Я намагаюся (що намагаюся зробити);
Я сподіваюся (на що сподіваєшся);
Я (повторюємо перший рядок).
Вправа «5 добрих слів»
Мета: Розвиток уміння встановлювати контакт і пізнавати іншого; самопізнання.
Процедура: Кожен з учнів має обвести свою руку на кольоровому аркуші, та на долоні написати своє ім’я. Потім ви передаєте свій аркуш п’ятьом однокласникам. В одному з «пальчиків» отриманого чужого малюнка ви пишете слово – асоціацію. Інша людина робить запис на іншому пальчикові і т.д.
Обговорення: Які почуття в тебе виникли, коли ти читав написи на своїй «руці»? Чи всі твої чесноти, які написали про тебе, тобі відомі?
Колективна бесіда «Мої добрі справи»
Мета: Розкриття моральних рис особистості; формування позитивного ставлення і сприймання іншого.
Процедура: Запитання учням:
Які сьогодні ти зробив добрі справи?
Що ти при цьому відчував?
Що ти дізнався про себе?
Як на це реагували інші?
Чому саме ти вважаєш, що ці справи є добрими?
Заради чого ти зробив це?
Вправа
«Подорож у власний внутрішній світ»
Мета: Саморозкриття.
Процедура: Кожна людина – це неповторний світ думок, бажань, мрій, потреб, почуттів, до якого треба ставитися з повагою і бути готовим прийти на допомогу. Вчитель пропонує учням закінчити речення:
Я радію, коли…
Я потребую підтримки, коли…
Я мрію про…
Я сумую, коли…
Я дуже хочу, щоб…
Я часто думаю про…
Колективна казка
«Жило на світі добро»
Мета: Формування уміння працювати в команді; розкриття творчого потенціалу.
Процедура: Кожен учень по одному реченню доповнює сюжет казки.
(Складання казки. Обговорення)
Вчитель. А зараз у нас є декілька хвилин, щоб після години нашого з вами спілкування ви висловили свої думки та враження з приводу години, що ми провели разом.
(Виступи учнів)
Вчитель. Дякую вам за ваші відповіді. Я дуже добре та весело провів з вами час. Ви проявили себе як талановиті, обдаровані, а головне – добрі та щирі діти. Сподіваюся, що і в майбутньому ви будете добрими людьми. На все добре. До зустрічі.