Акцентуації характеру і девіантна поведінка

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2013 в 21:52, курсовая работа

Описание работы

Психологи, що займаються проблемою характеру, вважають, що менше 40% дорослих людей мають збалансований характер - гнучкий, стійкий до стресів, з невисокою чутливістю і помірною тривожністю. Автор цього припущення відомий психолог і психіатр К. Леонгард, вважає, що творчі особистості, наприклад, вчителі, не можуть мати збалансованого характеру. Нарешті, не можна не згадати тут також і про відношення, що існує між акцентуацією характеру і геніальністю (або високою обдарованістю). Тут треба виходити з того факту, що в нерізко вираженій формі ті або інші психопатичні особливості властиві майже всім "нормальним" людям. Як правило, чим різкіше виражена індивідуальність, тим яскравіше стають і властиві їй акцентуйовані риси.

Содержание работы

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні підходи дослідження взаємозв'язку між акцентуаціями характеру і схильністю до девіантної поведінки 6
1.1 Характер, його структура і вплив на поведінку людини 6
1.1.1 Поняття характеру та його структури 6
1.1.2 Основні риси типового характеру та поняття акцентуації 11
1.1.3 Природа характеру 14
1.2 Вплив акцентуації характеру підлітків і молоді на їх поведінку 15
1.2.1 Теоретичні передумови вивчення впливу акцентуації характеру підлітків і молоді на їх поведінку 15
1.2.2 Типи акцентуацій характеру та їх вплив на поведінку підлітків і хлопців 17
Розділ 2. Емпіричне дослідження акцентуацій характеру 33
2.1 Характеристика методики дослідження 33
2.2 Аналіз результатів дослідження 36
Висновки 40
Література 43

Файлы: 1 файл

АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ І ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА.rtf

— 720.04 Кб (Скачать файл)

3. Емотивна - чутливість, вразливість, глибина переживань в області тонких емоцій в духовному житті.

4. Педантична - ригідність, інертність, довге переживання травмуючих подій.

5. Тривожна - високий рівень тривожності, схильність до страхів, підвищена боязкість і лякливість.

6. Циклотимна - періодична зміна гіпертимічних (підвищений настрій, активність) і дистимічних (понижений настрій, загальмованість) фаз.

7. Демонстративна - демонстративна, театральна поведінка, егоцентризм, жадання постійної уваги до своєї персони.

8. Неврівноважена - слабовілля, непосидючість, схильність до неробства і розваг, боязкість, безініціативність.

9. Дистимна - понижений фон настрою, фіксація на похмурих сторонах життя, ідеомоторна загальмованість.

10. Екзальтована - великий діапазон емоційних станів, схильність легко приходити в захват від одних подій і в повний відчай від інших.

КЛЮЧ

1. Г-1 Гипертимні ×3 (помножити значення на 3) + 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77, -: немає

2. Г-2 Збудливі ×2 + : 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81, - : 12, 46, 59

3. Г-3 Емотивні ×3 + : 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79, - : 25

4. Г-4 Педантичні ×2 + : 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83, - : 36

5. Г-5 Тривожні ×3 + : 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82, -: 5

6. Г-6 Циклотимні ×3 + : 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84, - : немає

7. Г-7 Демонстративні ×2 + : 7, 19, 22, 29,41,44, 63, 66, 73, 85, 88, - : 51

8. Г-8 Неврівноважені ×3 + : 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86, - : немає

9. Г-9 Дистимні ×3 + : 9, 21, 43, 75, 87, - : 31, 53, 65

10. Г-10 Екзальтовані ×6 + : 10, 32, 54, 76, - : немає

При підрахунку балів за кожною шкалою підсумовувати відповіді на пункти в рядках "+" зі своїм знаком і на пункти в рядках "-" із зворотним знаком, потім суму помножте на відповідне даній шкалі число.

Максимальний показник по кожному виду акцентуації рівний 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильною виразністю даної властивості, вважається показник, що перевищує 12 балів. Якщо жодна властивість не перевищує показника 12 балів, можна підрахувати середній показник по всіх властивостях і звернути увагу на ті властивості, показники яких вище цього середнього.

Текст опитувальника знаходиться в додатку.

2.2 Аналіз результатів дослідження

 

Дослідження проводилось на базі 9-А класу Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 - хлопчики і 16 - дівчатка. Дослідження проводилось на базі методики, текст якої наводиться в додатку. Мета дослідження - встановити розподіл у зазначеній групі рівня акцентуації характеру підлітків.

 

Таблиця 2.1

Результати дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда

№ п/п.

Ім'я

Стать

Гіпертимні

Збудливі

Емотивні

Педантичні

Тривожні

Циклотимні

Демонстративні

Неврівноважені

Дистимні

Екзальтовані

1

2

3

4

5

6

7

8

8

10

11

12

13

1

Анатолій К.

чол.

15

14

7

2

8

14

11

8

11

5

2

Андрій С.

чол.

10

10

15

16

11

3

15

7

8

4

3

Богдан Л.

чол.

7

12

4

5

7

18

16

4

10

9

4

Борис Ф.

чол.

2

13

14

11

11

14

5

12

6

4

5

Валентин Г.

чол.

4

17

5

6

9

7

4

2

2

2

6

Валерій З.

чол.

17

15

6

11

13

17

5

9

15

17

7

Володимир Б.

чол.

17

4

13

13

3

13

11

8

14

15

8

Геннадій С.

чол.

3

11

10

6

4

18

13

3

12

5

9

Євгеній Ц.

чол.

13

9

14

17

13

4

13

17

16

11

10

Ігор Н.

чол.

4

9

11

3

15

8

12

16

10

6

11

Ілля Д.

чол.

13

8

9

16

13

17

2

8

12

15

12

Максим У.

чол.

16

7

3

11

2

13

17

8

5

11

13

Микита Т.

чол.

2

3

8

7

9

11

3

18

4

5

14

Руслан Ш.

чол.

12

18

11

2

9

2

9

17

18

4

1

2

3

4

5

6

7

8

8

10

11

12

13

15

Анастасія Ш.

жін.

18

5

14

7

1

18

18

15

7

16

16

Анжела З.

жін.

14

2

5

18

11

7

10

17

10

6

17

Валентина Р.

жін.

15

13

2

3

3

7

8

12

14

14

18

Валерія П.

жін.

18

9

4

17

12

6

6

10

17

2

19

Іванна Б.

жін.

17

15

8

8

14

6

8

15

2

2

20

Лариса Т.

жін.

18

15

14

9

8

17

12

15

8

4

21

Леся К.

жін.

14

14

16

9

1

11

8

6

6

9

22

Людмила П.

жін.

5

13

5

7

2

2

6

3

8

16

23

Марина О.

жін.

8

5

14

8

6

12

4

13

3

2

24

Мирослава В.

жін.

7

5

2

17

3

12

10

8

3

4

25

Настасія Г.

жін.

2

15

13

11

17

16

4

9

4

1

26

Оксана Д.

жін.

15

9

14

3

3

15

9

13

12

7

27

Олена К.

жін.

12

17

14

11

13

17

11

6

2

4

28

Соломія Х.

жін.

14

4

11

13

5

14

6

15

14

7

29

Софія В.

жін.

2

15

7

2

14

3

9

14

8

3

30

Христина М.

жін.

6

2

15

9

8

4

14

2

10

13


 

Таблиця 2.2

Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда

Параметр

Гіпертимні

Збудливі

Емотивні

Педантичні

Тривожні

<12

>12

<12

>12

<12

>12

<12

>12

<12

>12

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Всього

13

17

16

14

18

12

22

8

21

9

%

43,3

56,7

53,3

46,7

60,0

40,0

73,3

26,7

70,0

30,0

Юнаки

7

7

8

6

10

4

10

4

10

4

%

50,0

50,0

57,1

42,9

71,4

28,6

71,4

28,6

71,4

28,6

Дівчата

6

10

8

8

8

8

12

4

11

5

%

37,5

62,5

50,0

50,0

50,0

50,0

75,0

25,0

68,8

31,3


 

Параметр

Циклотимні

Демонстративні

Неврівноважені

Дистимні

Екзальтовані

<12

>12

<12

>12

<12

>12

<12

>12

<12

>12

А

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Всього

14

16

21

9

16

14

20

10

23

7

%

46,7

53,3

70,0

30,0

53,3

46,7

66,7

33,3

76,7

23,3

Юнаки

6

8

8

6

9

5

8

6

11

3

%

42,9

57,1

57,1

42,9

64,3

35,7

57,1

42,9

78,6

21,4

Дівчата

8

8

13

3

7

9

12

4

12

4

%

50,0

50,0

81,3

18,8

43,8

56,3

75,0

25,0

75,0

25,0


 

За результатами тесту дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда можна сказати наступне:

  • переважають такі акцентуації характеру як гіпертимні, збудливі, циклотимні;
  • більшість досліджуваних не мають яскраво виражених акцентуацій характеру;
  • параметр "Гіпертимні" переважає у дівчаток (62,5% і 50%), слід відмітити, що у середовищі досліджуваного класу переважають діти з гіпертимними акцентуаціями характеру, цей показник становить 56,7%;
  • параметр "Збудливі" також переважає серед дівчаток (50,0% і 46,7%), серед досліджуваних переважають незбудливі діти;
  • кількість емотивних в класі становить 40%, серед них 28,6% хлопчики і 50% дівчатка, тобто і за цім параметром переважають дівчатка;
  • яскраво виражених педантичних у відсотковому співвідношенні більше серед хлопчиків, але у кількісному ці показники рівні (4 і 4 особи), оскільки дівчаток серед опитаних більше;
  • показник тривожних загалом низький (яскраво виражених - 30,0%), більшість серед яких знову становлять дівчатка (31,3%);
  • яскраво виражений показник циклотимних - 53,3%, серед хлопчиків і дівчаток кількісні значення розподілились порівно (8 і 8 осіб);
  • яскраво виражений показник демонстративних спостерігається у 30% випадків, більшість становлять хлопчики - 42,9%;
  • серед неврівноважених більше дівчаток - 56,3%, загальний показник - 46,7%;
  • дистимні становлять 33,3%, більшість серед них хлопчики - 42,9%;
  • показник екзальтованих досить низький і становить 23,3%, серед цієї кількості переважають дівчатка - 25,0%.

Графічна інтерпретація дослідження наведена в додатку 2.

За результатами дослідження можна сказати, що показники яскраво виражених акцентуацій характеру досліджуваних невисокі, жоден з них не наближається до максимального - 24 бали.

 

Висновки

 

Дослідивши взаємозв'язок між акцентуаціями характеру і схильностями до девіантної поведінки, можна зробити наступні висновки:

1. Характер - це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.

2. Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні - у сім'ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою. Типове та індивідуальне в характері існують в єдності. Типове створює тло для індивідуальних проявів рис характеру, і прояв не властивих для більшості певної соціальної групи рис характеру викликає заперечення, осуд.

3. Ставлення до інших виявляється залежно від обставин і характеру оцінювання вчинків і в позитивних, і в негативних рисах характеру. Позитивними рисами характеру культурної людини є справедливість, дотримування слова, щедрість, доброзичливість, чесність, принциповість. Засадові стосовно них - гуманістичні моральні якості людей, ідейні переконання, прогресивні прагнення.

4. До негативних рис характеру належать відчуженість, замкнутість, заздрість, скупість, зневага до інших, хвалькуватість, гординя, схильність до безпідставного кепкування та глузування, причіпливість, схильність до пустопорожніх суперечок, заперечення істини, дріб'язковість, мізантропія. Негативні риси характеру дуже шкодять позитивному спілкуванню людей, їхнім прагненням до спільної боротьби з несправедливістю, спілкуванню в праці.

5. Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. У деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність таких рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцентуація якихось рис особистості своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акцентуацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити невротичні, істеричні та інші патологічні реакції.

6. Акцентуація звичайно розвивається в період становлення характеру і згладжується з дорослішанням. Особливості характеру при акцентуації можуть виявлятися не постійно, а лише в деяких ситуаціях, у певній обстановці, і майже не виявляються в звичайних умовах. Соціальна дезадаптація при акцентуації або зовсім відсутні, або буває нетривалою.

7. Личко А.Є. доводить, що при психопатіях декомпенсації, гострі афектні і психопатичні реакції, соціальна дезадаптація виникають від будь-яких психічних травм, в найрізноманітніших важких ситуаціях, а саме: лише тоді, коли вони адресуються до місця найменшого опору, до "слабкої ланки" даного типу характеру. Інші труднощі і потрясіння, що не зачіпають цього місця, не приводять до порушень і переносяться стійко. При кожному типі акцентуації, вважає Личко А.Є., є властиві йому, відмінні від інших типів "слабкі місця". На підставі викладеного дослідник підліткової акцентуації А.Є. Личко дає її визначення:

"Акцентуація характеру - це крайні варіанти, при яких окремі риси вдачі надмірно посилені, внаслідок чого виявляється виборча уразливість відносно певного роду психогенних дій при хорошій і навіть підвищеній стійкості до інших" .

8. За результатами дослідження можна сказати, що показники яскраво виражених акцентуацій характеру досліджуваних невисокі, жоден з них не наближається до максимального - 24 бали.

 

Література

 

  1. Актуальні аспекти соціальної роботи з девіантною молоддю. Випуск 2. - Донецьк, червень 1996.
  2. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних. -Свердловск, 1986.
  3. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.
  4. Белоусова З.И. Овсянникова В.В. Социально-психологические проблемы девиантного поведения детей и подростков. - Запорожье, 1998. - 98 с.
  5. Берне Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание. - М., 1986.
  6. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь - справочник по психологической диагностике. - Киев, 1989.
  7. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., 1991.
  8. Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий: их статика, динамика, систематика, некоторые общие соображения и данные. Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Изд-во МГУ, 1982. - С. 262-269.
  9. Гарбузов В.И. Нервные дети. - М., 1990.
  10. Заика Н.И., Крейдун Т.И., Ячина Н.И. Психологическая характеристика этичности подростков с отклоняющимся поведением // Вопросы психологии. - 1990. - № 4.
  11. Илешева Р.Г. Нарушения поведения у детей и подростков. - Алма-Ата, 1990.
  12. Киричук А.В. Концепция воспитания подрастающего поколения суверенной Украины // Радянська школа. - 1991. - №5.
  13. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. - Минск, 1988.
  14. Лебединская К.С. Подростки с нарушениями в аффективной сфере. - М., 1988.
  15. Леви В. Нестандартный ребенок. - М., 1992.
  16. Леонгард К. Акцентуированные личности. Пер. с нем. - Киев, 1981
  17. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983
  18. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Видання друге, перероблене та доповнене. - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. - 272 с.
  19. Подмазин С.И. Роль установки в формировании и проявлении акцентуированных черт характера у подростков - Дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук. - К., 1994.
  20. Полегенько А.В. Критерии социальной дезадаптации подростков по данным психологического обследования. - С.-Пб, 1995.
  21. Ратгер М. Помощь трудным детям. - М., 1987.
  22. Т.А. Харрис. Я хороший, ты хороший. - М., 1993.
  23. Толстов В. Дом, где возрождаются сердца // Социальная работа. №1. - М.: 1993. с. 34-35.
  24. Узнадзе Д.Н. Экспериментальные основы психологии установки. - Тбилиси, 1961.
  25. Щербакова Н.М. Ливинцева М.Я. Психологические методики для определения характера. - Иркутск, ИГПУ, 1996 год
  26. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. - Л., 1990.
  27. Эриксон Э. Теория психосоциального развития человека. - М., 1992.

Информация о работе Акцентуації характеру і девіантна поведінка