Алкоголізм у молодіжному середовищі. Наслідки і профілактика

Спадковий характер полягає не в передачі „гена потягу до алкоголю", а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код - радіаційним, хімічним, токсичним та ін. Тобто невживання родичами спиртного - не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною.

 Але зловживання  спиртним - не єдиний фактор розвитку  хвороби (алкоголізму); лише 10% людей,  що регулярно споживають спиртне,  хворіють на алкоголізм.

 До алкоголізму  схильні:

 • люди  з підвищеною сприйнятливістю  до алкоголю;

 • люди, в  яких батьки страждали на алкоголізм;

 • особи  самотні або з неповних сімей;

 • особи,  схильні до депресій або вороже  налаштовані до всього, що їх оточує.

Алкоголь вживають задля позитивних емоцій, але часто результат буває протилежним - погіршується настрій, виникає агресивність, загострюються хронічні хвороби. Наперед спрогнозувати такі наслідки неможливо, тому, що дія спиртного на організм непередбачувана. Усе залежить від багатьох чинників: кількості випитого, його концентрації, якості їжі, з якою випито спиртний напій, стану здоров'я. Важливо навіть, де і з ким пилося.

До  шкідливих наслідків вживання алкоголю належить і виникнення залежності від нього, яка обумовлюється спадковістю, особливостями організму, перенесеними хворобами. У чоловіків при постійному вживанні хвороба формується протягом півтора-двох років (переважно до 30 років), жінкам досить півроку-рік активного вживання (найчастіше у віці після 40 років). Останній термін, упродовж якого виникає хвороба, стосується й підлітків. У поважному віці залежність виникає ще швидше.

 Алкоголь  схожий на інші наркотики. Він  викликає психічну й фізичну  залежність та зміну психічного  стану людини - навколишній світ  сприймається спотворено і неадекватно. При постійному вживанні алкоголь руйнує особистість.

Фізична залежність полягає в тому, що перерва при  регулярному вживанні спиртного  може спричинити збільшення кров'яного  тиску, відчуття туги й неспокою, лихоманку, безсоння. Цей стан можна полегшити медичною допомогою, він зазвичай минає через кілька діб.

 Психічна залежність  полягає у прагненні відчути  стан сп'яніння, що витісняє всі  інші інтереси, оскільки алкоголь  стимулює в мозку „центр задоволення".

 Під тиском  реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона споживати спиртне не досить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

 Отже, важливо  говорити з дитиною про шкідливий  вплив алкоголю ще до того, як вона спробує його. Така  інформованість, можливо, і не  втримає підлітка від споживання  спиртного, проте надасть йому  можливість сформувати свій погляд  на алкоголь і підвищити здатність протистояти тискові з боку інших.

 Вплив алкоголю на мозок та нервову систему 

 Алкоголь  потрапляє із шлунка в кров  через 2 хвилини після вживання. Страждають передовсім клітини  великих півкуль головного мозку.

 Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах головного мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. У результаті одного сильного сп'яніння гине до 20 тисяч клітин головного мозку (і хоча у кожного з нас їх до 17 мільярдів, так марнотратно з ними обходитись не варто). Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою.

 Порушення  роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.

Вплив на репродуктивну функцію

 У жінок  алкоголь порушує вироблення  статевих гормонів та дозрівання  яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем, руйнуючи організм жінки, виснажує нервову й ендокринну систему і зрештою може призвести до безплідності.

 Вплив  на внутрішні органи

Алкоголь порушує  структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білковому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів.

 Соціальні  наслідки алкоголізації підлітків

 Соціальні  наслідки алкоголізації підлітків  проявляються, передусім, у прогулах  за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають конфлікти  з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

 Єдина можливість  позбутися цього захворювання -лікуватися  і цілком припинити вживання  алкоголю. Однак змусити хворих  на алкоголізм лікуватися не  так просто. їм властиво заперечувати  власну хворобливу пристрасть  до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набуває злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звертання по медичну допомогу здається їм чимось ганебним. Вони бояться, що їх вважатимуть алкоголіками, хоч фактично вони вже стали ними. Лікувати ж алкоголізм примусово, наприклад, без відома хворого, додавати ліки в його їжу сьогодні заборонено законом.

4.Молодь  і алкоголь: ефективна профілактика

За даними соціологічних  досліджень, переважна більшість  опитаних представників молодого покоління  України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам.

 Реальним  виходом з цієї ситуації на  сьогоднішній день є активне  залучення до профілактичної  роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Вочевидь, для  того, щоб проводити тренінгові заняття  з питань профілактики вживання алкоголю, необхідно мати інформацію про:

 • ситуацію  у світі, країні, місті (дані  статистики, актуальність проблеми;

• що таке алкоголь і алкоголізм;

 • механізм  і особливості впливу алкоголю  на організм людини та підлітків  зокрема;

 • шкідливі  наслідки вживання алкоголю;

 • мотиви  вживання алкоголю;

 • міфи  та хибні уявлення про алкоголь  в молодіжному середовищі (як вони формуються і як їх розвіювати);

 • роль  впливу групи на початок вживання  алкоголю серед підлітків, стратегії протидії тиску однолітків.

У межах стратегії  боротьби можна виділити сім моделей  профілактики негативних явищ молодіжному середовищі.

Перша – модель стримування. Також її називають  “репресивною моделлю“. Вона базується  на уявленні про схильність дітей, підлітків  та молоді до всього поганого. Тут профілактика зводиться до заборони певних дій  і видів поведінки дітей та молоді, обмеження їх особистої свободи (заборона відвідувати певні місця, займатися “шкідливою” діяльністю, читати певні книги чи дивитися телепрограми тощо). Серед основних методів виділяють: вимоги, розпорядження, вказівки, контроль і покарання.

Ефективність  стримування обмежена: неможливо досягнути повного контролю, а, починаючи з підліткового віку, заборони можуть спровокувати певну частину дітей на їх порушення.

 

Друга модель –  модель залякування. Вона, як і попередня, базується на уявленні про схильність дітей та молодих людей до негативної, ризикованої поведінки, яка надає особливе задоволення. Зупинити їх прагнуть, викликавши страх перед прямими і непрямими негативними наслідками ризикованих дій (можливістю потрапити у наркотичну залежність, захворіти, опинитись у стані соціальної ізоляції, страждати фізично і морально, навіть втратити життя). Інформація про наслідки подається в емоційно-забарвленому вигляді, небезпека перебільшується. За цією моделлю робота проводиться у формі лекцій, бесід, кіно- і відео лекторіїв, демонстрації документальних і художніх фільмів, соціальної реклами.

Зазвичай, ця модель профілактики негативних явищ ефективна  у роботі з дітьми молодшого шкільного  віку. Підлітки і молодь, особливо ті, хто вже має досвід негативної поведінки, таку інформацію часто сприймають як тенденційну і не довіряють їй. До того ж в емоційно чутливих осіб залякування може викликати невротичний розлад.

 

Третя модель –  модель ствердження моральних принципів. Прибічники моделі вбачають причини  негативних явищ у розбещеності певної частини молодих людей, їхньої орієнтації на негативні цінності. Профілактика за цією моделлю будується на спробі переконати молодь в аморальності, гріховності певних видів поведінки (статевого життя поза шлюбом, вживання алкоголю чи наркотиків, насилля тощо) та навернути їх на інші, альтернативні цінності (релігійні, ідеологічні). При цьому використовуються прийоми наведення прикладів (свідоцтв), переконання, навіювання, груповий психологічний вплив.

Профілактика  проводиться у формі масових акцій, зібрань, компаній у ЗМІ (серії статей, теле- і радіопрограми). Ця модель ефективна стосовно молодих людей, орієнтованих на цінності добра, а також тих, хто легко піддається навіюванню. Однак, у надмірно чутливих може спровокувати внутрішньоособистісні конфлікти, невротичні розлади.

 

Четверта модель – модель поширення фактичних  знань. Вона ґрунтується на уявленні про те, що поширенню негативних явищ сприяє відсутність у підлітків  і молоді повної адекватної інформації.

Суть профілактичної роботи за моделлю поширення фактичних знань полягає в наданні підліткам і молодим людям об’єктивної, коректної, емоційно нейтральної інформації щодо ризикованої поведінки для забезпечення можливості вільного, свідомого вибору свого способу життя.

Тут профілактика проводиться за допомогою лекцій, бесід, дискусій, ігор, конкурсів, розповсюдження друкованих матеріалів (буклети, брошури), розміщення матеріалів у ЗМІ, навчання на рівних. Ця модель ефективна при роботі з молоддю і підлітками, проте в останніх може провокувати інтерес до негативних явищ і бажання до експериментування.

П’ята модель профілактики має назву “навчання позитивній поведінці“ або “афективного”  навчання. За нею основні причини  поширення негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі вбачаються у невмінні молодої людини задовольняти потреби без шкоди здоров’ю, протидіяти обставинам, зовнішньому тиску, вирішувати особистісні проблеми. У такому разі профілактична робота спрямована на розвиток у людини вмінь задовольняти свої потреби і вирішувати проблеми за будь-яких обставин позитивним чином. Профілактика проводиться за допомогою ігор, тренінгів, індивідуальних і групових консультацій, психотерапії, розповсюдження профілактичної літератури, створення теле- і радіопрограм, навчання на рівних.

 

Шоста модель – модель формування здорового способу життя. Прибічники цієї моделі профілактики стверджують, що причина поширеності негативних явищ – несформованість у молодих людей цінності власного здоров’я, орієнтація на задоволення інших потреб (самоствердження, трудова діяльність, особисті стосунки) за рахунок фізичного і психічного здоров’я.

 

Тому профілактична  робота за цією моделлю спрямована на формування у дітей і молоді цінностей повноцінного життя і  здоров’я, розвиток вмінь і навичок, на створення умов для ведення здорового способу життя. Основними методами профілактики виступають соціальна реклама, тренінги, робота спортивних, туристичних клубів та секцій, творчих гуртків.

 

І остання, сьома  модель отримала декілька назв: радикальна модель або модель соціального впливу. Вона побудована на уявленні про те, що саме суспільство провокує і посилює негативні явища у молодіжному середовищі. Тут основними засобами протидії негативним явищам виступають заборона чи обмеження шкідливої реклами (наприклад, тютюнових і алкогольних виробів), демонстрації викривлених сексуальних стосунків та насильства в ЗМІ, впровадження законодавства, яке захищало би права громадян на ведення здорового способу життя тощо. При цьому використовуються лобіювання, масові акції, компанії у ЗМІ, соціальна реклама.

Життя молодої  людини активне, бурхливе, сповнене тих чи інших мрій, сподівань, планів, цілей тощо. Потрібно скерувати всю цю енергію молоді в соціально легітимну сферу, організувати осередки для інтелектуального й духовного її зростання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Фельдштейн Д.И. Психологические аспекты изучения современного подростка/ Вопросы психологии.-1983.-№1.-с.41.
2. Максимова Н.Ю.сихологічна профілактика схильності до алкоголою та наркотиків і психокорекційна робота з підлітками групи ризику // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 2 . - C. 2-4
3. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - К., 2000.-207 с.
4. http://www.info-works.com.ua/kursovi/psihologia/2675.html
5. http://lepetiha.just.ks.ua/strategiya-ta-modeli-profilaktiki-negativnih-yavisch-u-molodizhnomu-seredovischi.html