Гуманістичний напрям в історії психології. Історія і сучасність

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2015 в 00:04, реферат

Описание работы

На основі гуманістичної психології будуються деякі напрямки психотерапії і гуманістична педагогіка. Лікувальними факторами в роботі гуманістичного психолога і психотерапевта є, перш за все, безумовне прийняття клієнта, підтримка, емпатія, увага до внутрішніх переживань, стимулювання здійснення вибору і прийняття рішень, справжність. Однак, при видимій простоті гуманістична психотерапія заснована на серйозній феноменологічній філософській базі і використовує надзвичайно широкий набір терапевтичних технологій і методів. Одне з базових переконань гуманістично-орієнтованих фахівців полягає в тому, що кожна людина містить в собі потенціал одужання. При наявності певних умов, людина може самостійно і повною мірою реалізувати цей свій потенціал. Тому робота гуманістичного психолога спрямована, насамперед, на створення сприятливих умов для реінтеграції особистості в процесі терапевтичних зустрічей.

Содержание работы

ВСТУП 2
РОЗДІЛ I.
1.1. Виникнення гуманістичної психології 4
1.2. Відомі психологи та гуманістична психологія 6

ВИСНОВКИ 9
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 10

Файлы: 1 файл

efeat.docx

— 35.09 Кб (Скачать файл)

У відповідь на безсердечність та дегуманізацію сучасного світу, гуманістичні психологи закликають, як колись у пореволю-ційних часах закликав наш драматург Микола Куліш устами героя своєї п'єси "Народний Малахій": "Потрібна негайна реформа людини!" Гуманістична психологія, яку ми пропонуємо читачеві в цій книзі, може стати одним із дороговказів у цьому напрямі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          ВИСНОВКИ

 

Гуманістична психологія — ряд напрямів в сучасній психології, які орієнтовані перш за все на вивчення смислових структур людини. В гуманістичній психології як основні предмети аналізу виступають: вищі цінності, самоактуалізація особиcтості, творчість, любов, свобода, відповідальність, автономія, психічне здоров’я, міжособове спілкування. Гуманістична психологія як самостійна течія виділилася на початку 60-х років XX століття, як протест проти домінування біхевіоризму і психоаналізу в США, одержавши назву третьої сили. До даного напряму можуть бути віднесені А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ш. Бюлер, Р. Мей, С. Джурард і ін. Гуманістична психологія як своя філософська база спирається на екзистенціалізм.

Гуманістична психологія вивчає особистісний ріст людини з точки зору її самовизначення.

Визначною характеристикою гуманістичної психології є те, що вона вивчає здорових, успішних людей. Попередні течії вивчали людей психічно хворих, з відхиленнями.

На основі гуманістичної психології основані деякі напрями психотерапії і гуманістична педагогіка. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  •    Маслоу А. «Психология бытия». - М., 1997.
  • Наранхо К. «Гештальттерапия». – Воронеж, 1995.
  • Пуселик Ф., Люис Б. «Магия НЛП без тайн». - СПб., 1995.
  • Роджерс К. «Групповая психотерапия, психокоррекционные группы: теория и практика. - М., 1984.
  • Франкл В. «Человек в поисках смысла». - М.: Прогресс, 1990.
  • Фрейд З. «Введение в психоанализ». // Лекции. - Наука, 1989.
  • Фромм Э. «Человек для себя». - Минск, 1992.
  • Хорни К. «Невротическая личность нашего времени. Самоанализ». - М., 1993.
  • Юнг К. «Психологические типы». - М., 1992.

 

 


Информация о работе Гуманістичний напрям в історії психології. Історія і сучасність