Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2015 в 19:31, реферат
Професійна мистецька освіта в Україні являє собою самостійну галузь, що має специфіку, зумовлену вивченням закономірностей художньої діяльності. Особливо складним є процес підготовки педагогічних кадрів у цій галузі, оскільки художньо-педагогічна діяльність є синкретичною і разом з тим такою, що носить творчий характер. Художньо-педагогічна діяльність у галузі професійної музики вимагає від свого суб’єкта, крім спеціальних знань, умінь, обдарованості, ще й повної заангажованості у своїй діяльності, включення всіх особистісних психофізіологічних механізмів.
Засобами виховання емпатії можуть бути, у першу чергу, надання майбутнім музикантам-педагогам необхідної суми знань про внутрішню форму та архітектоніку твору, про засоби об’єктивації загального емоційного ставлення художника до художньої реальності, а також тренування таких необхідних музиканту-педагогу емпатійних навичок. Наприклад, здатність відрізнити емоційний “зажим” під час гри та запобігти цьому у подальших спробах виконання, уміння створити на уроці таку атмосферу, що стимулювала б розвиток в учня власного художнього бачення, уміння віднайти сприятливі психотехнічні умови для технічного, рухового розвитку учня, знаходження ним точних м’язово-доторкових навичок у грі творів певного емоційного забарвлення та різних стилів, уміння виховати співвідношення між емоційним змістом твору та сценічною поведінкою учня і т. ін. Для культивування художньо-педагогічної емпатії у майбутніх музикантів-педагогів можна використовувати різноманітні методи. Наприклад, метод, визначений автором як алгоритмізація інтерпретаційних процесів, що являє собою поопераційне усвідомлення процесу інтерпретації твору, переведення його в чітку структуру педагогічних настанов. Ця здатність проявляється у складанні виконавського плану твору. Іншим методом культивування художньо-педагогічної емпатії може бути метод розпізнавання емоцій у музиці чи мові. Для музиканта-педагога чутливе вухо є дуже важливою професійною рисою, причому розпізнавання емоцій відбувається під час аудіювання інструментального звучання, що ускладнює процес сприйняття. Дуже корисними є також вправи на наслідування способу гри іншого, на фактурне варіювання фрагменту твору для зміни його емоційного забарвлення, на мовну підтекстовку інтонаційних комплексів і т. ін.
На думку Є.Басіна, “емпатія належить ... до числа найважливіших творчих здатностей. Звідси випливає, що для стимулювання творчості у будь-якій сфері необхідно навчати емпатії, формувати й розвивати цю здатність, тренувати її” [2, с. 65]. Отже, хоча розвиток емпатійності відбувається протягом усього життя, її вдосконалення під час професійної підготовки потребує особливої уваги.
ЛІТЕРАТУРА
1. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. – Л.: Музыка, 1971. – 376 с.
2. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия // Вопросы философии. – 1987. – №2. – С. 64-66.
3. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 423 с.
4. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4-х т. – М.: Искусство, 1971. – Т.1.
5. Гилберт К.Э., Кун Г. История эстетики. – СПб.: Алетейя, 2000. – 653 с.
7. Каган М.С. Лекции по марксистко-ленинской эстетике. – Л., 1971.
8. Мазепа В.І. Художня творчість як пізнання. – К.: Наукова думка, 1974. – 213 с.
9. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. – М., 1976.