Охарактеризувати предмет, завдання та галузі психологічної науки

1. Охарактеризувати  предмет,  завдання та галузі психологічної  науки. 

  Психологія — це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.

Об’єкт- психіка- властивість мозку що виявляється у здатності до відображення обєктивної дійсності, результатом якого є психічний образ на основі якого відбувається регуляція активності.

предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини.

 

психіка - це властивість лише живої матерії., яка наділена специфічними органами, що обумовлюють можливість існування психіки( мозок)

-головна особливість психіки полягає у здатності відображати об'єктивний світ, що означає те, що високоорганізована матерія, яка наділена психікою, володіє здатністю отримання інформації про оточуючий її світ. В той самий час отримання інформації пов'язане із створенням цією матерією певного психічного, образу, який є копією матеріальних об'єктів реального світу.

По-третє, та інформація з оточуючого світу, яка отримується живою істотою, є основою для регуляції внутрішнього середовища живого організму і формування його поведінки, що в цілому визначає можливість відносно тривалого існування даного організму в постійно змінюваних умовах середовища існування. Отже, жива матерія, яка наділена психікою, здатна реагувати на впливи об'єктів та зміни зовнішнього середовища.

основні форми психічного відображення:

Психічні феномени описуються за допомогою таких вонять:

Психічний процесс – форма єдиного цілісного відображення субєктом обєктивної дійсностіза допомогою ЦНС.

Психічні процеси:

пізнавальні дають можливість отримати інформацію про властивості оточуючого світу (відчуття сприймання память,мислення уявпа увага)

емоційні-виявляють ставлення особистості до оточуючого середовища . (емоції почуття)

вольові –регулюють активність особистості(ініціативність, самовладання, витримку, наполегливість, рішучість, цілеспрямованість).

Психічний стан –психологічна х-ка що відбиває сталі душевні переживання (тривога втома захоплення).

Психічні властивості –це сталі психічні якості індивіда,що утворюються в процесі його діяльності (темперамент, характер, здібності.)

Завдання психол. Науки: 1.розкрити закони виникнення розвитку та перебігупсихічної діяльностілюдини. 2. Дослідження індивідуально – типологічних рис особистості їх значення для діяльності.3. розкрити психологічні основи навчання та виховання 4. Дослідження особливостей психічної діяльності людей з ураженнями мозку чи дефектами органів чуття.

наукова психологія відрізняється  від життєвої психології. На думку Ю.Б. Гіппенрейтер, їх співвідношення виявляється у такому:

   — на відміну від наукових, життєві знання більш конкретні, вони належать, як правило, до конкретних ситуацій, наукова ж психологія прагне до узагальнень, дає змогу виявити загальні закономірності розвитку особистості, групи;

   — ж. псих. знання мають інтуїтивний характер, здобуваються найчастіше шляхом практичних проб, а наукові — більш раціонально;

   — ж. псих., на відміну від наукової, має обмежені можливості для передачі інформації, оскільки життєвий досвід — конкретний та інтуїтивний;

   — наукова психологія має унікальний фактичний матеріал, недоступний жодному носію життєвої психології;

   — у н. психології, на відміну від життєвої, використовується більш фундаментальний і різноманітний інструментарій для здобуття необхідних знань.

Сучасна психологічна наука має тісний зв'язок з іншими галузями наукового знання.

   Психологія і філософія. Закони, категорії, принципи філософії лежать в основі понять психології. До XVII ст. вчення про психіку розроблялося у структурі філософського знання. Тому філософію можна вважати теоретичною і методологічною основою психологічної науки.

   Психологія та природничі науки. велика кількість досліджень з психології ґрунтувалася на даних біологічних наук, законах біологічної еволюції, фізіології і т. ін. Така галузь психологічної науки, як експериментальна психологія, розвивалася під впливом експериментальних досліджень природничих наук.

   Психологія і технічні науки. технічні науки вкрай необхідні для вирішення таких проблем, як створення комп'ютерів, засобів відображення інформації; розробки систем керування; проблем психології праці, інженерної психології, ергономіки тощо.

   Психологія та медичні науки. Зв'язок між психологією та медичними науками ґрунтується перш за все на тому, що об'єктом вивчення цих наук є людина. Медичні науки мають спиратися на дані психології під час розробки проблем здоров'я різних вікових категорій (дітей, учнів, дорослих і т. д.). На основі медицини, педагогіки та психології виникли такі наукові галузі, як шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін.

   Психологія та суспільні науки. Психологія тісно пов'язана з соціологією, історією, лінгвістикою, політичними науками, оскільки всі вони становлять єдину сім'ю гуманітарних наук. Всі ці науки мають враховувати дані психології, адже і історичні, і соціальні, і політичні процеси здійснюються індивідами та групами.

Галузі психол. науки поділяють на базові та додаткові.

Базові: загальна п., вікова п. зоопсихологія (особбливості поведінки тварин), психофізіологія ( фіз і біохім. Зміни у Н.С.) соц. П.( вивч. Соц групи і поведінку людей в группах) психологія особистості ( персонологія)- ВПЛИВ РІЗНИХ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ОСОБ.

Прикладні: клінічна п. –функціональні розлади особ, педагогічна п. – психол методи навч і вихов. Юридична – повед людей що скоїли злочин. Спортивні п.-механізми і фактории оптимізації спорт. діял, етнічна п – особливості етносів. Політична п .психологія влади іт д.

Категорії психології

Психологічні категорії ділять на 2 групи:

 • Базисні (образ, мотив, дія, відношення, переживання, індивід)

 • Метапсіхологічні. (Свідомість, цінність, діяльність, спілкування, почуття, «Я»)

Категорія - найбільш загальні фундаментальні поняття, що відображають істотні властивості і відносини предметів і явищ об'єктивної дійсності.

 Категорія образу характеризує психологічну реальність зі сторони пізнання і є основою формування індивідуальних і соціально-групових картин світу. Це чуттєва форма психічного явища.

Категорія мотиву. Мотив - У широкому сенсі – це та сила яка всередині суб'єкта спонукає його до дії, усвідомлений людиною сенс його дій. За допомогою мотиву піддаються опису поведінку людини, його цілі, цінності, механізми прийняття рішень.

 Категорія особистість. Особистість у широкому сенсі - це конкретна людина, як суб'єкт діяльності, в єдності його індивідуальних властивостей і соціальних ролей. У вузькому сенсі - це якість індивіда, яке формується завдяки життю людини в суспільстві, в процесі її соціального розвитку. Особистість - найважливіша серед метапсіхологічних категорій. У ній виявляються інтегровані, всі базові категорії: індивід, образ, дія, мотив, ставлення, переживання.

 Категорія дія - одиниця аналізу діяльності, спрямована на досягнення усвідомлюваної мети. Дія, як і вчинок, є буття людини, в ньому проявляється індивідуальність. Дія м. б. відносно самостійним або входити в якості компонента в. ширші структури діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розкрити  методологічні принципи та методи психологічного дослідження.

 

Методологія -  система принципів і способів організації теоретичної та практичної псих. діяльності. Метод -  сукупність засобів й прийомів вивчення фактів психічних явищ. Методика –втілення методу відповідно до мети дослідження. Класифікація методів (Б. Ананьєв):  1. Організаційні методи. (порівняльний, лонгітюдний (багаторазове обстеження особи) і комплексний (псих. явище вивчають різними засобами).

2. Емпіричні (спостереження, самоспостереження,  експеримент, тест, бесіда, анкета, інтерв'ю), 3. Кількісний і якісний методи  оброблення даних. 4. Інтерпретаційні  методи (генетичний і структурний). Генетичний – інтерпретує матеріал  в характеристиках розвитку, структурний  - встановлення структурних зв'язків  між якостями особистості. Етапи  досл. - 1.  Підготовчий (виділення теми і проблеми, гіпотези, завдань,  підбір літератури. 2.  Збір фактичного матеріалу. Обробка і аналіз отриманих результатів.           4.  Формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Метод спостереження - це основний метод сучасної психології, сутність якого полягає в тому, що наукові факти збираються через не втручання в життя об'єкта, а пасивне споглядання цього факту

Експеримент - метод психології, який полягає в тому, що факти отримуються шляхом створення спеціальних умов, в яких об'єкт міг би найбільш яскраво проявити предмет, що вивчається

Бесіда - метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації.

Соціометрія (від лат. societas - суспільство, metreo- вимірюю) - розроблена Дж. Морено

Соціометричний метод вивчає характер взаємостосунків у колективі через процедуру вибору.

Інтерв'ю - спосіб отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування. У психології цей метод поділяють на чотири види: діагностичний та клінічний, вільний та стандартизований.

Тест (від англ. test - випробування ввів Кеттел). Тести - це невеликі за обсягом і часом виконання завдання, однакові для всіх обстежуваних

Аналіз продуктів діяльності - це метод психологічного дослідження, спрямований на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини.

Принципи психології:

Принцип детермінізму.— основоположний методологічний принцип матеріалістичної психології, що фіксує причинову зумовленість психіки і включає її у зв'язки і відношення об'єктивних явищ, що існують поза суб'єктом. При цьому кожна наступна форма детерміністичного пояснення включає психіку у більш повну, порівняно з попередньою, систему зв'язків матеріального світу, що відкриває її нові грані.

Принцип єдності психіки  і діяльності. Цей принцип розкриває діалектику взаємодії людської психіки та діяльності: психіка і діяльність не тотожні, але й не протилежні. Вони утворюють єдність. Психіка є внутрішнім, ідеальним планом діяльності. У діяльності психіка людини не тільки проявляється, а й розвивається.

Принцип системності. Передбачає розгляд психічних утворень як сукупності елементів, кожен із яких залежить від інших, впливає на них, породжує разом з ними відносно самостійні утворення.

Принцип розвитку. ґрунтується на розумінні природи індивідуального світу як динамічного явища, що постійно перебуває у стані руху, змінах або очікуваннях змін.

Психологічне явище розглядають  у кожний момент його існування як таке, що поєднує в собі елементи минулого, сучасного та майбутнього.

Принцип відображення показуючи, що психічні явища несуть у собі зовнішній зміст. Згідно з цим принципом, психіку можна тлумачити як суб'єктивний образ об'єктивного світу. У ній відображається світ, що існує поза суб'єктом. Але й суб'єкт належить до цього світу, «несе» його в собі, виявляє до нього певне ставлення.

 

3. Охарактеризувати  розвиток психіки у філогенезі. Визначити сутність відмінностей психіки тварини і людини.

Психіка — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу.

Розвиток психіки  в філогінезі – це перехід від нижчих її стадії до вищих, повніше відображення дійсності, адекватніші форми поведінки.

Елементарна сенсорна психіка: Рівні: нижчий, Організми: найпростіші, Н. С.: сіткоподібна система провідних шляхів; Вищий рівень: Безхребетні: реакція на біологічно нейтральні властивості середовища Здатність до елементарних умовних рефлексів. Функція психіки : відчуття.

Перцептивна психіка: Нижчий, вищий рівень : вищі безхребетні, хребетні, Будова Н. С. : Гол. Мозок, великі півкулі. Реакція на умови, в яких перебува,Функції психіки:  СприйманняНайвищий рівень: Антропоїди, Кора великих півкуль Г. М, ускладнення операцій,Функ. Психіки6  інтелект.

Свідомість: Рівень: специфічно людський, Людина, Лобові частини великих півкуль Г. М., Діяльність: дії, що не мають прямого біологічного смислу, Функ. Психіки: свідомість.

Форми поведінки організмів:

Біологічно доцільні реакції Підтримують елементарні прояви життя організму. Прикладом такої реакції є таксиси — рухи одноклітинних і багатоклітинних організмів, що орієнтують їх відносно сприятливих (позитивні таксиси) або несприятливих (негативні таксиси) умов життя.

Інстинктивна поведінка – ланцюг стереотипних реакцій у відповідь на ключові подразники. базується на інстинктах — вроджених, біологічно доцільних, складних за будовою рухових актах. Научіння — набуття і закріплення індивідуального досвіду поведінки тварини, яке виникає на базі мінливих компонентів інстинктивної поведінки. Ця здатність яскраво виражена в домашніх тварин

Інтелектуальна поведінка — нестереотипне розв'язання твариною завдань, що постають перед нею. Простим прикладом інтелектуальної поведінки є екстраполяційний (від лат. extra — поза, крім; polire — обробляти) рефлекс — здатність передбачати напрямок руху подразника.

Типи поведінки:

чутливість — реагування на вплив, інстинкт — природжена реакція, інсайт — раптове розуміння розвязання проблеми, імпринтинг —здатність вищиз хребетних які тільки зявилися на світ запам’ятовувати рухомі предмети, що потрапляють у поле їхнього зору.; спроби і помилки – научіння в наслідок орієнтувальної діяльності, яка призводить до успіху.

звикання -при тривалому повторенні стимулів, які підкріплюються заохоченням чи покаранням, реакція на них поступово згасає;

Дослідницька активність – притаманна антропоїдам будується з урахуванням причинно наслідковиз зв’язкові відношень, що є у полі сприймання тварини.