Поняття особистості в психології

   Таким чином, Е. Еріксон виокремив вісім стадій особистісного розвитку. На першій з них розвиток дитини визначається майже суто спілкуванням із нею дорослих, насамперед матері. На цій стадії вже можуть виникнути передумови до вияву в майбутньому прагнення до людей або відчуження від них.

  Друга стадія визначає формування в дитини таких особистісних якостей, як самостійність і впевненість у собі. Їхнє становлення знову значною мірою залежить від характеру спілкування і поведінки дорослих з дитиною. До трьох років дитина вже набуває певних особистісних якостей.

  Третя і четверта стадії розвитку, за Е. Еріксоном, збігаються з уявленням Д.Б. Ельконіна та інших психологів. У Еріксона підкреслюється значення навчальної та трудової діяльності для психічного розвитку дитини в ці роки.

  Основний момент особистісного розвитку в юності та підлітковому віці полягає в тому, що засвоюються нові життєві й соціальні ролі, а це змушує людину по-новому дивитися на багато речей.

  На кожній з восьми стадій дитина проходить через специфічну кризу, суть якої полягає у конфлікті між протилежними станами свідомості і психіки. Суть конфліктів та їхня періодизація зводяться до такого: 

-конфлікт між довірою і недовірою до навколишнього світу (з народження до 1 року);

-конфлікт між почуттям незалежності і відчуттям сорому і сумніву (1-3 роки);

-конфлікт між ініціативністю і почуттям провини (4-5 років);

-конфлікт між працьовитістю і почуттям неповноцінності (6-11 років);

-конфлікт між розумінням належності до визначеної статі і нерозумінням форм поведінки, що відповідають даній статі (12-18 років);

-конфлікт між прагненням до інтимних відносин і відчуттям ізольованості від навколишніх (рання дорослість);

-конфлікт між життєвою активністю і зосередженістю на собі, своїх вікових проблемах (середня дорослість);

-конфлікт між відчуттям повноти життя і розпачем (пізніше дорослішання).

  Еріксон вважав, що якщо ці конфлікти розв'язуються успішно, то криза не набуває гострих форм і закінчується утворенням певних особистісних якостей, у сукупності складових того чи іншого типу особистості. Невдале розв'язання кризи на якійсь зі стадій призводить до того, що, переходячи на нову стадію, людина переносить із собою необхідність розв'язувати протиріччя, властиві не лише для даної стадії, а й для попередньої. Однак у цьому разі це дається набагато складніше.

  Проте на кожній з виокремлених стадій розвитку Еріксон описав лише окремі моменти, взяті лише деякі особистісні новотвори, характерні для певного віку. Без уваги, наприклад, залишаються засвоєння і використання мови, слабко представлена лінія морального розвитку.

3.Тест  «Формула темпераменту»  Бєлова

Мета методики визначити домінуючий тип темпераменту.

 Хід роботи:

 Відзначила знаком + ті якості в паспорті темпераменту, які для мене є звичними, повсякденними і отримала результат:

- число плюсів  по всіх типах -33;

- число плюсів  в паспорті холерика-10;

- число плюсів  у паспорті флегматика-4;

- число плюсів  у паспорті сангвініка-5;

- число плюсів  у паспорті меланхоліка-14;

З цими даними визначаю формулу темпераменту: 

   Фт=((Х* 10)/100%)+((С*5)/100%) + ((Ф*4)/100%) + ((М*14)/100%) 

У кінцевому  вигляді формула набула такий  вигляд: 

   Фт=30%*Х  + 15%*С + 12%*Ф + 42%*М 

  Це означає  що мій темперамент на 30% - холеричний, на 15% - сангвінічний,на 12% – флегматичний,на 42% - меланхолійний. Мій домінуючий тип темпераменту є меланхолійний.