Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, еемовлячому і ранньому віці

Психологічні  особливості дитини у фазі новонародженості,

еемовлячому і ранньому віці

У психічному розвитку велике значення мають періоди немовлячого і раннього дитинства. Уявлення про нього на ранніх вікових етапах дає змогу зрозуміти закономірності становлення психічних процесів, властивостей і якостей особистості в дошкільному віці.

Періодом новонародженості є своєрідний період життя немовляти, який продовжується від народження до кінця першого місяця життя і розглядається як проміжний між: внутріутробним і позаутробним способом жит тя, коли дитина пристосовується до життєвих умов. Уній виникає низка істотних змін, серед них — поява на базі безумовних умовних рефлексів, виникнення зосередження, усмішки, яка свідчить про завершення підготовки дитини до спілкування з оточуючими людьми.

2,1, розвиток у

За дев'ять місяців непомітна  зародкова клітина перетворюється у материнській утробі на організм з усіма властивими йому органами і системами. Спадкові і вроджені властивості організму є важливими  передумовами психічного розвитку дитини після її народження.

На першому місяці внутріутробного  розвитку відбувається найінтенсивніший ріст організму (порівняно із зиготою ембріон збільшується в 10 000 разів), до кінця місяця його довжина досягає 1,3 см. Його кров уже тече артеріями і венами. Маленьке серце б'ється з частотою 65 ударів за хвилину. На цьому етапі вже є зачатки головного мозку, нирок, печінки і травного тракту, починає функціонувати пуповина — ланка, що зв'язує ембріон з матір'ю. Під мікроскопом на голові ембріона можна побачити декілька випуклостей, які з часом перетворюються на очі, вуха, ніс і рот. Визначити стать майбутньої дитини ще неможливо.

До кінця 2-го місяця плід дещо менший 2,5 см, а його вага становить 2,1 г. Довжина голови становить половину довжини всього тіла. Чітко диференціюються частини обличчя, з'являються зачатки зубів і язика. На руках виділяються кисті і пальці, на ногах — коліна, стегна і стопи. Плід покритий тонкою шкірою, можна отримати відбитки пальців і рук. Кісткові клітини з'являються на 8-му тижні внутріутробного розвитку.

Мозок координує функціонування органів. Відбувається розвиток статевих органів. Сердечний ритм стабільний. У шлунку виробляються травні соки; у печінці утворюються кров'яні клітини. У нирках кров очищується від сечової кислоти. Шкіра реагує на тактильні подразники. На грубі механічні подразнення (удар) восьмитижневий плід реагує згинанням тулуба, розгинанням голови і відведенням рук назад.

Наприкінці 3-го місяця вага плоду досягає 28 г, зріст — 7,5 см. Плід має нігті, повіки (заплющені), голосові зв'язки, губи, ніс. Голова становить приблизно '/з його довжини, високий лоб. Стать майбутньої дитини на цьому етапі визначається легко.

Уже функціонують органи: плід може дихати (захоплюючи амніотичну речовину в  легені і випускаючи її назад), інколи відбувається сечовипускання. У ребрах і хребті сполучна тканина змінюється хрящовою.

Достатньо різноманітні рефлекси плоду: він рухає ногами, руками, великими пальцями рук і головою; відкриває і закриває рот, здійснює ковтальні рухи. При доторканні до повік плід жмуриться, до долоні — частково стискає кисть у кулачок, доторкання до губ викликає ссальний рефлекс, при ударі по п'ятах пальці ніг розгинаються. Ці рефлекси присутні в новонародженого і зникають упродовж перших місяців.

У четвертому місяці внутріутробного  періоду тіло росте швидше за голову, яка становить його четверту частину. Зріст плоду — 20—25 см, вага — майже 170 г. Довжина пуповини приблизно дорівнює довжині плоду і збільшується разом з ним. До цього моменту закінчується розвиток плаценти.

Мати починає відчувати рухи ніг плоду (ворушіння), які в низці  країн і релігійних шкіл вважають початком людського життя. Рефлекси плоду стають більш «живими» внаслідок розвитку м'язової системи.

Вага плоду  на п'ятому місяці внутріутробного  періоду становить 340—450 г, довжина  — 31 см. З'являються індивідуальні риси зовнішності. Стабілізується зміна станів, подібних до сну і неспання, особливе положення плоду (передлежання). Підвищується його рухова активність: плід штовхається

потягується. Якщо прикласти вухо до живота матері, можна почути серцебиття. Починають працювати потові і сальні залози.

Дихальна система плоду ще не пристосована до адекватного дихання  поза маткою, тому діти, які народжуються в цей період, як правило, не виживають.

Починає рости  волосся: жорстке — брови і  вії, тонке — на голові і шовковисте (лануго) — на всьому тілі.

На шостому місяці внутріутробного  розвитку швидкість росту плоду  трошки знижується, і до кінця 6-го місяця він досягає 35 см і 560 г. З'являється підшкірна жирова клітковина. Закінчується розвиток очей: вони розплющуються, заплющуються і дивляться у всі напрямки. Плід здатний чути, плакати, сильно стискати руку в кулачок.

Діти, які народжуються на 6-му місяці, мають дуже невеликий шанс залишитися живими, бо формування їх дихального апарату ще не завершене. Іноді народжені в цей термін діти виживають.

До кінця 7-го місяця довжина плоду наближається до 40 см, вага становить 1,4—2,3 кг. Рефлекси на цьому етапі повністю сформовані. Плід дихає, ковтає, рухається, видає щось подібне на крик, може ссати великий палець руки. Лануго до цього часу можуть зникнути, а можуть зберігатися навіть до народження. На голові продовжує рости волосся. Шанси на виживання плоду вагою мінімум 1,5 кг достатньо високі за інтенсивного медичного догляду, і він доростає ізольовано від зовнішнього середовища до досягнення маси 2,3 кг.

8-місячний плід досягає 45—50 см і важить 2,3—3,2 кг. Йому стає мало місця, і його рухова активність знижується. Упродовж цього і наступного місяців по всьому тілу відбувається формування жирової клітковини, яка допоможе дитині пристосовуватися до змін зовнішньої температури після народження.

Приблизно за тиждень  до народження плід перестає рости, досягнувши в середньому 50 см і 3,4 кг. Хлопчики здебільшого трохи довші і важчі за дівчаток. Триває формування жирової клітковини, підвищується ефективність роботи різних систем органів, частота серцевих скорочень, через пуповину починає відходити багато продуктів обміну. Колір шкіри спочатку червонуватий, потім блідніє. На момент народження загальний термін перебування плоду в утробі матері становить приблизно 266 днів (більшість лікарів починає цей відлік від останнього менструального циклу матері і нараховує 280 днів).

Отже, внутріутробний розвиток дитини детермінує подальший  її психічний розвиток.

Особливості психічного розвитку новонародженого

До особливостей психічного розвитку новонародженого зараховують перехід  від пренатального розвитку до постнатального, наявність безумовних рефлексів, розвиток органів чуття і емоційної сфери, появу комплексу пожвавлення. У цей період з'являється криза новонародженості.

Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого

Народження є великим потрясінням  для організму дитини. Від існування  у відносно постійному середовищі (організмі  матері) він переходить у зовсім нові умови повітряного середовища з багатьма подразниками, які часто змінюються, у той світ, де він має стати розумною особистістю.

Довжина тіла новонародженого  становить приблизно 50—51 см, вага — 3,4—3,5 кг. За перший місяць вага тіла збільшується на 600 г. У нього ще непропорційні  окремі частини організму: відносно велика голова, довгий тулуб і короткі  кінцівки. Хребетний стовбур майже  прямий, голівка падає на груди.

Після народження різко змінюється форма взаємодії організму дитини і середовища. Особливо швидко відбуваються зміни в діяльності різних систем, органів і організму загалом. Дитина робить перший вдих, який супроводжується голосним криком: легені, які були до моменту народження у сплячому стані, розправляються. Через декілька годин після першого вдиху у новонародженого встановлюється рівномірне дихання.

У момент народження апарат травлення  дитини ще дуже слабкий, він може перетравлювати лише материнське молоко або спеціально виготовлені молочні суміші. Фізіологічні зміни в організмі новонародженої дитини пов'язані не лише зі зміною способу харчування, а й зі зміною (зниженням) температури середовища приблизно на 15—18 С.

Період новонародженості характеризується недостатнім розвитком органів  і захисних систем, передусім незрілістю центральної нервової системи, яка  слабо пристосована до нових зовнішніх  умов. Тому навіть незначні несприятливі впливи (зміна повітря, їжі тощо) можуть спричинити серйозні проблеми в дитячому організмі.

Новонароджені діти вразливі до захворювань, спричинених порушеннями перебігу внутріутробного життя, пологами (травми, крововиливи в різні органи тощо). Особливо небезпечні

крововиливи в головний мозок, які можуть спричинити судоми, спазматичні паралічі. Нерідко  трапляються хвороби пупка і пупкові ранки, запальні хвороби шкіри (дерматити).

На цьому етапі діти дуже чутливі  до мікробів кокової групи (стрептококів, стафілококів, пневмококів), тому в них бувають гнійні запалення шкіри (піодермія) і пупка. Можливі також і розлади, зумовлені недостатньою функціональністю різних органів. Одним із них є фізіологічна жовтяниця (50—70% новонароджених), що виникає внаслідок посиленого руйнування еритроцитів у перші дні після народження, недостатньої функціональної здатності печінки. Спостерігаються також фізіологічне зменшення ваги тіла, сечовий інфаркт, статеві кризи новонароджених.

Значення новонародженого у розвитку дитини

Новонароджена дитина більшість часу спить. Та вже  в перші дні час неспання (короткі  інтервали між сном) досягає кількох годин на добу. Під час неспання дитина виявляє три форми активності:

1. спокійне неспання: дитина лежить з розплющеними очима, не виявляючи рухової 
   активності, у т. ч. й мімічної (гримаси). Зауваживши предмет, який рухається, вона може супроводжувати 
   його поглядом;
2. активне неспання: очі дитини розплющені, дихання, як правило, нерівне. Вона робить 
   швидкі хаотичні рухи, у яких беруть участь усі частини її тіла;
3. крик: дитина видає голосні, нерозбірливі, іноді надривні звуки, рухаючись («борсаючись»). 
   Дорослі нерідко оцінюють це як плач.

У поведінці новонародженого проявляються різноманітні життєво необхідні  рефлекси, які забезпечують пристосування організму до умов навколишнього середовища, є реакцією на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Так, відразу після народження включаються рефлекси, які забезпечують роботу основних систем організму (дихання, кровообігу).

Рефлекси (лат. ге/іехш — відображення) новонародженого — рефлекси, якими володіє новонароджена дитина і більшість з яких зникає на 2—4-му місяці її життя.

Систему основних рефлексів новонародженого утворюють:

а) захисний, який вберігає організм від шкідливих і сильних впливів, необхідний для 
виживання і зберігаються упродовж усього життя людини. Наприклад, звуження зіниці ока немовляти у 
відповідь на дію яскравого світла; різке змахування руками і ногами, якщо смикнути за пелюшку, на якій 
лежить новонароджений, з метою віддалення від подразника або обмеження його дії;

б) орієнтувальний, що є реакцією, спрямованою на контакт із подразником. У первісній формі 
цей рефлекс виражений у спрямуванні погляду на яскравий або блискучий предмет. Потім орієнтувальну 
реакцію спричиняє нове для дитини явище. Вже на перший-третій день життя сильне джерело світла 
зумовлює повертання голівки, новонароджені стежать за джерелом світла, яке повільно переміщується;

в) орієнтувально-харчовий, який забезпечує готовність дитини до нового типу харчування. 
Доторкання до губ, інших частин обличчя викликає в голодної дитини реакцію пошуку: вона повертає 
голівку, розкриває рот;

г) ссальний, який виявляється у тому, що дитина починає ссати вкладений в її рот предмет. 
Цей рефлекс найважливіший для новонародженого;

ґ) мавпячий (рефлекс Робінзона), який не має життєво важливого пристосувального значення. Наприклад, доторкання пальцем до долоні викликає надто сильну як для новонародженого реакцію схоплювання, внаслідок чого він може навіть повиснути, тримаючись за пальці, як мавпочка. Таким є рефлекс повзання (доторкання до підошв викликає рефлекторне відштовхування); рефлекс підкидання ручок (рефлекс Моро), коли дитині загрожує падання або у відповідь на сильний звук вона різко піднімає вгору та опускає руки або долоньки, ніби готові схопити щось;

д) плавальний, завдяки якому новонароджений не потоне, оскільки борсання утримає його на воді. 
Усі ці рефлекси успадковані від тваринних предків. На їх основі ніщо людське не розвивається.

Більшість із них зникає вже в першому півріччі: рефлекс  Робінзона послаблюється до 4-го місяця життя, до того, як виникне цілеспрямований акт хапання; рефлекс повзання з опорою на підошви не є передумовою самостійного пересування в просторі, оскільки повзання немовляти починається не з відштовхування ніжками, а з рухів рук. Ученими доведено, що деякі рефлекторні реакції проявляються задовго до народження.

Більшість вроджених реакцій необхідна  для життя дитини, допомагає їй пристосовуватися до нових умов існування. Завдяки їм новонароджений опановує новий тип дихання і харчування. Якщо до народження плід розвивався за рахунок організму матері (через стінки судин плаценти — дитячого місця — з крові матері в кров зародка надходять поживні речовини і кисень), то після народження організм