Психологічні особливості жінок що палять

Психологічні особливості жінок що палять

На сучасному етапі розвитку суспільства, розвитку соціуму і стереотипів поведінки в цьому соціумі, серед швидко змінних умов і обстановок існування, в швидкому і нескінченному потоці різноманітної інформації, ми стали забувати про актуальні проблеми нашого існування.

Мова піде про залежність, а зокрема про нікотинову залежність.

Адже продовжуючи згубно впливати на людський організм, куріння стало звичним соціальним явищем, а особливо на сході Європи, адже на заході боротьба з курінням ведеться набагато активніше. Тим більше разом з погіршенням генофонду країни особливо актуальною є проблема нікотинової залежності у жінок. Хоча тут ми не говоритимемо про профілактику куріння і способи позбавитися від нікотинової залежності, зокрема ми спробуємо виділити певні властивості, якості, характеристики, які зможуть виділити тих жінок що палять серед жінок які не палять, дати певну характеристику особи в цілому, що по-своєму цікаво та популярно, наприклад при прийомі на роботу і т.д..

Оскільки куріння є складним поведінковим актом, у виникненні і становленні якого беруть участь і соціально-психологічні, і індивідуально-особистісні характеристики, куріння широко вивчають  лікарі, фізіологи, психологи, соціологи і педагоги як в нашій країні (Александров А.А., Александрова В.Ю., Аносова Ю.В.,  Левшин В.Ф., Ольшанская Е.В., Фельдштейн Д.И.), так і за кордоном (Vitoria P.D., De Vries H., Kremers S.P., Munafo M.R., Mudde A.N., Pais-Clemente M., Peto R.). Таким чином паління є серйозною проблемою не лише в медицині, а й в психології та соціології. Адже нікотинова залежність призводить не лише до фізіологічних змін в організмі людини, а й веде до змін в психіці, поведінці, структури мотивації і т.д.

Об'єктом нашого дослідження є особистість в цілому, як сукупність певних рис. Предметом - психологічні особливості жінок, що палять. Мета – дослідити психологічні особливості жінок, що палять в порівнянні з жінками котрі не палять.

              Згідно з метою і задачами дослідження були підібрані наступні методики: «тест-опитувальник Г. Айзенка EPi» (адаптований А. Р. Шмельовим), Тест Куна - Тест «Хто Я?» (М.Кун, Т.Макпартленд; модифікація Т.В.Румянцевой) а саме шкали відповідаючи за самооцінку та рефлексію, «Опитувальник SSS» М. Закермана.

У дослідженні брали участь студенти-психологи жіночої статі, 3-го курсу Харківського Національного Університету Внутрішніх Справ, в кількості 20 осіб, з них 13 палять та 7 не палять.

На основі нашого дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Середні показники рівня самооцінки та рефлексії, як у жінок котрі палять, так і у тих котрі не палять, знаходяться на значно високому рівні – це може бути спричинено віковими особливостями піддослідних.

Показники рівня самооцінки вказують, що у жінок котрі палять, та тих, котрі не палять – високий рівень самооцінки, навіть неадекватно завищений, але за середніми показниками (при t=2,24 та p=0,05) ми бачимо значущі відмінності у бік жінок які не палять.

2. За результатами досліджень відмінностей не було виявлено за показниками нейротизму та екстраверсії, але на такі показники могла вплинути маленька вибірка, що могло суттєво змінити результат дослідження. В даному випадку за середніми показниками екстраверсії-інтроверсії можна припустити, що при збільшенні кількості спостережень ми зможемо зафіксувати відмінності.

Але за середніми показниками по шкалам можна припустити, що жінки котрі палять та ті котрі не палять при середньому рівні екстраверсії мають значно високі показники за шкалою нейротизму.

3. Жінки котрі не палять мають тенденцію до нижчого показника за шкалою TAS (пошук гострих вражень), ніж жінки що палять (12±1,32 - високий рівень, 10±2,62 –середній; t=1,71 p=0,001), більш точні дані можна отримати із збільшенням числа спостережень, але навіть зараз можна сказати, що жінки котрі палять мають тенденцію до пошуку нових вражень через поведінку. За результатами досліджень по шкалам ES та UA жінки котрі не палять набрали високі бали відносно жінок котрі палять і мають великі відмінності (p=0,01), тобто жінки що палять мають більш консервативні погляди на дійсність та більш схильні до нервових зривів.

              Отже маємо те, що маємо: сучасна жінка, майбутня матір, котра палить, має схильність до пошуку гострих вражень, нервових зривів та низьку самооцінку у порівнянні з жінкою, котра не має звички палити.

              Зважаючи на значну актуальність проблеми, наше дослідження буде продовжуватися, і ми гадаємо, що зможемо виявити ще багато цікавих фактів, які не залишаться без вашої уваги.