Психологічні особливоті підготовки молоді до шлюбу

     Моральна підготовка до сімейного життя передбачає виховання готовності будувати сім'ю і рис сім'янина (доброти, чуйності, ніжності, турботливості, доброзичливості, терплячості, принциповості, вміння слухати й розуміти іншу людину, вірності та обов'язковості); гідності у міжстатевих стосунках, критичного ставлення до неправильних установок стосовно протилежної статі (негативізму, споживацька, байдужості тощо). Не менш важливе ознайомлення дітей з вимогами, яким повинна відповідати кожна стать, правилами подружнього життя, культурою та етикою поведінки в сім'ї та організацією досвіду нестатевої любові.

    Психологічна підготовка до сімейного життя покликана сформувати спрямованість на іншу людину, розуміння її зовнішніх виявів і внутрішніх станів, здатність помічати переживання іншої людини, психологічно підтримувати її, виховання таких якостей, як симпатія, емоційна гнучкість, емоційна стабільність, розуміння потреб партнера, поблажливість, адаптивність, здатність поступатися. Цій меті підпорядковано і розвиток психологічної привабливості особистості, її здатності до контактів з іншими людьми, вміння спілкуватись і співпрацювати. Для цього учнів ознайомлюють з психологічними основами дружби і кохання, морально-психологічного клімату в сім'ї, етапами досягнення подружньої сумісності, умовами гармонізації сімейних стосунків. Водночас вони виробляють у собі розуміння психологічних відмінностей чоловіка і жінки, вміння враховувати їх у міжстатевому спілкуванні, готовність долати конфліктні ситуації у міжстатевих стосунках, а також навички саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та самокорекції поведінки.

    Правова підготовка до сімейного життя має на меті ознайомлення школярів з основними положеннями сімейного права, порядком укладання шлюбу, його державної реєстрації, правових наслідків незареєстрованих шлюбів. У цьому процесі учні засвоюють права і обов'язки подружжя, особисті правовідносини та майнові відносини між ними, а також правовідносини між батьками і дітьми, осягають суть таких державних актів, як позбавлення материнських, батьківських прав та усиновлення, а також причини, правові основи, соціальні, економічні, психологічні та педагогічні наслідки розлучення, аліментні зобов'язання розлучених. В останні роки їм розкривають особливості шлюбного контракту й адекватного ставлення до цього правового акту. Не варто обходити увагою і положення кримінального права щодо кримінальної відповідальності за ухиляння від лікування венеричних хвороб, незаконного здійснення абортів, зґвалтування, розбещення неповнолітніх та задоволення статевої пристрасті неприродними способами.

    Господарсько-економічна підготовка до сімейного життя покликана виробити психологічну установку на необхідність ведення домашнього господарства, домашньої праці, орієнтування на рівномірний розподіл обов'язків щодо ведення домашнього господарства між усіма членами сім'ї, подолання хибних установок про поділ домашньої праці на чоловічу й жіночу. Важливо, щоб учні отримали необхідну інформацію про раціональну організацію домашньої праці, планування сімейного бюджету, виховували в собі ощадливість, економність.

    Естетична підготовка до сімейного життя спрямована на формування уявлень про естетичну культуру сім'ї і культуру міжстатевих стосунків, виховання у школярів поваги до сімейних традицій, усвідомлення необхідності примножувати їх, уміння організовувати сімейні свята. Вона розширює уявлення про естетику побуту, прагнення вносити прекрасне у свій побут (інтер'єр, гармонія в усьому), сприяє розвитку смаку (вміння вдягатися, користуватися прикрасами, косметикою, сервірувати стіл тощо), правильного ставлення до моди, дотримання в усьому міри, стимулює інтерес до різних видів мистецтва, вироблення навичок раціональної організації дозвілля та відпочинку.

     У процесі підготовки до сімейного життя молодь має опановувати знання щодо попередження кризових ситуацій в сім'ї, особливо на початку подружнього життя. Найчастіше чвари між чоловіком і дружиною зумовлюють:

1. Незадоволена потреба  рівності, оскільки кожен партнер  хоче домінувати, вирішувати всі  важливі сімейні питання.

2. Неадекватна самооцінка  одного чи обох з подружжя.

3. Незадоволена потреба  у спілкуванні.

4. Несумісність партнерів.  Вона може бути наслідком різних  умов проживання, перебування під  впливом різних колективів, сімей,  що формує протилежні життєві  цінності.

5. Недоліки і дефекти  виховання, які породжують споживацтво,  егоїзм, надмірну критичність.

6. Нерівномірний розподіл  обов'язків.

7. Незадоволені матеріальні  потреби. Як свідчать дослідження,  незгоди в сім'ї часто (42% випадків) породжує гонитва за грішми.

8. Порушення сімейної  етики (найбільше проявляється  у зраді й ревнощах).

9. Незадоволення сексуальних  потреб.

10. Різне ставлення до  виховання дітей.

11. Несправедливе ставлення  до родичів шлюбного партнера.

Статеве виховання школярів передбачене і в навчальних програмах  з різних предметів. Уже в молодших класах на уроках рідної мови, читання, природознавства діти пізнають, що таке сім'я, права і обов'язки у  ній, взаємодопомога, сімейні традиції, материнство і батьківство, статеві  відмінності в природі та суспільстві, розподіл обов'язків під час виконання  роботи, чоловічі й жіночі професії. Вивчення навчальних предметів у  середніх і старших класах дає  широкі можливості для поглиблення  й розширення цих знань учнів. Так, на уроках української літератури розкривається моральна краса рідного  народу, його уявлення про щастя, під  яким розуміють не лише кохання та сімейне благополуччя, а й правильний вибір місця в житті, прагнення  до кращого майбутнього, поєднання  особистого й суспільного. На уроках історії учні знайомляться з розвитком  шлюбно-сімейних відносин, історією моногамного  шлюбу, з сім'єю як соціальним явищем. На уроках правознавства - зі змістом  основних положень законодавства про  сім'ю, шлюб, державний захист сім'ї  та дитинства.

Особлива роль у статевому  вихованні учнів належить урокам біології, на яких вони отримують уявлення про розмноження і розвиток живих  організмів; статеве і нестатеве  розмноження; органи розмноження (будова чоловічих і жіночих статевих органів); дітородну функцію людини; вплив нікотину, алкоголю і наркотиків на спадковість; спадкові захворювання; ембріональний розвиток, гігієну  вагітності; вікову періодизацію розвитку дитини; статеве дозрівання і відхилення у статевому розвитку; ранні статеві  контакти та їх шкідливі наслідки; статеву  гігієну та ін.

У морально-естетичній підготовці до сімейного життя використовують уроки музики і співів. Уроки фізкультури  не лише сприяють формуванню фізичних якостей особистості, а й необхідних у сімейному житті моральних  якостей, послаблюють передчасний  статевий потяг, переключають гормональну  активність статевого дозрівання на іншу діяльність, що поліпшує фізичний і розумовий розвиток школярів.

Шкільний компонент базового навчального плану передбачає вивчення в 10 класі курсу "Етика і психологія сімейного життя", який систематизує, поглиблює і доповнює набуті учнями під час вивчення інших предметів  знання зі статевого виховання.

Важливою у статевому  вихованні учнів є позакласна виховна робота. Виховні заходи покликані  ознайомити із міжстатевими стосунками і шлюбно-сімейними відносинами (бесіди, лекції, диспути, конференції, вечори запитань і відповідей та ін.), формувати правильну поведінку в між-статевому спілкуванні.

Ефективною формою роботи є обговорення із старшокласниками художніх творів, кінофільмів, газетних і журнальних матеріалів, відео- та Інтернет продукції. На заняттях учні створюють сімейні проекти (складають оптимальний бюджет, представляють схематично сімейний родовід чи сімейне дерево тощо).

У ході вивчення програмового матеріалу учні мають можливість працювати колективно на уроках, лекціях, брати участь в обговоренні, робити власні висновки, приймати рішення.

Завдання шкільного курсу є підвищення відповідальності молоді перед сімейним життям; формуваннята соціальної престижності батьківства і материнства; ознайомлення старшокласників з психогігієною статевого життя, типовими проблемами подружнього життя; пропаганда здорового способу життя; висвітлення питань найбільш раціонального ведення господарства, ефективної та економічної організації бюджету сім'ї.

І. Особистість, суспільство, сім'я. - 6 годин.

      Поняття про особистість в цілому, розкриття суті основних понять, які її характеризують. Самосвідомість особистості. Сенс життя, ідеали, світосприйняття, переконання, віра.  Індивідуальність особистості, можлива психологічна різниця між юнаками та дівчатами.  

       Взаємодія особистості з суспільством і сім’єю. Свобода та відповідальність. Самоаналіз та самосвідомість.

       Міжособистісні стосунки. Конструктивне спілкування. Моральні основи взаємостосунків юнаків і дівчат. Кохання як вище людське почуття.

       Вплив алкоголю, нікотину і наркотиків на людський організм, зокрема на генетичний код. Виродження людини, спричинене шкідливими звичками.

       Ризикованість передчасних статевих стосунків. Згубні наслідки абортів.

ІІ. Особливості  міжособистісних стосунків. Шлюб і  сім'я. – 4 години.

       Сім'я, як одиниця суспільства, історія її розвитку і соціальне значення.

Основне завдання родини –  формування особистості, розкриття  її найкращих здібностей.

      Знайди свою долю: звичаї і обряди українського народу щодо поєднання подружніх пар. Родинне збереження духовно-моральних традицій попередніх поколінь.

       Моральні принципи щодо поведінки молоді у сучасному суспільстві. Стежка до мрії. Основи сімейних стосунків. Ідейні цінності сім’ї, її моральні норми. Схожість основних ціннісних орієнтирів одружених як головна умова гармонійних стосунків. Необхідність духовної праці у створенні сім'ї і збереження сприятливого мікроклімату у родині.

ІІІ. Основи сімейних стосунків. Сім'я і діти. – 7 годин.

       Особливості сімейного спілкування як чинник стабільності шлюбу і сім’ї. Культура спілкування. Уміння слухати один одного, поважати погляди, думки, намагатися розуміти переживання іншої людини, прощати її недоліки. Психологічний клімат сім’ї. Наслідки порушень сімейних стосунків. Уміння розв’язувати  сімейні конфлікти.    

      Сімейний бюджет, уміння правильного розподілу, раціональне ведення господарства. Співвідношення доходів і витрат. Економність на відміну від жадібності та марнотратства. Розумна організація харчування.

       Сім’я і діти. Виховання дітей в сім’ї. Мати і батько – перші вихователі. Особливість сімейного виховання: вплив на дітей особистого прикладу та авторитету батьків. Використання у вихованні життєвих ситуацій.Негативний вплив проблемних родин на формування особистості дитини. Розлучення і його наслідки. Специфіка негараздів у неповних сім'ях.

       Самотність: біда чи провина. Відсутність єдності, духовної близькості, солідарності між членами родини. Невміння долати життєві перешкоди. Позиція утриманця по відношенню один до одного, або до батьків.

 

 

3.Вплив батькiвської сiм'ї на формування моделi шлюбу у сучасної молодi

Особливе місце у статевому  вихованні належить родині, де дитина щодня знайомиться з різноманітними взірцями і формами поведінки  батьків у різних ситуаціях. Найважливішими завданнями сім'ї у статевому  вихованні є виховання жіночності та мужності, статева просвіта і  сексуальне виховання, формування досвіду  нестатевої любові, підготовка до виконання  численних подружніх ролей у  майбутній власній родині.

У період статевого дозрівання підліткам, на думку А. Макаренка, особливо потрібен душевний контакт з батьками. Неприпустиме "шпигування" за дітьми, підозріле ставлення до дружби дітей  різної статі. Це робить їх потайними, замкненими, позбавляє дорослих можливості благотворно впливати на їхню психіку  і поведінку.

Ефективність статевого виховання молоді залежить від дотримання таких умов:

- необхідність починати  статеве виховання дітей з  дошкільного віку, що має запобігти  формуванню у них викривлених  і вульгаризованих уявлень про  статеві стосунки між людьми;

- обов'язкове врахування  умов сімейного виховання, особистого  прикладу батьків;

- диференціація змісту, засобів,  напрямів виховних впливів на  хлопців і дівчат;

- використання реальних  прикладів вірного кохання і  подружнього життя, не зловживаючи  ілюстраціями з творів мистецтва,  оскільки це може скласти враження, що справжнє кохання, взаємоповага  між чоловіком і жінкою, вірність  існують тільки в літературі  чи кіно;

- дотримання принципу, за яким готувати молодь до сімейного життя успішно можуть лише компетентні вихователі, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким діти довіряють і яких поважають.

Якими б системними, цілеспрямованими й результативними щодо цього  не були виховні впливи, важливо  пробудити в дитині прагнення  до самовиховання, опанування культурою  шляхетної статевої поведінки у  найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

     На позицiю молодi по відношенню до шлюбу I сiмейного життя впливають:

1) особливостi структури  сiмейного життя в батькiвському  домi, розподiл сiмейних ролей I їх виконання; 

2) якостi особистостi подружжя (характер, цiннiснi орiєнтацiї, смаки,  звички, особливостi подружжя (характер, цiннiснi орiєнтацiї, смаки, звички, особливостi потребно-мотивацiйної  сфери i iн.);

3) уявлення про iдеал  дружини чи чоловiка (очiкування,  пов'язанi iз шлюбом, вимоги до  сiмейного життя);

4) просімейна мотивацiя.  Важливим являються ще два  моменти: власний приклад батькiв  i якiсть їх виховного впливу  на дiтей. Найбiльш значима роль  в процесі формування майбутнього  сiм'янина належить батькiвськiй  сiм'ї. За результатами дослiджень  Е.К. Васильєвої, В.А. Сисенко, В.  Сатiр, А.Г. Харчева, Л.В. Чуйко,  якi проводилися з респондентами  рiзних соцiальних категорiй батькiвська  сiм'я займає перше мiсце серед  елементiв соцiального мiкросередовища  (дошкiльнi заклади, школа, засоби  масової iнформацiї i iн.). ЇЇ структури  i соцiально-психологiчнi характеристики  впливають на формування уявлень  молодi про подружнє життя.  Дослiдження показали, що позитивна  орiєнтацiя молодi на шлюб i сiм'ю  забезпечує повна сiм'я з сприятливим  психологiчним клiматом. В неповних  сiм'ях формування орiєнтацiй на  шлюб i сiм'ю ускладнюється внаслiдок  деформацiї рольової соцiалiзацiї  - вiдсутнiсть одного iз батькiв  як об'єкта iдентифiкацiї. Данi соцiологiчних  дослiджень свiдчать: розлучення  батькiв в три рази збiльшує  вiрогiднiсть розлучення дiтей,  в той час як розлучення  дiтей, якi росли в повних сiм'ях, складає один iз двадцяти. Для  повноцінного розвитку i формування  особистостi чоловiка i жiнки необхiдний  материнський i батькiвський вплив  з перших мiсяцiв життя дитини.