Психологічний портрет Скарлет О'Хара

Персонаж: Скарлет О’Хара

Зовнішній вигляд: "Скарлетт О'Хара була красунею, але чоловіки навряд чи віддавали собі в цьому звіт, якщо вони, подібно близнюкам Тарлтон, ставали жертвами її чар. Дуже вже химерно поєднувалися в її особі витончені риси матері – місцевої аристократки французького походження – і великі, виразні риси батька – пашить здоров'ям ірландця. Широкоскуле, з точеним підборіддям обличчя Скарлетт мимоволі привертало до себе погляд. Особливо очі – трохи розкосі, світло-зелені, прозорі, в оправі темних вій. На білому, як пелюстка магнолії, лобі – ах, ця біла шкіра, якою так пишаються жінки американського Півдня, дбайливо охороняючи її капелюшками, вуалетками та мітенками від спекотного сонця Джорджії! – дві бездоганно чіткі лінії брів стрімко злітали косо вгору – від перенісся до скронь ".

«Нове зелене в квіточку плаття Скарлетт, на яке пішло дванадцять ярдів мусліну, повітряними хвилями лежало на обручах кріноліну, перебуваючи в повній гармонії з зеленими сап'яновими туфельками без підборів, тільки що привезеними їй батьком з Атланти. Ліф сукні як не можна більш вигідно обтягав бездоганну талію, безперечно найтоншу в трьох графствах штату, і відмінно сформувався для шістнадцяти років бюст. Але ні чинно розправлені спідниці, ні скромність зачіски - стягнутих тугим вузлом і захованих у сітку волосся, - ні статечно складені на колінах маленькі білі ручки не могли ввести в обман: зелені очі - неспокійні, яскраві (про скільки в них було норовитості і вогню! ) - вступали в суперечку з чемною світської стриманістю манер, видаючи справжню сутність цієї натури. Манери були результатом ніжних настанов матері і суворіших прочуханок Мамушки. Очі дала їй природа. »

Світогляд: «Я не буду думати про це сьогодні, я подумаю про це завтра»

Самооцінка: висока. Дуже впевнена в собі і своїх силах, часом самовпевнена. Ні в якому разі не показує іншим свої слабкості.

Фактори формування особистості:

1. Сім’я
2. Широке коло спілкування
3. Громадянська війна

Темперамент: холерик

Властивості темпераменту:

1. Підвищена емоційна збудливість і неврівноваженість поведінки.
2. Працездатність вкрай нестійка, залежить від зовнішніх обставин і особистого інтересу.
3. Висока реактивність і активність, причому реактивність переважає над активністю.
4. Сильна імпульсівність та яскравість емоційніх переживань.
5. Має низьку сензитивність, тому часто не помічає слабких подразників.
6. Постійне намагання нав’язати свою думку співрозмовнику, категоричність у судженнях, нетерпимість до думки партнера звужують коло її спілкування.
7. Сильний тип нервової системи дозволяє їй легко долати труднощі, проте нестійкість заважає їй бути стриманою.

Риси характеру: амбіційна, наполеглива, енергійна, горда, уперта, витривала, принципова, самовіданна, егоїстична, лицемірна, цілеспрямована, примхлива, запальна, зухвала, властолюбна, імпульсивна, рішуча, корислива, заздрісна, хитра, смілива, незалежна, розумна, жорстока, агресивна, темпераментна.

Здібності: Скарлет – маніпулятор. Вона використовувала своїх прихильників задля задоволення власних забаганок. «Ну чому, щоб роздобути чоловіка, потрібно робити з себе дуру?» Скарлетт складно назвати чесною жінкою. Протягом усього роману він безсоромно брехала, дурила, вводила в оману і безсоромно вішала локшину на вуха всім бажаючим. Завдяки дивному чарівності і невинної усмішці більша частина брехні сходила Скарлетт з рук. Чоловіки завжди раді послухати про власні переваги, навіть якщо історія про них злегка перебільшена, а з жінками міс О'Хара воліла справ не мати. Це забезпечило їй репутацію найзухвалішою кокетки серед чоловіків і безсоромної брехухи серед жінок. Одне її заміжжя також відбулося завдяки брехні. Втім, вільні стосунки з правдою не раз виходили Скарлетт боком - їй просто не вірили і не приймали її слова серйозно. У фінальній сцені пояснення з Реттом Батлером Скарлетт нарешті дозволила собі щирість і зізналася йому в любові. Але, чого і варто було очікувати, він подумав, що це знову брехня і маніпуляції, і пішов.

Увага: уважна, зосереджена.

Відчуття: володіє екстероцептивнимиконтактними (дотиковими, смаковими, больовими) і дистантними (зоровими, слуховими, нюховими),інтероцептивними (органічними, тактильними, больовими, температурними) та пропріоцептивними (статичними та кінестетичними) відчуттями.

Сприймання: володіє сприйманнями за їхніми сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові, кінестетичні, больові тощо), за відношенням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетичні), за складністю сприймання (сприймання простору, руху, часу).

Пам’ять: образна, словесно – логічна, емоційна, короткочасна, довготривала.

Мислення: реалістичне.

Уява: мимовільна, довільна, репродуктивна.

Мрія: Чого ж хотіла Скарлетт О'Хара з книги «Віднесені вітром» найбільше? Грошей? Так! Але чому? Тому що вони дають їй ілюзію безпеки і захищеності від ударів долі. Тобто Скарлетт О'Хара своїм способом все ж шукала щастя в житті. Але щастя все якось не хотіло знайтися. Воно вічно маячило на горизонті – то йшло руку об руку з Ешлі Вілксом, то з Реттом Батлером, то з грошима, але досягти його було неможливо. Той, хто шукає щастя, ніколи його не знайде. А той, хто просто живе, досягає свої життєві цілі, ділиться своєю радістю і достатком з іншими, той несподівано його і знаходить. Але Скарлетт О'Хара з «Віднесених вітром» цього не розуміла і не хотіла розуміти. Скарлетт О'Хара любила тільки те, що було під забороною - «поза зоною доступу». Ретт і є сенс її життя, без нього не потрібні навіть гроші, які вона так натхненно «робила». Фінал роману сумний, але в ньому є надія, як і в самій Скарлет, яка ніколи не здавалася, і на цей раз теж вирішила боротися: «Я подумаю про все це завтра, в Тарі. Тоді я зможу. Завтра я знайду спосіб повернути Ретта ».

Емоції: стенічні, негативні.

Емоційний стан: неврівноважена, часто нею керує пристрасть. Скарлетт є прикладом сильної жінки, яка, незважаючи на всі складнощі, досягає своєї мети власними силами. Тим не менш, в її поведінці простежуються ознаки диссоциального і істеричного розладу особистості. Однією з ознак диссоциального розлади є неможливість зрозуміти почуття і мотиви оточуючих. Скарлетт виходить заміж тричі, при цьому кожен раз переслідує насамперед свої особисті цілі і не може довго підтримувати стосунки. Показовим прикладом є Френк Кеннеді, якого вона змушує одружуватися на собі тільки для того, щоб він платив податки за її плантацію. Постійне прагнення бути в центрі уваги, а також бурхлива емоційна реакція на проблеми, з якими їй доводиться стикатися, є симптомами істеричного розладу. На початку книги вона дуже незадоволена, коли чоловіки перестають обговорювати її і починають розмовляти про війну. Її самооцінка залежить від ставлення до неї оточуючих. Згодом, більшість чоловіків відвертається від неї. Як видно, саме ці особливості її характеру і послужили приводом для безлічі драматичних епізодів.

Сила волі: підгрунтя її сильної волі – цілеспрямованість і принциповість.