Сімейні конфлікти батьків і дітей одна з причин соціальних небезпек суспільства

Вступ:

 

_{Конфлікт  — це результат  соціального напруження, яке виникає через  незадоволення базових  потреб людей і  соціальних груп. Конфлікт також результат соціальної нерівності між людьми (П. Сорокін). Конфлікт — це і результат незбіжності цілей та інтересів людей (Дюркгейм, Парсонс). Соціальний конфлікт існує, коли дві або більше сторін впевнені, що їхні інтереси, цілі діяльності несумісні. Ми розглядаємо конфлікт як сприйняття або упевненість сторін у тому, що їх прагнень не можна досягти водночас.}

 

_{Якщо говорити про сімейний конфлікт — один із найрозповсюдженіших у повсякденному житті. Однак він деякою мірою обійдена увагою фахівців — психологів і педагогів. Ми не розглядаємо проблему конфлікту поколінь, що набагато ширше й активно розробляється соціологами. З більш ніж 700 психолого-педагогічних робіт із проблеми конфлікту навряд чи набереться з десяток інший публікацій, у центрі яких стояла б проблема конфліктів між батьками і дітьми. Вона, як правило, вивчається в контексті більш великих досліджень; сімейних відносин , вікових криз , впливу подружніх конфліктів на розвиток дітей та ін. Але неможливо знайти таку родину, де б були відсутні конфлікти між батьками і дітьми. Навіть у забезпечених родинах у більш ніж 30% випадків відзначаються конфліктні взаємини (з погляду підлітка) з обома батьками .}

_{Проблемна родина. Для неї  характерно тривале  існування труднощів, здатних завдати  відчутного удару  стабільності шлюбу. Наприклад, відсутність  житла, тривала хвороба  одного з подружжя, відсутність засобів  на утримання родини, осуд на тривалий термін за злочин і ряд інших проблем. У таких родинах ймовірне загострення взаємин, поява психічних розладів в одного чи обох партнерів.}

 

_{Чому  ж виникають конфлікти  між батьками і  дітьми? Крім загальних  причин, породжуючих конфліктність взаємин людей, що розглянуті вище, виділяють психологічні фактори конфліктів у взаємодії батьків і дітей.}

 

_{1. Тип сімейних відносин. Виділяють гармонічний  і дисгармонійний  типи}

_{сімейних  відносин. У гармонічній  родині встановлюється рухлива}

_{рівновага, що виявляється в  оформленні психологічних  ролей кожного  члена родини, формуванні сімейного «Ми», здатності членів родини дозволяти протиріччя. Першим у сукупності вимірів стратифікації є дохід або багатство. Перша типологічна форма — це конфлікт, пов’язаний з цим виміром. Виникає цей конфлікт тому, що можливість отримання доходів або накопичення багатства фактично є матеріальною засадою набуття нових соціальних ролей, зміст яких часто не збігається з особистими якостями власників цих доходів або багатств. Отже, володіння багатством і традиційно визнаний престиж деяких соціальних ролей не збігаються.}

_{Віддаючи  належне таким  конфліктам, слід зазначити, що найгострішими, масовими і суспільно небезпечними є конфлікти, породжені бідністю. Бідність — це нездатність підтримувати мінімальний рівень споживання, це багатогранне і складне соціальне явище. Особливість і небезпечність таких конфліктів полягає в тому, що вони набувають антагоністичного характеру, ведуть до непримиренності інститутів, виникнення прагнень до насильницьких дій, до намагання ліквідувати соціальну основу існування протилежної соціальної групи.}

_{Дисгармонія родини — це негативний характер подружніх  відносин, що}

_{виражається в конфліктній  взаємодії подружжя. Рівень психологічної}

_{напруги в такій родині має тенденцію до наростання, приводячи до}

_{невротичних реакцій її членів, виникненню почуття  постійного}

_{занепокоєння  в дітей.}  

 

_{2. Деструктивність  сімейного виховання.  Виділяють наступні  риси}

_{деструктивних типів виховання:}

 

_{• розбіжності членів родини з питань виховання;}

 

_{• суперечливість, непослідовність, неадекватність;}

 

_{• опіка і заборони в багатьох сферах життя дітей;}

 

_{• підвищені вимоги до дітей, часте застосування погроз, осудів,}

 

_{3. Вікові кризи дітей  розглядаються як  фактори їх підвищеної}

_{конфліктності. Вікова криза являє  собою перехідний період від одного}

_{етапу дитячого розвитку до іншого. У критичні періоди діти стають}

_{неслухняними, примхливими, дратівливими. Вони часто вступають  у}

_{конфлікти з оточенням ,особливо з батьками. У них виникає негативне}

_{ставлення , які вони раніше виконували, що призводить до впертості.}

 

_{Виділяють наступні вікові кризи  дітей:}

 

_{• криза першого  року (перехід від  дитинства до раннього дитинства);}

_{• криза «трьох років» (перехід  від раннього дитинства  до дошкільного}

_віку);        

_{• криза 6-7 років (перехід  від дошкільного  до молодшого шкільного  віку);}

_{• криза статевого  дозрівання (перехід  від молодшого  шкільних до}

_{підліткового  віку — 12—14 років);}

_{• підліткова криза 15-17 років .}

 

_{4. Особистісний фактор. Середовище особистісних особливостей батьків, що}

_{сприяють  їхнім конфліктам з дітьми, виділяють  консервативний спосіб}

_{мислення, прихильність застарілим правилам поведінквих  звичок}

_{(вживання  алкоголю і т.д.), авторитарність суджень,  ортодоксальність}

_{переконань і т.п. Серед особистісних особливостей дітей називають такі,}

_{як  низька успішність, порушення правил поведінки, ігнорування}

_{рекомендацій  батьків, а також  неслухняність, упертість, егоїзм і}

_{егоцентризм, самовпевненість, лінощі і т.п. Таким чином, розглянуті}

_{конфлікти можуть бути представлені як результат помилок  батьків і дітей.}

 

_{Виділяють наступний типи відносин батьків і дітей:}

 

_{• оптимальний тип  відносин батьків  і дітей;}

_{• потребою це назвати  не можна, але батьки цікавляться інтересами дітей,}

_{а діти діляться з ними своїми думками;}

_{• скоріше батьки проникають у турботи дітей, чим діти діляться з ними}

_{(виникає  спільне невдоволення);}

_{• скоріше діти відчувають бажання поділятися з батьками, чим  ті}

_{турбуються, інтересами і заняттями  дітей;}

_{•поведінка, життєві прагнення дітей викликають у родині конфлікти, і при}

_{цьому скоріше праві  батьки;}

_{•поведінка, життєві прагнення  дітей викликають у родині конфлікти, і при}

_{цьому скоріше праві  діти;}

_{• батьки не цікавляться  інтересами дітей, а  діти не відчувають  бажання}

_{ділитися з ними (протиріччя не помічалися і переросли в конфлікти,}

_{взаємне відчуження).}

 

_{Найбільше часто конфлікти  в батьків виникають  з дітьми підліткового віку. Психологи виділяють  наступні типи конфліктів підлітків з батьками:}

_{конфлікт  нестійкості батьківського  відношення (постійна зміна критеріїв  оцінки дитини); конфлікт гіперопіки;  конфлікт  неповаги  прав  на  самостійність (тотальность  вказівок і контролю); конфлікт батьківського  авторитету (прагнення  домогтися свого  в конфлікті за будь-яку ціну).}

 

_{Звичайно  дитина на домагання  і конфліктні дії  батьків відповідає такими реакціями (стратегіями), як:}

 

_{• реакція опозиції (демонстративні дії негативного  характеру);}

_{• реакція відмовлення (непокора вимогам батьків);}

_{• реакція ізоляції (прагнення уникнути небажаних контактів з батьками,}

_{приховування  інформації і дій).}

 

  _{Виходячи з цього  основними напрямками профілактики конфліктів батьків з дітьми можуть бути наступні:}

 

_{1. Підвищення педагогічної  культури батьків,  що дозволяє враховувати}

_{вікові  психологічні особливості  дітей, їхні емоційні стани.}

 

_{2. Організація родини  на колективних  початках. Загальні  перспективи,}

_{визначені трудові обов'язки, традиції взаємодопомоги, спільні захоплення}

_{є основою виявлення  і дозволу виникаючих протиріч.}

 

_{3. Підкріплення словесних  вимог обставинами  виховного процесу.}

 

_{4. Інтерес до внутрішнього  світу дітей, їхнім  турботам і захопленням.  На}

_{думку психологів конструктивній поведінці батьків  у конфліктах з}

_{маленькими  дітьми може сприяти  наступне:}

_{и і шкідливих звичокзавжди пам'ятати про індивідуальність дитини;}

 

_{5. враховувати, що  кожна нова ситуація  вимагає нового  рішення; намагатися  зрозуміти вимоги  маленької дитини; пам'ятати, що для  змін потрібен  час;} 

 

_{6. протиріччя сприймати як фактори нормального розвитку;}

  _{виявляти сталість  стосовно дитини;. частіше пропонувати  вибір з декількох  альтернатив;}

 

_{7. схвалювати різні варіанти конструктивної поведінкиінки}

_{спільно шукати вихід шляхом зміни в ситуації;}

 

_{8. зменшувати число «не можна» і збільшувати число «можна»;}

_{обмежено  застосовувати покарання, дотримуючись при  цьому справедливості і необхідності;}

 

_{9. дати дитині можливості відчути неминучість негативних наслідків його}

_{провини; логічно роз'ясняти можливості негативних наслідків;}

 

_{10. розширювати діапазон моральних, а не матеріальних заохочень; використовувати позитивний приклад інших дітей і батьків; враховувати легкість переключення уваги в маленьких дітей.}

 

_{Авжеж, це можна рахувати як соціальний конфлікт. Будь-який конфлікт, оскільки він виникає в суспільстві, завжди є конфліктом соціальним у широкому розумінні цього слова, тобто суспільним. Соціальний конфлікт у вузькому розумінні (у соціальній сфері) є боротьбою соціальних спільнот з протилежними інтересами за домінування або підвищення їх соціальних статусів. Джерелом соціального конфлікту є не статуси самі по собі: суперечності виникають на основі нерівності статусів у соціальній системі, що має ієрархізовану структуру. Попит на вищі статуси в багато разів перевищує можливості суспільства, тому й конфлікти в цій сфері найгостріші. До останнього часу одним з провідних типів соціальних конфліктів вважався класовий конфлікт. Щоправда, він сьогодні не ототожнюється з соціальною революцією, а розглядається як інституціоналізований і регульований та й відмінності різних соціальних груп, що ведуть до конфліктів, не пояснюються виключно місцем цих груп в економічних відносинах. Конструктивний характер розв’язання соціальних конфліктів залежить від: а) наявності сильного провідного класу, який згуртований інтегрованими інтересами; б) середнього класу, наймасовішого і заможного, який чинить перепони розколу суспільства на полярні класи; в) досягнення рівноваги інтересів і статусів усіх класів і соціально значущих груп.}

 

_{Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи, і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей.}

_{Тобто, в основу визначення соціальних небезпек, що викликані низьким духовним рівнем, кладуться цінності і компоненти суспільства та людини.}

_{Найбільше, від чого може потерпіти  людина, це від помилок  розуміння свого  становища в суспільстві. Щоб орієнтуватися  в цьому світі, щоб його розуміти, людина повинна визначити, які її дії будуть мати підтримку і схвалення, а які, навпаки, — будуть викликати недовіру і непорозуміння з боку суспільства. Визначена для себе система спілкування з суспільством становить передумови подальшого прогнозу під час взаємодій з суспільством. Це вже робиться за набутим досвідом і становить систему самооцінки людини до своїх дій. Розуміння критеріїв самооцінки й оцінки вчинків інших людей дається завдяки усвідомленню ціннісного і нормативного змісту культури.}

_{Тут можна провести паралель з сім’єю, адже сім’я це маленьке суспільство в якому живе дитина. Діти дуже багато часу проводять зі своїми батьками і тут припадає його становлення як людини, та його подальша поведінка в суспільстві.}

_{Взагалі то, відносини в  сім’ї це дуже важливо для кожної людини, виховання вирішує його становище в суспільстві.}

 

_{Як  висновок, можна сказати  що сімейні конфлікти  є одними з найрозповсюдженіших  на сучасному етапі  розвитку суспільства.}

_{Тому, треба намагатися встановити міри подолання  цієї проблеми. Наприклад, впроваджувати курси для батькі, або для дітей у школах. Проводити лекції щодо вдосконалення відносин у родинах, створювати організації довіри.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство  освіти та науки України 
Київський національний лінгвістичний університет

Реферат 
На тему: Сімейні конфлікти батьків і дітей одна з причин соціальних небезпек суспільства.

Виконала 
Студентка 116 групи 
Факультету Германської філології 
Відділення англійської мови 
Ареп’єва Ганна Сергіївна

Київ-2011

 

1. Соціологія: Підручник / Н. П. Осипова, В. Д.
2. http://www.ukrreferat.com/
3. http://www.diplomukr.com.ua/