Вплив емоційного стану жінки під час вагітності

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва

Кафедра загальної педагогіки та психології

 

 

Вплив емоційного стану жінки під час вагітності

 

 

 

 

Реферат із курсу

«Дефектологія»

Студентки 2-СП курсу

Горбатовської Наталії

                                         

 

 

 

 

 

Черкаси – 2012

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………….

Розділ 1. Емоційний стан жінки під час вагітності…………………………..

Розділ 2. Емоції і їх вплив на вагітність жінки ………………………………

Висновок………………………………………………………………………..

Список використани джерел…………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Особливості психічного стану  жінок у період вагітності протягом багатьох років привертають увагу  фахівців. При цьому відзначається  як емоційно негативна роль вагітності, так і позитивна.

При вагітності у жінки  змінюється психіка, її ставлення до оточуючих, вагітна по-особливому реагує на зовнішні і внутрішні подразники. Психіка вагітної жінки заповнена своїми власними відчуттями, вона впливає на функцію нейрогуморальної системи, нейротрофічний метаболізм, а також на синтез ферментів і ін біохімічні показники.

Як і всі часи інтенсивного зміни, вагітність ставить перед нами нові, часом зовсім непрості завдання. Сам факт її настання часто примушує випробувати цілу бурю емоцій, в якій важко розібратися. Емоції приходять зовсім різні, суперечливі, навіть якщо жінка вагітність планувала, передчувала і чекала. Часто в поданні вагітність буває щасливим часом, позбавленим турбот і проблем, а в реальності виявляється, що разом з її настанням і трепетною радістю приходить і тривога, страх зміни життя, стосунків у сім'ї і з чоловіком, жаль про щось недоробленому. При цьому жінка продовжує жити своє життя, повну різних переживань, проблем. Ще складніше може виглядати ситуація, коли вагітність несподівана, а сімейна ситуація не так стійка, як могла б бути. Проблема материнства і, зокрема, такого важливого етапу підготовки до материнства як вагітність у науковій літературі представлена ​​не дуже повно, увагу їй стало приділятися тільки в останнє десятиліття і розгляд цієї проблеми можна знайти в обмеженої кількості авторів (Філіппова Г.Г., Мещерякова, С.Ю., Брутман В.І., Л. Стоун, Л. Де Маус, Е. Шортер, Д. Полиць, Ф. Ар 'єса, Дж. Каган, М. С. Радіонова, Е. Бадінтер, В.А. Вагнер, Н. А. Тіх, Е. Еріксон, Д. Віннікот, М. Малер.)

Хотілося б відзначити актуальність вивчення проблеми змін емоційної сфери жінки під час вагітності.

^{Метою нашого дослідження є вивчення особливостей емоційного стану жінки під час вагітності. Об'єктом дослідження є жінки різного віку під час вагітності. Предмет дослідження - особливості емоційної сфери вагітної жінки.}

^{Роділ 1: Емоційний стан жінок під час вагітності: теоретичні підходи до проблеми}

^{Вагітність - дуже особливий час  постійної зміни, перетворення. Процес розвитку і зростання дитя відбувається в маминій матці, і сама жінка під час вагітності та пологів змінюється - стає матір'ю, осягає своє жіноче призначення. Цей процес переходу до материнства відбувається на всіх рівнях: фізичному, ментальному, емоційному, перетворюється тіло і душа жінки. Гормональний фон вагітності може призвести до частих змін настрою, підвищення тривожності, змінам лібідо, стомлюваності і слізливості, до інших несподіваним емоційним змін. Часом досить багато випробувань приносить жінці її загальна життєва ситуація. Все це, що відбувається всередині та близько вагітної жінки, вимагає найчастіше від неї великої напруги сил. У цей час дуже важлива якість і достатність підтримки, яку отримує жінка, затребуваною може виявитися професійнадопомога психолога, акушерки або досвідченої жінки, що пройшла досвід виношування і народження дитини. [6]}

^{Вивчення психологічного стану жінок під час виношування дитини (В. І. Брутман, А. Я. Варга, М. С. Радіонова, Г. Г. Філіппова, І. Ю. Хамітова та ін) дозволяє припустити, що у вагітності є власна , притаманна їй динаміка загострення і ослаблення наявних у жінки проблем. У першому триместрі актуалізується, і гостро переживаються проблеми з власною матір'ю та іншими об'єктами прихильності, проблеми відносин з чоловіком. У другому і третьому триместрах з'являється виражене уникнення негативних емоцій, проблеми першого триместру явно послаблюються, актуальними стають страх перед пологами і своєї некомпетентності в післяпологовому періоді. На початку третього триместру виражений "синдром облаштування гнізда", який проявляється в підвищенні активності, прагненні впорядкувати наявні проблеми. Напрямок активності в цей період на підготовку до пологів і післяпологовий період співвідноситься зі сприятливою динамікою перебігу вагітності та цінності дитини, активність, не пов'язана з дитиною, - з несприятливою динамікою. До кінця вагітності найчастіше ослаблені страх пологів, своєї некомпетентності, знижується напруга всіх інших проблем. Зворотна ситуація відображає виражену несприятливу динаміку переживання вагітності та цінності дитини. [14]}

^{Криза першої вагітності на суб'єктивному  рівні може супроводжуватися негативним емоційним станами. У їх число входять дратівливість, емоційна нестійкість, особлива чутливість до стресогенних факторів, неясність життєвої перспективи, відчуття самотності. Зіткнувшись з цією кризою, нерідко жінка намагається не помічати, як змінилося її життєва ситуація, хоча при цьому може відчувати себе нещасною, відчувати депресію і розчарування. Повна відсутність негативних емоцій, безтурботне переживання вагітності може бути симптомом відмови від зусиль з подолання кризи. Жінки, які ігнорували труднощі, перебільшуючи позитивні почуття під час вагітності, згодом не вірили в себе як в матір, у них погіршилися подружні відносини, важче протікали пологи, вони більш негативно ставилися до годівлі грудьми, їхні діти були гірше розвинуті, ніж інші.}

^{Зміна у самосвідомості жінки багато в  чому обумовлені дією еволюційно вироблених біологічних механізмів формування материнського ставлення до дитини (прихильності). Важливу роль у формуванні прихильності у матері відіграє особливу роль "парацептівний" досвід (тобто досвід, пов'язаний з відчуттям матір'ю рухів плоду, що викликає у майбутньої матері відчуття "сродненной" з власною дитиною). (Основи психології сім'ї та сімейного консультування) [5]}

^{Розглядаючи вагітність, можна виділити основні  відмінні характеристики цього періоду. На наш погляд, зміни зачіпають три рівня людського життя: фізіологічний,психофізіологічний і психологічний. Розглянемо психологічний рівень зміни.}

^{Психологічні  зміни під час вагітності виявляється у так званому синдромі вагітності. Стосовно до вагітності, синдром - це нове психогенне стан, обмежений певним періодом часу, який починається не в день зачаття, а при усвідомленні жінкою свого нового положення і закінчується не пологами, а в момент пігмаліонізація своєї дитини.Синдром вагітності переживається жінкою на несвідомому рівні, має певні часові межі і характеризується такими симптомами [2]}

^{На першому  етапі найчастіше випробовується афект  усвідомлення себе вагітною. У рамках цього симптому, як правило, виявляється наступне відмінність: чим вище у вагітної жінки соціальний та інтелектуальний рівень, чим більш вона незалежна і професійно успішна, тим більше питань про сенс дітонародження буде поставлено нею перед собою, тим важче їй буде наважитися стати матір'ю.}

^{Наступним етапом розвитку синдрому вагітності є рефлексивне  прийняття нового власного образу: "Я - в положенні". Цей етап характеризується визнанням фізіологічнихзмін у своєму організмі. Реальні біологічні та нейроендокринні зміни, що супроводжують вагітність, можуть робити глибокий психологічний вплив на очікують матерів. [8]}

^{Так як ці зміни  носять інтенсивний характер на початку вагітності, і потрібен якийсь час для адаптації до них, ймовірно, що емоційні переживання жінки протягом першого стресу, характеризується такими проявами, як нудота, блювання, запаморочення, головний біль і порушення апетиту.}

^{Особливої ​​уваги  заслуговує симптом  емоційної лабільності, який, в тій чи іншій мірі властивий для всього періоду вагітності. Під цим симптомом мається на увазі емоційна дезадаптивності, яка проявляється у коливаннях фону настрою. У деяких жінок зростає пасивність і з'являється відчуття вищої задоволеності і насолоди. У інших в цей час настає легка депресія і посилюється фізична активність, можливо, тому що вагітна намагається заперечувати нове відчуття власної пасивності. Коливання настрої можуть виражатися в різному ступені внутрішньої напруги: у відчуттях нудьги, в повільності, у зростаючому невдоволенні собою, в вербалізованих почутті пригніченості.}

^{З моменту усвідомлення і внутрішнього і прийняття себе вагітною у жінки виявляється симптом суперечливого ставлення до вагітності. Дослідники відзначають, що в цей час спостерігаються характерні швидкі коливання настрою і воскресіння колишніх тривог, афектом, в якому одночасно присутні радість, оптимізм, надія і насторожене очікування, страх, печаль. Тут і побоювання, і страхи, пов'язані з майбутніми пологами, що доходять до паніки - "винесу я пологи?" ; І невпевненість у своїх здібностях народити і стати повноцінною матір'ю, і страх за здоров'я майбутньої дитини, стурбованість перед погіршенням матеріального становища своєї сім'ї, перед можливим обмеженням особистої свободи, і нарешті, переживання своєї тілесної метаморфози і пов'язаної з цим сексуальної непривабливість.}

^{Далі виникає характерна для вагітності психічна перебудова самосвідомості жінки з поступовим включенням в нього образу дитини. У цей момент майбутньою матір'ю переживається симптом нового життя в собі. Цей етап найчастіше настає тоді, коли жінка починає відчувати перші ворушіння плоду.  У міру зростання плоду, чуттєвий компонент цих відчуттів стає більш яскравим, набуває відтінку предметності. Жінка в цей період зазвичай починає трактувати поведінку майбутнього немовляти: "прокинувся", "веселиться", "турбується" і т.п. Наділена змістом вагітність надихає майбутню матір, створює відповідний афективний фон, яким вона одухотворяє свого майбутнього немовляти, його присутність викликає почуття ніжності, забарвлюється в теплі емоційний тону. Деякі жінки настільки занурені у ці переживання, що в їх поведінці також починають з'являються риси дитячості. Вони стають більш сензитивним і вселяють, безпорадними і розм'якшеними. Як вважають дослідники, в цей період вагітності зазвичай виникає внутрішній діалог матері з дитиною. Особливу емоційний стан сприяє формуванню образу дитини, який включається в самосвідомість жінки. Цей образ наповнюється особливим чуттєво - смисловим змістом, який можна охарактеризувати як "соедінство", "зріднені". Симптом прийняття нового життя в собі являє собою вершину синдрому вагітності, будучи своєрідним індикатором сприйняття, переробки та оцінки жінкою досвіду цього психофізіологічного стану. Він характеризується насувається відповідальністю за долю дитини, снами, мріями та фантазіями про нього. [9]}

^{Таким чином, описаний вище синдром, є типовим  для періоду вагітності у всіх жінок. Разом з тим, його симптоми в конкретних випадках можуть бути представлені з різним ступенем вираженості в кожному конкретному випадку. Найбільш яскраво вищевказані симптоми, посилені страхом перед невідомим, проявляються протягом першої збереженої вагітності.}

^{Виходячи з  вищесказаного, можна  з повною впевненістю  вважати вагітність якісно новим станом організму і психіці жінки. Більше того, цей стан є переходом до одного з найважливіших періодів в житті жінки періоду, коли гармонія в родині багато в чому (якщо не повністю) буде залежати від її вміння бути матір'ю.}

^{Тому основним показником успішного  закінчення вагітності, на наш погляд, є придбання жінкою нової якості материнства [12]}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 2.  Емоції і їх вплив на вагітність жінки

Постійні хвилювання вагітної жінки призводять до суттєвих небезпечних  змін в її організмі, впливаючи на фізичний стан організму дитини. Доречно  додати, що небажані діти – ті, яких вирішили народити, але не захотіли любити, не захотіли вчитися любити. Розвиваючись, малюк адекватно сприймає особливості маминих впливів  на нього: чує як б’ється серце, як шумить кров в судинах, відчуває напруження м’язів, як змінюється дихання, голос. І вчиться аналізувати різний стан мами в той чи інший час, в тій чи іншій ситуації.

Таким чином, те, що відбувається під час вагітності – є фундаментом  для відносин між матір’ю та дитиною. А порушення взаємодії може призвести до порушень розвитку психіки дитини.

Про це потрібно інформувати  жінку, тому що фон вагітності буває  різний, залежно від віку, та життєвої ситуації, але материнство спроможне  природнім шляхом «проводити терапію».  

Під час першого триместру  вагітності важливо проводити діагностику  змісту материнської сфери та динаміки її розвитку на початку вагітності, визначити стиль переживання  вагітності, відмітити соматичну  симптоматику, емоційний фон вагітності.

У другому триместрі, коли проявляться рухи дитини, визначають ставлення жінки до них. Будується  прогноз особливостей пологів та післяпологових взаємовідносин з дитиною. Встановлюється контакт  з дитиною, підбираються варіанти спілкування та взаємодії з малюком на етапі вагітності. Проводиться корекція психосоматичних розладів.

В третьому триместрі проводять  подальшу діагностику та терапію (за необхідності). Пропонують вирішити проблеми, пов’язані з хвилюваннями та страхом  вагітної. Відбувається психологічна підготовка до пологів.