Чорнобильська трагедія

Забруднення довкілля. В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.

Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180—190 тонн ядерного палива (діоксиду урану). За оцінками, які в даний час вважаються найбільш достовірними, в навколишнє середовище було викинуто від 5 до 30 % від цієї кількості. Деякі дослідники ставлять під сумнів ці дані, посилаючись на наявні фотографії і спостереження очевидців, які показують, що реактор практично порожній. Слід, проте, враховувати, що об'єм 180 тонн діоксиду урану складає лише незначну частину від об'єму реактора. Реактор в основному був заповнений графітом; вважається, що він згорів в перші дні після аварії. Крім того, частина вмісту реактора розплавилася і перемістилася через розломи внизу корпусу реактора за його межі. Забрудненню піддалося більше 200 000 км2, приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.

У 1988 році на території, що піддалася  забрудненню, був створений радіаційно-екологічний заповідник. Спостереження показали, що кількість мутацій в рослин і тварин хоча і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії позитивно позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.

Вплив аварії на здоров’я людей. Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами.

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС  і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних  осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців  районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина  захворювань з'явилася наслідком  аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або  буде викликана онкологічними захворюваннями.

За результатами деяких досліджень, ліквідатори і жителі забруднених  районів схильні до підвищеного  ризику різних захворювань, таких як катаракта, серцево-судинні захворювання, зниження імунітету. Експерти Чорнобильського  форуму прийшли до висновку, що існує  зв'язок між можливістю захворіти  катарактою з опроміненням після  аварії встановлена досить достовірно. Відносно інших хвороб потрібні додаткові  дослідження з ретельною оцінкою  впливу різних чинників.

4. СЬОГОДЕННИЙ ЧОРНОБИЛЬ

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже  в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території  і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені  в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.

У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений  з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння  між Урядом України і урядами  країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно якому  почалася розробка програми повного  закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор  останнього, третього, енергоблока.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в  основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться  усередині. За офіційними даними, ця цифра  досягає 95 % від тієї кількості, яка  була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції  та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. В наші дні Європейський банк реконструкції і розвитку дав згоду надати 120 млн євро на добудову нового саркофагу навколо Чорнобильської АЕС. Про це заявив президент ЄБРР Томас Міров, виступаючи в Українському домі, в ході заходів присвячених 25-й річниці Чорнобильської трагедії.

Т.Міров висловив впевненість, що кошти на Чорнобильські проекти будуть зібрані, і дозволять добудувати новий безпечний саркофаг та сховища для відпрацьованого ядерного палива. "Ці два проекти можуть вступити в кінцеву стадію виконання. Є рішучість з боку підрядників вчасно завершити ці проекти", - сказав Т.Міров.

ВИСНОВКИ

Тож треба  пам'ятати: майбутнє підкоряється людині тоді, коли вона здатна глибоко і  всебічно осмислювати минуле і, максимально  мобілізуючи творчий потенціал, вміти отримувати уроки з допущених  помилок і прорахунків, шукати нових  засобів вирішення завдань. З  цього погляду Чорнобильська  катастрофа, котра застала нас  зненацька, виявивши нашу низьку готовність до екстремальних ситуацій, поки що мало чого нас навчила. На багатьох напрямках роботи щодо подолання  її наслідків маємо проблеми, породжені  як зміною соціально-економічної ситуації, так і вічними нашими вадами –  безгосподарністю, користолюбством, нездатністю  до конструктивної самокритики.

Чорнобильська катастрофа трапилась в період, коли намітився злам тоталітарної системи  колишнього радянського суспільства, оголивши принципові моменти дисгармонії  в його соціальній, технічній і  моральній культурі. Водночас при  локалізації і подоланні наслідків  катастрофи виявили героїзм, мужність і талант представники різних народів  колишнього СРСР. Ціною здоров'я, життя  вони врятували людство від ще більшого лиха.

Своїм відлунням  Чорнобильська катастрофа спонукає до пильності. Вона знову і знову  примушує замислитися на тим, що науково-технічний  прогрес не тільки дає сучасній людині засоби, щоб досягти намічених  цілей на шляху цивілізованого поступу, а й вимагає (й дозволяє) знаходити  запобіжники, котрі дають гарантії безпеки, а це прямо пов'язано і з формуванням та розвитком світоглядних моральних засад, які об'єднують людей.

Але, нажаль, недавні події на Японській АЕС  Фукусіма-1, говорить про те. що людство так і не змогло зробити правильні висновки  з Чорнобильської катастрофи. Ці дві найбільші катастрофи на АЕС змушують людство до консолідації заради власного порятунку, вони змушують задуматися людство у безпечності ядерної енергетики, та у необхідності покращення правил безпеки.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Авраменко А. І., Антипкін Ю. Г., Апасов Г. Ф., Бабич О. А., Бариляк І. Р. Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС. – К., 1996.
2. Барановська Н. П. Соціальні та економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. – К., 2001.
3. В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін. Історія України: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. - К: МАУП, 2002. - 328 с. - Бібліогр.: с. 323-324.
4. www. wikipedia.org
5. www.meta.ua