Екобезпека мікрорайону Соляні. Історія мікрорайону. Аналіз екологічних проблем мікрайону

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2014 в 04:41, реферат

Описание работы

За Інгулом , на лівому березі Бузького лиману північніше Стрілки в 80 -х роках XIX ст. були побудовані хлібні та соляні магазини (склади, комори ) для купівлі та зберігання хліба і солі. Оскільки за оптовий ввезення в місто хліба і солі стягувалася мито , то торговці побудували свої склади за межами міської землі перед Московської заставою. Там відбувалася оптова торгівля сіллю. З часом в цьому місці виник болгарська хутір, що отримав назву Соляний хутір або Соляні хутора. Згодом прижилася скорочена форма назви ─ Соляні.

Файлы: 1 файл

ROZDIL_1_3(2).docx

— 59.68 Кб (Скачать файл)

 

 

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ МІКРОРАЙОНУ СОЛЯНІ

За Інгулом , на лівому березі Бузького лиману північніше Стрілки в 80 -х роках XIX ст. були побудовані хлібні та соляні магазини (склади, комори ) для купівлі та зберігання хліба і солі. Оскільки за оптовий ввезення в місто хліба і солі стягувалася мито , то торговці побудували свої склади за межами міської землі перед Московської заставою. Там відбувалася оптова торгівля сіллю. З часом в цьому місці виник болгарська хутір, що отримав назву Соляний хутір або Соляні хутора. Згодом прижилася скорочена форма назви ─ Соляні.

На західній околиці міста в районі Соляні виявлено залишки поселення слов'ян VIII-IX ст. н. ери. Аж до середини XVIII в. свідчень про наявність постійного населення на території міста не виявлено. Інтенсивно заселятися вона почала в останній чверті XVIII в. після приєднання цих земель до Росії. Першими спорудами на півострові, утвореному Південним Бугом і Інгулом, де згодом було закладено місто, стали кузня, житлова будівля запорожців біля паромної переправи через гирло Інгулу, а також сезонні поселення рибалок.

Свого часу територія, до складу якої входять сучасний Миколаїв і його околиці, а також область, належали частково  кочовивницьким татарам  Еджанской орди, а частково територіально-адміністративному округу – Бугогардівської паланці Нової Запорозької Січі ( 1734 – 1775 рр.). Тут проходив так званий Чумацький шлях. Чумаки везли з собою сіль, видобуту на Прогноїнських озерах Кінбурнської коси, і рибу.

Задовго до заснування міста запорізькими козаками була побудована поромна переправа через річку Інгул , а поруч з нею – кузня, кілька зимівель, мазанок та інших будівель. У 1793 на місці цієї переправи був побудований наплавний міст, який зараз є пішохідним.

Обози чумаків слідували вже через що виник в 1789 році Миколаїв. З пристроєм міста за проїзд через міст була потрібна плата. Встановлено такса стосувалася кількості запряжених биків або коней. Тому за Інгульськими мостом місцеві підприємці побудували соляні комори , біля яких виникли так звані Соляні хутора, з часом перетворилися в селище Соляні.

У 1821 році в Миколаєві вперше на півдні Російської імперії була введена в експлуатацію комерційна пристань, і з цієї пори стала розвиватися бурхливими темпами хлібна торгівля. За Інгульськими мостом почали будувати хлібні магазини, залишки яких можна побачити і в даний час. Ці магазини потрібні були скупникам хліба з крестіанскіх возів.

За свідченням місцевого краєзнавця П. Соломатіна, на вулиці колишньої Новоодеської (нині ─ проспект Героїв Сталінграду) проходив чумацький тракт. По ньому їхав в нову посилання в Псковську губернію великий російський поет О. С. Пушкін. А в 1891 циган-шарманщик привіз до Миколаєва у лікарню з с. Кандибине побитого натовпом О. М. Горький.

 Жителі міста потрапляють на проспект Героїв Сталінграда через Інгульський міст. До грудня 1982 вона називалася Київське шосе. На в'їзному кільці північній частині проспекту встановлено пам'ятний знак, увінчаний гордим адміралтейським шпилем і символічним корабликом.

Назва проспекту нагадує про грізних події Великої вітчизняної війни, увічнює подвиг героїв Сталінградной битви, що завершилася 2 лютого 1943 року повним розгромом багатотисячного угруповання фашистських військ.

У радянський період в Соляних сформувався мікрорайон м. Миколаєва. Адміністративно він є складовою частиною Центрального району [2].

На карті (див. Додаток А ) м. Миколаїв 1789 р. (рис. А1) Соляні не позначені, так як тоді вона ще не входили до складу міста. А в період 1825-2014рр. (рис. А2,  рис. А3,  рис. А4, рис. А5) можна простежити зміну території мікрорайону, а саме збільшення площі території.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ МІКРОРАЙОНУ СОЛЯНІ

Перелік проблем мікрорайону Соляні:

  • бездомні тварини;
  • засмічення сміттям території мікрорайону;
  • інтенсивний дорожній рух, поганий стан доріг;
  • вирубка дерев.

1) Пpoблeмa бeздoмних coбaк вже багато років турбує  жителів мікрорайона Соляні.  Як пpaвилo, вони зустрічаються в гpyпax від двyx дo шecти ocіб. Особлива велика їх кількість зафіксована та території НУК ім. адм. Макарова, де не раз було зафіксовано нападе собак на жителів [7].

Mикoлaївcькe мicькe тoвapиcтвo зaxиcтy твapин нa зaciдaння 
eкoлoгiчнoї кoмiciї зініціювало cтвopeння KП MMP "Цeнтp зaxиcтy твapин".

Історія KП MMP "Цeнтp зaxиcтy твapин" пoчинaєтьcя з 21 лютoгo 
2006 poкy, кoли Bepxoвнa Paдa Укpaїни пpийнялa 3aкoн Укpaїни "Пpo зaxиcт 
твapин вiд жopcтoкoгo пoвoджeння". Caмe в ньoмy зaклaдeнi пiдвaлини 
гyмaннoгo вiднoшeння дo твapин нa зaкoнoдaвчoмy piвнi, a caмe:

- Cтaття 17 ввoдить oбмeжeння тa вимoги дo yмepтвiння твapин, зoкpeмa 
зaбopoняє викopиcтaння кypapeпoдiбниx пpeпapaтiв, щo викopиcтoвyвaлиcь при знищeннi твapин нa вyлицяx мicтa KП "Mикoлaївкoмyнтpaнc";

- Cтaття 24 дoзвoляє мicцeвим opгaнaм влaди cтвopювaти cпeцiaлiзoвaнi 
кoмyнaльнi пiдпpиємcтвa вiдпoвiднo дo мicцeвиx пpoгpaм peгyлювaння 
чиceльнocтi твapин y нaceлeниx пyнктax.

Cлiд зaзнaчити, щo з мoмeнтy пpийняття цьoгo 3aкoнy мicцeвi opгaни влaди мaли iнтeнcивнo пepexoдити нa нoвi cтaндapти y cфepi poбoти з твapинaми, i пeвнi мicтa Укpaїни тaк i зpoбили, нa вiдмiнy вiд Mикoлaєвa.

3 2008 poкy в мicтi Mикoлaєвi пoчaлo cвoю дiяльнicть Mикoлaївcькe мicькe тoвapиcтвo зaxиcтy твapин. 3aвдяки йoгo нaпoлeгливocтi тa iнiцiaтивi 
Mикoлaївcькa мicькa paдa в 2009 poцi пpийнялa Пpoгpaмy peгyлювaння 
чиceльнocтi бeздoглядниx твapин, a тaкoж "Пpaвилa yтpимaння дoмaшнix собак тa кoтiв в м. Mикoлaєвi", щo бaзyвaлиcь нa вищeзaзнaчeнoмy 3aкoнi.

Oднaк, нe дивлячиcь нa cyттєвi зpyшeння y зaкoнoдaвчoмy пoлi, дo кiнця 2010 poкy y Mикoлaєвi пpoдoвжyвaлa пpaцювaти cлyжбa KП "Mикoлaївкoмyнтpaнc" пo знищeнню твapин нa вyлицяx мicтa, дoпoки кpoпiткa poбoтa Toвapиcтвa зaxиcтy твapин в юpидичнiй плoщинi нe пepeкoнaлa Пpиpoдooxopoннy пpoкypaтypy y нeoбxiднocтi зaбopoни цiєї дiяльнocтi [4].

2) Мікрорайон Соляні дуже забруднений побутовими відходами, особливо східна частина. Це може свідчити про недостатню кількість сміттєвих контейнерів, неорганізовану систему збирання та вивезення сміття.

Koмyнaльні служби проігнорують прохання мешканців мікрорайону Coляні налагодити нормальний вивіз сміття. Жителі проспекту Героїв Сталінграду проводили зустріч з представниками міських властей, депутатом міської ради Віктором Бopoвічeм (представник Koммyніcтічecкoй партії України), директором абонентської служби Олександром Дopoшeнкo і керівництвом ЖЕКу. Ha зустрічі місцевим жителям було обіцяно налагодити щоденний вивіз сміття і прибирання довкола контейнерів, але на ділі ситуація не змінилася [6].

3) Розвантаження транспортної артерії – проспекту Героїв Сталінграду можно досягти шляхом побудови нового мосту через Південний Буг.

17 червня 2009 року Кабінетом  Міністрів України створено робочу  групу з питань проектування  і будівництва мосту через ріку Південний Буг у Миколаєві.

«Мостовий перехід через ріку Південний Буг у Миколаєві передбачає зведення опорної конструкції, висота якої сягатиме близько 510 метрів, що дозволить безперешкодно проходити під цим мостовим переходом будь-якому судну. Довжина самого мостового переходу становитиме 2,05 км», - наголосив Блошенко.

За його словами, передбачається також будівництво 13,2 км. дороги 1-ї категорії. Кошторисна вартість будівництва нового мосту становить 3,5 млрд грн. Проект планується реалізувати за рахунок програми офіційної допомоги розвитку уряду Японії.

Блошенко зазначив, що позика на реалізацію проекту надаватиметься на 25 років, перші 7 з яких – це пільговий період. Усі наступні роки ставка по кредиту становитиме 1,4% річних. За підрахунками спеціалістів, лише за рахунок низької відсоткової ставки економія по виплаті кредиту сягне близько 215 млн грн.

Говорячи про окупність проекту, перший заступник начальника Служби автодоріг у Миколаївській області також відзначив, що пропускна спроможність нового мостового переходу становитиме близько 34 тис. одиниць транспорту на добу.

Техніко-економічне обгрунтування будівництва нового мостового переходу через річку Південний Буг у Миколаєві уряд затвердив 11 липня 2013 року. Розпочати реалізацію проекту планується в 2015 році [5]. 

4) У 60-х роках  вздовж проспекту Героїв Сталінграду до Терновської розвилки посадили величезну кількість дерев. Це було найзеленіше місце в місті. Але за два роки Соляні перетворюються на Сахару. Вирубано 800 дерев.  Свій «безцінний» вклад в це згубне «перетворення» зробили декілька супермаркетів  «Метро» и «Таврия В», які розмістилися на досить великих територіях, на яких колись зростали дерева.

В 2009 році aгpoфиpма «3eлене господарcтвo» пообіцяло посадити 400 дерев – створити 11 скверів [8].

 

 

 

 

2.1. Вплив гаражного кооперативу «Комунар» на соціоекосистему                   мікрорайону Соляні

Гаражний кооператив «Комунар» знаходиться на проспекті Героїв Сталінграду,  1Б. Будівництво гаражного кооперативу почалося в 1984 році, продовжує розширятися і сьогодні. Площа території на якій він знаходиться становить  – 3,5 га. Простягається на березі річки Інгул на 1,2 км. Кількість гаражів – 622 шт. На території коорперативу «Комунар» знаходяться як металеві, так і цегляні гаражі. Кооператив розбудовується про це свідчать дані табл. 2.1, можливо тільки уявити, яку територію буде займати «комунар» ще через 10 років.

Табл. 2.1

Кількість гаражів по роках, шт

Рік

Кількість гаражів, шт

1994

100

2004

340

2014

622


 

Рис. 2.1 Графік зміни кількості гаражів по роках

Гаражний кооператив «Комунар» знаходиться від НУК ім. адм. Макарова на відстані 250 метрів, та до житлових будинків 20 метрів. Дорога якою їдуть автомобілі знаходиться  під вікнами будинків. Це негативно впливає на навколишнє середовище і безпосередньо на здоров’я людини, яка проживає  біля гаражного кооперативу: зміна структури ландшафту, забруднене вихлопами повітря, шумове, теплове, вібраційне та пилове забруднення, електромагнітне випромінювання, зміни хімічного складу ґрунтів. Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами викидів шкідливих речовин є:

· відпрацьовані гази;

· картерні гази;

· випаровування з системи живлення.

Серед цих джерел основним є відпрацьовані гази, які мають складний хімічний склад. У відпрацьовані гази входить більше 1000 різних шкідливих речовин, які чинять негативний вплив на людину і довкілля, 200 з них розпізнано. Основним є оксид вуглецю (CO), вуглеводні (загальна формула CmHn), оксиди азоту (загальна формула NOx), альдегіди (загальна формула RCHO), сполуки сірки (основна - двооксид сірки SO2), тверді частини (сажа - C), канцентрогенні речовини, до яких належать складні ароматичні вуглеводні полі циклічної будови (основний елемент, якого найбільше, бенз(а)пірен - C20H12), сполуки свинцю(PbO4).

В картерних газах і випаруваннях міститься, в основному, вуглеводні.

Основний негативний вплив оксиду вуглецю на організм людини полягає у порушенні газового обміну в організмі. Вміст CO у повітрі 0,01 % з тривалістю дії більше однієї години викликає головний біль, погіршення реакції та зменшення працездатності. Більші концентрації CO спричиняють тяжчі наслідки, аж до втрати свідомості. Довго тривале вдихання CO призводить до серцево-судинних захворювань, появи атеросклерозу, враження центральної нервової системи, інфаркту міокарда, розвитку легеневих захворювань. Особливо впливає оксид вуглецю на людей що страждають коронарною недостатністю.

До складу спрацьованих нафтопродуктів входять спрацьовані моторні оливи, трансмісійні оливи, консистентні мастила. а також нафтопродукти, які змиваються з агрегатів і вузлів під час мийки [10].

Стічні води гаражного кооперативу в своєму складі мають нафтопродукти, поверхнево-активні речовини миючих засобів, залишки фарби і розчинників, а також пісок, глину і інші тверді частки, які попадають до вод річки Інгул.

Так як територія «Комунара» займає 3,5 га, то на його місці міг би бути збудований новий житловий комплекс, чи якась зона рекреації.

На ділянці  гаражного кооперативу «Комунар», раніш був пустир, також  за словами одного з керівників кооперативу на ній знаходилось звалище.

Територія поблизу  кооперативу засмічена та має неприємний запах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В мікрорайоні Соляні існують багато різних проблем, які потребують негайного вирішення. Однією з таких проблем є гаражний кооператив «Комунар» , що є потужним джерелом забруднення природного середовища та негативного впливу на здоров’я людини. Проаналізувавши  рис. 2.1 можна прослідкувати як кількість гаражів невпинно зростає,  що може свідчити про те, що кількість автомобілів на та його території теж буде збільшуватися, та що концентрація шкідливих речовин в повітрі буде надалі зростати.

Тому, вважати мікрорайон Соляні екологічно безпечним - недоцільно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Карта України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://map1.com.ua/130092.html
  2. Николаевская область [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

Информация о работе Екобезпека мікрорайону Соляні. Історія мікрорайону. Аналіз екологічних проблем мікрайону