Екологічні проблеми людства

Людство прямо та опосередковано впливає на стан грунтового покриву  майже на всій території суходолу, завдаючи йому шкоди. Внаслідок цього  значні площі родючих грунтів стають непридатними для використання.

Ерозія – це руйнування те переміщення грунтової маси і  пухких порід потоками води і вітру [7]. Залежно від фактора руйнування ерозії. Поділяють на водну, вітрову й промислову.

Водна ерозія, крім змивання родючого шару грунту, супроводжується й іншими негативними явищами: на поверхні землі не затримуються талі й дощові води, від чого зменшується запас вологи на грунті, розчленовуються поля, замулюються річки, ставки, водосховища, зрошувальні і дренажні системи.

Еродований грунт втрачає  свою родючість: зменшується вміст  гумусу, азоту, фосфору, калію та інших  речовин.

У боротьбі з водною ерозією  найефективніші агротехнічні та лісомеліоративні заходи.

Вітрова ерозія поширена в районах недостатнього зволоження і низької вологості повітря. Найбільше піддаються вітровій ерозії сіро-бурі грунти пустель, каштанові і чорноземні – степів. Спричиняють її велика кількість вітру, погано оструктурений або безструктурний стан грунту, глинясто- пилуватий його механічний склад, відсутність рослинного покриву, порушення верхнього шару грунту грунотообробними машинами.

5. ПРОБЛЕМА  ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИДІВ

Життя на Землі виникло  понад 4 млрд. років тому. Поворотним моментом в еволюції органічного  світу стала поява зелених  рослин, здатних до фотосинтезу. Акумулюючи і перетворюючи сонячну енергію, зелені рослини планети накопичують щорічно сотні мільярдів тонн органічних речовин.

Завдяки рослинним організмам у природі відбувається біологічний  колообіг речовин. Вони регулюють газовий склад атмосфери, щорічно засвоюючи близько 20-30 млрд. тонн вуглецю, синтезуючи при цьому близько 177 млрд. тонн сухих органічних речовин. За підрахунками вчених, увесь вуглець атмосфери проходить через живі організми за 300 років, а кисень – за 2000.

У процесі фотосинтезу рослини виділяють вільний кисень, який використовують тварини і самі рослини при диханні. Водночас вуглекислий газ, який виділяється при диханні, забезпечує фотосинтез. Збалансованість цих процесів стала можливою в результаті тривалої еволюції рослин і тварин. Тепер вони зумовлюють стабільний газовий склад атмосфери.

Важлива роль тварин у  формуванні ландшафтів. Так, із твердих  скелетів морських одноклітинних тварин утворено осадові породи (крейда, вапняк та ін.), а із скам’янілих решток кишковопорожнинних, зокрема коралових поліпів, – коралові острови. Черви, двокрилі, мурашки, жуки ті їхні личинки, деякі ссавці (кроти, землерийки) та інші тварини розпушують грунт, сприяючи його аерації та проникненню вологи, збагачують грунт органічними речовинами, підвищуючи його родючість [8].

Серед тварин чимало запилювачів: комахи, птахи (колібрі, нектарниці, квіткарки), окремі види кажанів. Живлячись рослинами, тварини негативно впливають  на рослинний покрив Землі. Деякі  тварини переносять збудників небезпечних захворювань рослин, що часто спричинює їхнє вимирання на великих територіях.

У системі заходів  щодо охорони, примноження та раціонального  використання тваринних ресурсів важливе  значення має природоохоронне законодавство. Крім законів України (Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) та «Природнозаповітний фонд України» (1992), уряд України прийняв закон «Про охорону тваринного світу» (березень, 1993),  а Кабінет Міністрів затвердив постанову про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських і водних рослин (червень, 1992 р.) Цими законодавчими актами взято під захист не тільки промислові, господарсько – цінні та зникаючі види, але й місця їхнього існування, розмноження і всю різноманітність тваринного світу як неоціниме національне багатство.

Важливим документом є також постанова Верховної  Ради «Про Червону книгу України» (жовтень, 1992), який став юридичною основою для другого видання Червоної книги України (1994) і привернув увагу вчених та всієї громадськості до необхідності збереження рідкісних і зникаючих видів фауни України [1].

Охорона мисливсько – промислових звірів і птахів, рибних ресурсів в Україні регулюється спеціальними положеннями про полювання та правилами для мисливців та рибалок. Контроль зі їхнім дотриманням покладено на Міністерство рибного господарства України спеціальні державні інспекції при Міністерстві охорони навколишнього середовища та радіаційної безпеки, добровільну громадську організацію мисливців і рибалок, а також Українське товариство охорони та сприяння розвитку природних багатств.

ВИСНОВКИ

Людина й суспільство  повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. Важливу роль відіграють екологічні освіта та виховання всього населення.

У великих містах унаслідок  збільшення забруднення атмосфери  неухильно зростає кількість захворювань дихальної системи. Всесвітня організація охорони здоров’я розцінює забруднення атмосфери як значну загрозу для життя людини і закликає вживати найсерйозніших заходів щодо її охорони. Забруднення атмосфери має природнє або антропічне походження і призводить до несприятливих змін у навколишньому середовищі.

Вода – основний компонент життя. Вона необхідна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. Причинами дефіциту прісної води є зменшення водоносності річок та їх забруднення. Загрозливих розмірів досягло забруднення вод Світового океану нафтопродуктами. Велику небезпеку для всіх водних джерел становить радіоактивне забруднення. Забруднення водойм негативно позначається на туризмі й відпочинку людей.

Людство прямо та опосередковано впливає на стан грунтового покриву  майже на всій території суходолу, завдаючи йому шкоди. Внаслідок цього значні площі родючих грунтів стають непридатними для використання.

Поворотним моментом в еволюції органічного світу  стала поява зелених рослин, здатних  до фотосинтезу. Завдяки рослинним  організмам у природі відбувається біологічний колообіг речовин. Важлива роль тварин у формуванні ландшафтів. Серед тварин чимало запилювачів.

У системі заходів  щодо охорони, примноження та раціонального  використання рослинних і тваринних ресурсів важливе значення має природоохоронне законодавство.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васюкова Г. К. Екологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Г. К. Васюкова, О. О. Грошева. — К. : Кондор, 2009. — 524 с.
2. Грицик В. К. Екологія довкілля. Охорона природи : навчальний посібник для студентів вузів / В. К. Грицик, Ю. С. Канарський. — К. : Кондор, 2009. — 290 с.
3. Джигерей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища / В. С. Джигерей. — К. : «Знання», 2002. — 203 с.
4. Джигерей В. С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник / В. С. Джигерей, В. М. Сторожук, Р. А. Яцюк. — Вид. 2 – ге, доп. — Львів, Афіша, 2000. — 272 с.
5. Клименко М. М. Моніторинг довкілля : Підручник / М. М. Клименко. — К. : Академвидав, 2006. — 359 с.
6. Сухарев С. А. Основи екології та охорони довкілля : Навчальний посібник / С. А. Сухарев. —  К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 391 с.
7. Тлумачний словник із сільськогосподарської екології / Укладачі: Л. Л. Товажнянський, Г. І. Гринь, А. А. Лісняк. — Харків: НТУ «ХПІ». — 2009. — 220 с.
8. Begon M. Harper Ecology: from individuals to ecosystems / M. Begon, L. John. — Wiley – Blackwell, 2006. — 738 с.
9. S. C. Santra Ecology: basic and applied / S. C. Santra. — M.D. Publications Pvt. Ltd., 1994. — 250 с.