Калыйна промисловысть

 

 

 

 

 

 

4. БАЗА ЕКОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ

 

 

Підприємства калійної промисловості  повинні дотримуватися екологічних стандартів в області охорони атмосфери, охорони водних ресурсів, охорони земель і їх раціонального використання , а також  в області екологічної безпеки та складування небезпечних відходів.

В області охорони атмосфери дані підприємства повинні опиратися на такі реглементовані стандарти:

1) ГОСТ 17.2.1.01-76- Атмосфера. Классификация выбросов по составу

2)ГОСТ 17.2.1.04-77.Источники и метеорологические факторы загрязнения. Термины и определения.

3) ГОСТ 17.1.04-77 –  Атмосфера. Источники и метереологические фактори загрязнения, промишлинние виброси.

В області охорони водних ресурсів:

1)ДСТУ EN 1420-1:2004. (EN 1420-1:1999). Визначення впливу органічних речовин на якість води, призначеної для споживання людиною. Оцінювання води в трубопровідних системах на запах. Частина 1. Метод випробування

2)ГОСТ 17.1.3.07-82 - Правила контроля качества воды водоемов и водотоков.

3)ГОСТ 17.1.3.08-82 - Правила контроля качества морских вод.

В області охорони довкілля від відходів:

1)ДСТУ 17.9.04-2001-Поводження  з відходами. Технічний паспорт  відходів.

2. ГОСТ 17.00.04-90 – Екологічний паспорт промислових підприємств
3. ГОСТ 17.09.04-2001 –Етапи технологічного циклу відходів

В області охорони грунтів:

1) ДСТУ ISO 11259:2004 (ISO 11259:1998). Якість ґрунту. Спрощений опис грунту.

2) ГОСТ 17.4.2.01-81 (СТ СЭВ 4470-84). Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния.

В області екологічної безпеки:

1) ДСТУ3273-95- Безпечність  промислових підприємств.

5 ВИЗНАЧЕННЯ САНІТАРНО- ЗАХИСНИХ ЗОН ПІДПРИЄМСТВ ТКАНИН І ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

 

Санітарно-захисні зони - це ділянки землі навколо підприємств, що створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людей.

Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені - через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані - відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для зберігання промислових відходів. Встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.

З солей родовища на ВАТ «Оріана» виробляють хімічні добрива, отрутохімікати, металічний магній, рідкий хлор, каустичну соду, технічну сіль, соляну кислоту, хлорвініл, поліхлорвінілові та карбомідні смоли тощо. Підприємства з виготовлення калійних солей відносяться до  I  класу, СЗЗ яких становить 1000 м.

Розріз Калуш-Голинського родовища (знизу-гору) представлений:

а) юрсько-верхньокрейдовими відкладами єпимезойського фундаменту

Зовнішньої зони прогоину;

б) тортонським і частково нижньо-сарматськими відкладми

Зовнішньої зони прогину (автохтонний комплекс порід);

в) середньоверхньоміоценовими відкладами Внутрішньої зони прогину

 Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися у залежності від троянди вітрів району розташування підприємства за формулою:

          L = Lо * P / Pо                                                                                               (5.1)

де L0 - розрахункова відстань (м) від джерела викиду до границі санітарно-захисної зони;

Р – середньорічна повторюваність напрямків вітрів розглянутого румба,

Р0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів

Повторюваність вітрів вказано у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Повторюваність вітру різних напрямків (м.Калуш), (%)

Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
4	6	17	17	15	20	2	19

Розраховуємо ширину СЗЗ ВАТ « Оріана» з уточненням напрямку вітру:

L1=1000*4/12,5= 320 м

L2=1000*6/12,5= 480 м

L3=1000*17/12,5=1360 м

L4=1000*17/12,5 = 1360 м

L5= 1000*15/12,5=1200 м

L6=1000*20/12,5 =1600 м

L7=1000*2/12,5=160 м

L8=1000*19/12,5= 1520 м

Уточнена і розрахункова СЗЗ ВАТ « Оріана » показана на рисунку 5.1

Рисунок 5.1 – Нормативна і розрахункова СЗЗ ВАТ «Оріана»(м.Калуш)

 

ВИСНОВКИ

 

Продукція калійного виробництва знаходить широке застосування в різних галузях народного господарства: чорної і кольорової металургії, виробництві будівельних матеріалів, піротехніку, електрохімії, фотографії, текстильній, скляній, фармацевтичної, целюлозно-паперової, хімічної промисловості та ін. Однак лише 5-6% випущеної калійної продукції використовується в промислових цілях, інше кількість з'єднань калію, вироблюваних у вигляді розчинних солей, застосовують у сільському господарстві як мінеральні добрива. Тому розвиток калійної промисловості тісно пов'язане з запитами і рівнем розвитку сільського господарства.

Головними показниками, що характеризують якість одержуваної продукції, є хімічний склад, концентрація поживних речовин і фізико-механічні властивості (гранулометричний склад, міцність гранул, злежується-тість, розсипчастість і гігроскопічність).

У сільському господарстві в якості калійних добрив в даний час застосовують хлористий калій, калійні змішані солі, сульфат калію, калимагнезию, калійно-магнієвий концентрат, сирі розчинні калійні солі (незбагачені руди), деякі промислові відходи, що містять калій (цементний пил, калійвмісних «електроліт» та ін.). У всіх країнах в якості калійного добрива найширше застосовують хлористий калій. Випускають його у вигляді розсипчастого порошку або гранул з вмістом 91-95% KCl (58,1-60% K 2 O). У деяких країнах виробляють продукт, що містить до 62% K 2 O (Канада, США).

Одним з вирішень екологічних проблем для калійних підприємств є розробка, впровадження та сертифікація системи управління навколишнім середовищем (СУНС) на відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO серії 14000.

На підприємствах виробництва калію повинні бути введені в дію системні процедури з управління впливом на навколишнє середовище, в яких розписаний порядок виконання робіт, визначені відповідальність і повноваження з екологічної діяльності виконавців. Крім того, необхідним є ідентифікація екологічних аспектів, які впливають на стан здоров’я персоналу і населення, а також здійснення оцінки екологічного ризику.

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

 

 

 1 Розміщення продуктивних сил України, К., видавничий дім "Юридична книга”, 2001

2 Соціально-економічна географія  України, навчальний посібник / за  ред. Проф. Шаблія О.І. Львів, Світ, 2000

3 Виробництво мінеральних добрив в Україні: орієнтація на внутрішній ринок/ Цхведіані В. К., 2001

4 Временные указания по охране сооружений и природных объектов от вредного влияния подземных горных выработок и по охране рудников от затопления в условиях Калуш-Голынского месторождения калийных солей. – Л. : ВНИИГ, 1981

5 Іванов Є. Ландшафти гірничопромислових територій / Є. Іванов. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2007.

6.Іванов Є. Гоекадастрові дослідження гірничопромислових територій / Є. Іванов. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2009.

7 Манюк О.Р. Науково-практичні засади захисту довкілля від забруднення високомінералізованими розсолами (на прикладі Калуш-Голинського родовища калійних солей) : дис. канд. наук: 21.06.01 / О.Р. Манюк. – 2009.