Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Августа 2013 в 13:03, контрольная работа
1. Дайте визначення навчальній дисципліні «Екологія», як науки.
2. Ким і коли була розроблена Міжнародна Конвенція МАРПОЛ 73/78?
3. На які категорії діляться шкідливі рідкі речовини, що перевозяться на суднах наливом?
У 1980–1981 рр. у результаті досліджень спеціальною групою експертів ІМО була створена класифікація скидів з суден нафтових вуглеводнів у морське середовище:
1. Експлуатаційні скиди нафтового вантажу з танкерів.
2. Скиди з суден при постановці у док.
3. Скиди біля причалів, включаючи бункерні операції.
4. Скиди з льяльними водами та відходами палива.
5. Скиди з нафтовмістним баластом з паливних танків.
6. Розливи при аваріях танкерів, суден або підводних трубопроводів.[5]
6. Забруднення стічними водами. Особливо
сильними забруднювачами є стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних
У сільському господарстві для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. Тваринництво є постачальником значної кількості мертвої органіки — гною, підстилки, сечовини.
Все це змиваються чи зливається у ріки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.
7. Побутове забруднення. Захаращення морів і прибережних частин сміттям — головне джерело забруднення. Щоденно у Світовий океан скидається приблизно 6,8 млн металевих, 0,64 — млн. паперових і пластмасових, 0,43 млн. — скляних предметів.
5. Що таке морська екологічна зона?
Екологічні зони Світового океану – це морські області (зони), де систематичний склад і розподіл морфологічних і фізіологічних особливостей морських організмів тісно пов'язані з оточуючими їх умовами середовища: харчовими ресурсами, температурним, сольовим, світловим і газовим режимом водних мас, іншими їх фізичними і хімічними властивостями, фізичними і хімічними властивостями морських ґрунтів і, нарешті, з іншими організмами, що населяють океани і утворюють разом з ними біогеоцінотичні системи. Всі перераховані властивості значно змінюються від поверхневих шарів у глибини, від узбережжя до центральних частин океану. Відповідно до зазначених абіотичних і біотичними факторів середовища в океані виокремлюють екологічні зони, а організми поділяють на екологічні групи.
В океані та у морях, що до нього входять, розрізняють насамперед дві екологічні області: товщу води – пелагіаль, і дно - бенталь (рис. 1). Залежно від глибини бенталь ділиться на субліторальну зону - область плавного зниження суші до глибини приблизно 200 м, батіальну - область крутого схилу, і абісальну зону - область океанічного ложа з середньою глибиною 3-6 км. Ще більш глибокі області бенталі, які відповідають западинам океанічного ложа, називають ультраабісаллю. Кромка берега, що заливається під час припливів, називається літораллю. Вище рівня припливів частина берега, що зволожується бризками прибою, отримала назву супраліторалі.
Рис. 1. Екологічні зони Світового океану
Природно, що, наприклад, мешканці субліторалі живуть в умовах відносно невисокого тиску, денного сонячного освітлення, часто досить значних змін температурного режиму. Мешканці абісальних і ультраабісальних глибин живуть у мороці, при постійній температурі та при жахливому тиску в декілька сотень, а іноді і близько тисячі атмосфер. Все населення дна океану отримало назву бентосу.
Організми, що мешкають у товщі води, або у пелагіалі, відносяться до пелагосу. Пелагіаль також поділять на вертикальні зони, що відповідають за глибиною зонам бенталі: епіпелагіаль, батіпелагіаль, абіссопелагіаль. Нижня межа епіпелагіалі (не більше 200 м) визначається проникненням сонячного світла в кількості, достатній для фотосинтезу. Фотосинтезуючі рослини глибше цих зон існувати не можуть. У сутінкових батіальних і повних мороку абісальних глибинах мешкають лише мікроорганізми і тварини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ