Ланшдшафтная экология

Навчальна програма дисципліни

«Ландшафтна екологія»

Укладач: доцент, кандидат географічних наук І.В.Охременко

Нормативна  навчальна дисципліна «Ландшафтна  екологія» є складовою циклу  професійної та практичної підготовки, яка входить до навчального плану  підготовки студентів напрямку підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансованого природокористування», за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Пояснювальна  записка

Дисципліна  «Ландшафтна екологія» представляє собою базову дисципліну, яка формує комплексне уявлення про ландшафтну оболонку, її генезис, еволюцію та особливості трансформації під впливом антропогенного фактору.

Мета  курсу: пізнання методологічних засад ландшафтної екології як міждисциплінарної науки та її прикладних аспектів, формування уявлення про суб’єкт-об’єктні відносини в ландшафтній сфері та її структурних складових.

Завдання  курсу

Теоретичні: Вивчення методологічних основ ландшафтної екології та її прикладних аспектів; вивчення системно-синергетичних основ організації ландшафтної сфери; вивчення природних та природно-антропогенних компонентів як складових ієрархічних цілісних геосистем; вивчення закономірностей просторово-часової диференціації (інтеграції) геосистем різного таксономічного рангу; вивчення особливостей суб’єкт-об’єктних відносин у межах сучасної ландшафтної сфери та її складових; дослідження природно-господарських систем як об’єктів сучасної ландшафтної сфери; аналіз наукових основ коадаптивного сумісництва господарських підсистем з природними; аналіз різних типів ландшафтних моделей;

Практичні: оволодіння методичними прийомами ландшафтно-екологічних досліджень; набуття умінь та навичок добору та практичної реалізації ландшафтно-екологічних досліджень.

Перелік знань та умінь студентів. Студенти повинні знати: методологічні засади ландшафтної екології; системно-синергетичні основи організації ландшафтної сфери; природні та природно-антропогенні компоненти як складові ієрархічних цілісних геосистем; закономірності просторово-часової диференціації (інтеграції) геосистем різного рівня організації; особливості суб’єкт-об’єктних відносин у межах сучасної ландшафтної сфери; природно-господарські системи (ПГС) як об’єкти сучасної ландшафтної сфери; наукові основи коадаптивного сумісництва господарських підсистем з природними; різні типи ландшафтних моделей.

Студенти повинні вміти: читати та аналізувати ландшафтні карти, будувати ландшафтні профілі та складати ландшафтні карти, визначати стійкість геосистем, потенціал ландшафту, оцінювати сучасний стан ландшафтної сфери та її структурних складових.

Міжпредметні  зв’язки

Вивчення даного курсу базується на знаннях, насамперед, екології та ландшафтознавства. Використовуються основні положення галузевих (компонентних) фізико-географічних наук: геоморфології, гідрології, метеорології, кліматології, ґрунтознавства тощо, комплексних: загального землезнавства тощо, економічної географії (зокрема регіональної); основ хімії та біології.

Зміст дисципліни

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ. Ландшафтна екологія як міждисциплінарна наука. Філософський базис, об’єкт та предмет ландшафтної екології. Поняття „ландшафтна сфера”. Суб’єкт-об’єктні відносини в ландшафтній сфері та її складових. Значення сучасної ландшафтної екології. Методи ландшафтно-екологічних досліджень.

Етапи розвитку ландшафтних наук. Зародження і розвиток ландшафтно-екологічного напрямку.

Системно-синергетична парадигма  як основа сучасної ландшафтної екології. Загальнонаукове уявлення про системи. Поняття „система”. Властивості  цілісності: відокремленість, стійкість, структурність, організація, ієрархічність, взаємозв’язок з навколишнім середовищем. Синергетичні властивості систем: самоорганізація, нелінійність, дисипативність. Становлення синергетичної концепції. Системний підхід. Системний аналіз. Поняття „геосистема”, „геоекосистема”.

Природна геосистема як сукупність природних компонентів. Поняття  „компонент”. Властивості компонентів. Системостворюючі зв’язки: речовинні, енергетичні, інформаційні; прямі та зворотні; негативні та позитивні; безпосередні та опосередковані.

Ієрархія геосистем та морфологічна структура ландшафту. Основні організаційні рівні  геосистем: планетарний, регіональний, топологічний. Морфологічні одиниці  ландшафту: фація, (під)урочище, місцевість. Існуючі класифікації морфологічних  одиниць. Співвідношення понять „фація” та „геохімічні ячейка”.

Загальне та регіональне  розуміння терміну „ландшафт”. Співвідношення індивідуальних та типологічних ландшафтних одиниць. Вертикальні  та горизонтальні межі ландшафтних  систем.

Ландшафтне  картографування та профілювання.

Закономірності  диференціації ландшафтної сфери. Просторова диференціація геосистем. Зональність, азональність, інтразональність. Ландшафтні рівні, пояси, яруси, зони.

Фізико-географічне  районування та ландшафтна структура  регіонів. Принципи районування: територіальної єдності, генетичний, комплексності, відносної однорідності.

Функціонування  та динаміка геосистем. Енергетичні  фактори функціонування. Процеси  функціонування: фізико-механічні, хімічні, біогеохімічні, біологічні. Біогеохімічний кругообіг. Біопродуктивність ландшафтів. Геофізичні та геохімічні особливості ландшафту. Поняття „динаміка геосистем”. Стани, їх класифікації.

Генезис та еволюція геосистем. Поняття „генезис”. Генетичні  ряди ландшафтів. Поняття „еволюція”. Фактори еволюційного розвитку. Проблема саморегуляції та стійкості геосистем. Саморозвиток. Метахронність. Вік ландшафтних систем.

ПРИКЛАДНА ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ. Вчення про антропогенні ландшафти. Класифікація антропогенних ландшафтів, їх характеристика. Концепція «культурного ландшафту» (за А.Г. Ісаченком).

Концепція природно-господарських  територіальних систем (ПГТС) (за Г.І. Швебсом). Зародження вчення про ПГТС. Інформаційні можливості та геоактивні властивості  ландшафтів. Класифікація сучасних ПГС (територіальних: слабо змінені, конструктивні, похідні; аквальні). Антропогенна регуляція ПГТС. Функції ПГТС.

ПГТС як цілісні  системи. Механізм коадаптивного сумісництва  господарської та природної підсистем. Геоекологічні принципи проектування ПГТС: природно-господарської адаптивності, необхідного різноманіття, наявності екологічної інфраструктури.

Екологічна  оцінка ландшафту. Поняття „ландшафтно-екологічний  потенціал”. Методи екологічної оцінки ландшафту, їх сутність. Принципи ландшафтно-антропогенного сумісництва.

Ландшафтне планування та моделювання. Концептуальні моделі. Ландшафтне забезпечення районних планувань та територіальних комплексних схем охорони природи (ТерКСОП).

Стійкість ландшафту  до техногенних навантажень. Концепція „геотехсистем”. Методи оцінки стійкості ландшафту до техногенних навантажень: статистичні та ті, що ґрунтуються концептуальних моделях теорії надійності. Ландшафтно-екологічне прогнозування.

Список  рекомендованих джерел

Основна література

1. Арманд Д.Л.  Наука о ландшафте. -М.: Мысль, 1975. – 288 с.
2. Беручашвили Н.Л.  Геофизика ландшафта.  -М.: Прогресс, 1990. – С. 35-79.
3. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екологiї. – К.: Либiдь, 1993. - 224с.
4. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. – К.: Либiдь,1993. – С. 23-59 с.
5. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія. Геохімічний аспект. – Чернівці: Наші книги, 2010. – 312 с.
6. Давиденко В.С., Білявський Г.О., Арсенюк С.Ю. Ландшафтна екологія. – К., 2007. – 254 с.
7. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. -М.: Высшая школа, 1991. – 366 с.
8. Исаченко  А.Г. Методы  прикладных  ландшафтных исследований.  - Л.: Наука,1980. – С. 21-67.
9. Макунина А.А.,  Рязанов П.Н. Функционирование и оптимизация ландшафтов. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1988. – С. 17-22.
10. Маркинцевич Г.И.,  Клицунова Н.К., Мотузко А.И. Основы ландшафтоведения.  - Минск, 1986. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1988.
11. Преображенский В.С.,  Александрова Т.Д.,  Куприянова Т.В.  Основы ландшафтного анализа.  - М.: Наука,  1988. -191с.
12. Преображенский В.С. Ландшафты в науке и практике. - М.:Мысль,1981. – С. 61.
13. Реймерс Н. Ф. Природопрользование: Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.
14. Шищенко П.Г.  Прикладная физическая география. – К.: Вища школа, 1988. – С. 56-97.

Додаткова  література

1. Куракова Л.И. Современные ландшафты и хозяйственная деятельность. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1983.
2. Николаев В.А.  Проблемы  регионального  ландшафтоведения.  -  М.: Изд-во Московского ун-та, 1979.
3. Охрана ландшафтов:  Толковый словарь / В.С.Преображенский.  -  М: Прогресс, 1982.
4. Ретеюм А.Ю.  Земные миры. - М.: Мысль, 1988.

Internet – ресурси

1. http://chitalka.info/
2. http://readbookz.com/
3. http://orel.rsl.ru