Очищення і повторне використання технічної води та промислових стоків

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

Очищення і повторне використання технічної води та промислових  стоків

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

СТУДЕНТКИ 3 КУРСУ

БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ГРУПИ 4129-1А

ДУХОНЧЕНКО АЛІНИ 

 

 

 

 

 

 

 

              ЗАПОРІЖЖЯ

2012

 

План

1. Поняття стічних вод та методи їх очищення……………………………..3
2. Фізико-механічні способи очищення стоків та води…………………….6
3. Хімічне очищення стоків…………………………………………………..7
4. Біологічне очищення стічних вод………………………………………..10
5. Якісний і кількісний склад промислових стоків………………………..15
6. Висновки…………………………………………………………………..16

 

Одним важливих завдань людини є  будівництво і реконструкція  очисних споруд по очищенню промислових стічних вод підприємств хімічною, нафтохімічною, нафтопереробною, харчових галузей, АЗС, автомитті і т.д. до встановлених екологічними структурами України  параметрів.

Мета застосування локальних  очисних споруд полягає в підготовці і очищенні промислових стічних  вод до спуску на загальнозаводські або міські каналізаційні системи або до повторного використання на виробництві (оборотне водопостачання). 
 
Очищення промислових стічних вод полягає в зниженні концентрацій жирів, нафтопродуктів, масел і зважених речовин.

Відповідно до сучасних вимог промислові стоки перед скиданням в міську каналізацію, у водоймища або на рельєф місцевості повинні піддаватися попередньому очищенню на локальних очисних спорудах.

Промислові стоки мають  різний якісний склад: одні підприємства мають в своїх промислових стоках підвищений вміст жирів, ХПК, БПК; інші - підвищений вміст нафтопродуктів, масел і т.д.

Попередження забруднення  стічними водами може бути забезпечене  організаційними та технічними заходами.

Організаційні заходи зводяться  до попередження скидання стічних вод у водойми без їхнього очищення. Технічні заходи передбачають очищення стічних вод різними методами, повторне використання стічних вод для технічних потреб та поливу, створення обортних та замкнених систем водокористування, вдосконалення технологічних процесів на підприємствах у напрямку зменшення надходження забруднень у стоки, перехід на безвідходні технології, змешення забруднення територій нафтопродуктами, котрі зі зливовими стоками можуть потрапляти до водойм.

Очищення стічних вод  на підприємствах може здійснюватися за однією з таких схем:

— очищення стічних вод  на заводських очисних спорудах;

— очищення стічних вод  після їхнього забруднення на заводських, а потім на міських  очисних спорудах з подальшим  спуском у водойми;

— безперервне очищення промислових вод та розчинів на локальних очисних спорудах протягом певного часу, після чого вони передаються на регенерацію, після регенерації повертаються в оборот та лише після з´ясування неможливості регенерації усереднюються і передаються на заводські очисні споруди та утилізуються.

Способи очищення забруднених промислових  вод можна об´єднати в такі групи: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні (рис. 3.6).

Механічні способи очищення застосовуються для очищення стоків від твердих та масляних забруднень. Механічне очищення здійснюється одним з таких методів:

— подрібнення великих за розміром забруднень у менші за допомогою  механічних пристроїв;

Рис. 3.6. Класифікація способів очищення стічних вод

— відстоювання забруднень зі стоків за допомогою нафтовловлювачів, пісковловлювачів та інших відстійників;

— розділення води та забруднювачів за допомогою центрифуг та гідроциклонів;

— усереднення стоків чистою водою з метою зниження концентрації шкідливих речовин  та домішок до рівня, при котрому  стоки можна скидати у водойми  або в каналізацію;

— вилучення механічних домішок за допомогою елеваторів, решіток, скребків та інших пристроїв;

— фільтрування стоків через  сітки, сита, спеціальні фільтри, а найчастіше — шляхом пропускання їх через  пісок;

— освітлення води шляхом пропускання її через пісок або  спеціальні пристрої, наповнені композиціями або мінералами, здатними поглинати завислі частки.

Вибір схеми очищення води від завислих часток та нафтопродуктів залежить від виду та кількості забруднень, необхідного ступеня очищення.

 

Фізико-механічні способи очищення стоків та води базуються на флотації, мембранних методах очищення, азотроп-ній відгонці.

Флотація — процес молекулярного прилипання частинок забруднень до поверхні розподілу двох фаз (вода — повітря, вода — тверда речовина). Процес очищення СПАР, нафтопродуктів, волокнистих матеріалів флотацією полягає в утворенні системи "частинки забруднень — бульбашки повітря", що спливає на поверхню та утилізується. За принципом дії флотаційні установки класифікуються таким чином:

— флотація з механічним диспергуванням повітря;

— флотація з подачею  повітря через пористі матеріали;

— електрофлотація;

— біологічна флотація.

Зворотний осмос (гіперфільтрація) — процес фільтрування стічних вод  через напівпроникні мембрани під  тиском. При концентрації солей 2—5 г/л повинен бути тиск до 1 МПа, а  при концентрації солей 10—ЗО г/л — близько 10 МПа.

Ультрафільтрація — мембранний процес розподілу розчинів, осмотичний тиск котрих малий. Застосовується для очищення стічних вод від високомолекулярних речовин, завислих частинок та колоїдів.

Електродіаліз — процес сепарації іонів солей в мембранному апараті, котрий здійснюється під впливом постійного електричного струму. Електродіаліз застосовується для де-мінералізації стічних вод. Основним обладнанням є електро-діалізатори, що складаються з катіонітових та аніонітових мембран.

 

Хімічне очищення використовується як самостійний метод або як попередній перед фізико-хімічним та біологічним  очищенням. Його використовують для  зниження корозійної активності стічних  вод, видалення з них важких металів, очищення стоків гальванічних дільниць, для окислення сірководню та органічних речовин, для дезинфекції води та її знебарвлення.

Нейтралізація застосовується для очищення стоків гальванічних, травильних та інших виробництв, де застосовуються кислоти та луги. Нейтралізація  здійснюється шляхом змішування кислих стічних вод з лугами, додаванням до стічних вод реагентів (вапно, карбонати кальцію та магнію, аміак тощо) або фільтруванням через нейтралізуючі матеріали (вапно, доломіт, магнезит, крейда, вапняк тощо).

Окислення застосовується для знезараження стічних вод від токсичних домішок (мідь, цинк, сірководень, сульфіди), а також від органічних сполук. Окислювачами є хлор, озон, кисень, хлорне вапно, гіпохлорид кальцію тощо.

Розглянемо фізико-хімічні  методи.

Коагуляція — процес з´єднання дрібних частинок забруднювачів в більші за допомогою коагулянтів. Для позитивно заряджених частинок коагулюючими іонами є аніони, а для негативно заряджених — катіони. Коагулянтами є вапняне молоко, солі алюмінію, заліза, магнію, цинку, сірчанокислого кальцію, вуглекислого газу тощо. Коагулююча здатність солей тривалентних металів в десятки разів вища, ніж двовалентних і в тисячу разів більша, ніж одновалентних.

Флокуляція — процес агрегації дрібних частинок забруднювачів у воді за рахунок утворення містків між ними та молекулами флокулянтів. Флокулянтами є активна кремнієва кислота, ефіри, крохмаль, целюлоза, синтетичні органічні полімери (поліакриламід, поліоксиетилен, поліакрилати, поліетиленаміни тощо).

Для освітлення води одночасно  використовуються коагулянти та флокулянти, наприклад, сірчанокислий алюміній та поліакриламід ППА. Коагуляція та флокуляція здійснюються у спеціальних ємностях та камерах.

При очищенні води використовується і електрокоагуляція — процес укрупнення частинок забруднювачів  під дією постійного електричного струму.

Сорбція — процес поглинання забруднень твердими та рідкими сорбентами (активованим вугіллям, золою, дрібним коксом, торфом, селікагелем, активною глиною тощо). Адсорбційні властивості сорбентів залежать від структури пор, їхньої величини, розподілу за розмірами, природи утворення. Активність сорбентів характеризується кількістю забруднень, що поглинаються на одиницю їхнього об´єму або маси (кг/м3).

Пристрої для вилучення  зі стічних вод або розчинів за цим методом виготовляють у вигляді фільтрів.

Розрізняють три види сорбційних процесів очищення стоків: абсорбція, адсорбція, хемосорбція.

При абсорбції поглинання забруднень здійснюється всією масою (об´ємом) абсорбованої речовини.

При адсорбції поглинання забруднювачів відбувається тільки поверхнею адсорбента за рахунок молекулярних сил двох тіл, що взаємодіють.

При хемосорбції поглинання забруднювачів сорбентом відбувається з утворенням на поверхні розподілу  нового компонента або фази.

Вибір сорбента визначається характером та властивостями забруднень. Процес очищення стоків різними видами сорбентів здійснюється в спеціальних колонах, заповнених сорбентами.

Екстракція — вилучення зі стічних вод цінних речовин за допомогою екстрагентів, котрі повинні мати такі властивості: високу екстрагуючу здатність, селективність, малу розчинність у воді, мати густину, що відрізняється від густини води, невелику питому теплоту випаровування, малу теплоємність, бути вибухобезпечними та нетоксичними, мати невелику вартість.

Екстрагування речовин зі стічних вод здійснюється одним з методів: перехреснопотоковим, ступінчастопротипотоковим, неперервнопротипотоковим.

Цей спосіб використовується для вилучення зі стічних вод  фенола.

Іонний обмін базується на вилученні зі стічних вод цінних домішок хрому, цинку, міді, ПАР за рахунок обміну іонами між домішками та іонітами (іонообмінними смолами) на поверхні розподілу фаз "розчин — смола". За знаком заряду іоніти поділяються на катіоніти та аніоніти, котрі мають відповідно кислі та лужні властивості. Іоніти можуть бути природними та синтетичними. Практично застосовуються природні іоніти типу алюмосилікатів, гідроокислів та солей багатовалентних металів, іоніти з вугілля та целюлози та різноманітні синтетичні іонообмінні смоли.

Основною властивістю  іонітів є їхня поглинальна здатність — обмінна ємність (кількість грам-еквівалентів у стічній воді, що поглинається їм3 іоніту до повного насичення).

Після механічних, хімічних та фізико-хімічних методів очищення у стічних водах можуть знаходитись  різноманітні віруси та бактерії (дизентерійні бактерії, холерний вібріон, збудники черевного тифу, вірус поліомієліту, вірус гепатиту, цитпатогенний вірус, аденовірус, віруси, що викликають захворювання очей). Тому з метою запобігання захворюванням стічні води перед повторним використанням для побутових потреб підлягають біологічному очищенню.

Стерилізація води здійснюється шляхом нагрівання, хлорування, озонування, обробки ультрафіолетовими променями, біообробки, електролізу срібла, коли анодом є срібний електрод, а катодом — вугілля. Іони срібла мають бактерицидну дію. Для стерилізації 20 м3 потрібно виділити з анода 1 г срібла.

Другий метод електролізної  обробки води полягає в додаванні  до води кухонної солі, котра при  пропусканні струму розкладається, виділяючи вільний хлор.

 

Біологічне очищення стічних вод - метод очищення промислових стоків, при якому відбувається мінералізація (витягання) органічних речовин мікроорганізмами-сапробіонтами. 
Заснований на біохімічному розкладанні органічних речовин бактеріями аеробів, а також зменшенні кількості хвороботворних організмів у воді до меж, встановлених санітарно-гігієнічними вимогами.

Біологічне очищення із застосуванням ефективної технології може вирішити практично всі проблеми стічних вод. Загальновизнано, що найбільш ефективної біологічної технологією очищення є аеробна, тобто з використанням бактерій, що "дихають" киснем повітря, примусово розчиненим у стічних водах. Кількість колоній бактерій, що беруть участь в цьому процесі, в сотні разів більше, ніж при анаеробних (без доступу кисню) технологіях. Істотною перевагою аеробних процесів є і той фактор, що при них не розвиваються хвороботворні бактерії і відсутній поганий запах. Інші переваги та недоліки (в тому числі й з точки зору економічної ефективності), які мають аеробний та анаеробний методи очистки стічних вод наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1. Порівняння анаеробних та аеробних методів очистки стічних вод

Анаеробний метод очистки	Аеробний метод очистки
Область та умови застосування
• тільки після попереднього освітлення (відстоювання) • може застосовуватися  при невисоких концентраціях  забруднення стічних вод     • відносно тепла вода (> 25 ° С) • надходження токсичних  речовин на очисні споруди заборонено • необхідна попередня  нейтралізація для лужних стічних  вод	• можна застосовувати без попереднього осветлення (відстоювання) • може застосовуватися  тільки при високих концентраціях  забруднення стічних вод   (> 2000 мг / л) • також відносно холодна  вода • надходження токсичних  речовин на очисні споруди умовно дозволено • лужні стічні води обробляються без попередньої нейтралізації
Особливості експлуатації очисних споруд
• безперервна подача стічних вод на очисні споруди • при жорстких вимогах до якості стічних вод потрібно аеробна  щабель доочищення • не спостерігається значне зниження вмісту у воді N і Р • утворюється велика кількість надлишкового активного  мулу • через це при застосуванні носіїв біомаси велика небезпека  їх засмічення • невелика об'ємна продуктивність очисних споруд, потреба у великих  виробничих площах • висока трудомісткість обслуговування систем аерації, обезводнювання устаткування і т.д.	час без надходження «свіжих» стічних вод при жорстких вимогах до якості стічних вод використовуючи декілька ступенів очищення, можна отримати необхідні значення ПДС можливо інтегроване зниження вмісту в стічній воді N і Р утворюється дуже мало надлишкового активного мулу немає небезпеки засмічення носіїв біомаси висока об'ємна продуктивність очисних споруд, потреба в малих виробничих площах майже не вимагають технічного обслуговування відсутність запаху, тому що ємність закрита