Правові основи природокористування

 

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу

Кафедра міжнародних економічних відносин

 

Здано на кафедру

«__»_____________2014р.

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Основи екології»

на тему: Правові основи природокористування

 

 

 

 

                                                                    Студентки першого курсу

                                                       Групи УМІ-11

Напрям підготовки  6.030204

                                                                          «Міжнародна інформація»

                                                         Пустовгар М.Є.

                                                               

                                    Перевірила: ст. викладач

Касьян С.А.___________

 

Кількість балів:

зміст і оформлення реферату___

захист реферату

 

 

Харків - 2014

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….…….3

1.Поняття й види права природокористування………………………….…....4

2.Принципи права природокористування……………………………….…….7

3.Суб'єкти і об'єкти права природокористування………………………….....9

4.Підстави виникнення та припинення права природокористування………11

Висновок………………………………………………………………………..13

Список використаної літератури ……………………………………………..14

 

 

Вступ

Актуальність даної теми пов'язана з тим, що пізнання законів природи і вплив на природу у відповідності до її законів - першорядне завдання людства. Друге завдання полягає в тому, щоб внутрішню і зовнішню політику держави якомога більше екологізувати. Всі - економіка, право, наука і техніка, освіта та виховання - має бути пройнятий духом екологічним, духом розумного використання природних ресурсів і ефективної охорони природного середовища.

Предметом даної роботи є суспільні відносини, що складаються в сфері взаємодії суспільства і природи. Об'єктом дослідження є юридичні факти, тобто обставини, що тягнуть за чинним законодавством правові наслідки виникнення, зміни та припинення правового природокористування. 

Метою даної роботи є ознайомлення і розгляд таких юридичних фактів, що застосовуються до конкретних ситуацій використання права природокористування. 

Основним завданням роботи виступає розгляд поняття й видів природокористування, його основних принципів, суб’єктів та об’єктів, і дослідження підстави виникнення та припинення права природокористування

 

 

 

 

 

 

1. Поняття й види права природокористування

Правову основу охорони природи становлять закони внутрішньодержавної й міжнародної ваги. В них наводяться обов´язкові для всіх громадян вимоги, націлені на забезпечення нормальних умов функціонування екосистем біосфери та раціональне використання людиною природних ресурсів. Виконання цих законів забезпечується різними методами: від виховних і просвітніх до штрафів, адміністративних і кримінальних покарань порушників. Одним із них є право природокористування.

Право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування. Таким чином, під правом природокористування мається на увазі інститут загальної частини екологічного права, в якому об’єднано норми,що визначають спільні положення для права користування всіма видами природних об’єктів,включаючи і норми, які регулюють їх комплексне використання. [3]

Розрізняються:

1) Право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування.:

• норми, які визначають підстави виникнення, зміни права природокористування;

• норми, які встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;

• форми і види правовідносин природокористування;

• юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природокористування;

• норми, які встановлюють підстави припинення права природокористування.

2)Суб'єктивне право природокористування:

• сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права природокористування та його захисту;

• сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами природокористування;

• сукупність прав і обов'язків щодо використання об'єктів природокористування;

• сукупність прав і обов'язків щодо зміни і припинення суб'єктивного права природокористування;

• сукупність прав, обов'язків щодо захисту порушеного суб'єктивного права природокористування.

Зміст права природокористування - сукупність прав і обов'язків суб'єктів права природокористування (природокористувачів), обумовлених нормами чинного законодавства чи відповідною угодою на користування природними ресурсами (договором оренди тимчасового, короткострокового чи довгострокового користування).

Право природокористування ділиться на загальне та спеціальне.

Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість усіх громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язковим виконанням встановлених правил його охорони.

Право спеціального природокористування встановлюється та регулюється державою в інтересах цільового використання природних ресурсів у процесі їх господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає право землекористування, лісокористування та ін.

Основою для його виникнення є акт компетентного органа держави про надання відповідного ресурсу в використання та господарську експлуатацію за його цільовим призначенням.

Правове регулювання природокористування здійснюється через систему керівних, зобов'язуючих та забобонних норм права.

Керівні норми встановлюють умови та порядок виникнення права користування природними ресурсами, визначають кордони поведінки природокористувачів, надають їм необхідні гарантії реалізації й охорони їх прав та ефективного виконання покладених на них обов'язків.

Зобов'язуючі норми направлені на регулювання виконання природокористувачами правил використання природного багатства, планів та заходів у галузі використання та відновлення природних ресурсів, збереження та покращання природного середовища. [1]

 

 

 

 

 

 

 

2. Принципи права природокористування

Праву природокористування характерна низка важливих принципів.

Похідність права користування природними ресурсами від права власності на них є одним з головних принципів права природокористування. Зміст даного принципу полягає в тому, що поряд з інститутом права власності виникає та існує інститут права природокористування, похід-ний від права власності, оскільки створюється з ініціативи власника. [6]

Принцип цільового і раціонального природокористування закріплений нормами екологічного законодавства. Надання у користування природного ресурсу завжди обумовлене цільовим призначенням. Наприклад, з цією метою згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України всі землі України поділено на категорії. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється лише у встановленому порядку спеціально уповноваженими на те органами державної влади. [8]

Принцип платності спеціального природокористування полягає в обов'язку суб'єкта спеціального природокористування оплачувати використання певного природного ресурсу. Наприклад згідно зі ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за спеціальне ви-користання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів зборів і лімітів їх використання. Принцип платності має важливе значення, оскільки є засобом забезпечення підвищення зацікавленості природокористувачів щодо ефективного та раціонального вико-ристання природних ресурсів, збереження та відновлення навколишнього природного середовища.

Принцип відтворення природних ресурсів передбачає безперервне поновлення ресурсів природи. Ігнорування його може привести до виснаження або деградації природних ресурсів. Їх недостатньо лише охороняти та раціонально використовувати, потрібно ще проводити заходи щодо їхнього відновлення.

Принцип лімітування природокористування пов'язаний з тим, що запаси природних ресурсів обмежені і їх необхідно раціонально використовувати. Система визначених екологічних обмежень у використанні природних ресурсів - це ліміт природокористування. Прикладом законодавчого закріплення змісту понять лімітів на природні ресурси є положення ст. 1 Водного кодексу України, які визначають: «ліміт забору води як граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування». Ліміти на природні ресурси встановлюються на підставі норм законодавства спеціально уповноваженими на те органами державного екологічного управління. [7]

Принцип ліцензування природокористування має в своїйоснові один із способів, за допомогою якого держава здійснює регулювання та контроль у галузі природокористування. Природноресурсова ліцензія (дозвіл) є правовою формою передачі державою та іншими суб'єктами, власникам природних ресурсів права користування визначеною частиною природного об'єкта, механізмом встановлення, фіксації права природокористування. За своєю правовою природою вона відрізняється від ліцензій на здійснення господарської діяльності, як механізмів владного контролю з боку держави, яка в таких відносинах виступає в зовсім іншій ролі[4].

 

 

 

3. Суб'єкти і об'єкти права природокористування

В юридичній літературі суб'єкт права природокористування розглядається в двох аспектах:

1) як дозволений згідно з законодавством власник такого права користування

2) як власник суб'єктивного  права користування природними  ресурсами, носій встановлених законом  прав та обов'язків, який є суб'єктом правовідносин з приводу користування землею, її надрами, водами і лісами, об'єктами тваринного світу та атмосферним повітрям.

Суб'єктами права природокористування можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Необхідною передумовою набуття права природокористування є правосуб'єктність - наявність правоздатності та дієздатності.

Закон встановлює різницю між суб'єктами права природокористування залежно від підстав його виникнення.

Суб'єктом права загального природокористування може бути будь-яка людина, оскільки вона відповідно до законодавства має право користуватися землею, водами, лісами тощо. В межах права загального користування людина може користуватися природними ресурсами лише для задоволення власних потреб, а не для підприємницької діяльності. [5]

На відміну від права загального природокористування, суб'єктами якого можуть бути тільки громадяни, правоспеціального природокористування набувається поряд з фізичними і юридичними особами.

Суб'єктами права орендного природокористування є орендодавець та орендар.

Об'єктом права природокористування є індивідуально визначена частина природного ресурсу (земельна ділянка,водний об'єкт, ділянка лісового фонду), яка виділена в натурі (на місцевості), а також закріплена на праві користуванняза фізичною чи юридичною особою.

Характеристика об'єктів права природокористування має специфіку залежно від виду природокористування. Об'єктами права спеціального природокористування є індивідуально визначені частини природних ресурсів. Щодоправа загального природокористування відокремлення конкретних частин природних ресурсів (земель загального користування населених пунктів, водних об'єктів, лісів) законом не передбачається.

Відокремлення конкретних частин природних ресурсів, які передаються у використання на праві спеціального природокористування, здійснюється двома способами. Перший спосіб має вияв у виділенні відповідної частини природного ресурсу у натурі (на місцевості), а другий – у визначені правового статусу об'єкта спеціального природокористування в актах, які мають юридичну силу. [2]

Природні ресурси, які надані у користування, продовжують перебувати у приватній, державній, комунальній власності.

 

 

 

 

4. Підстави виникнення та припинення права природокористування

Підстави виникнення та припинення права природокористування залежать від виду використовуваного природного ресурсу та визначаються природоресурсовим законодавством.

Підставами виникнення права природокористування є наявність юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, які обумовлюють виникнення права природокористування. Не всі юридичні факти визнаються підставами виникнення права природокористування, а лише ті, які ґрунтуються на правомірних діях.

У сфері використання природних ресурсів часто застосовуються договори оренди (земель, лісів, водних об'єктів).Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендарзобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. [10]

Договори на право природокористування можуть мати самостійне значення як підстава виникнення права природокористування (наприклад, при оренді землі), чи діяти разом з ліцензією. Ліцензія на право природокористування - це типова підстава виникнення права природокористування. Так, відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам,установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом пронадання гірничого відводу.