Вплив на людський організм антропогенних порушень біосфери

Хлор та його сполуки є отрутами нервової системи і паренхіматозних  органів, вони також мають подразнюючу і припікаючу дію. Клінічна симтоматика отруєнь сполуками хлору різноманітна. Можливі гості та хронічні отруєння.

У випадку гострих отруєнь у  потерпілих з’являються нудота, запаморочення, різко виражений коньюктивіт, а у важких станах — судоми і коматозний стан.

Для хронічного отруєння хлором та його похідними характерна втрата апетиту, безсоння, швидка втомлюваність, судинний біль у кінцівках. У разі подальшої дії спостерігають захворювання внутрішніх органів — гастрит, гепатит, коліт, зміни з боку серцево–судинної системи.

Чадний газ є складником вихлопних  газів автомобілів, тракторів. В  умовах виробництва оксид вуглецю  утворюється внаслідок неповного  згорання. Він немає кольору і без запаху. В організм людини потрапляє за законом дифузії газів. Він проходить через легені внаслідок різниці парціального тиску крові та альвеолярного повітря. Чим більша ця різниця, тим більше насичується кров оксидом вуглецю. Потрапляючи до організму, він зв’язується з гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін, який не здатний транспортувати кисень. Внаслідок цього настає гіпоксенія та гіпоксія, а у важких випадках — аноксія. Це призводить до того, що порушується обмін речовин, в крові різко підвищується вміст цукру, накопичується молочна кислота, настає ацидоз.

Загалом, за характером впливу хімічних речовин на людський організм виділяють: подразнюючу, фіброгенну, токсичну, алергічну, шкірну і канцерогенну дії.

Список рекомендованої літератури:

1. Бачинський Т.О. Соціоекологія. – К.: Вища школа, 1995. – С. 148–163.

2. Білявський Т.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 286 с.

3. Гигиена окружающей cреды /Под ред. Г.И. Сидоренко. – М., 1985.

4. Гродзінський Д.М. Радіобіологія:  Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 448 с.

5. Даниленко В.С., Радионов П.В.  Острые отравления растениями. –  К.: Здоровье, 1986.

6. Даценко І.І. Гігієна і екологія  людини. Навчальний посібник. — Львів, Афіша, 2000. — 248 с.

7. Даценко І.І., Мартинюк В.З. Інтоксикація  оксидом вуглецю та шляхи її  послаблення. – К.: Наук. думка, 1971.

8. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среди. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 141 с.

9. Джигирей В.С. Екологія та  охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб. – К.: знання, КОО, 2000. – С. 92–98.

10. Запольський А.К., Салюк А.І.  Основи екології: Підручник / за ред. К.М. Ситника. — К.: Вища школа, 2001. — 358 с.

11. Карташова Н.С., Суравегина И.Т.  Город и экологические факторы  (задания по естествознанию для  учащихся 5–7 классов). — М., 1992. —  51 с.

12. Корсак К.В., Плахотник О.В.  Основи екології. – К.: МАУП, 2000.–  240 с.

13. Микитюк О.М., Злотін О.З. та  ін. людини. – Харьків: РВП “Оригінал”, 1997. – 224 с.

14. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій  В.М. Екологія людини. – Харьків:  ХДПУ“ОВС”, 2000. – 207 с.

15. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая  середа и человек. – М.: Высшая  школа, 1986. – С. 50–157.

16. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк  Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. — К.: Здоров’я, 2001. — 504 с.

17. Одум Ю. Основы экологии. –  М.: Мир, 1975. – 736 с.

18. Основы экологии и экологическая  безопасность/ под ред В.В. Шкарина, И.Ф. Колпащиковой. – Нижний Новгород, 1998. – 167 с.

19. Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, принципы, правила и гипотезы. – М.: Мир. – 1994.

20. Словарь–справочник / отв. Ред.  К.М. Сытник. – К.: Наукова думка, 1994. – 665 с.

21. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я  людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. – 228 с.