Вплив осушувальної меліорації на заплавно-русловий комплекс річки Стохід

Найбільші площі  заболочених земель та боліт припадають на басейни річок Прип'ять, Турія, Стохід, Стир. І тому для розвитку сільського господарства починаючи  з середини XX ст. почалося на цих територіях осушення і меліорація. Тому вибір басейну річки Стохід був обумовлений саме його типовістю для українського Полісся.

Донедавна ефективність осушувальних меліорацій оцінювалася  двояко: з одного боку - по строках  окупності капітальних вкладень і по врожайності сільськогосподарських культур, з другого — по створенню і підтриманню протягом всього сільськогосподарського року оптимального водного режиму на осушуваних землях (оптимальна меліоративна обстановка).В ідеалі оцінка ефективності осушувальних меліорацій і повинна була б бути такою, проте на практиці це досягається дуже рідко по таких причинах. Відомо, що навіть при оптимальній меліоративній обстановці врожайність сільськогосподарських культур через різні організаційні і господарські причини часто значно нижче проектної, що тягне за собою і збільшення строків окупності капітальних вкладень. З іншого боку навіть при несприятливій меліоративній обстановці, але за високого рівня агротехніки, врожайність дуже близька до проектної. При цьому і в першому і в другому випадках практично не оцінюються екологічні наслідки осушувальних меліорацій, які, на наш погляд, є основним оціночним показником. В кінці кінців врожайність можна буде досягти, а меліоративну обстановку оптимізувати, а ось екологічні наслідки, особливо якщо вони набули негативного і незворотного характеру, перетворити дуже важко, або навіть неможливо. Виходячи з цього, в даній роботі робиться спроба оцінити ефективність осушувальних меліорацій через екологічні наслідки, тобто шляхом розкриття суті змін, які відбулися в природних комплексах під впливом осушення. Осушувальні системи в басейні річки Стохід різні як по площі, так і за конструктивними особливостями осушувальної мережі і способах осушення (відкрита мережа, відкрита мережа і закритий дренаж, тільки закритий дренаж). Використовуються осушувані землі переважно під ріллю і пасовища. Будівництво і введення системи в експлуатацію здійснюється протягом майже 30-річного періоду, з різною інтенсивністю. З 1985 року будівництво нових водогосподарських об'єктів в басейні практично припинено і основні зусилля меліораторів були спрямовані на покращення рівня експлуатації осушувальної мережі і підтримання її в робочому стані (табл.2.1).[15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2.1 - Осушувальні системи в басейні ріки Стохід

№ п/п	Назва осушувальної системи	Загальна площа  осушувальних земель, тис. Га	В тому числі			Термін введення    в експлуатацію
			з гончарним  дренажем	з механічним  водопідйомом	З двохстороннім  регулюванням
1	“Верхів’я ріки Стохід”	20,3	11,4	3,5	5,4	1961-1973
2	Хмельницька	16,5	8,6	1,0	3,9	1967-1972
3	Городоцька	1,9	0,3	0,5	1,1	1972-1974
4	Сорочинська	2,4	2,4	-	-	1974-1977
5	Троянівська	1,3	0,2	0,1	1,0	1975-1977
6	Грузятинська	1,6	1,5	0,1	-	1982-1989
7	Лишнівська	1,5	0,3	0,8	0,4	1986-1988
8	Щорсівська	2,4	2,0	1,2	1,7	1964-1966
9	Партизанська	1,6	0,2	1,2	1,2	1972-1976
10	Угриницька	0,7	-	-	0,7	1973-1979
11	Стобихівська	2,4	0,4	-	0,3	1973-1976
12	Піщанська	1,1	0,3	-	0,2	1975-1976
13	Стохідська	0,3	-	-	0,2	1976-1977
14	“Троянівська”	0,8	-	-	0,5	1977-1979
		51,8

 

 

3  Фізико-географічні фактори  та умовИ

формування басейну річки Стохід

 

3.1.  Геологічна будова і рельєф.

 

В геологічній  будові долини річки Стохід приймають  участь відклади мезозою та кайнозою. В межах басейну річки мезозойські  відклади представлені в основному утвореннями верхньої крейди. Літологічне вони представлені білою писальною крейдою. Під впливом факторів вивітрення писальна крейда легко руйнується і верхня її частина представляє собою пластичну м'яку масу, яка являє собою локальний водоопор. Потужність цієї зони мінлива і коливається в межах 2,8 м. Залягають крейдяні відклади на глибинах 8-20 м

В рельєфі каналізованого русла Стоходу чітко виділяються  дві плесові улоговини, між якими  розміщена стрічкова гряда  з  малими осередками, з крутим верховим відкосом. В нижню плесову улоговину врізається коса. Висота гряди 15 см, довжина 70-90 м

Четвертинний  покрив має винятково неоднорідну  будову і мінливої потужності. Середньочетвертинні  флювіогляціальні відклади часу відсуву  дніпровського льодовика розповсюджені на значних площах. Потужність їх коливається в межах 2-6 м. Відклади цього горизонту літологічне представлені дрібнозернистими пісками. Піски сірі, слабо підзолені з незначним включенням дрібної гальки. Флювіогляціальні відклади залягають безпосередньо на крейдяних породах.

До сучасних четвертинних відкладів відносяться  утворення післяльодовикового часу, які включають в себе осад боліт  і алювіальні відклади річок.

Алювіальні  відклади заплав розповсюджені на незначних  площах і представлені дрібнозернистими пісками, місцями мулистими, і супісками. Потужність їх коливається в межах 0,5-0,7 м.[14]

Болотні відклади займають найбільші понижені ділянки  рельєфу, більша частина яких приурочена до заплави річки Стохід.     

Потужність  їх досягає 5 м. Літологічно вони представлені осоковими, дерев'яно-осоковими торф’яниками різного ступеня розкладу. Елювіальні відклади розповсюджені на території повсюди. Вони представлені перешаруванням різнозернистих пісків і супісків потужністю до 1,5 м.

В рельєфі ділянки виділяється велике плоске пониження в південному і система долиноподібних понижень південно-східного напрямку в західній частині, розділена плоским водороздільним підвищенням з пологими схилами і нечітко вираженою лінією підошви.

Північна частина  дослідженої території відносно припіднята, ускладнена багаточисленими замкнутими безстічними пониженнями різних розмірів (від 0,2 до 1 га), форми і орієнтації і улоговинами стоку, в більшості південної, південно-східної протяжності. Ширина їх складає 0,1-0,3 км. Глибина 1-3 м.                                                                                    

Такий характер сучасної поверхні свідчить про спадковість  її до верхньокрейдяної.   Великий  болотний масив південної частини  належить до давньої частини стоку. Глибина врізу її в крейдову поверхню складає 10-20 м. Абсолютні відмітки поверхні болотяних масивів 178-179 м., водороздільні простори 179-188 м., відносне перевищення складає 0,3-3,5 м [21]

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.  Гідрогеологічні особливості.

 

В гідрогеологічному відношенні на території басейну річки Стохід, відповідно геологічній будові, виділяється два основних водоносних горизонти.

1. Водоносний  горизонт четвертинних відкладів.                                                                

2. Водоносний горизонт крейдяних відкладів.

Четвертинний  водоносний горизонт зустрічається  повсюди і бере участь у формуванні заболочених земель. Водовміщуючими породами  є пісок і торф. Рівні  ґрунтових вод залягають на різних глибинах — найменша глибина залягання  рівня спостерігається на заплаві, найбільша на першій надзаплавній терасі. Влітку рівні ґрунтових вод коливаються в межах 1,0-2,0 м. від поверхні землі, а у водопіллі — 0,5-1 м, а на заплаві — вище 0,5 м.  Потужність водоносного горизонту змінюється від декількох метрів до 15-20 м (в заплавній частині).

Другий водоносний горизонт крейдяних відкладів пристосований  до туронського ярусу крейдяної  товщі. Водоносність цих відкладів  пов'язана з зоною тріщинуватості.

Води цього  горизонту напірні і на ділянках де відсутній водоопір вони підживлюють грунтові води.

Природний режим  водоносних горизонтів характеризується двома екстремальними положеннями  — весняним максимумом і літнім мінімумом. Глибина залягання ґрунтових  вод коливається при весняному  максимумі в широких межах, залежно від умов того чи іншого року. Спад рівня відбувається швидко. Літній мінімум відмічається в третій декаді серпня — першій декаді вересня; тільки в окремих випадках відмічається його настання на місяць раніше (ІІІ декада липня — І декада серпня). Між весняним максимумом та літнім мінімумом різниця в глибині залягання водоносного горизонту складає до 2 м. В цілому по території аналіз рівневого режиму дозволив зробити висновки про його безпосередній зв'язок з кліматичними факторами, при цьому весняні максимуми рівня, в основному, залежать від кількості зимових атмосферних опадів.[20]

 

3.3. Особливості  гідрологічного режиму річки  Стохід.

 

Річка Стохід є  правою притокою Прип'яті. Довжина її становить 188 км, площа басейну - 3 155 кв. км. Ріка бере початок поблизу с. Семеринське Локачинського району і протікає в межах області. Ріка з повільного течією, заболоченою заплавою і вираженими берегами. До с. Свидники русло річки випрямлене, в зв’язку з меліоративними роботами, які проводились в 1970-80 роках, а далі русло ріки розгалужується на багато рукавів, стариць, проток ("стоходів"). Густота річкової сітки - 0,27 км/км. У басейні р. Стохід налічується біля 144 річок, довжиною від 1-2 км і більше 10 км. Ширина річки на перекатах досягає 5-10 м, а на плесах - до 50 м. Глибина річки на перекаті становить 0.5-1.0 м, на плесах досягає 8-10 м. Живлення річки проводиться за рахунок атмосферних опадів, поверхневих стоків і ґрунтових вод.

В рівневому  режимі ріки є яскраво виражена весняна  повінь, з літніми і осінньо-зимовими наводками. Щороку спостерігається весняний розлив ріки та 11 приток.

Ширина розливу  деколи доходить до 5 км, а глибина  затоплення в нижній її частині досягає  до 1,0 м. Весняна повінь починається  в першій половині березня (часом  у деякі роки в кінці лютого) і закінчується в другій половині, а то й третій — квітня місяця. Не виключенням була повінь 1999 року. Високі рівні, як правило, пов'язані весняною повінню і спостерігаються в березні місяці, середньорічна амплітуда коливання рівнів води, в залежності атмосферних опадів, коливається від 30 до 110 см. Аналізи даних режиму рівнів води у річці, за останні п'ять років (1995-1999 рр.). показують що амплітуда їх становила: у 1995р.- 40 см, 1996р. - 54 см, 1997р. - 43 см,  у 1998 р. - 103 см, 1999 –99 см (табл. 3.1.).

Найбільші витрати  води на протязі року р. Стохід спостерігаються  в березні - квітні місяцях і лише в окремі роки, коли в зимові відлиги  відбуваються повені, у грудні-січні  місяцях. Весняна повінь протримується  один-два місяці. Влітку часто трапляються дощові паводки. Середня висота їх на р. Стохід змінюється над умовним рівнем в межах 0,5 -1,8 м (табл. 3.2.).[21]

 

Табл. 3.1 - Середньорічні рівні води ріки Стохід  біля міста Любешів

 

Роки	Нмах	Тзат	КТзаг	К-1	SК	КНмах	К-1	SК	Шар води на заплаві Нмах - Нвих
1960	237	48	0,75	-0,25	0,75	0,93	-0,07	0,93	42
1961	238	37	0,57	-0,43	1,32	0,93	-0,07	1,86	43
1963	251	41	0,64	-0,26	1,96	0,99	-0,01	2,85	56
1965	248	22	0,34	-0,66	2,30	0,97	-0,03	3,82	53
1966	261	48	0,74	-0,26	3,04	1,02	0,02	4,84	66
1967	258	38	0,59	-0,41	3,63	1,01	0,01	6,87	63
1968	247	26	0,40	-0,60	4,03	0,97	-0,03	7,84	52
1971	270	104	1,61	0,61	5,64	1,06	0,06	8,90	75
1973	247	45	0,70	-0,30	6,34	0,97	-0,03	9,87	52
1974	263	36	1,33	0,33	7,67	1,03	0,03	10,90	6
1975	259	94	1,46	0,46	9,13	1,02	0,02	11,92	64
1976	260	60	0,93	-0,07	10,06	1,02	0,02	12,94	65
1977	235	15	0,23	-0,77	10,29	0,92	-0,08	13,86	40
1978	251	40	0,62	-0,38	10,91	0,99	-0,01	14,85	56
1979	276	90	0,78	-0,22	11,69	1,08	0,08	15,93	81
1980	272	100	0,25	-0,75	11,94	1,07	0,07	17,00	77
1981	272	126	1,96	0,96	13,90	1,07	0,07	18,02	77
1982	262	22	1,27	0,27	19,86	1,03	0,03	19,10	67
1983	225	22	0,34	-0,66	16,20	0,88	-0,12	19,98	30
1984	200	0	0,01	-0,99	16,21	0,78	-0,22	20,76	5
1985	238	50	0,78	-0,22	16,99	0,93	-0,07	21,69	43
1986	239	40	0,62	-0,38	17,61	0,94	-0,06	22,63	44
1987	239	17	0,26	-0,74	18,87	0,94	-0,06	23,57	44
1988	271	155	2,41	1,41	20,28	1,06	0,06	24,63	76
1989	250	83	1,29	0,29	21,57	0,98	-0,02	25,61	55
1990	298	29	0,45	-0,55	22,02	1,17	0,17	26,78	103
1991	298	61	0,95	-0,05	22,97	1,17	0,17	27,95	103
1992	225	2	0,03	-0,97	23,00	0,88	-0,12	28,83	30
1993	248	100	1,55	0,55	24,55	0,97	-0,03	29,80	53
1994	256	89	0,38	0,38	25,93	1,00	0,00	30,80	61
1995	235	57	0,88	-0,12	26,81	0,92	-0,08	31,72	40
1996	249	24	0,37	-0,03	27,18	0,98	-0,02	32,70	54
1997	238	26	0,40	-0,60	27,98	0,93	-0,07	33,63	43
1998	298	304	1,72	3,72	33,45	1,17	0,17	35,95	103
1999	294	74	1,15	0,15	28,73	1,15	0,15	34,78	99

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 3.2 - Середньомісячні витрати води ріки Стохід, м³/сек

 

	Роки	1994	1995	1996	1997	1998
Місяці
І		4,11	1,47	0,47	0,16	6,98
ІІ		2,32	3,85	0,35	0,51	4,79
ІІІ		6,72	4,83	0,54	0,94	3,84
ІV		3,51	6,08	9,91	1,28	8,35
V		2,07	2,10	1,42	0,99	2,57
VІ		1,45	2,09	0,67	0,71	1,81
VІІ		0,15	0,86	0,44	0,80	4,34
VІІІ		0,08	0,32	0,64	1,24	1,38
ІХ		0,14	0,45	0,27	0,59	1,29
Х		0,45	0,35	0,38	1,43	3,52
ХІ		0,87	0,37	0,44	2,47	3,41
ХІІ		3,96	0,47	0,86	6,61	5,13