Значення води та грунту

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

На тему: « Значення води та грунту »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

1.Вступ

 

2.Значення води в житті людини

 

3.Значення грунту в життєдіяльності  людини

 

4.Висновки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Кожен пересічний громадянин України кожного дня користується природними ресурсами: водою, повітрям, світлом тощо. Але ніхто не задумується над тим, що природа відіграє головну роль в життєдіяльності людини. Важливо знати про негативні фактори та розуміти що тільки людська діяльність породжує широкомасштабні катастрофи. Води і грунти є джерелами енергії та впливають на безліч екологічних факторів. Гераклід стверджував,що вода – це джерело всього у Всесвіті. Можна зробити висновок,що грунти – це основа всього у всесвіті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Значення води в житті людини

Тіло людини складаєьтся нелише зі шкіри та м’язів. На 65% воно складається із води. Організм людини з масою тіла 65 кг містить 40 л води: з них майже 25 л знаходиться в клітинах і 15 л у складі внутриклітинної рідини організму. 

Без харчів людина може прожити кілька тижнів, без води – загине вже за кілька днів. Першим симптомом браку рідини в організмі є постійне відчуття втоми. При втраті організмом 5% загального об’єму рідини підвищується температура тіла і прискорюється пульс. При втраті 10% відбувається дегідраційне отруєння, 15% – незворотні паталогічні зміни, 20-25% – настає смерть. Вода присутня у всіх продуктах – в молоці її 87%, в помідорах – 95%, в м’ясі – 50-70%, в хлібі – 35%. 

Організм регулює кількість води в кожній системі, органі, клітині. Потреба дорослої людини у воді становить 40 мл/кг маси тіла на добу, немовляти – 150-150 мл/кг.

Фізіологічні функції води:

Людина дуже гостро реагує на зміну водного балансу:

• зменшення кількості води в організмі всього на один відсоток призводить до сильної жадобі;
• якщо вологи стало менше на п'ять відсотків, то виникає відчуття сухості в роті, починає зморщуватися шкіра, відбувається помутніння свідомості і навіть можливі галюцинації;
• якщо організм втрачає десять відсотків води, то це призводить до психічного розладу, зникає ковтальний рефлекс;
• при втраті від 14 до 15 відсотків вологи може наступити смерть.

 

У природі вода відіграє надзвичайно важливу роль. Випаровуючись, вода переноситься на величезні віддалі і там випадає у вигляді дощу і снігу. Вологість повітря і кількість атмосферних опадів є найважливішими факторами, що регулюють клімат і погоду. Вода є також одним з найважливіших геологічних факторів, що змінює зовнішній вид земної поверхні, розмиваючи гори і утворюючи долини. Вона руйнує гірські породи не тільки механічно, а й хімічно, реагуючи з ними з утворенням інших речовин. Вода має величезне значення в житті людини, тварин і рослин. Вона потрібна рослинам для розчинення поживних речовин ґрунту. Нестача води у ґрунті призводить до погіршення живлення рослин і зниження врожаю сільськогосподарських культур. Тому для забезпечення у ґрунті води здійснюють цілий комплекс агрохімічних заходів. 

Вода є одним з шести основних харчових елементів здорового харчування людини поряд з вуглеводами, білками, жирами, вітамінами і мінералами.  

Дуже велику роль відіграє вода і в техніці. Енергія падаючої води широко використовується на гідроелектростанціях для одержання дешевої електричної енергії. Її використовують у будівельній, текстильній, шкіряній, металургійній і багатьох інших галузях промисловості. Особливо широко застосовують воду у хімічній промисловості для процесів розчинення, фільтрування, промивання і як сировину для одержання різних хімічних продуктів: їдких лугів, кислот, водню тощо.

Основні властивості води. Чиста вода безбарвна, не має запаху та смаку. Оскільки вода – це рідина, то вона не зберігає форму й має властивість плинності. Вода пружна, гарний розчинник. Має низьку теплопровідність, а замерзаючи, розширюється. 
 
Вода покриває ¾ земної поверхні. Солона й прісна, прозора й каламутна, рідка, тверда й у вигляді пари, вона в нас і навколо нас. Річки й озера, джерела й струмки, болота й льодовики, хмари й водяна пара, моря та океани – це складові водної оболонки Землі. 
 
Під впливом сонячного тепла випарування води відбувається безперервно з поверхні морів, океанів, річок, озер та інших водоймищ. Рослини також випаровують воду. Ліс, наприклад, випаровує води в 10 разів більше, ніж таке саме за площею водоймище. Випаровуючись, вода перетворюється на водяну пару, яка надходить до атмосфери. В атмосфері з висотою температура знижується, тому водяна пара конденсується, перетворюючись на крапельки води. Як тільки краплі починають важити стільки, що повітря їх не утримує, вони падають на землю у вигляді дощу, снігу чи граду. Вони можуть випадати в тій же місцевості, де утворилися хмари, наприклад, над морем чи океаном. Проте внаслідок дії вітру хмари переносяться на великі відстані. Тоді опади випадають в інших районах Землі, наприклад, над суходолом. Після цього вода знову потрапляє у водойми (річки, озера), просочується крізь гірські породи, утворюючи підземні води, що доставляють її в моря й океани. 
 
Тож у природі трапляються всі агрегатні стани води та відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший. Це і є кругообіг води в природі. 
Запаси прісної води на Землі постійно зменшуються, бо з кожним роком зростає її споживання. Вона потрібна для виробництва електроенергії та для сільського господарства, для розвитку водного транспорту, організації туризму й відпочинку людей. Дефіцит прісної води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими відходами. У водойми України щороку виливається приблизно 7,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення водності річок, що, у свою чергу, призводить до значних утрат прісної води. 
 
Статистика свідчить, що 80 % хвороб є наслідком незадовільної питної води. Отже, проблема раціонального використання й збереження водних ресурсів – першочергове завдання, яке стоїть перед суспільством.

 

Підсумки

•    Наявність води - необхідна умова існування всіх живих істот на Землі.

•    У природі постійно відбувається колообіг води.

•    Унаслідок господарської діяльності людини прісна вода забруднюється, зменшуються її запаси на планеті.

•    Охорона водойм від забруднення - справа кожного з нас.

Сторінка природодослідника

Виконай удома завдання. Проведи екскурсію по своїй місцевості. Які природні джерела води ти побачив? Опиши їх, а за бажання намалюй.

На контурній карті України познач Азовське та Чорне моря, великі річки України.

Сторінка ерудита

Справленім дивом нашої планети є озера із солоною водою, їх дуже мало, але неповторність кожного з них не перестає дивувати.

Одне із солоних озер дістало назву Мертве море. Вода в цьому озері у кілька разів солоніша за воду океанів. Мертвим його назвали через відсутність у ньому будь-яких живих істот. А морем - бо воно подібно до моря має великі розміри. Завдяки високому вмісту солей, густина води Мертвого моря велика і людина з легкістю тримається на його поверхні, навіть не вміючи плавати. Тіло плавця просто виштовхується на поверхню озера.

Доведено, що солі Мертвого моря мають неабиякі лікувальні властивості. З них виготовляють різні мазі, шампуні, косметичні креми тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Значення грунту  в життєдіяльності людини

Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є першою передумовою і природною основою в багатьох галузях народного господарства. Без ґрунту неможливе суспільне виробництво. В різних галузях виробництва, які використовують землю, враховують різні властивості ґрунту. В промисловості ґрунти і ґрунтоутворюючі породи функціонують лише як фундамент, на якому відбувається процес виробництва. Виробництво продукції в цьому випадку не залежить від властивостей ґрунту. В будівництві важливе значення мають рельєф, механічний і хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід.

Галуззю народного господарства, яка повністю базується на використанні ґрунтів, їх основної властивості родючості, є землеробство. В цій галузі ґрунт є економічною основою, основним засобом виробництва. Крім того, ґрунт в землеробстві виконує ще дві функції: одночасно він є предметом праці і продуктом праці.

Порівняно з іншими засобами виробництва ґрунт має ряд специфічних особливостей.

Всі засоби виробництва, крім ґрунту, є результатом людської праці; ґрунт є природно-історичним тілом, продуктом самої природи і як засіб виробництва передує праці. Засобом виробництва ґрунт стає в процесі праці.

Ґрунт є незамінним засобом виробництва. В інших галузях виробництва замість одних можна використати інші, досконаліші засоби виробництва. В землеробстві ґрунт не можна замінити ніякими іншими засобами.

Ґрунтовий покрив планети просторово обмежений. Його площу неможливо розширити. Крім того, використання ґрунту пов'язано з постійністю місця, з його фізичним непереміщенням.

На відміну від інших засобів виробництва, які в процесі використання фізично і морально зношуються, ґрунт є вічним засобом. За правильних умов використання він не зношується, а в разі дбайливого до нього ставлення поліпшується, родючість його підвищується.

Слід мати на увазі, що не лише ґрунт, його родючість визначають ефективне ведення сільського господарства, а й інші засоби виробництва. Проте всі вони проявляють себе через ґрунт, через його родючість.

Ґрунт має важливе санітарно-гігієнічне і медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров'я населення і свійських тварин даної території.

Ґрунт є середовищем життя багатьох хвороботворних мікроорганізмів і вірусів, які збуджують такі тяжкі захворювання, як холера, тиф, чума, сибірська виразка, сказ, туляремія, дизентерія, поліомієліт, правець та ін. Крім того, в ґрунті живуть тварини, які є носіями інфекційних захворювань.

На земній кулі відомі регіони, де в силу природних факторів ґрунти мають несприятливий санітарний стан і є причиною епідемічних захворювань. Одночасно хвороботворні мікроорганізми потрапляють в ґрунти в будь-якій природній зоні в результаті забруднення їх покидьками населених пунктів, стічними водами, відходами боєнь, підприємств легкої та харчової промисловості при недотриманні технологічних та санітарних норм. З низхідним током води збудники інфекційних хвороб потрапляють у підґрунтові води, які стають небезпечними для здоров'я людей.

На стан здоров'я людей і тварин значною мірою впливає також несприятливий хімічний склад ґрунту. Як недостатня кількість будь-якого хімічного елементу, так і його надмірна кількість погіршують здоров'я людей. Відомі випадки захворювання людей через нестачу кальцію, заліза, йоду, фтору та інших елементів. Особливо погіршується здоров'я людей при нестачі хімічних елементів, які входять до складу біологічно активних речовин, регуляторів життєвих процесів — вітамінів, ферментів, гормонів.

Крім несприятливого хімічного складу ґрунтів, зумовленого природними процесами, на здоров'я людей і тварин негативно впливають ґрунти, штучно забруднені шкідливими сполуками.

Дуже небезпечними для організму людини є елементи важких металів: кадмію, цинку, нікелю, молібдену, ртуті, свинцю, миш'яку, селену та ін. Миш'як, цинк, молібден є канцерогенами, які призводять до ракових захворювань. Накопичення селену в організмі зумовлює випадання волосся у людей, захворювання копит у овець.

Якщо в ґрунті мало літію, серед місцевого населення часті захворювання на шизофренію, при низькій концентрації кобальту, міді, цинку у людей розвивається короткозорість. Надмірний вміст у ґрунтах радіоактивних ізотопів призводить до накопичення їх у кістках та інших тканинах людини, що спричинює променеву хворобу.

Основними шляхами забруднення ґрунтів шкідливими елементами та їх сполуками є застосування пестицидів, надмірних доз мінеральних добрив. Ґрунти забруднюються викидами теплових електростанцій, підприємств кольорової металургії, гірничодобувних підприємств, автомобільного транспорту тощо.

Всі елементи, які надходять у ґрунт, засвоюються рослинами і по трофічних ланцюгах потрапляють в організм людини. Отже, причину багатьох хвороб треба шукати в ґрунті, вплив якого поширюється на людину через їжу, питну воду і частково повітря.

 

В Україні нараховують понад 38 типів грунтів. Вони відрізняються між собою структурою, мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, родючістю, придатністю для сільськогосподарського використання.

З усіх видів грунтів найродючіші чорноземи. Родючість грунтів визначає такий компонент, як гумус (перегній). Це органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих організмів, а також у результаті життєдіяльності організмів, які переробляють ці рештки, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, аміаком та іншими речовинами. Процес утворення грунту (ґрунтоутворення) — важлива частина біологічного кругообігу речовин й енергії. Грунт забезпечує рослини калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо.

Родючість грунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, вмісту гумусу в грунті та товщини шару грунту. Кращі чорноземи містять до 70—90% гумусу (залежно від того, живий він чи мертвий).

Російський ґрунтознавець В.В.Докучаєв писав, що чорнозем дорожчий за золото, дорожчий за вугілля. У Міжнародному інституті метрології у Парижі поряд з еталонами метра, кілограма та інших мір поміщено моноліт чорнозему з Воронезької області, як еталон найродючішого грунту в світі.

Основні причини зниження агрономічних властивостей грунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку грунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у грунтах і підгрунтовних водах. Грунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств -сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає грунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.