Презентація
на тему:
“Будинок із химерами”
як приклад архітектури
раннього модерну”
Буди́нок із химе́рами
(1901—1902) — цегляна споруда з
прикрасами на міфологічні та
мисливські сюжети, є головною
архітектурною спорудою раннього
декоративного стилю модерн міста
Києва. Свою назву отримала через
скульптурні прикраси, тематика
яких — тваринний наземний
та підводний світи, атрибути
полювання, казкові істоти.
Розташована по вулиці
Банковій, 10. Архітектор — Владислав
Городецький, який збудував її
у 1901—1903 роках як прибутковий
будинок із помешканням для
своєї родини. Місце для будови
обрав над крутим урвищем на
Банковій вулиці. Скульптурні прикраси
за власними ескізами виконав
скульптор Еліо Саля.
Резиденція Президента
України з весни 2005 року згідно
з постановою українського уряду.
Пам'ятка архітектури № 906.
Архітектура
Будинок спроектовано
у формі куба: з боку вулиці
Банкової він має три, а з
боку площі Івана Франка —
шість поверхів.
У вільному плануванні
використано принцип функціонального
взаємозв'язку ізольованих груп
приміщень (парадних, житлових, господарських),
що притаманно розкішним помешканням
початку ХХ сторіччя. У будинку
було сім електрифікованих квартир:
дво- та трикімнатні на першому
поверсі (для служниць, кімната для
гувернантки, запасна кімната, буфетна,
посудомийна, два клозети, дві комори),
шестикімнатна — на другому, восьмикімнатні
— на третьому та шостому, дев'ятикімнатна
— на п'ятому та десятикімнатна
— на четвертому.
Доволі скромна за розмірами
земельна ділянка використовувалася
проте раціонально. На подвір'я
в'їжджали повз подвійні арки
пандусом, з'єднаним з цегляною
підпірною стіною. Ліворуч від
центрального фасаду тішив око
камерний садок з альпійською
гіркою та фонтаном.
Зовнішнє оздоблення
Фасади оздоблені з
характерним для модерну використанням
різних стилів. «Будинок з химерами»
отримав у народі таку назву
завдяки скульптурним прикрасам
на міфологічну та мисливську
тематики на фронтоні.
Цікавим є використання
високого парапету на даху, що
дозволило практично сховати
покрівлю — перша будівля «без
даху» в українській столиці.
Скульптурні прикраси
за власними ескізами Городецького
виконано його незмінним компаньйоном,
міланським скульптором Еліо Саля. Над скульптурною битвою орла
і левиці надряпано автограф майстра:
«E. Sala.
1902».
У стіну будівлі вмуровані
бетонні голови слонів, носорогів,
антилоп та крокодила. На колонах
причаїлися ящірки. За водостоки
правлять голови слонів.
На даху гігантські
жаби, морські чудовиська та нереїди.
Замість волосся на голові
вони несуть ланцюги, фантастичне
листя та квіти.
На розі будівлі велетенський
пітон.
Внутрішнє оздоблення
Зовнішньому вигляду будинку
повністю відповідають його інтер'єри
з художніми розписами, мармуром,
ліпним декором, дерев'яним різьбленням,
інкрустацією. Тут і гвинтові
сходи, і вітражі на мисливські
теми, і багатокутні зали.
Вражає ліпнина, яка прикрашає
стіни вздовж сходових маршів,
що оточені фігурами путті
з луками і стрілами, на балясинах
— пташині лапи, на стелі —
фризи з екзотичних рослин
і фруктів, перемежовані скульптурними
зображеннями черепів оленя, лося.
При вході вас зустріне величезний
спрут, ніби зроблений з найдрібніших
морських ракушок та морських
зірочок. А насправді це звичайний,
вкритий шаром перламутру гіпс.
Стеля прикрашена ліпними ананасами.
В центрі холу цікавий
світильник-торшер у вигляді двох
сповитих водоростями та квітками
лотосу величезних риб із хвостами
догори. Особливо пишно прикрашені
плафони: гірлянди з фруктів і
галузок винограду, ананаси, листя,
квітки соняшника, морська тематика.
У вестибюлі розетка плафона
— морська зірка. Пілястри —
страусові ніжки, стеля — численні
«фірмові» химери. Далі вас супроводжуватимуть
картини на мисливські сюжети,
якими розписані стіни. Між ними
розвішені мисливські трофеї
самого власника будинку —
черепа, роги та безліч чучел.
Зараз у “Будинку з
химерами” розташована резиденція
Глави держави.
У будинку є зала
для вручення вірчих грамот, урядова
зала для підписання документів
та мала зала для переговорів,
приміщення для брифінгів та
кімната для проведення урочистих
святкових прийомів. Також є зала
«тет-а-тет», де проводять зустрічі
віч-на-віч у світлих блакитних
тонах із китайськими мотивами
— «китайська» кімната. Є також
обідня зала, красиво оформлена,
з овальним столом.
Легенди
Не останню роль у
тому, що ця споруда набула
величезної популярності і визнання,
відіграли і легенди, які від
самого початку овивали будинок.
Найпоширенішою серед
них є легенда, за якою донька
архітектора Владислава Городецького,
який є автором цього витвору,
втопилася у Дніпрі (за іншою
версією — у Середземному морі)
чи то через нещасне кохання,
чи з якихось інших причин.
Зрештою, схиблений від горя батько
побудував на честь доньки
будинок, убранство якого символізувало
б підводне царство. Біографи
Городецького встановили, що донька
Олена (після заміжжя Яценко) під
час будівництва була жива
й здорова. Вона взагалі пережила
батька на кілька десятиріч, переїхавши
із власною родиною спочатку
до Польщі, а потім, після закінчення
війни, до Швейцарії. А люди просто
пов'язали з новим будинком
давню історію про загиблу
в морі доньку попереднього
власника маєтку — Федора Мьорінга.
Інша легенда стверджує,
що будинок був зведений Городецьким,
щоб виграти парі. Коли Городецький
оголосив про свій намір будуватися
на цьому місці (на крутому
обриві, до того ж, раніше на
місці театру імені Франка, який
знаходиться поряд, було озеро), то
побився об заклад, що через
два роки він зведе тут власне
житло. Тоді відомий київський
архітектор Олександр Кобелєв
приклав руку до чола зодчого
і з пафосом виголосив:«Ви, добродію,
божевільний. Тільки божевільному
може спасти на думку така
ідея».
Однак парі Городецький
виграв.
Також існує думка, що
перед тим як покинути будинок,
Городецький наклав на нього
прокляття. Нібито всі мешканці
особняка будуть нещасливі, і
лише нащадки Городецького зможуть
безперешкодно уживатися з химерами.
Прихильники цієї версії вказують
на те, що контори, які володіли
тут приміщеннями або орендували
їх, банкрутували - їх фонди таємничо
зникали, організації розформовувалися.
Можливо, тому українцям так не
щастить з президентами.
Подейкують навіть, що
автором проекту був не Городецький,
а інший архітектор — Микола
Добачевський, хоча під проектом
стоїть підпис Городецького, або
що цей будинок архітектор
будував не для себе, а для
коханки. Проте, як там було насправді,
достеменно невідомо.
Дякую за увагу!