Інженерний захист територій, будинків і споруд від небезпечних геологічних процесів

     - установлюється  розрахункова крупнiсть падаючих  уламкiв;

     - проводяться   розрахунки   конструкцiй   з   урахуванням динамiчної дiї уламкiв;

     -  розроблюються  робочi  креслення   конструкцiй  i   проект органiзацiї будiвництва.

 

     Берегозахиснi споруди у складi протизсувних i  протиобвальних заходiв застосовують  на дiлянках, де основи схилiв  розмiщенi на контактах з водними  дзеркалами  морiв,  озер,  водосховищ  або рiчок, для захисту корiнних  берегiв або стабiлiзацiї  зсувних  схилiв, розширення або збереження iснуючих пляжiв.

     Типи  берегозахисних споруд установлюються  на  пiдставi врахування функцiональних i конструктивно обумовлених  особливос тей їх роботи.

     У  залежностi вiд функцiональних i конструктивно  обумовлених особливостей роботи берегозахиснi споруди слiд пiдроздiляти на:

     - берегозахиснi, огороджувальнi, протизсувнi та спецiальнi в залежностi вiд цiльового призначення;

     - землянi, бетоннi, залiзо- та асфальтобетоннi, кам'янi, дерев'янi, сталевi, iз штучних матерiалiв i комбiнованi - в  залежностi вiд матерiалу крiплення:

     - активнi або наносорегулювальнi (буни, затопленi хвилеломи,  переривчастi крiплення  берега, штучнi пляжi та пологi  укоси водопiдпiрних споруд, примиви.  мол-коси, полегшена гравiйно-галькова  та грунто-цементна одежа) та  пасивнi або хвилезахиснi, наприклад,  береговi стiнки та одежа, хвилеломи,  що не затоплюються, банкети iз гiрської маси, контрбанкети, обли цювання та опояски - в залежностi вiд характеру впливу споруди на воднi маси та наноси хвильового поля, що рухаються;

     - напiрнi та безнапiрнi - в залежностi вiд висоти рiвня  поверхнi води вiдносно вiдмiток берегiв, якi захищаються:

     - гравiтацiйнi, пальовi, пневматичнi, гiдравлiчнi - в залежностi вiд характеру сил опору зовнiшнiм навантаженням;

     - вертикальнi, укiснi та змiшанi - в  залежностi  вiд  форми поперечних перерiзiв  тiл споруд;

     - поперечнi та поздовжнi - в залежностi вiд  розмiщення  осей споруд вiдносно  лiнiй захисту.

     За  ступенем проникностi тiл споруд  водяними масами  видiляють наступнi  типи берегозахисних споруд: непроникнi, частково проникнi та наскрiзнi; за формою шорсткостi укосiв  - гладкi, шор-сткi та дуже шорсткi; за способом дiї-насипнi,  намивнi,  збiрнi,монолiтнi.

     Типи  берегозахисних споруд слiд приймати  в  залежності вiд їх призначення, мiсцевих  природних  умов,  вимог  замовника, ступеня  вiдповiдальностi   та   забезпечення   нормальних   умов експлуатацiї. Прийнятi типи споруд повиннi  викликати  мінімальні порушення позитивних берегових процесiв, що склалися.

     В  залежностi вiд iнтенсивностi  дiї   факторiв  динаміки водних потокiв на крiплення останнi пiдроздiляють за висотою укосiв або фронтом захисту на основнi та допомiжнi. Допомiжнi  крiплення укосiв споруд iз грунтових матерiалiв вiдокремлюють вiд основних крiплень упорами або виконують меншої товщини.

     Береги, якi захищаються та вздовж яких  формуються неоднаковi гiдрометеорологiчнi та  iнженерно-геологiчнi  умови,  слiд роздiляти на дiлянки крiплень,  рiзних за типами  та  капiтальнiстю.

     При  виборi типiв крiплень перевагу  слiд вiддавати  спорудам, що  забезпечують стiйкiсть дiлянок,  якi захищаються,  мiнiмальнi будiвельно-експлуатацiйнi витрати та створюють  можливість  використання мiсцевих грунтiв,  а  також  задовольняють   санiтарно-гiгiєнiчнi вимоги та естетичнi норми.

     Для  закрiплення зсувних мас та  запобiгання  зрушенням, завалам,  обвалам i вивалам грунту застосовують  протиобвальнi зат-римуючi берегозахиснi споруди у виглядi пiдпiрних стiн  вертикального профiлю або напiвукiсного  типу, берегозахисних  опояскiв  iз  фасонних блокiв або кам'яних  накидiв, контрфорсiв i контрбанкетiв.

     У  разi необхiдностi до складу  комплексу  берегозахисних протизсувних  споруд повиннi включатися споруди,  що регулюють стiк рiчок або  береговi процеси з метою змiни  балансiв наносiв на  територiях, якi захищаються.

     При  розрахунку берегозахисних споруд  як основних  протизсувних споруд, на дiлянках зсувних схилiв  слiд додатково враховувати зсувний тиск.

 

     Заходи  щодо  органiзацiї  поверхневого  стоку  повиннi включати планування схилiв i прилеглих до них дiлянок, з яких вода може потрапляти на схили, улаштування системи вiдкритих водос-токiв i пiдземних колекторiв.

     Прокладання  водонесучих комунiкацiй на зсувних  та  зсувонебезпечних територiях  не допускається. У  виняткових  випадках та за вiдповiдним  технiко-економiчним  обгрунтуванням  допустиме розмiщення водонесучих  комунiкацiй на поверхнi землi в  прохiдних або напiвпрохiдних каналах,  якi повиннi виходити за межi  зсувних  та зсувонебезпечних територiй  .

     Днища  та стiнки вiдкритих водостокiв  слiд  улаштовувати водонепроникними.

     Поверхню  землi навколо колодязiв з водонесучими  трубами  слiд планувати з уклоном не менше нiж 0,03 на вiдстанi, що перевищує на 0,3 м пазухи котлованiв.

     На  дiлянках, прилеглих до схилiв,  поверхневий стiк слiд регулювати за допомогою водовiдвiдних каналiв,  лоткiв,  а  також огороджувальних  валiв,  якi  забезпечують  перехват  поверхневих вод.

 

     Регулювання  рiвня пiдземних вод повинно  виконуватися  з метою зниження  або усунення гiдростатичного  та фiльтрацiйного тиску  на  грунти,  ослаблення  або  лiквiдацiї   знещiльнюючої   та знемiцнюючої  дiї на них пiдземних вод.

     При  регулюваннi положення пiдземних  вод слiд передбачати:

     - перехват  та зниження рiвнiв вод для виключення виклинювання на зсувних або зсувонебезпечних схилах:

     - каптаж  виходiв вод на схилах:

     - осушення  тiл зсувiв:

     - стабiлiзацiю  або зниження рiвнiв вод на контактi iз затримуючими фундаментами або спорудами.

     Типи, види та конструкцiї дренажiв  слiд вибирати в залежностi  вiд iнженерно-геологiчних i гiдрогеологiчних  умов  на  основi водобалансових, фiльтрацiйних i гiдравлiчних розрахункiв,  а також технiко-економiчного порiвняння  варiантiв.

     Основнi дренажi необхiдно, як правило,  розташовувати  в стiйких зонах та застосовувати тiльки на основi детального вивчення гiдрогеологiчних умов i при витриманих  горизонтах  пiдземних вод.

     В  зсувних масах, що  зрушуються,  допускається  улаштовувати прорiзи, якi розташовують за напрямком їх руху.

     Розмiщення   водопонижувальних  систем  повинно   бути ув'язане з загальними  рiшеннями iнженерної пiдготовки  та  захисту територiй з урахуванням  можливих змiн меж зсувних деформацiй.

     Прохiднi канали та тунелi спiльної прокладки   водонесу-чих комунiкацiй повиннi мати водонепроникнi  еластичнi  стики  та поздовжнiй уклон  для стоку аварiйних вод не  менше нiж 0,02.

     Протифiльтрацiйнi завiси слiд, як правило, сполучати   з дренажами та влаштовувати за межами зсувних масивiв таким  чином, щоб вони не спричиняли пiдняттю рiвня пiдземних вод на зсувних та зсувонебезпечних територiях.

 

     Для  попередження зсувiв та обвалiв,  зниження тиску  вiд грунтових  мас, якi можуть змiститися i стабiлiзацiї  схилiв  мож- ливо змiнити  рельєф шляхом:

     - зменшення  крутостi схилiв:

     - загального  вертикального планування схилiв,  включаючи  терасування та  влаштування банкетiв;

     - замiни  слабких грунтiв бiля пiднiжжя  схилiв:

     - перемiшення  поверхневого шару грунту iз зони активного тиску в зону пасивного опору.

     Замiну  слабких грунтiв бiля пiднiжжя  схилiв слiд проводити, як правило,  при зсувах видавлювання.

     Трiщини  та заколи повиннi бути затампонованi, а ями засипанi глинистим або  мiсцевим грунтом з ущiльненням.

 

     Агролiсомелiорацiю   слiд  передбачати  на  завершальних етапах протизсувних i протиобвальних робiт.

     Травосумiшi  на зсувних  схилах,  особливо  на  активних зсувах, повиннi складатися iз трьох-чотирьох видiв рослин: кореневищних, пухкокущових, щiльнокущових  та  iн.,  правильний  пiдбiр яких забезпечить добру приживанiсть в мiсцевих умовах та утворення мiцного дернового покриву. Основою суцiльного травостою повин-нi бути кореневищнi трави.

     Для  садiння необхiдно вибирати дерева  з глибокою  стержневою кореневою  системою в сполученнi з породами  дерев, якi  мають поверхневу  кореневу систему, що стелеться,  високу  крону  та густе листя. При цьому повинна зберiгатись iснуюча рослиннiсть та забезпечуватись правильний постiйний догляд за нею. При насадженнi дерев слiд ураховувати вимоги ландшафтної архiтектури.

     Необхiдно  застосовувати схеми лiсопосадок  з урахуванням ландшафтної архiтектури:  мелiоративно-плодову для схилiв  крутістю до 12°; лiсову для схилiв крутiстю до 20°; кущову для схилiв крутiстю бiльше 20°; трав'янисто-декоративну на активних зсувах.

 

     Не  пiдлягають iн'єкцiйному хiмiчному  закрiпленню зсувнi та обвальнi  масиви,  насиченi  нафтопродуктами,  та  водо насичені грунти при  швидкостi руху пiдземних вод,  що перевищує 5 м/добу.

     При  хiмiчному закрiпленнi грунтiв потрiбно   передбачати заходи щодо недопущення  забруднення пiдземних i (або) поверхневих  вод хiмiчними реагентами, продуктами  їх розпаду  чи  взаємодiї   з навколишнiм середовищем, якi можуть погiршити їх якiсть   пiд  час будiвництва та (або)  експлуатацiї.

 

5 ВИМОГИ ЩОДО  ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА  ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТЕРИТОРIЙ

     При  використаннi пiшохiдних дорiжок  i шляхiв для  вiдведення атмосферних  опадiв вони повиннi мати водонепроникне  покриття, а конструкцiї призначатись  за умови пропускання розрахункової витрати води.

     Дренажнi  води допускається використовувати  для технiчно-го водопостачання.

      Пiдпiрнi стiни,  за  необхiдностi,  використовуються  як огороджувальнi конструкцiї будинкiв.

     Iнженерний  захист вiд зсувiв по бортах  ярiв слiд улаштовувати у виглядi земляних насипiв,  якi  використовуються  надалi для органiзацiї спортивних, паркових зон та iн.

     При  улаштуваннi протизсувних споруд  пiдземний  простiр  мiж палями допускається використовувати для улаштування примiщень рi-зного призначення.

     Ростверки  затримуючих споруд при закрiпленнi  зсувних  та зсувонебезпечних  схилiв на трасах автомобiльних  шляхiв слiд одно-часно використовувати  для опорядження шляхiв (узбiччя,  тротуари, основи дорожнього покриття, фундаменти пiдпiрних стiн та iн.).

 

6 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦIЇ ПРОТИЗСУВНИХ I ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД

     Проекти  iнженерного захисту об'єктiв повиннi передбачати:

      - заходи щодо здiйснення постiйного  нагляду за станом  зсувних,  зсувонебезпечних та обвалонебезпечних  територiй i пiдтримання спецiального  режиму, який сприяє збереженню  їх стiйкостi:

     - спостереження  за зонами з особливим  режимом   будiвництва, станом будинкiв, споруд, iнженерних мереж, iнженерних i транспортних комунiкацiй та схилiв;

     - порядок  i проведення профiлактичних робiт;

     - проведення  планових та аварiйних ремонтних  робiт;

     - режим  водокористування.

     Контроль  за станом об'єктiв повинен  включати:

     - iнструментальнi  спостереження за вертикальними  та горизон-тальними змiщеннями  поверхнi схилiв, а також регулярнi огляди  та перiодичнi обстеження будинкiв, споруд, iнженерних i транспортних комунiкацiй, розмiщених на схилах та на вiдстанi  до  200  м  вiд кромок схилiв;

     - спостереження  за напружено-деформованим станом  конструкцiй   будинкiв та споруд;

     - спостереження  за змiщеннями по горизонталi на рiвнях поверхонь ковзання на зсувних схилах;

     - спостереження  за рiвнем i хiмiчним складом пiдземних  вод;

     - спостереження  за величинами зсувного тиску.

     Для  здiйснення контролю слiд залучати  в необхiдних  випадках спецiалiзованi   науково-дослiднi,   вишукувальнi   та   проектнi органiзацiї.

     Проектами  iнженерного захисту об'єктiв повиннi  визначатись необхiднiсть, перiодичнiсть,  призначення спостережень, оснащенiсть  вимiрювальною апаратурою та методика  спостережень за станом будинкiв,  споруд i схилiв.

     Спостереження  за змiщеннями грунтiв  по  горизонталi  на рiвнях поверхонь ковзання на зсувних схилах  слiд  проводити,  як правило, за допомогою глибинних реперiв.