Вплив Місяця на життя живих організмів

Винахід телескопів дозволив розрізняти дрібніші деталі рельєфу Місяця. Першу  місячну карту склав Річчіолі 1651 року, він же дав назву найбільшим кратерам. Слідом за ним картографію Місяця робили Ньютон і Гершель, карта стала докладнішою, оскільки поліпшилася техніка спостереження. З початком космічної ери обсяг знань про Місяць значно збільшився. Став відомий склад місячного ґрунту, вчені навіть отримали його зразки, складено карту зворотного боку.

Не дивно, що перший політ космічного апарата вище навколоземної орбіти був спрямований до Місяця. Ця честь  належить радянському космічному апарату "Місяць-l", запуск якого був  здійснений 2 січня 1958 року. Відповідно до програми польоту через кілька днів він пройшов на відстані 6000 кілометрів від поверхні Місяця. Пізніше  в тому ж році, у середині вересня  подібний апарат серії "Місяць" досяг  поверхні природного супутника Землі.

На початку 1960-х років  було очевидно, що в освоєнні космосу  США відстає від СРСР. Джон Кеннеді  оголосив, що висадка людини на Місяць відбудеться до 1970 року. Для підготовки до пілотованого польоту NASA виконало кілька космічних програм: «Рейнджер» — фотографування поверхні, «Сервейор»

Улітку 1962 року після тривалих дискусій прийшли до висновку, що найбільш ефективним і надійним способом є  вивід на навколомісяцеву орбіту комплексу в складі командно - обчислювального модуля, до складу якого входять командний і допоміжний модулі, і місячного посадкового модуля. Першочерговою задачею було створення ракети носія,  здатної вивести не менш 300 тонн на навколоземну орбіту і не менш 100 тонн на навколомісяцеву орбіту. Одночасно велася розробка космічного корабля “Аполлон”, призначеного для польоту американських астронавтів на Місяць. У лютому 1966 року “Аполлон” був випробуваний у безпілотному варіанті. Однак те, що відбулося 27 січня 1967 року, перешкодило успішному проведенню програми в життя. У цей день астронавти Э. Уайт, Р. Гаффи, В. Гриссом загинули при спалаху полум'я під час тренуванню на Землі.

16 липня “Аполлон - 11”  стартував до Місяця і 19 липня  вийшов на місячну орбіту.  21 липня 1969 на Місяці уперше  висадилися люди - американські астронавти  Н. Армстронг і Э. Олдрін, доставлені туди космічним кораблем "Аполлон-11. Космонавти доставили на Землю кілька сотень кілограмів зразків і провели на Місяці ряд досліджень: виміру теплового потоку, магнітного полючи, рівня радіації, інтенсивності і складу сонячного вітру.

Це було видатне досягнення в  історії освоєння космічного простору - уперше людина досягла поверхні іншого небесного

2. Макет «Перша висадка людини на Місяць»

Власна  програма пілотованого польоту на місяць називалася Космічна програма “Аполлон”. Місяць став єдиним позаземним тілом на якому ступала людина. Перша посадка сталася 20-го липня 1969 року і остання – у грудню 1970 року. Місяць являється єдиним небесним тілом, зразки якого були доставлені на Землю. У зв’язку зі скороченням фінансування США закрило проект “Аполлон”.

Будучи  дуже захопленим всіма висадками  проекту  «Аполлон», я вирішив  створити макет який наочно показує  висадку американських космонавтів  на природний супутник Землі.

У своєму макеті я хотів показати як робили свої перші кроки Астронавти місії “Аполлон”, які технології вони використовували щоб краще дослідити поверхню місяця.

Перший  апарат який я зобразив - це  Посадочний Модуль. Він давав змогу астронавтам  досліджувати місячний грунт всередині нього, оберігати їх від сонячного вітру та радіації, отримувати зв’язок із командою на Землі.

Другий  апарат - це Луноровер, який, використовувався астронавтами місії “Аполлон 15 по Аполлон 17”, він давав змогу астронавтам без проблем пересуватися по поверхні Місяця, перевозити великий вміст місячного ґрунту, а також встановлювати додатковий зв'язок із центром на Землі, в далині від посадочного модуля.

Третій  апарат – це Сейсмограф, який давав  змогу Астронавтам дізнатися  про невеликі поштовхи на поверхні Місяця які могли бути викликанні від падіння метеориту поблизу  їх бази.

Також на Астронавтах я зобразив скафандри 2-х типів, A7L і A7LB на яких вони перебували на поверхні Місяця.

На  Астронавтах 2 різних скафандри, на одному із них скафандр старого типу, а  на іншому нового типу. Скафандр старого  типу включав із себе дуже надійний, теплий, латексний матеріал, але  в скафандрі нового типу були занесені деякі зміни. В його покриття добавили проти пожежну оболонку, систему  водо-забезпечення скафандра, а також  проти – мікрометеоритну оболонку.  Скафандр нового типу А7LB,  використовувався Астронавтами місії “Аполлон 15” по “Аполлон 17”, і використовується і до тепер американськими космонавтами для польотів на орбіту Землі.

Я сподіваюсь, що вченні зможуть винайти  набагато сучасніші апарати, які  зможуть більш-детально, і глибше дослідити місяць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІІ. ВПЛИВ МІСЯЦЯ НА НАШУ ПЛАНЕТУ

 

3.1 Глобальне значення Місяця

Землю неможливо уявити без Місяця. І  не будь Місяця, можливо, нікому було б  дивитися на небосхил! Так-так, є серйозні підстави вважати, що якщо б не було Місяця, то і нас би з вами не було, і взагалі ніякого життя на Землі. 
Всі ми бачили обертання дзиґи і, ймовірно, звертали увагу, що вісь теж здійснює обертальні рухи, коливається. Це називається прецесією. Така ж прецесія є і у осі обертання планети! Уявімо собі, що вісь обертання Землі ось так само змінює напрямок.  Був час, коли вона змістилася на один градус, тоді клімат в Африці став настільки посушливим, що нашим предкам довелося переселятися на інші землі. І це було зміщення на один градус, а якби вісь Землі змістилася на 40 чи 50 градусів, а то й на 85? В останньому випадку Сонце стояло б в зеніті над Північним полюсом, а Південна півкуля поринуло б у пітьму. При такій різниці в температурі між півкулями неминуче виникали б жахливі урагани. Найстрашніше полягає в тому, що такий стан справ не трималося б довго, кут нахилу земної осі мінявся б постійно. Звичайно, це відбувалося б не так швидко, щоб можна було помітити протягом людського життя, але досить швидко, щоб якісь живі організми не встигали б пристосуватися до мінливих умов. Чому цього не відбувається, чому земна вісь має стабільний кут нахилу 23 градуси? Це все через Місяць. Це його гравітаційний вплив стабілізує земну вісь і робить стабільним клімат. 

 
Заслуга Місяця ще і в тому, що саме він створив звичні нам 24-годинну добу, уповільнивши обертання Землі. Без неї Земля оберталася б навколо своєї осі за 6:00. 

 
Ще один прояв гравітаційного впливу Місяця на Землю – це морські  припливи і відливи. Людина давно навчилася використовувати це явище в господарстві: на березі ставлять сіті, в які під час припливу потрапляє риба, а після відливу рибалки можуть просто дістати її з сіток. Але цим вплив припливів на наше життя не обмежується.  
У перші тисячоліття свого існування Місяць був набагато ближче до Землі, ніж зараз, і приливні хвилі тоді були незрівнянно більші. Ці величезні хвилі змивали з землі в океан мінеральні речовини, формуючи той самий первісний бульйон, в якому зародилися перші живі організми. Таким чином, Місяць безпосередньо причетний до зародження життя на Землі. 

2. Практичне дослідження фаз Місяця та його вплив на живі організми (риб) озера Катлабух

Я живу біля озера  Катлабуг, я часто задавав собі питання, “Чи впливає Місяць на життя і розвиток різних видів риб”, і вирішив за фазами нашого супутника спостерігати як вони впливають на життя щук і карася.

 

Місяць не є самосвітним  тілом, як і всі планети. Спостерігати його можна лише тому, що він відбиває світло

Сонця. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними  кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.

Молодик — фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача.

Повня — протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю.

Проміжні фази — положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.

 

Спочатку протягом одного місяця я  дослідив фази місяця через телескоп, після цього склав таблицю  фаз супутника на травень, і з  кожною зміною фазою виходив на озеро  Катлабуг, і спостерігав за ловлею риби в період різних фаз.

На клювання теплолюбних риб(коропа і карася) самий благотворний вплив впливають  дні 1 фази місячного циклу(вдень  і вночі); тільки погіршується ситуація з ловом в 2 фазі( до повного місяця). Коли клювання зміщується на темний час доби. У 3 фазу в клюванні карася і коропа не рідко відзначається “затишшя”.

(короткочасне клювання на світанку), а в 4 ситуації  дещо покращується, але час найбільш активного клювання доводиться перед світанковій години і ранкову зорю. На тим часову активізацію річного клювання щуки краще розраховувати під час її улюблених місячних фаз – у дні «1 – й» і «3» чверті. У цей час не слід забувати, що і при сильному прогріві води великі нехіщні риби, особливо річкові, відають перевагу тваринній, а не рослинній їжі.

За моїми  спостереженнями з 20 на 21 – й день на озері Катлабуг був шалений  кльов карася, який припинився повністю 21 зранку.

Особливо  було помітним те, що найсильніше реагує на фази місяця саме щука. Вияснилось,  що протягом  1 –го місяця спостерігається 2 активні періоди для щуки. С 1 – по 7 із 18 – по 21 день включно.

Таблиця фаз місяця

Можна відмітить  що в 1 –й день луного  місяця, нашого супутника на нічному небі немає, наступні дні він появляється, і має вид серпа а на 8 – й день полудиска. Другий  благоприємний  для ловлі період починається після 2 – х днів як супутник приймає форму диска,і продовжується 5 днів.

Навпаки помітно  що в період повного місяця в щуки прокидається апетит. Вона завжди краще  ловиться на «молодий» і «старий» місяць. Стало зрозумілим що у будь-який час року і доби, при будь-яких фазах місяця  нестійка погода, і  сильні вітри, і інші природня явища, не тільки знижують інтенсивність  клювання, але і викликають припинення його. Вплив фаз місяця помітно  лише в гарну стійку погоду, коли в повний місяць сонце і місяць «зустрічаються», тобто супутник землі  видно при заході сонця. У похмуру  погоду коли небо повністю затягнуте  хмарами вплив фаз місяця зовсім не помітно.

Новий Місяць		Перша чверть		Повний Місяць		Остання Чверть
Дата	Час	Дата	Час	Дата	Час	Дата	Час
24.V	14:12	01.V      31.V	22:45     05:23	09.V	06:02	17.V	09:28

За моїми  спостереженнями  коли супутник у  половині фазі зростання – риба явно не спішить клювати, а навпаки  вся на поверхні плюскається. Спостереження велися тільки за щукою карасем і карпом.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

(написати  самому)

 

 

ДОДАТКИ (добавить фотографію макету і поставити сноску)

Запуск  Аполлона 11 ракетою Сатурн V на Місяць, 16 липня 1969. Космічний центр Джона  Кеннеді, пусковий комплекс 39A

Місія Аполлон-15. Місячний ровер. Американська Космічна програма «Аполлон»

Рисунок  Місія Аполлон. Астронавт

Місячний модуль Аполлон 16