Обробка відео засобами програмного продукту Adobe Photoshop CS4

 

Розділ  ІІІ

Обробка відео в Adobe Photoshop CS4

 

3.1. Імпорт відео.

Імпортувати відео  в Photoshop можна двома способами:

• в якості окремих кадрів-шарів;
• цілим "шматком", без поділу на окремі кадри-шари.

Кожен варіант  має свої переваги і недоліки. Отже, перший варіант, імпорт відео з поділом  на окремі кадри: File -> Import -> Video Frames to Layers ... (Рис. 3.1.1)

Рисунок 3.1.1

У відкритому вікні  вибору файлу слід знайти потрібне відео, і натиснути Load. Одразу з'явиться  вікно з параметрами імпорту Import Video to Layers. Зверніть увагу: на малюнку  червоною рамкою обведена чорна прямокутна область. Тут захована шкала часу з повзунком, пересуваючи який, можна переглянути імпортоване відео і навіть вибрати інтервал, який потрібно імпортувати. У Windows 7 ця шкала не відображається, хоча відео можна програти, пересуваючи цей невидимий повзунок наосліп. (Рис. 3.1.2)

Рисунок 3.1.2

Даний спосіб імпорту  відеоматеріалу накладає одне істотне  обмеження: якої б тривалості не було імпортоване відео, воно завжди обрізається  до 500 кадрів (перевірялося на ПК з 32-бітною Windows 7 і трьома ГБ оперативної пам'яті). (Рис. 3.1.3)

Рисунок 3.1.3

Час, необхідний програмі для розбиття матеріалу  на кадри (шари), залежить від тривалості кліпу, а також способу стиснення  відео (на сучасному досить потужному  ПК імпорт 5-секундного AVCHD кліпу проводиться за 20-30 секунд). (Рис. 3.1.4)

Рисунок 3.1.4

Відкритий документ являє собою певну розкадровку, де один шар – це відеокадр. (Рис. 3.1.5)

Рисунок 3.1.5

Стає зрозумілим перевага такого способу імпорту: з кожним кадром можна працювати індивідуально. Недолік цього способу - всі до єдиного імпортовані кадри цілком і повністю заносяться в оперативну пам'ять ПК. Тут без 64-бітної операційної системи з безліччю гігабайт оперативної пам’яті важко обійтись тому що тих трох з невеликим Гб ОЗП, що доступні 32-бітним операційним системам, вистачить хіба що на 10-20 секунд Full-HD відео.

Другий спосіб імпорту - стандартна команда File -> Open. У цьому випадку Photoshop-у байдужа  тривалість імпортованого матеріалу. Відкритий таким чином файл являє собою посилання на оригінальне відео – так працює будь-яка нормальна програма нелінійного відеомонтажу. Отже, оперативна пам'ять не завантажується інформацією. Недолік: пропадає можливість роботи з шарами (що природньо), однак робота з окремими кадрами буде вестися, як і раніше. (Рис. 3.1.6)

Рисунок 3.1.6

Але не зовсім зрозуміло, для чого все ж таки може знадобитися  обробка кожного кадру окремо. Може бути, що дорогі фільми малюються, обробляються і "рихтують" саме так, покадрово. Але в нашій ситуації такий варіант навряд чи кого влаштує: всі фільтри і ефекти зазвичай накладаються відразу на все відео (сцену), не інакше.

До речі, про  фільтри і ефекти. Залежно від  способу, яким було імпортовано відео, вбудовані в Photoshop інструменти, фільтри  або сторонні плагіни можуть вести себе по-різному: деякі фільтри працюють лише з окремими кадрами, відмовляючись обробляти відеоролик цілком. При цьому відповідні рядки в меню стають неактивні, і їх неможливо задіяти.

Якщо говорити про формати відео, то питання  також складне, адже зараз існує безліч різних форматі. Але Photoshop чомусь думає, що відео буває тільки ... Quick Time. Правда, "звичайні" DV-AVI імпортуються без проблем (навіть звичайним Drag & Drop), але майже всі інші формати програма біжає бачити тільки в улюбленому нею контейнері - MOV. (Рис. 3.1.7)

Рисунок 3.1.7

Одразу випливає висновок, що перед обробкою відео  в Photoshop бажано конвертувати його у  формат MOV. Зробити це простіше всього за допомогою програми Quick Time Pro. «Важке» відео перед обробкою в Photoshop потрібно довести до розуму: розпакувати на елементарні потоки, які потім з'єднати в Quick Time Pro.

Один і той  же формат відео (наприклад, AVC 1920x1080) може сприйнматись програмою, а може і  не сприйматись – багато що залежить від способу його запаковування, контейнера, і навіть марки відеокамери. Спотикаючись на деяких форматах або контейнерах, Photoshop або геть зависає, або припиняє роботу із вибаченнями. (Рис. 3.1.8)

Рисунок 3.1.8

Ідеальний вихід – пере конвертувати відео в MJPEG A з одночасною його упаковкою в контейнер QuickTime (MOV). Після цього незалежно від розміру кадру або тривалості завантаженого у програму відеоролика Photoshop працює ідеально.

Але перейдемо  до практичних моментів – що ж може зробити Photoshop з імпортованим відео?

3.2. Робота з шарами

Будь-який серйозний відео  редактор повинен містити підтримку  редагування багатьох доріжок одночасно. Photoshop в цьому плані цілком достойна програма. (Рис. 3.2.1)

Рисунок 3.2.1

Робота з  шарами ведеться в точності так само, як і в After Effects - ну, хіба що тут інструментів поменше. Точніше, майже зовсім немає. (Рис. 3.2.2)

Рисунок 3.2.2

Але принаймні  основні операції, такі, як тривалість відображення шару на часовій лінії, виконуються простим перетягуванням країв кліпу. Усі наявні прошарки можна з'єднати (подібно вкладеної часової шкали в інших програмах), що дозволяє застосувати один ефект відразу до всіх цих шарів.

Не можна  забувати і про приховані, невидимих  ​​оку інструменти. Вони заховані у випадаюче меню, яке з'являється  при натисканні на кнопку, розташовану  в правому верхньому куті часової  шкали. (Рис. 3.2.3)

Рисунок 3.2.3

Як бачимо, з даного меню доступні команди, які будуть використовуватись найчастіше, а присутнім командам можна призначити гарячі клавіші, що значно прискорить роботу.

3.3. Робота з ключовими точками

У Photoshop існує  можливість зміни багатьох параметрів у часі за допомогою ключових точок, точно так, як це робиться у всіх без винятку повноцінних відео редакторах. (Рис. 3.3.1)

Рисунок 3.3.1

До цих параметрів відносяться не лише стандартні, присутні за замовчуванням (положення, розмір, прозорість, стиль), але й ефекти, які створюються користувачем, додані до кліпу (сторонні плагіни).

Все як завжди: натискаємо на піктограму з будильником, активуючи запис параметрів в  ключові точки. Змінюємо значення обраного параметра (наприклад, прозорість шару) – тут ще у відповідному рядку автоматично з'явиться нова ключова точка. Тепер, програючи часову лінію, можна спостерігати, як поступово змінюються відредаговані параметри.

3.4. Стабілізація відео і корекція  геометрії кадру

Завантажимо відео, зняте відеокамерою з руки, яка не має оптичного стабілізатора. Хоча зображення і непогане за якістю, але тремтіння в кадрі все одно присутнє.

Для того, щоб  стабілізувати тремтіння зображення, відео потрібно імпортувати як серію  кадрів-шарів (див. перший спосіб імпорту). Відкритий документ являє собою розкадровку, де кожен шар - це окремий кадр. (Рис. 3.4.1)

Рисунок 3.4.1

Тепер необхідно  виділити всі ці шари (Alt + Ctrl + A), і  виконати команду Edit -> Auto-Align Layers. Дана команда запускає вбудований у Photoshop модуль, вирівнюючий шари (Align (англ.) - вирівнювання). У вікні, бажано вибрати параметр Auto і натиснути ОК. (Рис. 3.4.2)

Рисунок 3.4.2

Серйозний недолік, що Photoshop обробляв п’яти секундне відео ... майже годину! (Рис. 3.4.3)

Рисунок 3.4.3

Час прорахунку залежить від безлічі факторів: потужності центрального процесора (хоча, під час  прорахунку чотириядерний AMD Phenom особливо не напружувався – завантаження в середньому не перевищувало 70%), тривалості відео, що обробляється, розміру кадру, і – головне – від вмісту цього кадру. Зрозумілим стає, що чим менше контрастних деталей у відео, тим швидше програма впорається з багатопрохідним зіставленням вмісту в кожному кадрі і вирівнюванням кадрів один щодо одного. До речі кажучи, під час аналізу Photoshop змушений ще й фільтрувати рухомі об'єкти – адже їх не можна використовувати в якості якорів, відправних точок, які слугують для стабілізації. Розглянутий приклад, на якому ми проводилось тестування здатностей Photoshop. Можна зробити висновок, що за наявності терпіння, везіння, гарного вихідного матеріалу, такий спосіб стабілізації цілком має право на існування.

 

Висновоки

 

 

При виконанні даної роботи була вирішена проблема, яка пов'язана із обробкою відео, яка полягає у тому, що відеофайли обробляються покадрово. Ми навчились працювати із шарами, та контрольними точками. Спочатку ми імпортували відеофайли покадрово. При роботі із відео застосовувались різні операції для обробки відеокадрів. Щоб виправити «тремтіння» зображення, у Photoshop використовувалась стабілізація відео і корекція геометрії кадру. Були помічені як переваги, так і недоліки обробки відеоматеріалів у Photoshop. До недоліків можна віднести те, що в Photoshop можна редагувати не всі формати відеофайлів і дуже часто доводиться попередньо звертатися до інших програм для конвертування (декодування) формату відео. А це виникнення більшої кількості дій для підготовки відео для обробки. Також робота з використанням покадрової обробки відео в цілому займала дуже багато часу. До переваг можна віднести те, що відео було оброблено на високому рівні.

Результат роботи можна побачити на доданому до роботи відео файлі, на якому видно, що верхнє відео тремтить, а нижнє відео оброблене.

 

Список  використаних джерел

 

 

1. В.С. Березовський, В.О. Потієнко, І.О. Завадський - «Основи комп’ютерної графіки»
2. Веселовська Г. В. Комп'ютерна графiка : Навчальний посiбник для вузiв. — Херсон: ОЛДI-плюс, 2004. — 582 с.
3. Дэн Маргулис. Photoshop для профессионалов. Классическое руководство по цветокоррекции — Интерсофтмарк, 2003. — 464 с.
4. Компьютерная графика. / С. В. Глушаков, А. В. Капитанчук, Е. В. Вещев, Г. А. Кнабе . — 3-е издание, дополненное и перераб.. — Х.: Фолио, 2006. — 511 с.
5. Мэтт Клосковски. Слои в Photoshop: полное руководство по применению самого эффективного средства = Layers: The Complete Guide to Photoshop’s Most Powerful Feature. — 2-е изд. — М.: Вильямс, 2011. — 304 с.
6. Яковлева Е. С. 3D-графика и видео в Photoshop CS4 Extended. — СПб.: БХВ-Петербург, 2010. — 272 с.

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

 

http://photoshop-master.ru

http://www.photoscape.ru/

http://photoshop.demiart.ru/