Середовище програмування Delphi

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

 

 

СЕРЕДОВИЩЕ

 ПРОГРАМУВАННЯ

DELPHI 2.0

 

Реферат з курсу

“Інструментальні методи

та засоби програмування”

студентки ДКТ-3

 Сігаєвої Марини

 

 

 

Київ1998

 

Зміст

 

 

 

Середовище програмування Delphi

Delphi – є середовищем розробки програм, яке використовує багато передових ідей і концепцій, закладених в графічному інтерфейсі Windows.  Як відомо, середовище розробки великою мірою визначає ефективність роботи програміста. У середовищі програмування Delphi є всі необхідні інструменти для того, щоб створювати повноцінні програми. Писати, компілювати і тестувати програму – все це можна робити, не виходячи з Delphi. Запустити середовище програмування Delphi можна, якщо двічи клацнути на ярлик для Delphi на робочому столі або за допомогою меню Пуск (у Windows’95). На екрані з’явиться щось подібне до наступного малюнка:

 

Основні елементи середовища

Інтегроване середовище Delphi складається з чотирьох основних елементів: головне вікно, вікно інспектора об’єктів, вікно форми та вікно модуля (вікно коду).

1. Головне вікно

Головне вікно має  заголовок Delphi 2.0 – Project1. Це вікно містить головне меню, панель кнопок швидкого доступу і палітру компонент.

• Головне меню – стандартне меню в стилі Windows. Це меню дозволяє керувати всіма аспектами роботи в Delphi. Рядок меню можна налаштувати за власним бажанням, наприклад, додати власні елементи до пункту меню інструментів Tools. 
• Кнопки і гарячі клавіши. Кнопки використовуються для швидкого доступу до найнеобхідніших пунктів меню. Вони розташовані в лівій частині екрану на панелі швидкого доступу. Серед них є кнопки для компіляції і запуска програм, для перегляду вихідного коду рядок за рядком тощо. Для того, щоб з’ясувати призначення кнопки досить навести на неї вказівник миші і прочитати підказку. Панель швидкого доступу за замовчанням містить 14 кнопок, але її склад можна сконфігурувати іншим чином. Більша частина найнеобхідніших функцій середовища Delphi також має гарячі клавіши, які можна натиснути замість відповідної кнопки чи то пункту меню.
• Палітра компонент – це каталог візуальних і невізуальних об’єктів, які можна включати до власних форм и програм. У Delphi компоненти об’єднані в кілька основних груп: стандартна, додаткова, група Windows 95, група доступу до даних, група управління даними, група Windows 3.1, діалогова група, системна група, група звітів, OCX група і група взірців. Кожна з цих груп представлена на окремій сторінці  палітри компонент. Щоб з’ясувати призначення компоненти, досить лише виділити її і натиснути F1.

2. Вікно форми

Вікно, яке ми бачимо в  центрі, називається формою. Під  час розробки форма являє собою  вікно програми. У цьому вікні проходить основна частина роботи по проектуванню програми. Деякі елементи у вікні форми (лінії сітки, невізуальні компоненти) не будуть видимими під час виконання програми. Але, оскільки Delphi – це середовище програмування типу WYSIWYG (What – You – See – Is – What – You – Get, що бачите, те й отримаєте), то більша частина того, що ми бачимо під час проектування є тим, що ми побачимо і під час виконання програми. Вікно форми не обов’язково повинно виглядати так, як на малюнку. Є можливість змінити різні його властивості, наприклад, прибрати кнопки максимізації та мінімізації вікна тощо.

3. Вікно коду

На малюнку це вікно  перекрито вікном форми. Це вікно  працює аналогічно до простого текстового редактора. Можна використовувати  клавіши PgUp i PgDn, клавіши курсору, мишу, можна виділити, скопіювати, вставити текст за допомогою меню EDIT і відповідних гарячих клавіш.

Вгорі вікна  коду є закладка. Вона належить до файлу, який зараз редагується. Якщо відкрити декілька файлів, кожен з них буде мати свою закладку.

4. Інспектор об’єктів

Інспектор об’єктів або Object Inspector як правило знаходиться в лівій частині екрану і містить інформацію про виділений об’єкт. Інспектор об’єктів складається з таких елементів: комбінованої панелі (Combo box) вибору об’єкту; сторінки властивостей (Properties Page) та сторінки подій (Events Page) вибраного об’єкту.

У інспекторі об’єктів описані всі властивості об’єкту, і його використовують для зміни цих властивостей. Наприклад, можна змінити заголовок кнопки, клацнувши на ній мишкою, а потім записавши нову назву в полі Caption інспектора об’єктів.

Крім того за допомогою інспектору об’єктів можна переглянути та змінити всі події, що пов’язані з виділеним об’єктом.

Управління файлами проекту  Delphi

Проект – це сукупність вихідних файлів для всієї програми в цілому. Основні дії з проектом (відкрити, зберегти, створити) доступні через пункт меню File. Виконати програму можна через меню Run | Run, за допомогою гарячої клавіши F9 чи відповідної кнопки з панелі швидкого доступу.

Пересування по Delphi

У середовищі програмування Delphi не передбачено пункту меню Window. Тому для активації потрібного вікна можна використати:

• меню View | Object Inspector – перехід у вікно інспектора об’єктів;
• меню View | Window List – список всіх вікон, з якого можна вибрати потрібне;
• кнопку Toggle Form / Unit на панелі швидкого доступу – активізація форм і вихідних модулів поточного проекту;
• кнопки Select Unit from List i Select Form from List (або, що те саме, Сtrl+F12, Shift+F12), якщо в проекті існує кілька форм і модулів, дозволяють продивитися списки цих форм та модулів.

Конфігурація Delphi

У Delphi багато можливостей налаштування середовища. Можна конфігурувати палітру компонент, меню панель кнопок швидкого доступу, галерею (якщо певна форма часто використовується, то її можна включити до галереї; це дозволить використовувати її як шаблон у наступних проектах), редактор коду, різні опції проекту, інструмент перегляду (Browser) тощо. Більшість опцій налаштування доступна через підпункти меню Options.

 

Література

 

1. Том Сван «Основы программирования в Delphi для Windows 95», К., 1996. – 480с.
2. Джефф Дантеманн «Программирование в среде Delphi», К., 1995. - 608с.
3. Рей Конопка «Создание оригинальных компонент в среде Delphi», К., 1996. – 512с.
4. Джон Матчо, Девид Фолкнер «Delphi», М., 1995. – 464с.