Шпагалка по "Информатике"

-ритмическая организация  текста;

-асоциативное составление  звуков;

-повторение звуковых  комбинацый.Например,Серияостроумных рекламных клипов, произносимых как бы голосом В.И.Ленина и с препарированными цитатами из него, в свое время звучала на «Радио 101».

4.выбор макроструктуы  текста. Например, в выступлении Г.А.Явлинского на VII съезде «Яблока» налицо использование таких хорошо известных эмоциональных макроструктур, как «Отравленная победа» (с ее помощью описывается история советского периода.

 

31.Морфологічні та лексичні засоби програмування сприйняття текстової інформації

Определяются особенностю  восприятия различных частей речи.Особое воздействие имеет прилагательное,которое формирует оценку ситуации и строит воображения для читателя.Глагол в повелительной форме формирует пробудительный мотив в тексте.Лексические:воздействие осуществляет емоционально-оценочная лексика.

Символическая.стереотипная лексика,которая раскрывает архитипы

Присвоение ярлыков

Формирование лексических  конструкцый(когда придумывают новые  слова и ими заменяют старые).

 

32.Синтаксичні засоби програмування сприйняття текстової інформації

Воздействие осуществляется через содержательно-логический синтаксис(грамматику).В зависимости от длины и глубины сложно-подчененного предложеняи меняется сила воздействия.Определяющим являются соэзы.

33.Програмування когнітивної операції в тексті. Мета особливості

Составными частями модели мира являются метафоры, примеры и аналогии. Все они участвуют в осуществлении когнитивных операций, предполагающих соотнесение различных понятийных сфер и различных миров. Речевое воздействие инициирует эти когнитивные операции, и они часто рассматриваются (не совсем корректно) как принадлежность текста, а не модели мира, и как средство речевого воздействия. Точнее следует говорить о речевых средствах запуска когнитивных операций метафорического переноса, экземплификации и построения аналогии. Помимо метафор, примеров и аналогий, опирающихся на некоторый «запас» знаний, важную роль в общении играют также операции несколько иного типа – метонимический перенос (использование выражений типа Грозный для обозначения чеченского режима 1990-х годов и сопутствующие такому употреблению понятийные операции) и установление отношений между предъявляемым текстом и некоторыми другими текстами (интертекстуальных отношений; будучи предусмотренными, они выполняют роль своего рода гипертекстовых ссылок, мобилизуя для воздействия на адресата воздействующий потенциал порою многих десятков других текстов, фильмов, музыкальных произведний и т.д..

34.Програмування логічної операції в тексті. Мета особливості.

Выражения естественного  языка очень часто бывают неоднозначными, причем причины этого разнообразны – наличие у слов многих значений, неоднозначность синтаксических конструкций (классический пример – три значения конструкции с родительным падежом статуя Фидия: "принадлежащая Фидию", "изваянная Фидием" или "изображающая Фидия"), неясность того, к чему относятся слова или местоимения («Харриер» настолько близко подлетел к аргентинскому самолету, что только мужество и хладнокровие пилота [которого из двух?] предотвратили катастрофу), возможность извлечения различных и порой несовместимых логических выводов. Все эти источники неоднозначности могут использоваться для «приглашения» слушающего ко вполне определенному, выгодному для говорящего пониманию, ответственность за которое говорящий в случае чего может отрицать.Управление логическим выводом может осуществляться за счет такого уже упоминавшегося выше приема, как выбор слов и выражений, заставляющий слушающего осуществлять какие-то смысловые операции или, наоборот, предотвращать какие-то нежелательные для говорящего выводы.

35Класифікація інформаційних процесів в контексті реалізації інформаційних загроз.

 

36.Передумови появ інформаційних загроз у сферах національної безпеки держави

Процеси становлення  нової української державності  на засадах демократії, законності та інформаційної відкритості безпосередньо впливають на стан інформаційної безпеки країни. Серед основних факторів цього впливу:

а) соціально-економічнівходження України у світовий економічний простір, що супроводжується появою численних вітчизняних і зарубіжних недержавних структур – виробників і користувачів інформаційно-комунікаційних засобів, а також інформаційної продукції та послуг;

б) політичнізагострення внутрішньополітичної ситуації в Україні внаслідок тривалих конфліктів у відносинах між гілками влади, суб’єктами регіонального управління, партійно-бізнесовими структурами

в) організаційно-правовінерозвиненість нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин в Україні, зокрема, щодо захисту людини, суспільства й держави в інформаційній сфері;

Відповідно визначаються зовнішні і внутрішні передумови для прояву загроз інформаційній  безпеці України:

а) зовнішнідомінування розвинутих країн у світовому інформаційному просторі на основі глобального моніторингу соціально-економічних, воєнно-політичних та інших процесів, у т.ч. на теренах України;

б) внутрішнінерозвиненість інститутів громадянського суспільства, чиє призначення - врівноважувати громадські інтереси і державні, демпфувати можливі соціальні збурення при виникненні конфліктних ситуацій;

37Мета управління  інформаційною безпекою. Важелі  реалізації управління.

Мета управління:

забезпечення національного  суверенітету, територіальної цілісності, громадського порядку та підтримання законності;

забезпечення прав і  свобод громадян, їхнього фізичного і психічного здоров’я та моральності;

захисту інформації з  обмеженим доступом.

Для здійснення регулюючих заходів існують такі важелі:

нормативно-правові (юридичні норми і регламентовані правила  поведінки суб’єктів інформаційних  відносин);

організаційно-адміністративні (ліцензування, квотування, державне замовлення, застосування санкцій);

науково-технічні (впровадження результатів наукових досліджень і  прикладних розробок);

фінансово-економічні (бюджетна, податкова, грошово-кредитна і фіскальна політика);

морально-етичні (виховання  і навчання, переконання і навіювання).

38.Основні об’єкти  інформаційно-психологічних загроз  у масової свідомості

Серед основних об’єктів інформаційно-психологічних загроз у сфері масової свідомості вирізняються:

спільні інтереси великих  мас громадян (соціальних груп або  національних утворень, населення країни в цілому), які можна назвати  груповими асоціаціями;

 сповідувані груповими  асоціаціями культурні, духовні  й моральні цінності, що історично  сформувалися і становлять суспільно допустимі правила поведінки, які відображені в індивідуальній і груповій свідомості складових елементів цих асоціацій;

готовність групових асоціацій до протидії загрозам щодо їхніх інтересів і цінностей.

Загрози для масової  свідомості реалізуються у вигляді  насильницького нав’язування невластивих  для даної асоціації інтересів  і цінностей. Наслідком їхнього  прояву може бути руйнування морально-етичного здоров’я асоціації, сталих суспільних відносин або її розпад як єдиного цілого. Ці загрози проявляються передусім через спотворення інформації про актуальні події, маніпулювання інформацією з метою формування необхідної емоційної оцінки певних подій. У результаті порушується адекватне сприйняття навколишньої дійсності.

39.Класифікація  інформаційно-психологічних загроз.

а) за джерелами

• окремі особи – від політичних лідерів, державних і громадських діячів, представників мас-медіа, літератури і мистецтва до повсякденних партнерів людини у міжособистісній взаємодії;
• соціальні групи – за місцем роботи, проживання, навчання, спільного відпочинку і т. д.;
• суспільство – різні політичні партії, громадські рухи, фінансово-економічні та комерційні структури, націоналістичні й релігійні організації та ін.;
• держава – органи законодавчої, виконавчої та судової влади, якщо їхні власні інтереси домінують над загальнонаціональними;
• інші держави – міжнародні, регіональні й державні структури, а також транснаціональні корпорації, злочинні й терористичні угруповання;

б) за об’єктами - інтелігенція; службовці; підприємці; робітники; молодь; пенсіонери; безробітні;

в) за засобами

• засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса), у т. ч. агітаційно-пропагандистські, для цілеспрямованого впливу на морально-психологічний стан і настрої широких верств населення;
• психотронні засоби (комп’ютерні відеотермінали і широкоформатні екрани для створення «віртуальної реальності»), що можуть призвести до психічних порушень і захворювань;
• електронні засоби (випромінювачі електромагнітних хвиль і імпульсів) для фізичного ураження людей чи радіоелектронних пристроїв;
• лінгвістичні засоби (семантично неоднозначні мовні конструкції), що застосовуються при веденні дипломатичних переговорів, укладанні трудових, фінансових, політичних та інших договорів;
• психотропні засоби (спеціальні психофармакологічні та психодислептичні засоби, транквілізатори, антидепресанти, галюциногени, наркотики, алкоголь та ін.), що впливають на психіку людини і викликають тимчасові психічні відхилення або стійкі розлади;

г) за методами

• дезінформування - підготовка і поширення інформації повністю або частково викривленої щодо дійсного стану справ; введення в оману об’єкта для спонукання його до вигідних суб’єкту дій;
• пропаганда - підготовка і поширення тенденційних інформаційних матеріалів; формування в свідомості об’єкта установки на сприйняття пропагандистської інформації;
• маніпулювання - використання технологій інформаційно-психологічного впливу на підсвідомість об’єкта; зміна поведінки об’єкта у бажаному для суб’єкта напрямі;
• шантаж - навмисні загрози щодо настання небажаних наслідків для об’єкта (втрати життя чи здоров’я, незаконного утримання, застосування зброї і т. д.); фізичний чи моральний тиск на об’єкт у потрібному для суб’єкта напрямку;
• кризове управління - застосування спеціальних кризових технологій, які дозволяють створювати кризові ситуації (соціальні, економічні, політичні, воєнні та ін.); керування штучно створеними кризовими ситуаціями в потрібному для суб’єкта напрямі;

д) за наслідками

• для індивідуальної свідомості - порушення здатності людини адекватно сприймати оточуючу реальність і своє місце у зовнішньому світі; позбавлення можливості формувати згідно із своїм життєвим досвідом певні переконання та приймати рішення у відповідності з ними;
• для колективної свідомості - руйнування спільності колективних інтересів, створення труднощів на шляху їх реалізації;  дискредитація членів колективу, здійснення психологічного тиску на них;
• для масової свідомості - насильницьке нав’язування чужих для широких верств населення інтересів і цінностей; руйнування морального здоров’я і усталених суспільних відносин, розпад громадської спільноти як єдиного цілого.

40.Захист від  інформаційно-психологічного впливу. Рівні захисту.

суб’єктами інформаційно-психологічного захисту особи можуть бути: 1) сама людина з її внутрішніми психологічними можливостями щодо самозахисту; 2) соціальні групи і спільноти, що надають людині підтримку й допомогу психологічними засобами; 3) держава і суспільство, що підтримують чи допомагають людині через діяльність певних соціальних інститутів.Відповідно вирізняються три основні рівні організації інформаційно-психологічний захисту. На суспільному рівні захист реалізується шляхом регулювання інформаційних потоків у системі розповсюдження масової інформації, а також застосуванням відповідних способів, методів і засобів обробки та оцінки інформації в процесі соціальної взаємодії. Суб’єктами захисту на цьому рівні є держава і суспільство через діяльність певних соціальних інститутів (системи освіти, системи розповсюдження духовних і культурних цінностей, традицій, соціальних норм тощо).На груповому рівні захист реалізується за допомогою розповсюдження й використання внутрішньогрупових інформаційних джерел і потоків, а також специфічних для конкретних соціальних груп та організацій способів взаємодії, переробки та оцінки інформації. На цьому рівні суб’єктами психологічного захисту є соціальні групи та організації (сім’я, суспільні, політичні, релігійні та інші об’єднання).На особистому рівні захист реалізується на основі специфічних механізмів вольової поведінки, які утворюють систему індивідуального інформаційно-психологічного захисту. На цьому рівні розрізняються механізми особистого захисту від внутрішніх і зовнішніх негативних інформаційних впливів.