Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2014 в 00:12, реферат
Системний аналіз — це наукова методологія, об’єктом аналізу якої є проблема, незалежно від сфери діяльності, де вона виникла, а метою системного аналізу є проект вирішення проблеми. Системний аналіз є напрямом, в якому поєднано методологію і досягнення математичних і прикладних наук. Системний аналіз у технічній галузі орієнтований на вирішення складних проблем аналізу та створення комп’ютерних, комунікаційних, інформаційних та інших технічних систем, і ґрунтується на принципах інженерних наук, імітаційному та інформаційному моделюванні об’єктів і процесів та націлений на застосування в конкретних проектах, розробленнях, прикладних дослідженнях і дослідницько-конструкторських роботах.
Вступ
1. Сутність і роль системного аналізу в інформаційній системі
2. Етапи системного аналізу в ІС
Висновки
Список використаної літератури
Реферат на тему:
«Специфіка застосування системного аналізу
для інформаційних мереж»
План
Вступ
1. Сутність і роль системного аналізу в інформаційній системі
2. Етапи системного аналізу в ІС
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Системний аналіз — це наукова методологія, об’єктом аналізу якої є проблема, незалежно від сфери діяльності, де вона виникла, а метою системного аналізу є проект вирішення проблеми. Системний аналіз є напрямом, в якому поєднано методологію і досягнення математичних і прикладних наук. Системний аналіз у технічній галузі орієнтований на вирішення складних проблем аналізу та створення комп’ютерних, комунікаційних, інформаційних та інших технічних систем, і ґрунтується на принципах інженерних наук, імітаційному та інформаційному моделюванні об’єктів і процесів та націлений на застосування в конкретних проектах, розробленнях, прикладних дослідженнях і дослідницько-конструкторських роботах [2].
1.Сутність і роль системного аналізу в інформаційній системі
Системний аналіз, на відміну від попереднього системного дослідження, - поглиблене вивчення інформаційних потреб користувачів, яке буде покладене в основу детального проектування нової інформаційної системи (надалі будемо використовувати скорочення ІС).
Кінцевий продукт цього етапу - функціональні вимоги, тобто документована постановка системних вимог до нової ІС. Коли йдеться про створення великої системи, цей документ є формою звіту про системні вимоги. Системний аналіз охоплює такі головні види робіт, як детальне вивчення інформаційних потреб кінцевих користувачів організації, її підсистем і її оточення, вивчення будь-яких існуючих форм активності й існуючих ресурсів ІС, логічну взаємопов’язаність і документування вимог кінцевих користувачів до нової ІС [1].
2. Етапи системного аналізу в ІС
Перший етап системного аналізу (аналіз організаційного оточення) викликаний тим, що неможливо створити працездатну інформаційну систему, якщо дослідники нічого не знають про особливості функціонування організації, функції якої повинна обслуговувати ІС і елементом якої вона є. Слід розуміти особливості і тип діяльності, управлінську структуру, методи управління, зв'язки підрозділів, персонал, динаміку інформаційного обміну між окремими працівниками і робочими групами (форми документів і звітів, терміни, кількість зразків і т. ін.) [4].
Другий етап системного аналізу (аналіз існуючих систем) обумовлений тим, що в організаціях вже можуть існувати якісь ІС з певними ресурсами (інформаційними, програмними, технічними, а також персоналом). Навіть тоді, коли проводиться повне оновлення технічної і програмної бази, існуюче інформаційне забезпечення відображає ядро головних потреб, які не тільки не можна ігнорувати в новій системі, а навпаки, стартуючи від нього, необхідно розвинути і розширити.
Отже, слід ретельно вивчати, які завдання вирішують "старі" системи, яке устаткування і програмне забезпечення вони мають, який персонал працює в інформаційному відділі; чи існують бази даних, яка їх структура і якими методами формуються звіти про результати - все це найважливіші питання. Важливо з'ясувати, чи застосовується кодування інформації і які рівні кодів при цьому використовуються (місцеві, державні, міжнародні); з'ясувати існуючий регламент обробки даних, кого і чому він не влаштовує, чи бувають практичні затримки даних і звітів, причини затримки; з'ясувати, чи є документація на стару систему. Все це має бути як пам'ятка в особистому щоденнику дослідника системи [3].
Другий етап системного аналізу - це складний і відповідальний крок до оброблення метаінформації, тобто "даних про дані". Головними орієнтирами в організації метаінформації є об'єкти (документи, діаграми, аналітичні тексти і записки, економічні показники, сукупності), а також процеси створення об'єктів, процеси їх передачі, обробки, зберігання [3].
Для виконання третього етапу системного аналізу (аналіз вимог системи) дослідник повинен мати певні знання типових методів вирішення основних управлінських завдань (облікових, аналітичних, планових, оперативних). Все це є складовою частиною спеціальних знань системоаналітика. Наприклад, якщо системний аналітик взагалі не має уявлення про схему інформаційного комплексу обліку товарів на складі або обліку продажу в торговій залі, то навряд чи він зможе охопити всі вимоги комплексно, якщо окремі співробітники складу і торгового відділу знають лише свої обмежені обов'язки і функції. Тому системоаналітик повинен простежити всі гілки комплексу вимог в бесідах з кінцевими користувачами, а потім зробити аналітичні системні висновки: ці вимоги існують і підтримуються існуючою інформаційною системою, а це повинно стати функціональною вимогою до нової, поліпшеної системи [1].
Величезні труднощі якісного проведення системного аналізу викликали у системоаналітиків прагнення розробити альтернативні інженерні методи для його полегшення, технологізувати системний аналіз існуючої системи і з'єднати його з синтезом нової системи. Такі методи нині створені (наприклад, CASE-технології). Вони з'єднали системний аналіз із системним проектуванням, забезпечивши автоматизовану генерацію детальних структур і специфікацій нової інформаційної системи.
Третій етап системного аналізу – визначення того, що повинно бути в новій ІС. Це методологічний етап синтезу вимог до нової системи, які випливають з перших двох етапів аналізу, а також із спеціальних знань і засобів системоаналітиків. Фахівці з системного аналізу знають, що однією з підступних пасток в їх роботі є можливість сплутати аналіз існуючої системи з тим, що повинно бути. Тому другий і третій етапи системного аналізу чітко розділені. Про це важливо пам'ятати для того, щоб не помилитися в оцінках основи, на якій будується нова система. У системотехнічній методології аналіз існуючого відділяється від аналізу майбутнього, щоб не сприйняти бажане за дійсне [2].
Четвертий, підсумковий етап системного аналізу (документування вимог до нової системи) повинен узагальнити наявні аналітичні матеріали і створити документоване відображення функціональних вимог до нової ІС. Документ "Вимоги до системи" або "Функціональні вимоги" є основою подальшої роботи фахівців інформаційного відділу для створення детального проекту нової системи, тобто для створення специфікацій всіх її елементів, програм, інструкцій
Висновки
Таким чином, етап системного аналізу відповідає на питання, що повинна мати інформаційна система для задоволення вимог користувачів, а етап системного проектування відповідає на питання як конкретно здійснити таку ІС.
Список використаної літератури:
Информация о работе Специфіка застосування системного аналізу для інформаційних мереж