Історія розвитку інформатики та обчислювальної техніки

1617 р. – створена логарифмічна лінійка

1623 р. – перша «рахувальна машина», створена Вільямом Шикардом . Виконувала додавання і віднімання з 7- значними числами .

У період з початку 19 століття і до початку 20 століття були розроблені дуже важливі технології, які вплинули в майбутньому на розвиток цифрового комп'ютера .

1829 р. – Вільям Берт отримав патент на механічний друкувальний пристрій - прототип сучасних принтерів .

1834 р. – «Аналітична машина » – перший програмований комп'ютер, що використовував примітивні «програми» на перфокартах винайшов Чарльз Беббідж.

Була розроблена машина логiчного мислення харкiвським професором Олександром Миколайовичем Щукарьовим 1914 р.

1942 р. – електронно-механічний аналізатор Ваннера Буша , що містить 2000 електронних ламп і близько 400 км проводів .

1944 - Говард Ейкен створює « ASCC Mark I » – важив більше 7 т і складався з 750 000 частин. Машина, що підтримувала читання програм з перфострічки, застосовувалася у військових цілях – для розрахунку артилерійських таблиць .

Аналогові комп'ютери активно  використовувалися в першій половині 20 століття в різних наукових дослідженнях для проведення математичних розрахунків. Проте відразу після появи  цифрових комп'ютерів вони неминуче застаріли.

1946 р. – Джон Моучлі і Преспер Еккерт створили ENIAC – створили перший ламповий комп'ютер – вага більше 70 тон, 19 тис. електронних ламп.

Значно зменшити габарити комп’ютерів допомогло винахід транзисторів в 1948 році.[5]

1951 р. – перший радянський комп'ютер МЕСМ створений С.А. Лебедєвим в Інституті електротехніки АН УРСР.

1953 р. – перший «масовий » комп'ютер IBM 650 ( випущено і продано більше 1000 прим.)

1956 р. – перший комп'ютер на транзисторної основі в Массачусетському Технологічному Інституті .

У 1965 році була випущена перша  модель одного з найпоширеніших комп'ютерів того часу PDP -8. Він користувався досить великою комерційною популярністю. Розміром був приблизно з холодильник. До того моменту винахід інтегральних схем дозволило зменшити розміри комп'ютерної техніки.

1967 р. – з'явився перший прототип флоппі - диска

1968 р. – Уейн Пикетт розробив концепцію « вінчестера »

1969 р. – Intel представила першу мікросхему оперативної пам'яті об'ємом в 1 Кбіт . Кеннет Томпсон і Денніс Рітчі створюють операційну систему UNIX.

У 1971 був випущений перший чотирьохбітний мікропроцесор Intel - 4004 . Цей процесор вважається першим в історії доступним однокристальним мікропроцесором. Сьогодні ці мікросхеми високо цінуються серед колекціонерів . Ціна може доходити до п'ятисот доларів.

У 1973 році на світ з'явився перший восьмибітний мікропроцесор Intel - 8008. Архітектурно він був схожий на Intel - 4004 .

У 1975 році Генрі Едвард Робертс  створює перший мікрокомп'ютер «Альтаїр» на базі процесора Intel - 8008 . Першою мовою програмування для «Альтаїр» «Altair BASIC» – інтерпретатор мови « Бейсік ». Саме в цей час комп'ютери завойовувати сфери суспільного життя.

1979 р. – компанії Philips і Sony розробили технологію запису звукової інформації на компакт – диск

У 1981 році корпорацією IBM був створений перший персональний комп'ютер , який став родоначальником всіх сучасних комп'ютерів. Це була модель IBM PC 5150 . Фірма IBM , була заснована в 1911 році , а її комп'ютери донині користуються величезним попитом і є одними з найнадійніших у світі.

1983 р. – перший CD-ROM представили фірми Philips і Sony

1988 р. – перший струменевий принтер і перший CD-RW диск

1989 р. – IBM випустила перший вінчестер , вагою більше 250 кг .

1990 р. – Біл Гейтс вперше відвідав Росію і відразу ж з'явилася російська версія МS-DOS

1991 р. – Apple представляє перший монохромний сканер.

IBM представляє перший  ноутбук з екраном на основі  активної кольоровий рідкокристалічної  матриці .

Починаючи із середини 90-х  років, у потужних комп'ютерах застосовуються надвеликі інтегральні системи (ВІС), які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. [6]

Багато фахівців почали говорити про комп'ютери п'ятого покоління. 
Характерною рисою комп'ютерів п'ятого покоління повинно бути використання штучного інтелекту і природних мов спілкування. 
Передбачалось, що обчислювальні машини п'ятого покоління будуть легко-керованими – користувач зможе голосом подавати команди машині. 
Комп’ютери інтелектизуються, зменшується бар’єр між людиною та технікою, інформація сприймається з рукописних та друкованих текстів, голосу, символів, дотиків, тобто застосування інтелектуального інтерфейсу. Відбувається перехід від обробки даних до обробки знань.

 

 

 

 

 

Особливості розвитку комп’ютерної техніки на території України

В Україні великі й глибокі  фундаментальні дослідження в цій  області велися в ряді інститутів Національної академії наук України  та багатьох вузах Міністерства освіти. Важливі прикладні дослідження проводилися і в галузевих науково-дослідних організаціях. Була створена потужна промисловість, забезпечила масовий випуск електронних обчислювальних машин – ЕОМ, організована підготовка фахівців усіх рівнів кваліфікації. Іншими словами, внесок України у становлення і розвиток комп'ютерної науки і техніки важко переоцінити. Однак про це і, в першу чергу, про роботи, які в роки «холодної війни» вважалися секретними, відомо лише фахівцям.

В 1948 р. під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва почалася розробка Малої електронної лічильної машини МЕСМ. Незалежно і одночасно з західними вченими ним були розроблені основні принципи побудови ЕОМ. У 1951 р., коли МЕСМ була введена в експлуатацію, вона виявилася єдиною на континенті Європи діючої машиною. Цей перший основоположний результат доповнюється видатним досягненням відомого українського фізика академіка Вадима Євгеновича Лашкарьова, експериментальним шляхом виявив в 1941 р. так званий pn перехід у напівпровідниках, фізичне явище, покладене в подальшому в основу створення транзистора – базового елементу ЕОМ.

Починаючи з 60-х років проектування та багатосерійне виробництво ЕОМ для керування технологічними процесами та енергетичними об'єктами з великим розмахом здійснювалося в Сєвєродонецькому науково – виробничому об'єднанні «Імпульс». Переважна більшість керуючих систем промислового призначення в СРСР були розроблені за участю «Імпульсу».

У київському науково-виробничому об'єднанні «Квант» і київському науково – дослідницькому iнститутi «Гiдроприладiв» у 60-70-х роках був розроблений цілий ряд унікальних радіоелектронних, в тому числі гідроакустичних, систем з використанням ЕОМ, що забезпечили високий технічний рівень засобів навігації, виявлення, вказівки цілей, керування на надводних і підводних, в тому числі, атомних кораблях військово-морського флоту СРСР.

Тісна співпраця харківського науково-виробничого об'єднання «Хартрон», виробничого об'єднання "Київський радіозавод" та дніпропетровського Південного машинобудівного заводу дозволило розробити і здійснити серійний випуск чотирьох поколінь ракетних комплексів з бортовими ЕОМ, що склали могутність Радянського Союзу та забезпечили стратегічний паритет з США, який багато в чому сприяв початку процесу обмеження і скорочення ракетно-ядерної зброї.

Київське науково-виробниче об'єднання «Кристал» у 60-70-х роках успішно впоралося з розробкою і серійним випуском перших у СРСР і Європі великих інтегральних схем для калькуляторів та інших технічних засобів, що використовують цифрову елементну базу. Заводи України випускали близько половини напівпровідникової продукції, виробленої в СРСР. [1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Сьогодні вплив високих  інформаційних технологій на життя  і діяльність людства неможливо  переоцінити. Не існує такої сфери  життя , де б вони не застосовувались. З плином часу життя людей стає все більш складним і насиченим. Тож виникає потреба у розвитку наук, що допомагають зрозуміти і систематизувати весь об’єм інновацій. Однією з таких наук є інформатика та комп’ютерна техніка.

Отже, в ході дослідження  було з’ясовано, що інформатика та комп’ютерна техніка розвивались поряд одна з одною. Це означає, що будь-яке відкриття в комп’ютерній техніці призводило до появи нових галузей і середовищ опрацювання даних в інформатиці та навпаки. Взагалі, інформатика та комп’ютерна техніка не з’являлись самі по собі, до цього привела низка передумов і причин, що формувались на протязі багатьох тисячоліть. Серед них виникнення розмовної мови, писемності, книгодрукування і так далі.

На сьогоднішній день інформатика  являє собою комплексну науково-технічну дисципліну. Під її назвою об'єднаний досить великий комплекс наук, таких, як кібернетика, системотехніка, програмування, моделювання та ін. Кожна з них займається вивченням одного з аспектів поняття інформатики. Вченими прикладаються інтенсивні зусилля по зближенню наук, складових інформатики. На даному етапі всі підрозділи інформатики працюють самі на себе. Перед вченими виникає проблема в об’єднанні всіх підрозділів, щоб збільшити їх роль в інших науках і динаміку розвитку їх корінної науки. Однак процес їх зближення йде досить повільно, і створення єдиної та всеохоплюючої науки про інформацію є справою майбутнього.

Настає новий період розвитку інформатики, як міждисциплінарного наукового напряму, який буде виконувати інтеграційні функції для інших напрямів науки, як природничо-наукових, так і гуманітарних. Проникнення ідей і методів інформатики в ці області диктується сьогодні потребами і логікою розвитку самої фундаментальної науки, а також необхідністю вирішення низки важливих прикладних проблем. Слід очікувати, що це проникнення не тільки дасть новий імпульс для розвитку наукових досліджень на стику інформатики з іншими науками, але також збагатить і саму інформатику новими перспективними ідеями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Маліновський Б. Н. Нариси з історії комп'ютерної науки і техніки в Україні — Київ: Фенікс, 1998. – 452 с.
2. Головань М.С. Економічна інформатика: курс лекцій у двох частинах. Частина перша. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. — Суми: УАБС НБУ, 2009. – 275 с.
3. Колин К.К. Философские проблемы информатики. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. – 264 с.
4. Алтухов Е.В. Основы информатики и вычислительной техники. / Алтухов Е.В., Рыбалко Л.А. Савченко В.С. – М.: Высш. шк., 1992. - 303 с.
5. Ланіна Е.П. Історія розвитку обчислювальної техніки – Іркутськ: ІрГТУ, 2001 р – 166с.
6. Семененко В.А. Електронно-вычислительные машины / Семененко В.А., Балтрушевич А.В.– М.: Высш. шк., 1985. - 272 с.