Теоретичні основи інформатики, комп’ютерна техніка та програмне забезпечення

1. Контролер або адаптер-електронна  схема, яка керує зовнішним  пристроєм;

2. Магістраль передачи даних  або шина, основною функцією якої є передача інформації між мікропроцесором та рештою компонентів комп’ютера.

Конструктивно електронна схема комп’ютера реалізована в вигляді материнської (системної) плати, до складу якої входять  системна магістраль та елементи оперативної пам’яті. Контролери зовнішніх пристроїв підключаються до гнізд (слотів), які розташовані на системній платі. Таким чином, крім загальноприйнятого набору пристроїв, користувач має можливість зробити власну конфігурацію системи, підключаючи потрібні йому пристрої.

До магістралі, крім перелічених  пожуть підключатися такі пристрої:

1.Сканер- пристрій, що дозволяє вводити інформацію в вигляді малюнків, текстів, фотографій, або інших графічних зображень.

2. Модем- для обміну інформацією через телефонну мережу з іншими комп’ютерами.

3. Факс-модем - поєднує можливості модема та телефаксу.

4. Звукова плата- для високоякісного відтворення звуків.

5. Адаптер локальної мережі- для обміну інформацією через комп’ютерну мережу.

Це далеко не повний перелік пристроїв, що можуть бути підключені до персонального комп’ютеру. Техніка постійно вдосконалюється та стає більш доступною широкому колу користувачів.

3. Мікропроцесор.

Мікропроцесор (МП) - здійснює обчислення по програмі, що зберігається в основній пам'яті (ОП) і забезпечує загальне управління комп'ютером. Він є центральним елементом ПЭВМ і виконується у вигляді однієї або декількох мікросхем.

Головні становлячі МП

- арифметико-логічний пристрій, призначений для виконання арифметичних і логічних операцій;

- пристрій управління, що забезпечує загальне управління обчислювальним процесом по

  програмі і координацію роботи всіх пристроїв ПЭВМ;

- регістри;

• пристрій управління каналами введення-виведення.

Робота процесора починається  з того, що управляючий пристрій зчитує зміст так званого лічильника команд, де перед початком роботи знаходиться адреса за якою розташована перша команда програми. Після цього, значення лічильника команд збільшується до значення адреси наступної комірки.

За прочитаною адресою управляючий  пристрій прочитує код команди, дешифрує її та налаштовує арифметико-логічний пристрій (АЛП) на виконання цієї команди, або виконує її сам. Управляючий пристрій також забезпечує подання до АЛП необхідних даних, над якими виконується операція. Адреси, за якими зберігаються коди чисел, управляючий пристрій визначає з коду команди.

Після виконання операції, управляючий  пристрій направляє результат до потрібних комірок пам'яті, після  чого знов прочитує вміст лічильника команд і процес повторюється, доки не зустрінеться команда зупинки.

Може статися, що черговій команді  потрібно вивести інформацію. В такому разі пристрій управління звертається  до того з пристроїв виведення, яке  передбачене, програмістом, та налаштовує його на роботу. Інколи чергова команда  потребує додаткової інформації, що вимагає задіяти також пристрої введення інформації. По закінченні роботи, пристрої введення або виведення інформації дають сигнал про завершення роботи. Синхронна та ритмічна робота вузлів забезпечується тактовим генератором.