Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2013 в 18:48, курсовая работа
Метою даної роботи є побудова модель інтелектуального аналізу даних з використанням алгоритму асоціативних правил на базі інформаційного сховища підприємства.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити ряд задач:
створити структуру інформаційного сховища на базі OLTP (Online Transaction Process) бази даних, що містить інформацію про продажі товарів;
організувати періодичне перевантаження даних з OLTP в інформаційне сховище;
створити модель інтелектуального аналізу структури споживчої корзини по алгоритму асоціативних правил;
провести аналіз моделі і прогнозування.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ виконана як окрема групова трьохдротяна сіть. Нульовий захисний провідник прокладений від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення.
Заземлення відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".
7.2.7 Аналіз вибухопожежобезпеки
Категорія приміщення в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ визначена категорія «Д» з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 «Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежної і пожежна небезпека», та клас зони П-IIа згідно з ПВЕ. Відповідні позначення нанесені на вхідні двері приміщення.
Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, мають II ступень вогнестійкості. Приміщення відокремлені від приміщень іншого призначення протипожежними стінами, то межа їх вогнестійкості визначена відповідно до СНиП 2.01.02-85.
Для гасіння пожеж призначені у кожному будинку ділянки - внутрішній протипожежний водопровід згідно з СНиП 2.04.01-85 «Внутрешній водопровід і каналізація будівель», та СНиП 2.04.02-84 «Водопостачання. Поверхневі мережі і споруди».
Приміщення з ЕОМ оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МВС України від 20.11.97 № 779, та СНиП 2.04.09-84 «Пожежна автоматика будівель и споруди» з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками ОУ-2 (ТУ У 29.2-13485476-012-2003) з розрахунку 2 шт, на кожні 20 м2 площі приміщення і відповідають ДСТУ 3675-98, ДСТУ 3734-98. Наступна дата перезаряджування –2009 р. Годин до гасіння пожеж класу «В» відповідно ГОСТ 27331-87.
В інших приміщеннях встановлені теплові пожежні сповіщувачі.
7.2.8 Ергономічні характеристики робочого місця
Робочі місця (5 РМ) користувачів ВДТ і ПЕВМ і їх взаємне розташування відповідають п. 4 ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ», ГОСТ 21958–76 «Система «людина-машина. Зал і кабіни операторів. Взаємне розташування робочих місць. Загальні ергономічні вимоги» і ГОСТ 21839–76 «Система «Людина-машина. Крісло людини-оператора. Загальні ергономічні вимоги». Крісло користувача - модель «Bridge Chrome», стіл комп`ютерний відповідають ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ «Робоче місце при виповнені сидячих робіт. Загальні ергономічні вимоги».
7.3 Розрахунок часу евакуації першого поверху, дев’яти поверхової офісноїбудови і запобігання від нещасних випадків при пожежі
Час евакуації:
tp = t0 + t1 + t2 + t3 +...+ tі , (7.1)
де t0 –час руху людського потоку на першій ділянці, хвилин;
tі – на послідуючих етапах руху.
Час руху першого поверху, дев’яти поверхової офісної будови ділиться на дві ділянки руху: по коридору, тамбур виходу на вулицю,
tp = t0 + t1 + t2 (7.2)
Необхідний час евакуації людей можна визначити по формулі:
tнб = 0,115 *w1/3 хв, (7.3)
де w1/3- об 'єм приміщення, м3 .
Щільність людських потоків:
де N - кількість людей в потоці;
d і L – ширина і довжина потоку в м;
f - площа горизонтальної проекції одного чоловіка в м2 ;
N = 25 чоловік;
d = 3,0 м;
L = 31 м;
f = 0,113;
D = d*L/N чол / м2; (7.5)
D = (3,0 *31) / 25 = 3,72 чол / м2;
D = S f / d *L м2 / м2; (7.6)
Приміряється при любому составі потоку ця формула.
S f = N * f м2; (7.7)
Максимальна щільність, установлена на моделі і перевірена в натуральних умовах, виявилась рівною:
D = S f / d *L = 0.0304.
При визначенні значення максимальної щільності прийнято предположення, що еліпс, вражаючий горизонтальну проекцію чоловіка, не піддержується деформації в час стиснення потоку. Ця умова в подальшому покладена в основу методики розрахунку. В дійсності, оскільки людське тіло упруге , то при значному стисненні змінюється форма і зменшується площа його горизонтальної проекції, внаслідок чого фізичний ліміт щільності Dфп більше , чим 0,0304.
В практичних умовах щільність потоку має величини від близькою до нуля і закінчує максимальною. І частота повторення щільності далеко не однакова.
7.3.1 Пропускна можливість шляху і інтенсивність руху людських потоків
Величиною, пов’язуючих параметри руху: щільність D, швидкість n і параметри шляху d, являються пропускною можливістю Q. Q - кількість людей приходящих в одиницю часу через шлях шириною d:
Q = D *n *d м2/хв.; (7.8)
Добуток щільності і швидкості:
q = D *n м/хв. (7.9)
Називається q інтенсивністю руху, та як його значення не залежить від ширини шляху, характеризують кінетику процесу руху людського потоку. Значення інтенсивності руху відповідає значенням пропускної можливості шляху шириною 1м.
При визначенні щільності, різної для кожного виду шляху, q досягається максимуму qМакс, а потім падає. Звідси слідує важний висновок, що горизонтальні і похилі шляхи руху, а також отвори мають границю пропускної здібності, визначає мий щільністю при qМакс. Ця закономірність має важливе значення, оскільки щільність , перевищуюча щільність при qМакс, визивають затримку руху і скопичення людей на тих ділянках шляху, де ця границя перевищена формулами:
q = D*n м/хв; (7.10)
q = 0,0304*78,35 = 2,38 м/хв.
q о=Dо*nо м/хв; (7.11)
q о= 0,0304 * 91,66 = 2,79 м/хв.
q ↓ = D↓*n↓ м/хв; (7.12)
q ↓ = 0,019*58,75 = 1,11 м/хв.
Розрахунок руху потоку першого поверху.
Час руху з кімнат до коридору:
D0 = (5 * 0,113) / (1,2 *8,75) = 0,04 чол / м2 ; (7.13)
Відповідно:
q0 = 2,89 м/хв ;
n0 = 72,31 м/хв ;
d1= 1,2 м;
L0 = 8,75 м.
Q0 = q0*d0 м2 / хв; (7.14)
Q0 = 1,2 *2,89 = 1,6 м2 / хв;
Поток досягає коридора:
t0 = L0/n0 хв; (7.15)
t0 = 8,75/72,31 = 0,12 хв;
Тоді, на другому поверсі розміщено 7 кабінетів і час евакуації людей до коридору складе:
t0 = 0,12* 7 = 0,84 хв.
Час руху замикаючої частини потоку по коридору:
t1= L/n1 хв; (7.16)
t1= 60/78,35 = 0,76 хв.
D1= 0.019;
q1= 1,57 м/хв ;
n1= 78,35 м/хв ;
d1= 2,5 м.
Кількість людей приходящих в одиницю часу через шлях шириною d1:
Q1 = q1*d1чол.; (7.17)
Q1 = 2,5 * 1,57 = 3,92 чол.
Отвір 01:
q01= q1* d1 / d01 м/хв; (7.18)
q01= 1,57* 2,5/1,8 = 2,18 м/хв;
q01> qМакс (Затримка руху перед отвором).
Відповідно:
D01= 0.92;
q01= 10,50 м/хв ;
n01= 11,42 м/хв ;
d01= 1,8 м.
Q01 = q01*d01 м2 / хв; (7.19)
Q01 = 10,50*1,8 = 18,9 м2 / хв.
Швидкість накопичення людей визначається:
n'с1=(q01 * d01 / d1 - q1) / (D01-D1) м/хв; (7.20)
n'с1=(10.50*01.8/2.5 – 1,57) / (0.92-0.019) = 6,6 м/хв;
Швидкість розсмокчування накопичення людей:
nс1= n01 * d01 / d1 м/хв; (7.21)
nс1= 11,42 * 1,8/2,5 = 8,22 м/хв.
Відрізок ділянки , на якому розповсюджується накопичення:
l c1= N/Q1 * (n'с1*n1)/ (n'с1+n1) м; (7.22)
l c1= 2,82/3,92 * ( 6,6 * 78,35) / ( 78,35 +6,6) = 4,32 м.
Максимальна кількість накопичуючих перед отвором:
Nc1= Dmax* d1 *l c1 м2; (7.23)
Nc1= 0,92*2,5*4,32 = 9,93 м2.
Час затримки:
τ1= N (1/Q01 – 1/Q1) хв; (7.24)
τ1= 25*0,113( 1/18,9 – 1/3,92) = 0,005 хв.
Час затримки через отвір:
t01= N/Q01 = 2,82/ 18,9= 0,15 (7.25)
t1+ τ1= 0,76+ 0,005= 0,77 хв.
По драбині вниз:
q01= q1* d01 / d1 м/хв; (7.26)
d1 =2,4 м;
q01= 10,50* 1,8/2,4=7,87 м/хв ;
q01 > qМакс (Затримка руху).
Відповідно:
D2 = 0.92;
q2 = 5,38 м/хв;
n2 = 5,86 м/хв;
d2 = 2,4 м.
Q2 = q2*d2 м2 / хв; (7.27)
Q2 = 5,38*2,4 = 21,91 м2 / хв.
Швидкість накопичення людей визначається:
n'с2 = (q2 * d1 / d02 - q1) / (D02-D2) м/хв; (7.28)
n'с2 = (5,38*1.8/2.4 – 1,57) / (0.92-0.019) = 2,7м/хв.
Швидкість розсмокчування накопичення людей:
nс2= n2 * d1 / d2 м/хв; (7.29)
nс2 = 5,86 * 1,8/2,4 = 4,39 м/хв.
Відрізок ділянки , на якому проходить накопичення:
l c2 = N/Q2 * (n'с2*n2)/ (n'с2+n2) м; (7.30)
l c2 = 2,82/21,91 * (2,7 * 5,86) / (2,7 + 5,86) = 0,23 м.
Максимальна кількість людей накопичених на драбині:
Nc2= Dmax* d2 *l c2 м2; (7.31)
Nc2 = 0,92 * 2,4* 0,23 = 0,5 м2.
Час руху по драбині вниз:
t2= L2/n2 хв; (7.32)
t2= 8/5,86 = 1,36 хв.
Розрахунок руху потоку від місця злиття з потоком першого поверху до виходу на вулицю:
q3.1= q2* d02 / d03 м/хв; (7.33)
d03 = 3 м;
q3.1= 7,87* 4/3= 10,4 м/хв.
Відповідно
D3= 0.43;
n3= 23,43 м/хв ;
Q3.1 = q3.1*d03 м2 / хв; (7.34)
Q3.1 = 10,4*3 = 31,48 м2 / хв.
Час руху потоку другого поверху по вестибюлю до виходу на вулицю:
t3 = L3/n3 хв; (7.36)
t3= 2,6/23,43 = 0,11 хв.
В тамбур виходить з першого поверху 30 людей, таким чином потік другого поверху зливається:
q3.2= q1.1* d02 / d03 м/хв; (7.37)
q3.2= 6,99*4 /3= 9,79 м/хв.
Відповідно:
D3.2 = 0,4
n3.2= 24,48 м/хв.
Час руху потоку другого поверху по вестибюлю до виходу на вулицю:
t4= L4/n3.2 хв; (7.38)
L4= 8,75 м;
t4= 8,75 /24,48 = 0,35 хв.
Час евакуації :
Він перевищує необхідний час евакуації на 1,42 хв, тому необхідно щоб люди експлуатувались в строгому визначеному порядку, який вказаний на плані евакуації приміщення. Потрібно, щоб шлях евакуації не загромаджувався меблями, і якщо люди будуть евакуюватися по строго визначеній схемі евакуації й використовувати допоміжні сходи і драбини які призначенні для пожежі, то можливо запобігти від нещасних випадків при пожежі.
ВИСНОВКИ
Розглянутий алгоритм пошуку асоціативних правил є типовою ілюстрацією завдання аналізу купівельної корзини. В результаті її рішення визначаються набори товарів, що часто зустрічаються, а також набори товарів, що спільно набувають покупцями. Знайдені правила можуть бути використані для вирішення різних завдань, зокрема для розміщення товарів на прилавках магазинів, надання знижок на пари товарів для підвищення об'єму продажів і, отже, прибули і інших завдань.
У роботі була побудована модель інтелектуального аналізу даних по алгоритму асоціативних правил. В ході побудови моделі були визначені можливі подальші покупки клієнтів, ґрунтуючись на інформаціях про позиції товару, що вже знаходяться в його корзині.
Для роботи з моделлю було створено інформаційне сховище, розроблені процедури перевантаження даних з транзакційної бази даних в інформаційне сховище. Інформаційне сховище можна використовувати не лише для інтелектуального аналізу, але і для подальшого OLAP-аналізу. Розроблений призначений для користувача інтерфейс, що дозволяє легко створювати, змінювати модель і міняти параметри.