Інформаційні технології

Ця технологія орієнтована  на роботу в середовищі інформаційної  системи керування і використовується при більш поганій структурованості розв'язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються за допомогою інформаційної технології опрацювання даних.

Інформаційна технологія керування ідеально підходять для  задоволення подібних інформаційних  потреб працівників різноманітних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою. Інформація, що поставляється нею, містить відомості про минуле, дійсне і ймовірне майбутнє фірми. Ця інформація має вигляд регулярних або спеціальних управлінських звітів.

Для прийняття рішень на рівні управлінського контролю інформація повинна бути подана в агрегованому вигляді, так, щоб проглядалися тенденції зміни даних, причини відхилень, що виникли, і можливі варіанти вирішення проблеми. На цьому етапі розв’язуються такі задачі опрацювання даних:

• оцінка планованого  стану об'єкта керування;

• оцінка відхилень від  планованого стану;

• виявлення причин відхилень;

• аналіз можливих рішень і дій.

Інформаційна технологія керування спрямована на створення  різноманітних видів звітів. Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка, що визначає час їхнього створення, наприклад місячний аналіз продажів компанії.

Спеціальні звіти створюються  за вимогою керівників, або коли в компанії відбулося щось незаплановане. І ті, і інші види звітів можуть мати форму підсумкових, порівняльних і надзвичайних звітів.

У підсумкових звітах дані об'єднані в окремі групи, відсортовані і подані у вигляді проміжних  і остаточних результатів по окремих  полях.

Порівняльні звіти містять  дані, отримані з різноманітних джерел або класифіковані по різноманітних ознаках і використовуються для порівняння.

Надзвичайні звіти містять  дані виняткового (надзвичайного) характеру.

Використання звітів для підтримки керування є  особливо ефективним при реалізації так званого керування по відхиленнях. Керування по відхиле

ннях припускає, що головним змістом одержуваних спеціалістом даних повинні бути відхилення стану  господарської діяльності фірми  від деяких встановлених стандартів (наприклад, від її запланованого стану). При використанні на фірмі принципів керування по відхиленнях до звітів, які створюються, висуваються такі вимоги:

• звіт необхідно створювати тільки тоді, коли відхилення відбулося;

• відомості у звіті  повинні бути відсортовані за значенням  критичного для даного відхилення показника;

• усі відхилення бажано показати разом, щоб спеціаліст міг  уловити існуючий між ними зв'язок;

• у звіті необхідно  показати, кількісне відхилення від  норми.

Вхідна інформація надходить  із систем операційного рівня. Вихідна інформація формується у вигляді управлінських звітів у зручному для ухвалення рішення вигляді. Зміст бази даних за допомогою відповідного програмного забезпечення перетворюється в періодичні і спеціальні звіти, що надходять до спеціалістів, які беруть участь у прийнятті рішень в організації. База даних, що використовується для одержання зазначеної інформації, повинна складатися з двох компонентів:

1) даних, що накопичуються  на основі оцінки операцій, проведених  фірмою;

2) планів, стандартів, бюджетів  та інших нормативних документів, що визначають планований стан об'єкта керування (підрозділи фірми).

 

2.3 Інформаційна технологія  підтримки прийняття рішень

Ефективність і гнучкість  інформаційної технології багато в  чому залежать від характеристик  інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; "миші"; голосових команд, тощо. Найбільш простою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень робить необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.

Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали і т.п. Важливим показником ефективності інтерфейсу, який використовується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. В даний час найбільш поширеним є такі форми діалогу: режим “запитання-відповідь”, командний режим, режим меню, режим заповнення пропусків у виразах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма в залежності від типу задачі, індивідульності користувача і рішення, яке приймається, може мати свої переваги і недоліки. Довгий час єдиною реалізацією мови повідомлень був надрукований або виведений на екран дисплея звіт або повідомлення. Тепер з'явилася нова можливість представлення вихідних даних - машинна графіка. Вона дає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення в тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, яка значно підвищує наочність і интерпретованість вихідних даних, стає усе більш популярним в інформаційній технології підтримки прийняття рішень.

Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видає комп'ютер.

Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття  рішень визначається успіхами у розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів.

Інтерфейс повинен мати такі можливості:

• маніпулювати різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі  ухвалення рішення за вибором  користувача;

• передавати дані до системи  різноманітними засобами;

• одержувати дані від  різноманітних пристроїв системи  в різних форматах;

• гнучко підтримувати (надавати допомогу за вимогою, підказувати) знання користувача.

 

Висновки

1. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій.
2. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.
3. Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною.
4. Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.

 

Список використаної літератури:

1. Макарова Н. В., Матвєєва Л. А., Бройдо В. Л. Підручник «Інформатика» - М.: «Фінанси та статистика», 1997 р. – 305 с.
2. Багриновський К.А., Хрусталєв Е.Ю. «Нові информаційні технології» - М.: «ЭКО», 1996 р. – 241 с.
3. Крилов І. В. «Інформаційні технології: теорія і практика» - М.: «Центр», 1996 р. – 263 с.
4. Малиновський Б.М. «Історія обчислювальної техніки» - К.: «Лотус», 1995р.-
5. Кондрашова С.С. Учбовий посібник «Информаційні технології в управлінні» - К.: МАУП. 1998 р. – 383 с.