Структура житлово-комунальних господарств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2013 в 21:33, курсовая работа

Описание работы

Тема автоматизації системи житлоуправління по обліку мешканців та платежів являється актуальною, тому що через великий обсяг інформації, що надходить на обробку щодня, займає значну частину часу працівника. Використання автоматизованої системи (АС) допоможе прискорити процес отримання і обробки інформації, отримання інформації про клієнта, видах наданих послуг, його оплатах, заборгованості тощо.
Таким чином розробка даного програмного засобу (ПЗ) виправдовує себе автоматизацією великого набору процесів, які в підсумку знижують витрати часу роботи у багато разів.
Сфера житлово-комунального господарювання в нашій країні тривалий період перебуває у стані реформування, що й надалі створює ситуацію невизначеності.

Файлы: 1 файл

Курсова.docx

— 717.55 Кб (Скачать файл)

3.  забезпечити максимальну  незалежність проекту створення  програмного забезпечення від  конкретних мов програмування  й процесів розробки;

4.  забезпечити формальну  основу для однозначної інтерпретації  мови;

5. стимулювати розширення  ринку об’єктно-орієнтованих інструментальних  засобів створення програмного  забезпечення;

6.   інтегрувати кращий  практичний досвід використання  мови й реалізації програмних  засобів його підтримки.

 

3.2  Створення  UML діаграм ПЗ «Автоматизація житлоуправління»

Діаграма  прецедентів - це графічне представлення всіх або частини акторів, прецедентів і взаємодій між ними. У кожній системі зазвичай є головна діаграма прецедентів, яка описує зовнішню межу системи та основні зовнішні функції (зовнішня поведінка) системи. Як приклад діаграми прецедентів розглянемо діаграму, яка зображує всі прецеденти для одного актора, яким є паспортист: 

    1. Р1. Приписка жильця;
    2. Р2. Виписка жильця;
    3. Р3. Зміна даних про жильця;
    4. Р4. Формування та видача довідок.

 

На рисунку 1 зображено  модель прецедентів для актора Паспортист. 

 

 

 

 

Рис. 1. Модель прецедентів  для актора Паспортист

Діаграма  станів визначає всі можливі стани, в яких може знаходитися конкретний об'єкт, а також процес зміни станів об'єкту в результаті настання деяких подій .

На діаграмі є два спеціальні стани - початкове (start) і кінцеве (stop). Початковий стан виділений чорною крапкою, воно відповідає стану об'єкту, коли він тільки що був створений. Кінцевий стан позначається чорною крапкою в білому кружку, воно відповідає стану об'єкту безпосередньо перед його знищенням. На діаграмі станів може бути один і лише один початковий стан.

На рисунку 2 зображено  діаграму станів для актора Паспортист прецеденту Р1. Приписка жильця.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Діаграма станів актора Паспортист прецедент Р1

Діаграми  класів застосовуються для моделювання об'єктно-орієнтованих систем. На простих діаграмах показуються класи і відносини між класами. На складних діаграмах показуються класи, інтерфейси, кооперації і відносини між ними. Діаграми класів дають статичний вид системи. Можна також сказати, що діаграми класів являють собою погляди розробників на статичні стану проектованих систем. За допомогою діаграм класів складається словник системи. Діаграми класів є основою для створення діаграм компонентів і розгортання.

 

Рис. 3. Діаграма класів ПЗ «Автоматизація житлоуправління»

Діаграма  послідовності.  Однією з характерних особливостей систем різної природи і призначення є взаємодія між собою окремих елементів, з яких утворені ці системи. Йдеться про тому, що різні складові елементи систем не існують ізольовано, а роблять певний вплив один на одного, що і відрізняє систему як цілісне утворення від простої сукупності елементів. У мові UML взаємодія елементів розглядається в інформаційному аспекті їх комунікації, тобто взаємодіючі об'єкти обмінюються між собою деякою інформацією. При цьому інформація набуває форми закінчених повідомлень. Іншими словами, хоча повідомлення і має інформаційний вміст, воно набуває додаткової властивості робити направлений вплив на свого одержувача. Це повністю узгоджується з принципами ООАП, коли будь-які види інформаційної взаємодії між елементами системи мають бути зведені до відправки і прийому повідомлень між ними.  

Для моделювання взаємодії  об'єктів в мові UML використовуються відповідні діаграми взаємодії. Кажучи про ці діаграми, мають на увазі  два аспекти взаємодії. По-перше, взаємодії об'єктів можна розглядати в часі, і тоді для представлення  тимчасових особливостей передачі і  прийому повідомлень між об'єктами використовується діаграма послідовності.

Раніше, при вивченні діаграм  стану і діяльності, було відмічено  одну важливу обставину. Хоча розглянуті діаграми і використовуються для  специфікації динаміки поведінки систем, час в явному вигляді в них  не присутній. Проте часовий аспект поведінки може мати істотне значення при моделюванні синхронних процесів, що описують взаємодії об'єктів. Саме для цієї мети в мові UML використовуються діаграми послідовності.     

По-друге, можна розглядати структурні особливості взаємодії  об'єктів. Для представлення структурних  особливостей передачі і прийому  повідомлень між об'єктами використовується діаграма кооперації.

Діаграма послідовностей для актора Паспортист представлена на рисунку 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Діаграма послідовностей актора Паспортист

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IV. РОЗРОБКА ДОКУМЕНТАЦІЇ КОРИСТУВАЧА

 

4.1 Загальні відомості

Документація користувача ПЗ пояснює користувачам, як вони повинні діяти, щоб застосувати розроблювальний ПЗ. Вона необхідна, якщо ПЗ припускає яке-небудь взаємодію з користувачами. До такої документації належать документи, якими повинен керуватися користувач при інсталяції  ПЗ (при установці ПЗ з відповідною настроюванням на середовище застосування ПЗ), при застосуванні ПЗ для вирішення своїх завдань і при управлінні ПЗ (наприклад, коли даний ПЗ буде взаємодіяти з іншими системами). Ці документи частково торкаються питань супроводу ПСЗ, але не стосуються питань, пов'язаних з модифікацією програм. 

При створенні документації користувача слід розрізняти дві категорії користувачів ПЗ: ординарних користувачів ПЗ та адміністраторів ПЗ.

Ординарний користувач ПЗ використовує ПЗ для вирішення своїх завдань (в своїй предметній області). Це може бути інженер, який проектує технічний пристрій, або касир, який продає залізничні квитки за допомогою ПЗ. Він може і не знати багатьох деталей роботи комп'ютера або принципів програмування. 

Адміністратор ПЗ  управляє використання ПЗ ординарними користувачами і здійснює супровід ПЗ, не пов'язаний з модифікацією програм. Наприклад, він може регулювати права доступу до ПЗ між ординарними користувачами, підтримувати зв'язок з постачальниками ПЗ або виконувати певні дії, щоб підтримувати ПЗ в робочому стані, якщо він включений як частина в іншу систему.

Склад документації користувача залежить від аудиторій користувачів, на які орієнтовано розроблювальний ПЗ, і від режиму використання документів. Під аудиторією тут розуміється контингент користувачів ПЗ, у якого є необхідність у певній документації користувача ПЗ. Вдалий користувальницький документ суттєво залежить від точного визначення аудиторії, для якої він призначений. Користувацька документація повинна містити інформацію, необхідну для кожної аудиторії. Під режимом використання документа розуміється спосіб, що визначає, яким чином використовується цей документ. Звичайно користувачеві досить великих програмних систем потрібні або документи для вивчення ПЗ (використання у вигляді інструкції), або для уточнення деякої інформації (використання у вигляді довідника). 

У відповідності зі сказаним можна вважати типовим наступний  склад користувацької документації для достатньо великих ПЗ:

  • Загальний функціональний опис ПЗ. Дає коротку характеристику функціональних можливостей ПЗ. Призначено для користувачів, які повинні вирішити, наскільки необхідно їм даний ПЗ.
  • Керівництво по інсталяції ПЗ. Призначено для адміністраторів ПЗ. Воно повинно детально наказувати, як встановлювати системи в конкретному середовищі, зокрема, має містити опис комп'ютерно-зчитуваного носія, на якому поставляється ПЗ, файли, що представляють ПЗ, і вимоги до мінімальної конфігурації апаратури. 
  • Інструкція по застосуванню ПЗ. Призначена для ординарних користувачів. Містить необхідну інформацію щодо застосування ПЗ, організовану у формі зручній для її вивчення. 
  • Довідник по застосуванню ПЗ. Призначений для ординарних користувачів. Містить необхідну інформацію щодо застосування ПЗ, організовану у формі зручній для виборчого пошуку окремих деталей. 
  • Керівництво з управління ПЗ. Призначено для адміністраторів ПЗ. Воно повинно описувати повідомлення, що генеруються, коли ПЗ взаємодіє з іншими системами, і як повинен реагувати адміністратор на ці повідомлення. Крім того, якщо ПЗ використовує системну апаратуру, цей документ може пояснювати, як супроводжувати цю апаратуру. 

4.2 Загальний функціональний  опис ПЗ

ПЗ «Автоматизація житлоуправління» призначений для автоматизації  роботи невеликого житлово-комунального господарства. ПЗ включає в себе:

    1. Робоче місце керівника (загальний контроль роботи житлоуправління);
    2. Робоче місце паспортиста (приписка/виписка жильців, зміна даних про жильця, формування та видача довідок жильцям);
    3. Робоче місце диспетчера (прийом заявок від жильців на ремонт житлового фонду, відмітка про виконання);
    4. Робоче місце бухгалтера (прийом від жильців платежів за виконану роботу, контроль боржників);
    5. Робоче місце майстра дільниці (контроль виконання заявок).

Доступ до даних у ПЗ здійснюється згідно відведених ролей, та дозволяє кожному користувачеві  виконувати тільки допустимі для  нього задачі. Усі дані зберігаються у базі даних, що дозволяє користувачам виконувати необхідні запити, та швидко у зручній формі отримувати необхідну  інформацію. Вимоги до комп’ютерної техніки та програмного забезпечення вказані у специфікації ПЗ (Додаток А).

4.3 Керівництво  по інсталяції ПЗ

Програмний засів встановлюється шляхом копіювання з любого доступного носія інформації у кореневий  каталог диска С. Наприклад С:\Програма\. Для запуску програми необхідно  запустити виконуваний файл zhek.exe з каталогу програми, або з ярлика на робочому столі. Для запуску програми та її роботи не потрібно ніяких додаткових налаштувань.

Підключення бази даних.

ПЗ являється клієнт-серверним програмним засобом та дозволяє   одночасно отримувати доступ користувачам із різних терміналів. Для цього необхідно на серверній машині встановити MS SQL Server 2000 та БД. Для цього потрібно:

  • Скопіювати з носія папку з базою даних на сервер у любе доступне місце з ємністю диска не менше 20 Мб;
  • Підключити БД до сервера MS SQL Server 2000.

Після інсталяції БД ПЗ «Автоматизація житлоуправління» готова для використання.  

4.4 Інструкція  по застосуванню ПЗ

Загальний вигляд ПЗ.

Рис. 5. Загальний вигляд ПЗ

 

На рисунку 5 представлено загальний вигляд ПЗ, який містить  у собі наступні модулі:

      1. Список перегляду/вибору жильців;
      2. Інформація про користувача;
      3. Детальна інформація про поточного жильця;
      4. Модуль для роботи з заявами на прописку (паспортист);
      5. Модуль для роботи з заявами на виписку (паспортист);
      6. Модуль роботи з заявками на ремонт (диспетчер);
      7. Модуль оплати послуг (бухгалтер);
      8. Кнопка оновлення даних.

Модулі 1, 2, 3, 8 доступні для  усіх користувачів ПЗ.

Модулі 4,5,6 доступні тільки паспортисту.

Модуль 6 доступний тільки диспетчеру.

Модуль 7 доступний тільки бухгалтеру.

 

Аутентифікація  у ПЗ. Аутентифікація у ПЗ здійснюється за допомогою логіну та паролю користувача. Згідно з введеними даними система дає доступ до доступних функцій, або забороняє вхід у систему (якщо логін або пароль невірні). На рисунку 6 зображено вікно Аутентифікації в ПЗ.

   Рис. 6. Аутентифікація користувача в системі.

Після вводу логіну та паролю для авторизації в системі необхідно натиснути кнопку «Так». Або кнопку «Ні» для відміни дії.

 

Функції паспортиста. У програмному засобі передбачені наступні функції паспортиста:

 

  • Приписка жильця;
  • Виписка жильця;
  • Зміна даних про жильця;
  • Формування довідки про жильця.

Після аутентифікації паспортиста  в системі, йому доступні усі вище перечисленні функції рисунок 7.

Рис. 7. Вікно паспортиста  ПЗ.

Реєстрація  заяви на прописку. Після подачі новим жильцем заяви на прописку, паспортист вносить дані у БД. Для цього необхідно натиснути кнопку «Оформити» модулю Заява на прописку. У активній формі внести необхідні дані рисунок 8.

 

 

 

Рис. 8. Реєстрація заяви на прописку.

Після внесення даних для  реєстрації необхідно натиснути  кнопку «Оформити» для реєстрації, або кнопку «Відмовитись» для  відміни дії. Після реєстрації жилець з’являється у списку заяв модулю Заяви на прописку.

Відмітка  про прописку. Для відмітки про прописку жильця потрібно виділити жильця у списку у модулі Заява на прописку та натиснути кнопку «Відмітити». У активній формі ввести дату прописки та натиснути кнопку «Змінити» для реєстрації, або кнопку «Відмовитись» для відміни дії. Після реєстрації жилець з’являється у списку жильців модулю  Список жильців рисунок 9.

Рис. 9. Відмітка про прописку.

Зміна даних  про жильця. Для зміни даних про жильця потрібно виділити жильця у модулі Список жильців та натиснути кнопку «Редагувати» модулю Дані про жильця рисунок 10.

Рис. 10. Редагування даних  жильця.

Після зміни необхідних даних  потрібно натиснути кнопку «Змінити»  для зміни даних, або кнопку «Відмовитись»  для відміни дії.

Информация о работе Структура житлово-комунальних господарств