Технологічні особливості організації інформаційного мовлення радіостанції

Іншим важливим повідомленням цього  випуску стала інформація про відкриття Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У якості джерел інформації тут виступали дві особи: власний кореспондент радіостанції та глава адміністрації Президента С.Льовочкін. Кореспондент А. Прожогіна повідомила загальну інформацію про головні теми, що будуть обговорюватися на форумі, кількість учасників тощо, а С.Льовочкін зазначив, що «цього року пріоритетними питаннями для Глави нашої держави у рамках засідання форуму є розвиток інфраструктури та енергетична проблематика - ключові фактори зростання національної економіки. Планується, що Віктор Янукович візьме участь у сесіях неформальних засідань світових економічних лідерів «Закладення підвалин для відродження Європи» та «Енергетична інфраструктура у перехідному періоді» [18]. ДОДАТКИ!!

Загалом, Президент України  й міністри в структурі «людина  – джерело журналістської інформації»  є найбільш рейтинговими і найчастіше вживаними. ДЕ??!Так за останній тиждень Президент В. Янукович (або представники його адміністрації) виступив у якості джерела інформації  - 10 разів, міністри (або Уряд у цілому) – 13 разів.

Використання повідомлень людей  у якості джерел інформації (ними можуть бути власні кореспонденти, експерти тощо) має свої технологічні особливості, до яких можна віднести прямоефірні  включення та інтерв’ю й виступи у запису.

Для проведення прямоефірних включень радіостанції треба мати дві ефірних  студії з можливістю їх оперативного перемикання або в одній студії мати два розрізнені дикторські «пости», кожен з яких має мікрофони  для виступу 2-3-х осіб. З одного посту читаються новини з періодичністю, яка задається сіткою мовлення, з іншого йдуть виступи або інтерв'ю [10].

Експертні думки, аналітика, коментарі  в темпі реальних подій можуть бути отримані телефоном, записані, відредаговані, змонтовані й поставлені в сітку мовлення. Для цього радіостанція використовує, у залежності від потужностей, кілька монтажно-записуючих робочих місць з виходом у телефонну мережу. Для цих робочих місць не потрібна студійна звукоізоляція, цілком достатньо оснастити їх закритими навушниками. Бажано, щоб ці робочі місця розташовувалися в безпосередній близькості з випусковим редактором відділу інформації. Оскільки саме за його вказівкою будуть «підключатися» записані коментарі до тих чи інших новинам [10]. ЩО ЦЕ ЗА ПОСИЛАННЯ, НА ЯКУ ДУМКУ? ВЕСЬ АБЗАЦ, ОСТАННЄ РЕЧЕННЯ, РЯДОК???

ПІДСУМУЙ ПІДРОЗДІЛ 2-4 РЕЧЕННЯМИ. КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК ЗАМАЛА!!

2.3. Стрічки новин інформаційних агентств як джерело інформації

 

При виборі цільової аудиторії  та інформаційної спрямованості  радіостанції визначаються ті чи інші інформаційні агентства, «стрічки», яких будуть надходити у відділ інформації.

Щодо інформаційних  агенцій - що всі вони мають не лише платні, але й безкоштовні новини на своїх сайтах в Інтернеті. Вони можуть бути корисними тим, хто не має передплаченого редакцією доступу до повних стрічок агенцій. Інтернет сам по собі є корисним джерелом інформації, яким треба вміти користуватись. При роботі з ним корисно пам’ятати про сайти світових інформаційних агенцій [9, с.140].ЦЕ Ж ЦИТАТА!!!

Звичайно, Перший канал Українського радіо має і власних кореспондентів, але далеко не у більшості країн, бо, по-перше, це дорого, а по-друге збір інформації - це окремий бізнес. Сьогодні радіостанція утримує кількох власних кореспондентів у США, Росії, Чехії, Італії, Польщі на тих інформаційних напрямках, які є для радіостанції ключовими, й інформація від яких є завжди ексклюзивною та важливою.

Переваги використання стрічок інформагентств при підготовці радіо новин [10]:

- висока автоматизація процесу підготовки новин;

- читання новин професійним диктором (провідним);

- підготовка новин однією людиною;

Недолік:

- процес редагування тексту повідомлень проходить тільки на екрані комп'ютера, при цьому у диктора або ведучого можуть виникати складнощі з прочитанням тих чи інших нечитабельних зворотів, які цілком прийнятні в написанні. З часом і напрацюванням досвіду цей недолік втрачає актуальність і цей метод підготовки випусків новин можна вважати близьким до ідеального.

Бажано, щоб в процесі  редагування черговий випуск новин  виводився на екран випускового  редактора відділу інформації. Принципово, щоб це відбувалося саме в процесі редагування, а на після. Випусковий редактор, в цій технології, може і повинен втручатися в процес підготовки інформаційного блоку, щоб усунути можливі помилки або неточності безпосередньо в момент їх виникнення.

Можливий варіант побудови технології створення новинного  випуску таким чином, щоб кожне  з повідомлень, прочитане зі стрічки новин проговорювалося в голос диктором (ведучім) в тій редакції, в якій воно буде звучати в ефірі. Вимовлена редакція повідомлення одночасно "відстежується" випусковим редактором.

Така технологія має свої переваги [10]:

- обговорювання повідомлення перед його читанням в ефірі;

- контроль випусковим редактором інформації "із голосу", тобто в тому вигляді, як її буде сприймати слухач;

- формування новинного блоку практично в реальному часі, відповідно до темпу надходження новин;

Недоліки технології:

- необхідність мати окреме приміщення для відділу інформації (процес формування новинного блоку заважає працювати іншим співробітникам);

- новини в цьому випадку читає той, хто їх промовляє, тобто диктор (ведучій).

Специфіка й технологія використання стрічок новин інформаційних агенцій у якості джерела інформації при підготовці радіо новин полягає в наступному. Стрічки різних інформаційних агентств повинні приводитися до єдиного формату й виводитися на екран комп'ютера у відділі інформації в зручному вигляді. На сьогоднішній день існує велика кількість комп'ютерних програм для роботи зі стрічками інформагентств. Ці програми дозволяють приймати в реальному часі повідомлення, що постійно оновлюються, переглядати їх, редагувати і роздруковувати для подальшого читання новин в прямому ефірі в буквальному сенсі "з аркуша паперу" [10]. Причому, кожне повідомлення повинне друкуватися на окремому аркуші. Можливий варіант, коли обрані і відредаговані повідомлення у відділі інформації виводяться на екран комп'ютера перед ведучим прямого ефіру і читаються ним. В обох варіантах новини йдуть в ефір без попереднього запису, в живу. Це дозволяє довести оперативність інформування аудиторії про події, що відбуваються до хвилин.

Перший канал Українського радіо в повній мірі використовує повідомлення інформаційних агентств у якості джерела інформації. Найактуальнішими повідомленням з використанням зазначеного джерела є останні новини з африканської держави Малі – яка стала новим плацдармом у війні з так званою ісламістською терористичною загрозою. Власних кореспондентів радіостанція на африканському континенті не має, тому використання повідомлень інформагентств є цілком виправданим і професійно зваженим.

Наприклад, у інформаційному випуску від 20.01.2013 й 23.01. 2013 інформаційна редакція послуговувалась даними ІА САПА й повідомляла про логістичну підтримку військової операції США й Франції у Малі іншими країнами, зокрема Британією, Бельгією, Канадою, Данією, Нідерландами, Іспанією і Об'єднаними Арабськими еміратами [18].

 

2.4. Власне журналістські спостереження як джерело інформації

 

У новинних блоках Першого  каналу Українського радіо власне журналістські  спостереження як джерело інформації представлені двома типами.

Перший - це репортажі  з місця події безпосередньо в прямому ефірі. В якості засобу зв'язку для цього можна використовувати звичайний стільниковий телефон. На жаль, якість сигналу при цьому залишає бажати кращого. Зате оперативно і доступно практично для будь-яких подій, де б вони не відбувалися. В іншому варіанті, коли події висвітлювані кореспондентом відбуваються в заздалегідь відомому місці (кінофестивалі, форуми, спортивні заходи, з'їзди політичних партій тощо), можливе використання стаціонарних телефонних каналів. В якості кінцевої апаратури в цьому випадку використовується репортофон - симбіоз телефонного апарату з гібридом і з невеликим пультом мікшера. Якість мовного сигналу в цьому випадку дуже схожа на студійну, і у слухачів навіть може скластися враження, що репортаж йде з пересувної студії. Ще один варіант, на жаль не отримав поширення в нашій країні через дефіцит радіочастот - використання репортажного радіопередавача з параметрами сигналу, відповідними вищої категорії якості. У цьому випадку на радіостанції повинен розташовуватися спеціалізований радіоприймач виведений на ефірний пульт. Така апаратура проводиться західними компаніями, поширена на великих закордонних радіостанціях і виготовляється на замовлення під наявний у замовника номінал репортажної радіочастоти. За допомогою такого репортерського комплекту можна вести репортажі з концертів музикантів, співаків. Якість репортажів в цьому випадку, звичайно при грамотній роботі з мікрофонами, така ж, як і з ефірної студії [10].

Зауважимо, що за аналізований період прикладів використання цього  типу інформаційних джерел нам не трапилось.

Другий тип матеріалів - записи інтерв'ю, репортажів, виступів. Бажано виконувати їх на апаратах з  цифровим носієм, що забезпечує миттєву  перегонку матеріалів в кореспондентський  комп'ютер на радіостанції. Останнім часом з'явилися професійні апарати фірми MARANTZ. Вони використовують формат архівування MPEG Layer 2, забезпечують радіомовний стандарт вищої категорії якості. В якості накопичувача використовується жорсткий диск або флеш пам'ять. Аналогічні, але напівпобутові пристрої пропонує і фірма SONY [10].

Обробка кореспондентських  матеріалів і підготовка їх до ефіру  повинна виконуватися самим кореспондентом, - ніхто інший не зробить авторський матеріал краще, ніж сам автор. Тільки в разі необхідності складної обробки матеріалу, - введення звукових ефектів, багатоканальних накладень тощо до роботи може бути залучений звукорежисер і записуюча студія.

На відміну від попереднього варіанту даний тип джерел інформації становить основу всього новинного  мовлення радіостанції.

 

2.5. Повідомлення прес-служб й матеріали інших ЗМІ як джерела журналістської інформації

 

При підготовці новин  журналісти Першого каналу Українського радіо активно використовують такі джерела інформації як прес-релізи, повідомлення прес-служб, матеріали брифінгів, прес-конференцій, а також матеріали інших ЗМІ.

Інформаційна картина  дня в ефірі радіостанції окреслюється уже в ранковому ефірі, коли о 8.30 й 9.00 до уваги слухачів пропонується огляд преси й найважливіших  суспільно-політичних заходів, запланованих на поточну добу в столиці й обласних центрах. Таким чином, у цих анонсах презентується увесь спектр інформаційних джерел, що згодом будуть використані при підготовці новин.

Прес-релізи та повідомлення прес-служб – найпростіший спосіб отримати інформацію. Прес-служби зацікавлені в тому, щоб журналісти використали поширену ними інформацію. Отже, з повідомлень прес-служб журналістам слід виносити сухі факти, дізнаватись про події, ставитись до них критично, а розвивати і доповнювати цю інформацію з інших джерел [12, с. 67].

Найактивнішими  постачальниками інформації на цьому  тижні стали Міністерство аграрної політики, Державна фітосанітарна й  ветеринарна служба, Державна санепідемстанція.??????

Повідомлення прес-служби Міністерства аграрної політики від 24.01.2013 стосувалось модернізації вітчизняних підприємств сільгоспмашинобудування й соціального захисту працівників, зайнятих у цій сфері [18].

Прес-релізи Державної  санепідемстанції від 24.01.2013, 22.01.2013 й 20.01.2014, що на їх основі було підготовлено відповідне журналістське повідомлення у новинному блоці, інформують про епідеміологічну ситуацію в різних регіонах України. Імовірно, що й надалі повідомлення прес-служби Державної санепідемстанції будуть обов’язково наявні в новинних блоках, адже з огляду на описувану в них динаміку захворюваності на грип, вона тільки зростає [18].

Повідомлення прес-служби Державної фітосанітарної й ветеринарної служби, що було використане в якості джерела інформації в повідомленні від 24.01.2013 свідчить про поновлення минулорічної «продуктової» війни між Україною й Білорусією. За інформацією означеної установи, продукція кількох білоруських компаній не відповідає українським нормативам безпеки, зокрема, за  мікробіологічними та фізико-хімічними показниками. Імовірно, варто чекати розвитку конфлікту й інших повідомлень відомства [18].

Часто джерелами інформації стають інші ЗМІ. Протягом аналізованого періоду повідомлення інших ЗМІ використовувались у підготовці повідомлень про ситуацію у зонах військових конфліктів Сирії й Малі.

Наведемо кілька прикладів  таких повідомлень.

1) У інформації від 14.01.2013 зазначено, що газета "Аль-Ватан", яка виходить у Саудівській Аравії, з посиланням на свої джерела у розвідці, повідомляє, що Президент Сирії Башар Асад перебуває на борту військового корабля під охороною російських служб безпеки.

2) Влада Лівії планує створити спецпідрозділ, який охоронятиме закордонних дипломатів та працівників іноземних компаній. Про це повідомляють місцеві ЗМІ (ефір від 14.01.2013).

3) Щонайменше 15 людей загинули, десятки поранені внаслідок вибуху в університеті сирійського міста Алеппо. Про це повідомили сьогодні місцеві ЗМІ (ефір від 15.01.2013).

4) Франція планує збільшити кількість своїх солдатів у Малі з 750 до 2,5 тисяч. Про це повідомляє французький телеканал «France 24» з посиланням на міністра оборони Жан-Іва Ле Дріана (ефір від 15.01.2013).

5) Верховний суд Пакистану санкціонував арешт прем'єр-міністра країни Раджі Первеза Ашрафа в рамках справи про корупцію при укладенні контрактів в електроенергетиці. Про це повідомляють пакистанські телеканали (ефір від 15.01.2013).

Також нам  трапилося дуже резонансне повідомлення зі світу спорту, у якому основним джерелом є іноземне друковане видання: «Міжнародний олімпійський комітет позбавив американського велогонщика Ленса Армстронга бронзової медалі Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї». Як повідомляє «Гардіан», Армстронга, який завершив спортивну кар'єру кілька років тому, викрили у застосуванні заборонених препаратів за підсумками розслідування Американського антидопінгового агентства. (ефір від 17.01.2013). Згодом стало відомо, що знаменитого велогонщика, який повернувся в професійний спорт після подоланого онкологічного захворювання, пожиттєво дискваліфікували й позбавили всіх нагород, здобутих з 1998 р.