Зведення і групування статистичних данних

Загальний  заголовок,  заголовки  рядків  і  граф  таблиці повинні  бути  чіткими,  лаконічними,  без  скорочень,  тобто становити  собою  завершене  ціле,  яке  органічно  вписується  до змісту тексту. У  кожній таблиці слід  зазначити одиниці виміру статистичних  показників.  Показники  у  межах  однієї  графи повинні  наводитися  з  однаковою  точністю,  тобто  до0.1,  до

0,001 тощо. Якщо немає  відомостей про величину показника,  то у  відповідній  клітинці  проставляють  три  крапки(...); відсутність  показника  позначають  знаком«тире» (–).  Якщо клітинка  таблиці,  передусім  підсумкова,  не  може  бути  за змістом  заповнена,  ставиться знак«Х».

Статистичний  ряд розподілу — впорядкований розподіл одиниць досліджуваної сукупності на групи за групувальною (варіативною) ознакою. Вони характеризують склад (структуру) досліджуваного явища, дозволяють судити про однорідність сукупності, межі її зміни, закономірності розвитку досліджуваного об'єкта. Залежно від ознаки статистичні ряди розподілу діляться на:

-атрибутивні (якісні);

-варіаційні (кількісні):

дискретні;

інтервальні.

Атрибутивні ряди розподілу

Атрибутивні ряди утворюються  за якісними ознаками, якими можуть виступати посада, професія, стать, освіта тощо.

Варіативні ряди розподілу

Варіаційні ряди будуються  на основі кількісної групуючої ознаки. Варіаційні ряди складаються з наступних  елементів:

варіант — окремих значень варіаційної ознаки, що їх приймає ця ознака в ряді розподілу. Варіанти можуть бути позитивними й негативними, абсолютними й відносними;

частот — чисельностей окремих варіант або кожної з груп варіаційного ряду.

Графічне зображення статистичних даних рядів розподілу

Ряди розподілу зручно вивчати за допомогою графічного методу.

Статистичний графік — це креслення, на якому статистичні сукупності, що характеризуються певними показниками, описуються за допомогою умовних геометричних образів або знаків. Представлення даних таблиць у вигляді графіка справляє сильніше враження, ніж цифри, дозволяє краще осмислити результати статистичного спостереження, правильно їх витлумачувати, значно полегшує розуміння статистичного матеріалу, робить його наочним і доступним.

Графічне зображення дозволяє здійснити контроль вірогідності статистичних показників, оскільки останні, будучи представлені на графіку, яскравіше виражають наявні неточності, пов'язані або з наявністю неточностей/помилок спостереження, або із сутністю досліджуваного явища. З допомогою графічного зображення можливі вивчення закономірностей розвитку явища, установлення існуючих взаємозв'язків

Графіки також широко використовуються для вивчення структури  явищ, їх зміни в часі й розміщення в просторі. У них виразніше  проявляються порівняльні характеристики й чітко окреслюються основні  тенденції розвитку й взаємозв'язків, властивих досліджуваному явищу або процесу.

Для зображення й внесення суджень про розвиток того чи іншого явища в часі й складі сукупності використовують також і діаграми: стовпчикові, стрічкові, квадратні, кругові, лінійні та ін.

Основне призначення структурних діаграм полягає в графічному представленні складу статистичних сукупностей, що характеризуються як співвідношення різних частин кожної із сукупностей. Склад статистичної сукупності графічно може бути представлений за допомогою абсолютних та відносних показників. У першому випадку не тільки розмір окремих частин, але й розміри графіка в цілому визначаються статистичними величинами й виміряються відповідно до змін останніх; у разі представлення відносними показниками розміри графіка не змінюються (оскільки сума всіх частин будь-якої сукупності становить 100%), а зміняються лише розміри окремих його частин. Графічне зображення складу сукупності за абсолютними й відносними показниками сприяє проведенню більш глибокого аналізу й дозволяє проводити зіставлення й порівняння, наприклад, міжнародних соціально-економічних явищ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжнародна статистика

Міжнародна статистика- галузь економічної статистики, що займається зіставленням і аналізом статистичних показників різних країн, окремих світових соціальних систем, по всьому світу в цілому. Першими публікаціями по Міжнародній статистиці  можна рахувати збірки з описом різних держав, що з'явилися в Італії в 2-ій половині 16 ст. У роботах по державознавству  також багато уваги приділялася порівняльній характеристиці окремих країн. Проте інтенсивний розвиток Міжнародна статистика  отримала в середині 19 ст, коли міжнародні економічні відносини досягли високого рівня розвитку. У 1853 в Брюсселі відбувся 1-й Міжнародний статистичний конгрес, в якому брали участь керівники національних статистичних установ і видатні учені різних країн. Для організації скликання конгресу багато що зробили видатні статистики того часу Л. А. Ж. Кетле і Е. Енгель . 8-й Міжнародний статистичний конгрес відбувся в Петербурзі в 1872, а останній, 9-й — в Будапешті в 1875. У роботі конгресів брали участь найбільші російські статистики П. П. Семенов-Тян-Шанський і Ю. Е. Янсон. Ці конгреси не лише сприяли систематизації і поліпшенню порівнянності статистичних даних по країнах, але і зробили значний вплив на поліпшення роботи національних статистичних установ і, що особливо важливе, дали поштовх до розвитку ряду галузевих статистик. Зокрема, перші наукові принципи організації промислових переписів були сформульовані конгресами, причому велику роль в цьому зіграли російські учені-статистики. У 1885 була створена міжнародна наукова статистична організація  міжнародний Статистичний інститут . У 1919—39 Міжнародною статистикою займалася Секція економіки і фінансів Ліги Націй.

Міжнародна статистика сьогодні представлена широкою  мережею  порівняно самостійних і незалежних одна від одної установ та організацій. 

Існує два типи міжнародних  організацій:

1)  які  розробляють   статистичну  методологію   програми  спостережень,

(наприклад, Міжнародний  статистичний інститут, статистична  комісія ООН);

2) які збирають, обробляють  і публікують дані (статистичне  бюро  ООН  і

її   спеціалізовані   установи,   статистичні   служби   інших   міжнародних

організації).

В організації статистичної діяльності країни світу йдуть одим із   двох

шляхів - створення системи  централізованої або  децентралізованої  державної

статистики.

 Перший   шлях   обрали   всі   без   винятку   колишні   країни соціалістичного табору, включаючи Україну, а також Німеччина, Канада та  ін.

У цих країнах існує центральний статистичний орган, який керує  статистичноюроботою усіх  державних  організації.  В Україні -  це  Державний комітет  статистики, в Німеччині - Федеральне статистичне управління, завдання  якого визначені законом про статистику (1953 р.).

Основну роботу щодо  збирання  та  обробки  статистичної  інформації  у

Німеччині  виконують  статистичні управління   окремих   земель.   Офіційна

статистика   в   цій   країні   побудована   за    принципом    "спеціальної

централізації", тобто  статистичні органи займаються практично  всіма  сферами економічної і соціальної статистики. Поряд з офіційною  статистикою  великий обсяг робіт виконують  науково-дослідні  установи.  Статистичні  дослідження виконують також кон'юнктурні інститути (кон'юнктурний інститут в Мюнхені  та

ін.).

У  багатьох  країнах  світу  (США,  Франція,  Великобританія)  державна статистика децентрелізована, тобто немає єдиного керівного  органу.  Якщо  ж формально такий орган існує (Центральне статистичне управління при  Кабінеті

Міністрів Великобританії, Національний інститут  статистики  та  економічних

досліджень Міністерства фінансів та економіки  Франції"),  то  його  основне

завдання  -  координація  роботи  статистичних   організацій   та   розробка

рекомендацій. Наприклад, у США існують понад 100  федеральних  статистичних установ  з  власними  програми.  Федеральний  уряд  користується  даними  45 установ, які або займаються збиранням статистичних  даних,  або  розробляють

програми спостережень та здінюють аналіз.

Усі статистичні установи США можна класифікувати так:

•  цільові  статистичні  установи  зі  збирання  даних  (Бюро   цензів,

Статистичне  управління  Міністерства  праці.  Відділ  статистичних   звітів

Міністерства сільського господарства, Національний центр статистики  освіти,

охорони здоров'я і  т.д.);

•аналітичні та дослідницькі установи (Рада  економічних  консультантів.

Бюро економічного аналізу, інститут  економіки  споживання  і  харчування  і

т.д.);

•  адміністративні  та  регулюючі  установи   (Управління   соціального

забезпечення.   Управління    кадрів,    Соціальна    служба    та    служба

працевлаштування, Служба внутрішніх бюджетних надходжень і т.д.);

•інші установи (Національний науковий фонд. Міністерство  житлового  та

міського благоустрою).

Найбільші  статистичні  установи  США  -  Бюро  цензів  та  статистичне

управління міністерства праці. Дані,  що  збирають  для  федерального  уряду

використовують як державний, так і приватний сектори.

 

Статистичною роботою  у світі  займаються,  крім  статистичного  апарату

ООН, такі міжнародні організації:

• Міжнародна організація праці,
• Продовольча та сільськогосподарська організація  Об'єднаних  націй.  Організація  ООН  з питань освіти, науки  та  культури,  Міжнародний  валютний  фонд,
• Всесвітня організація охорони здоров'я та ін.

 

Статистичне бюро ООН  видає такі бюлетені:

- Статистичний щорічник  ООН";

- Щорічний статистичний  бюлетень";

- Демографічний щорічник";

- Щорічник статистики  національних рахунків".

 

 

В даний час теорію і практику статистики держави розвивають головним чином міжнародні і національні статистичні організації.

Зокрема, ці організації розробили цілу систему міжнародних та національних стандартів статистики держави. міжнародні стандарти статистики держави розробляє Статистична комісія ООН та її робочий орган - Статистичне бюро

ООН, а також інші спеціалізовані установи та підрозділи ООН. Міжнародні статистичні стандарти для більшості високорозвинених країн розробляє також Організація економічного співробітництва та розвитку (осн. в 1961 р., штаб-квартира - в Парижі). У країнах Європейського Союзу обов'язкові

стандарти (статистичні, бухгалтерські і т.д.) впроваджуються спеціальними законами - директивами ЄС.

Велику роль у статистичній стандартизації країн ЄС грає Євростат.

Найважливішим досягненням стандартизації в статистикою є впровадження майже у всіх країнах світу Системи національних рахунків ООН. СНС дозволила стандартизувати багато найважливіші показники: ВВП, кінцеве і проміжне споживання продуктів і послуг, експорт та імпорт, різні види доходів, витрат, податків, цін і т.д.. Разом з тим СНР сприяла стандартизації

всієї статистичної методології. Поетапне впровадження і використання СНР ООН значно розширило інформаційно-аналітичні можливості багатьох країн світу. Кількість національних рахунків, які використовуються в тій чи іншій країні, безперервно зростає.

В даний час у високорозвинених країнах складаються не тільки зведені, секторні та поточні рахунки «виробництва», утворення, розподілу і

використання доходів, «операцій з капіталом», «Продуктів і послуг», «решти світу», фінансовий рахунок, міжгалузеві і платіжні баланси, але й ціла

система соціальних, регіональних і спеціальних сателітних рахунків. Наприклад, в Іспанії Всесвітня туристська організація (WTO) в останні роки

досить активно розробляє сателітні національні рахунки по туризму.

У  міжнародній статистичній системі об'єктом обліку виступає інституційна одиниця. Статистичні показники МФС відображають агреговані дані про економічну діяльність групи інституційних одиниць.  
МФС складають наступні основні елементи:

1. Фінансові рахунки,  баланси фінансових активів і  зобов'язань, таблиця потоків фінансових ресурсів системи національних рахунків (СНР).

Фінансові рахунки СНР  відображають відбулися за звітний  період зміни в національній економіці  відбулися в результаті операцій всіх фінансових активів і зобов'язань. Значення фінансові рахунків СНС полягає в тому що вони дозволяють проконтролювати правильність складання інших рахунків СНР, так як сальдо всіх нефінансових операцій кожного сектора економіки, має дорівнювати сальдо операцій з фінансовими активами та зобов'язаннями цього сектора.

Баланси фінансових активів  і зобов'язань вимірюють накопичені на певну дату фінансові активи та зобов'язання в різних секторах економіки. Таблиця потоків фінансових ресурсів СНС дозволяє відстежувати рух фінансових ресурсів між секторами національної економіки.

2. Платіжний баланс (ПБ) - статистичний звіт, в якому відображаються  дані про всі здійснених за  певний період часу зовнішньоекономічних  операціях даної економіки, тобто  операціях економіки даної країни  з рештою світу. Всі інші  зміни такі як, переоцінка зміни до класифікації та інші в ПБ не відображаються.