Анти коррозийная защита линии производства подового хлеба

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота виконана в обсязі    сторінок, містить    ілюстрацій,    таблиць та інформаційних джерела з посиланням на них.

У загальній частині курсової роботи зроблена характеристика антикоррозийного захисту.

У спеціальній частині курсового проекту був описаний технологічний процес приготування хліба, зроблений вибір основного встаткування та наведені його характеристики.

У розділі механічні розрахунки проведені технологічні розрахунки обладнання лінії виробництва хліба.

У розділі антикорозійний  захист  обладнання був зроблений аналіз агресивності хлібопекарського виробництва, була проаналізована загальна корозійна характеристика устаткування, був зроблений вибір конструкційних матеріалів і методів протикорозійного захисту хлібопекарського устаткування і його вузлів.

БОРОШНО, ТІСТО, ХЛІБ, КОРОЗІЯ, ПОКРИТТЯ, ЕМАЛЬ, АНТИКОРОЗІЙНИЙ ЗАХИСТ, УСТАТКУВАННЯ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Зміст

Вступ……………………………………………………………………..

1. Загальна частина…………………………………………………………. . . . . .

1.1. Характеристика, зберігання та підготовка борошна для виробництва……………………………………………................................

1.2. Характеристика, зберігання та підготовка додаткової  сировини до виробництва………………………………..………………………………...

1.2.1.Вода……………………………………………………………………..

1.2.2.Дріжджі…………………………………………………………………

1.2.3. Сіль…………………………………………………………………….

1.3. Приготування  тіста……………………………………………………...

1.4. Обробка  тіста……………………………………………………………

1.5. Розстойка  тістових заготовок…………………………………………..

          1.6. Випікання хліба…………………………………………………………

2.  Спеціальна частина…………………………………………………………….

2.1. Технологічна схема виробництва……………………………………... 2.2.   Просіювач П2-П. ……………………………………………………..

2.3. Дозатор  рідких компонентів  Ш2-ХДБ……………………………….

           2.4. Тістомісильна машина SP 240 E………………………………………

 

3.  Механічні розрахунки………………………………………………….............

           3.1. Розрахунок силових і кінематичних параметрів приводу…………..

          3.2.  Розрахунок зубчастих передач………………………………………

           3.3. Проектний розрахунок валів і  опорних конструкцій……………

           3.4. Конструювання зубчастих коліс…………………………………..

           3.5.  Конструювання елементів корпусу…………………………………

           3.6. Вибір масла……………………………………………………………

4. Антикорозійний захист…………………………………………………………

 

1.1 Аналіз агресивності технологічного середовища……………………..

1.2. Вибір металевих конструкційних матеріалів обладнання…………...

1.3 Визначення корозійної стійкості матеріалів………………………...

1.4. Вибір неметалевих конструкційних матеріалів обладнання…………

1.5. Технічні характеристики матеріалів для захисту поверхонь……..

1.6. Антикорозійний захист устаткування………………………………..

1.7. Антикорозійний захист виробничого приміщення…………………...

Основні висновки…………………………………………………………………..

5. Література……………………………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

За останні роки в харчовій промисловості України відбулося  помітне економічне зростання, покращення макроекономічної ситуації в результаті збільшення  обсягів виробництва в експортно орієнтованих галузях та галузях кінцевого споживання, до яких належить і харчова промисловість. За обсягом виробництва харчова промисловість впевнено зайняла друге місце після гірничої металургії, залишивши позаду машинобудування  та металообробну галузі.

За кількістю підприємств, об’єму  та важливості основних виробничих  фондів хлібопекарська промисловість є  однією з провідних галузей харчової промисловості. В раціоні харчування населення хлібопродукти складають до 40%  калорійності споживчого продовольства.

Хлібобулочні вироби разом з іншими продуктами  із зерна є основою харчування людей. Із зернових продуктів людина одержує більше ніж половину (53%) споживчого білка, 15% жирів та 70% вуглеводів. Зерно злакових культур, жита та пшениці, може забезпечити організм людини необхідними для нормальної життєдіяльності вітамінами групи В. Хліб також містить і необхідні для людини мінеральні речовини [ 1 ].

В хлібопекарській промисловості за останні роки широке розповсюдження здобула комплексна механізація виробничих процесів і вантажно-розвантажувальних робіт. Хлібопекарські підприємства обладнанні  новими високо потужними машинами та механізмами, а також поточними комплексно-механізованими лініями для виробництва хлібобулочних, макаронних та кондитерських виробів.

Окрім будування нових хлібозаводів, обладнаних сучасним обладнанням, проводиться велика робота по реконструкції та модернізації діючих хлібопекарських підприємств, на яких встановлюються нові зразки

 

 

 

машин і механізмів, які дозволяють підвищити продуктивність праці робітників та покращити умови їх праці в результаті  впровадження механізації основних і додаткових процесів  виробництва та вантажно-розвантажувальних робіт в складах сировини і експедиціях  підприємств [ 2 ].

Технічний процес в машинобудуванні, як відомо, нерозривно пов’язаний  з розвитком машиноспоживчих галузей. В хлібопекарській промисловості проходить процес безперервного вдосконалення: розробляються прогресивні технологічні схеми, засновані на зниженні втрат  і витрат сировини; інтенсифікуються  виробничі процеси; створюються нові види продукції. Відповідно зростають вимоги до основних показників в роботі технологічного і допоміжного обладнання,  його надійності, продуктивності, ступеня автоматизації.

Специфічні особливості роботи поточних ліній хлібопекарської промисловості наступні: висока ступінь безперервності, тісний взаємозв’язок  між  виробничими операціями, велике розподілення виробничого процесу та нетривалість його стадій ( крім  тістоприготування ). Сучасне хлібопекарське підприємство представляє собою складний комплекс обладнаний технологічним, транспортним, енергетичним, санітарно-технічним та допоміжним обладнанням, а також засобами  контролю управління. Технологічна надійність цього обладнання  і апаратури в багато чому визначає якісні і техніко-економічні показники виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Тому необхідно приділити особливу увагу правильній експлуатації і раціональному технічному обслуговуванню сучасного обладнання і поточних ліній [ 3 ] .

Комплексна механізація та автоматизація  на базі досягнень сучасної техніки і технології дозволить значно підвищити ефективність хлібопекарського виробництва, рівень продуктивності праці,  підвищити якість продукції та умови праці робітників на всіх ділянках  виробництва.

.

 

Вступ

За останні роки в харчовій промисловості України відбулося  помітне економічне зростання, покращення макроекономічної ситуації в результаті збільшення  обсягів виробництва в експортно орієнтованих галузях та галузях кінцевого споживання, до яких належить і харчова промисловість. За обсягом виробництва харчова промисловість впевнено зайняла друге місце після гірничої металургії, залишивши позаду машинобудування  та металообробну галузі.

За кількістю підприємств, об’єму  та важливості основних виробничих  фондів хлібопекарська промисловість є  однією з провідних галузей харчової промисловості. В раціоні харчування населення хлібопродукти складають до 40%  калорійності споживчого продовольства.

Хлібобулочні вироби разом з іншими продуктами  із зерна є основою харчування людей. Із зернових продуктів людина одержує більше ніж половину (53%) споживчого білка, 15% жирів та 70% вуглеводів. Зерно злакових культур, жита та пшениці, може забезпечити організм людини необхідними для нормальної життєдіяльності вітамінами групи В. Хліб також містить і необхідні для людини мінеральні речовини [ 1 ].

В хлібопекарській промисловості за останні роки широке розповсюдження здобула комплексна механізація виробничих процесів і вантажно-розвантажувальних робіт. Хлібопекарські підприємства обладнанні  новими високо потужними машинами та механізмами, а також поточними комплексно-механізованими лініями для виробництва хлібобулочних, макаронних та кондитерських виробів.

Окрім будування нових хлібозаводів, обладнаних сучасним обладнанням, проводиться велика робота по реконструкції та модернізації діючих хлібопекарських підприємств, на яких встановлюються нові зразки

 

 

 

машин і механізмів, які дозволяють підвищити продуктивність праці робітників та покращити умови їх праці в результаті  впровадження механізації основних і додаткових процесів  виробництва та вантажно-розвантажувальних робіт в складах сировини і експедиціях  підприємств [ 2 ].

Технічний процес в машинобудуванні, як відомо, нерозривно пов’язаний  з розвитком машиноспоживчих галузей. В хлібопекарській промисловості проходить процес безперервного вдосконалення: розробляються прогресивні технологічні схеми, засновані на зниженні втрат  і витрат сировини; інтенсифікуються  виробничі процеси; створюються нові види продукції. Відповідно зростають вимоги до основних показників в роботі технологічного і допоміжного обладнання,  його надійності, продуктивності, ступеня автоматизації.

Специфічні особливості роботи поточних ліній хлібопекарської промисловості наступні: висока ступінь безперервності, тісний взаємозв’язок  між  виробничими операціями, велике розподілення виробничого процесу та нетривалість його стадій ( крім  тістоприготування ). Сучасне хлібопекарське підприємство представляє собою складний комплекс обладнаний технологічним, транспортним, енергетичним, санітарно-технічним та допоміжним обладнанням, а також засобами  контролю управління. Технологічна надійність цього обладнання  і апаратури в багато чому визначає якісні і техніко-економічні показники виробництва хліба та хлібобулочних виробів. Тому необхідно приділити особливу увагу правильній експлуатації і раціональному технічному обслуговуванню сучасного обладнання і поточних ліній [ 3 ] .

Комплексна механізація та автоматизація  на базі досягнень сучасної техніки і технології дозволить значно підвищити ефективність хлібопекарського виробництва, рівень продуктивності праці,  підвищити якість продукції та умови праці робітників на всіх ділянках  виробництва

 

 

1. Загальна частина

1.1. Характеристика, зберігання та підготовка борошна для

виробництва

Основною сировиною для виробництва пшеничного хліба є пшеничне борошно, яке виготовляють з пшениці. У світі культивують близько 10 видів пшениці, але найбільш поширеними є м’яка та тверда. М'яка пшениця  займає  до 90%  загального  валового збору зерна[12].

Сорт являється основним якісним показником борошна всіх видів і типів. Сорт борошна пов’язаний  з її виходом, тобто кількістю борошна, яка одержується з 100 кг зерна. Вихід борошна  виражається в   процентах. Чим  більший вихід борошна, тим нижче її сорт. З зерна пшениці виробляють хлібопекарське борошно п’яти  сортів: крупчасту, перший, другий сорт та обійна.

Помел зерна складається з двох етапів: підготовка зерна до помелу і власне помел зерна. Підготовка зерна до помелу  заключається  в складанні помельних партій зерна, очищення його від домішок, видалення оболонок, зародку та кондиціюванні . Помел зерна здійснюється на вальцьових верстатах. Його основні робочі органи – два циліндричних чавунних  вальців однакового діаметру, розташованих під кутом, які  обертаються назустріч один одному з різними швидкостями. Відстань між вальцями – (0,05...2 мм) регулюється, що дає змогу встановлювати ступінь подрібнення зерно продуктів. Крупніють помелу визначається розміром частинок борошна. Чим вищий сорт борошна, тим вона мільчиша. Хліб кращої якості виходить з борошна з рівномірною крупністю та оптимальними  розмірами частинок.

Хімічний склад борошна  залежить від складу зерна і сорту борошна. Під час помелу зерна, намагаються максимально видалити оболонки та зародки, тому в борошні міститься менше  клітковини, мінеральних речовин,

 

 

жиру та білку і більше крохмалю, ніж в зерні. Більш високі сорти борошна отримують з  центральної частини ендосперму, тому в їх склад входить більше крохмалю та менше білків, цукрів, жирів, мінеральних речовин, вітамінів, які в основному зосереджені в його периферійних частинах.

Середній хімічний склад борошна (%): крохмаль – 66...79; клітковина – 0,1...1,9; цукри – 1,5...3; білки – 10,3...12,5; жири – 0,9...1,9; попіл – 0,5...1,5. ГОСТ 26574 на борошно хлібопекарське передбачає  оцінку його якості по  органолептичним і фізико-хімічним показникам. До першої групи відносять колір, запах, смак та вміст мінеральних домі шків. Колір борошна повинний бути білим з різними відтінками в залежності від сорту; смак – без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий; запах -  без  ознак плісняви.